Автор статті:

Близняк Микола Богданович

В 2003р. виповнилось 140 річниця з дня народження видатного українського вченого, природознавця, мислителя і організатора науки Володимира Івановича Вернадського (1863-1945). Не залишився цей ювілей поза увагою широкого кола громадськості України, зокрема науковців і дослідників його біографії. В місті Полтава, де вчений провів значну частину своїх наукових дослідів, на базі Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка 4-5 березня цього року відбулась Всеукраїнська студентська науково-практична конференція „Академік В.Вернадський і світ у третьому тисячолітті” за участю дослідників різних рангів.

Читати далі…

Факультет міжнародних відносин

Автор статті:

Лисенко Ольга Сергіївна

У сучасному літературознавстві дослідження поняття тексту усе частіше спирається на концепції коду, повідомлення, знаку. У своїй праці “Текст у тексті” Ю.Лотман подав наступне визначення терміну: “Текст – це механізм, утворений як система різних семіотичних просторів, у континуумі яких циркулює деяке вихідне повідомлення.” [5, 432] Науковець розглядає текст не як іманентну структуру, що містить у собі закладений автором зміст, а як “генератор” нового смислу. Аби текст працював, необхідно ввести зовнішній текст, який трансформується і утворює нове повідомлення. Виникає явище “тексту у тексті”, тобто “особлива риторична побудова, у якій відмінність у закодованості різних частин тексту стає виявленим чинником авторської побудови і читацького сприйняття тексту.” [5, 436] На межі інтерпретування двох текстів породжується смисл твору.

Читати далі…

Факультет міжнародних відносин

Автор статті:

Андрій Смирнов

Постать графа Михайла Станіславовича Тишкевича (1857–1930 рр.) належить до тих історичних осіб, імена яких в силу об’єктивних причин почали повертатись в Україну лише після проголошення незалежності. Його далеким предком був литовський князь Гедимін, граф був особисто знайомий із папою Римським Бенедиктом XV, державними діячами Франції Ж. Клемансо та Р. Пуанкаре, зустрічався із Д. Ллойд-Джорджем, архікнязем Вільгельмом Габсбургом (Василем Вишиваним), підтримував дружні стосунки з митрополитом А. Шептицьким, багатьма іншими відомими політиками, дипломатами, військовиками, представниками монархічних династій Європи.

Читати далі…

Факультет міжнародних відносин

Автор статті:

Андрій Смирнов

(2(15).01.1882, м.Брусилів – 29.03.1972, м.Вінніпег)

Видатний український вчений, релігієзнавець, мовознавець, славіст, історик укр. церкви і культури, митрополит Вінніпегу і всієї Канади. З молодості – національно-свідома людина, церковний, політичний, державний і культурний діяч, організатор української вищої (університетської) освіти. Спочатку – доцент, а потім професор ряду університетів.

Читати далі…

Факультет міжнародних відносин

Автор статті:

Заблоцький Юрій Валерійович

Актуальність теми полягає в дослідженні функціонування фразеологічних одиниць на сторінках публіцистичних текстів з позиції їхньої прагматичної значущості. Один з найбільш перспективних підходів до вивчення функціонального аспекту мовних одиниць у сфері сучасного мовознавства полягає у виявлені їхньої прагматичної значущості. Вихідним положенням при цьому є те, що прагматику цікавить не значення лексичних одиниць, а мета з якою вони вживається в тому чи іншому контексті. Дослідження прагматичних особливостей фразеологізмів дозволить отримати повніше та грунтовніше уявлення про даний шар лексики англійської мови. 

Читати далі…

Факультет міжнародних відносин

Автор статті:

Юр'єва Оксана Юріївна

Орієнтація сучасного лінгвістичного пізнання на людину як на мовну особистість зумовила спрямування лінгвістичних досліджень на комунікативну діяльність індивіда. На пріоритетне місце серед досліджень проблем комунікації винесено вивчення специфіки мовної і мовленнєвої поведінки людини. В свою чергу це викликало потребу в усебічному аналізі невербальної поведінки, як невід’ємного компонента процесу спілкування.

Читати далі…

Факультет міжнародних відносин

Автор статті:

Кулаковський Петро Михайлович

Митні пункти на Чернігово-Сіверщині та київському Задніпров’ї були створені лише після впровадження у 1643 р. нового податку – індукти, яка накладалася на імпортовані товари[1]. Це сеймове рішення далося непросто, зважаючи на спротив з боку шляхти. Принагідно слід зазначити, що на місцях збір цього податку бойкотувався як приватними особами, так і опосередковано представниками королівської адміністрації. Заснування митних комір та прикомірків мало на меті покінчити з бойкотом і, як наслідок, збільшити надходження до Коронного скарбу. На території Чернігівського воєводства митні пункти відкривалися у Чернігові, Новгороді-Сіверському, Ніжині, Батурині, Конотопі, Ромнах. Скарбовий писар Станіслав Ушинський протягом 7 – 30 квітня 1644 р. відкрив митні пункти у Ромнах, Конотопі, Ніжині й Батурині. Суколектор (помічник збирача податків) Василь Комонецький 25 квітня того ж року відкрив митну комору в Чернігові. 29 квітня та 1 травня він заснував митні комори у Лоєві та Любечі, що адміністративно належали до Київського воєводства[2]. Приблизно в той само час митні пункти були встановлені в населених пунктах київського Задніпров’я – Острі, Красному і Гадячі[3].

Читати далі…

Факультет міжнародних відносин Річ Посполита

Автор статті:

Плевако Ігор Григорович

У сучасних умовах управління суспільством у державах Латинської (Іспанської, іберійської) Америки поєднуються елементи державного адміністрування і самоврядування. Фундамент місцевого самоврядування країн Латинської Америки був закладений в період іспанського колоніального панування і в перші десятиліття становлення незалежних національних держав. Проте його формування (у сучасному вигляді), розширення компетенції його органів, демократизація відбувалися в основному у другій половині ХХ ст.

Читати далі…

Факультет міжнародних відносин

Автор статті:

Батіщева Ольга Сергіївна

Культурний імперіалізм – явище не нове у розвитку суспільства. Він пояснюється ідеєю глобалізму як обов’язковою константою колективної свідомості, яка у різних суспільствах відрізняється лише різним оформленням ідеологічних платформ. Глобальність проблеми культурного імперіалізму визначається тим, що для більшості національних культур на сучасному етапі характерним є саме зіткнення традиційного, національного базису та культурного імпорту, спричиненого інтеграційними тенденціями, стандартизацією та появою густої мережі взаємовідносин та перехрещення інтересів, що варіюються від досить очевидних, таких як поширення технологій, до зовсім непомітних, як поширення ідей. Отже, сьогодні, як і колись, культурний імперіалізм виступає як спосіб реалізації влади в умовах формування глобальної цивілізаційної єдності.

Читати далі…

Факультет міжнародних відносин

Автор статті:

Батіщева Ольга Сергіївна

Радикально змінюючи обличчя світу та проникаючи в усі сфери життя людства, глобалізація призвела до комерціалізації культури. У нових умовах книги, газети, журнали, кінофільми та аудіопродукція є специфічними товарами культурного виробництва та носіями ідеологічних дискурсів, якими їх наділяють виробники: чи то масмедіа корпорації, чи то кіностудії, чи інші суб’єкти глобального культурного обміну. На світовому інформаційному ринку склалася ситуація, за якої для країн-імпортерів існує чимало потужних механізмів засобів масової інформації (ЗМІ) для маніпуляції аудиторією, в той час як для інших — існує одна єдина альтернатива: або споживати наявну культурну продукцію, або опинитися в інформаційному вакуумі. В результаті, крім економічної конкуренції, на ринку ЗМІ відбувається боротьба ідеологій, що має важливі наслідки для культурного процвітання та політичної стабільності країн [1, 57].

Читати далі…

Факультет міжнародних відносин, Факультет політико-інформаційного менеджменту ЗМІ

Автор статті:

Плевако Ігор Григорович

У парламентаристській практиці Речі Посполитої, рішення, що стосувалися суспільно-політичного життя в цілому, у тому числі й релігійної ситуації, ухвалювалися на сеймах, однак, у першу чергу будь-які пропозиції апробовувались у воєводських органах місцевого управління – шляхетських сеймиках [12].

Читати далі…

Факультет міжнародних відносин Річ Посполита

Автор статті:

Андрій Смирнов

Центральне місце в громадсько-політичній діяльності С. Скрипника у другій половині 1941 – початку 1942 рр. займали газета “Волинь” та однойменне видавництво. Вони були тісно пов’язані з публіцистичною і редакторською роботою У. Самчука, тому ця проблематика вже частково знайшла своє відображення у монографії А. Жив’юка і кандидатській дисертації Р. Радчик [8; 11]. У цій статті спробуємо показати роль С. Скрипника як головного організатора “Волині”.

Читати далі…

Факультет міжнародних відносин

Автор статті:

Кулаковський Петро Михайлович

Чернігівське воєводство було створене сеймовою конституцією 1635 р. Ще раніше, 1633 р., рішенням сейму створювався Чернігівський повіт. Ці дві події остаточно відкрили регіон для поширення на нього судової системи, притаманної для інших українських воєводств Речі Посполитої. Як наслідок, у обох повітових центрах воєводства виникли ґродські, земські й підкоморські суди. На основі збережених матеріалів можна ствердити, що початково їх робота характеризувалася нерегулярністю. Пояснюється це фактом діяльності в регіоні королівських і сеймових комісій, що часто перебирали на себе функції земських і підкоморських судів. Після створення повіту, а згодом воєводства чернігівська шляхта отримала доступ до судів загальнодержавного значення: сеймового та коронного трибуналу. Діяльність всіх згаданих судів базувалася на нормах Волинського статуту, які поступово зближалися з нормами коронного права.
Ключові слова: Чернігівське воєводство, ґродський суд, земський суд, підкоморський суд, Волинський статут. Читати далі…

Правничий факультет, Факультет міжнародних відносин Волинський статут, гродський суд, земський суд, підкоморський суд, Чернігівське воєводство