Тематична група «Способи заробляння грошей» як фразеологічний фрагмент дійсності в польській, українській та англійській мовах

Статтю присвячено опису функціонування нумізматичних фразеологічних одиниць на позначення способів заробляння грошей у польській, українській та англійській мовах, здійснено їх порівняльний аналіз.

The article is devoted to the descrіption of numismatic phraseological units which denote the ways of earning money in Polish, Ukrainian, and English languages (comparative analysis).

Когнітивна лінгвістика, що домінує на сучасному етапі розвитку теорії мовознавства дала поштовх до порівняльного дослідження лексичної системи мови, фразеологічної зокрема. Опис функціонування ФО у слов’янському та германському мовознавстві неодноразово ставав об’єктом аналізу багатьох вітчизняних і зарубіжних  дослідників (Н.Петрова, Л.Бондаренко, К.Сєкерська, В.Мокієнко, С.Бомба, Ю.Гурська, А.Пайдзінська та ін.). Широке розуміння фразеології дозволягає детально проаналізувати важливий і складний фразеологічний фрагмент дійсності носіїв трьох мов. Запропонований у статті термін «нумізматична фразеологічна одиниця» (НФО) співвідноситься з уже функціонуючими термінами (флористична, біблійна, нумеративна, анімалістична, соматична, ономастична ФО та ін.).

Предметом нашого аналізу обрано польські НФО, які, за нашими даними, не були предметом спеціального опису у слов’янському мовознавстві. Метою статті є якнайповніше виявити й систематизувати корпус польських, українських та англійських НФО і описати їх функціональні особливості. Матеріалом послужили дані перекладних, тлумачних, фразеологічних та інших словників відповідних мов, залучено значний фактологічний матеріал, використовувались словники і енциклопедії Інтернет-ресурсу.

НФО тематичної групи на позначення способів заробляння грошей відбивають прагматичні знання носіїв трьох досліджуваних мов, дають оцінку нечесно зароблених грошових засобів, в них міститься цікава етнолінгвістична інформація, що стосується матеріального життя народу, як-от: гроші легко заробляються, багата людина збагачується без особливих зусиль; гроші легкодоступні, вистачить невеликого зусилля, щоб їх отримати; вміти легко заробляти гроші; нечесно зароблені гроші та ін.

НФО пол. bogatemu сzart pieniądze przynosi; укр. багатому чорт гроші носить “гроші легко заробляються, багата людина збагачується без особливих зусиль”. В основу прислів’я покладено стереотипний образу чорта як надприродної сили зла, що є одним із найрозповсюдженіших негативних персонажів стародавньої міфології та демонології християнської доби й співвідноситься з пеклом, де диявол має владу над грішними душами [2, с. 24]. Конкретизатор образного світосприйняття чорт не лише підсилює експресивність висловлювання, а й негативно його конотує. Тому цей образ у слов’янських мовах – це так званий універсальний експресив з негативною конотацією, незалежно від того, в якому контексті він уживається [8, с. 134–136]. Прислів’ям характеризують дуже багату людину, яка має постійне джерео прибутку. У цих прислів’ях міститься негативна оцінка мовця  як елемент конотації. НФО англ. make money hand over fist “заробляти багато грошей без жодних труднощів” містить іншу образну основу.

Людину, яка успішно вирішує фінансові справи та збагачується без особливих зусиль, характеризують НФО пол. рieniądze same (czasem) w garść / do skrzyń włażą; samе pieniądze mu w rękę włażą; pieniądze same oknem włażą; pieniadze drzwiami i oknami płyną; pieniądze pracują na coś / na kogoś; укр. гроші працюють на когось. Метафоричність як універсальний засіб переосмислення й категоризації світу, за допомогою якого передається пасивність людини, пов’язана з відображенням і осмисленням носіями мови оточуючої дійсності, посилює виразність вислову [7,  с. 17]. Слова garść, rękа, skrzynia втрачають свої прямі значення і вживаються у значенні „значні міри місткості”. Процес цей пояснюється тим, що свідомість мовця пов’язує весь вираз з ідеєю, символом якої він є, і цей зв’язок примушує забути номінативне значення компонента ФО [6, с. 134].

Двозначні НФО pieniądze leżą na ulicy; pieniądze na bruku rosną утверджені мовною нормою у значенні “гроші легкодоступні, вистачить невеликого зусилля, щоб їх отримати”. Але якщо вони вживаються як побажання до дня народження або у зв’язку із урочистістю, то їх значення  змінюється. Наприклад у побажанні życzę, żeby mu pieniądze na bruku rosły НФО pieniądze na bruku rosną означає „вміти легко заробляти гроші”. Узагальнена назва грошових одиниць рieniądze може варіюватися з назвою коштовного металу (złoto), яким уособлюють значення „багатство” – złoto leży na ulicy. НФО укр. гроші на дорозі не назбираєш; гроші на деревах не ростуть; гроші на полі не ростуть; англ. money doesn’’t grow on trees; money for old rope; money for jam зі значенням «легкий шлях заробляння грошей» мають багатшу образність.

Інформація, закодована у пейоративно забарвлених НФО пол. cyganić pieniądze; укр. циганити гроші / грошей “випросити гроші, а не заробити власною працею”, легко сприймається, оскільки в народному розумінні етнонім cygan має значення “той, хто говорить неправду, бреше; брехун, шарлатан”, а дієслово циганити/ cyganić асоціюється зі значенням “виманювати, випрошувати різними способами”. Синонімами  НФО пол. cyganić pieniądze; укр. циганити гроші / грошей є стилістично нейтральні НФО: пол. prosić pieniądze; укр. просити грошей.

Подібну мотивацію, однак вищий ступінь експресивності, мають полісемічні НФО пол. wyciągać (od kogoś) pieniądze; wydиsić (z kogoś) pieniądze; obrać kogoś z pieniędzy; укр. витягати / видушити / вимагати (з когось) гроші, у семантиці яких міститься сема “примушувати когось давати гроші; часто просити; постійно просити”. Варіанти дієслівного типу цих полісемічних НФО є важливим стилі­стичним засобом мови, які представлені компонентами доконаного виду витягати / видушити / вимагати, що передають узагальнене, завершене понятття дії. Варіантні дієслова дають можливість образно пере­дати найтонші відтінки значення, охарактеризувати предмет, явище чи ситуацію, дати їм відповідну оцінку [11, с. 169–170]. НФО wyciągać (od kogoś) pieniądze функціонує з додатковою конототивною ознакою у значенні – “здобути за допомогою сили, наполегливості”, що не виходить за межі семантичної структури полісемічної НФО.

Авторські права належать автору статті на www.naub.org.ua

На сукупності загального досвіду мовного колективу і визнаної у ньому норми базується значення “нечесно зароблені гроші”, яке передають  різноструктурні НФО, що містять об’єктивну оцінку результатів кваліфікативно-пізнавальної діяльності мовної спільноти: пол. pieniądze wygranе – od szatana dane, grosz zarobiony – błogosławiony; pieniądze bez pracy pochodzą od diabła; z nacyganionych pieniędzy nie ma szczęścia; ten płakał, co pieniądze odbierał.

На підсилення негативної оцінки НФО pieniądze wygranе – od szatana dane, grosz zarobiony – błogosławiony; pieniądze bez pracy pochodzą od diabła впливають компоненти szatan / diabеł, які у слов’янській міфології пов’язувалася зі злим духом [14, c. 125].  Негативний відтінок у значенні НФО ten płakał, co pieniądze odbierał “не підуть на користь” передають лексеми płakać, odbierać. Як аналоги цих польських НФО в українській мові функціонує НФО зароблена копійка краще краденого карбованця, семантична мотивація якої побудована на антонімічності лексем (зароблений – крадений) та на протиставленні назв грошових одиниць, одна з яких є багатократністю іншої (копійка – карбованець). В основу поняття “спосіб зароблення грошей” у цих НФО покладено різні назви грошових одиниць: у польській мові – узагальнену назву грошових одиниць рieniądze, в українській мові – конкретні назви копійка, карбованець, що мають узагальнене значення “гроші; матеріальні цінності”.

Культурно-історичний компонент значення є невід’ємною складовою для повноцінного розуміння соціально-історичної дійсності мовної спільноти. Він являє собою культурні стереотипи та асоціативні маркери лексики певного лінгвуального середовища, необхідні для сприйняття вербальної дійсності [5, с. 230–235].

Дещо інше семантичне спрямування несуть НФО англ. funny money, blood money, danger money. Носії англійської мови, говорячи про нечесно зароблені гроші, вживають НФО funny money, компонент funny “кумедний, забавний” повністю розчиняється у семантиці НФО “фальшиві, нечесно зароблені гроші”.

Деякі польські, українські та англійські НФО описуваної тематичної групи побудовані на етнолінгвістичній основі й відображають той самий факт реальності. Наприклад, відносні еквіваленти: пол. żadnego śladu ani lica pieniądze nie mają; укр. гроші не пахнуть; на грошах нема знаку, ким вони нажиті; англ. money has no smell “немає ніякого значення як зароблені гроші”. Проведене етимологічне дослідження доводить, що існує декілька версій їх походження. За однією з версій, автором вислову є Цицерон. Згідно з переказом, першоджерелом цього вислову є розмова римського імператора Веспасіана з сином Тітом з приводу запровадження податку на міські вбиральні. Початковий їх варіант pieniądz nie cuchnie, що означав “отримати мізерний прибуток”, набув широкого застосування і почав вживатися з позитивною конотацією “всякі гроші мають вартість, незалежно від того, яким чином вони зароблені”. За іншою версією, вислів żadnego śladu ani lica pieniądze nie mają запозичений з латинської мови (лат. peculia non olet).

Носії сучасної польської мови використовують вислів żadnego śladu ani lica pieniądze nie mają в декількох варіантах, знання яких має значення для піднесення мовної культури носіїв мови, оскільки урахування семантичних, емоційно-експресивних і стилістичних відтінків фразеологічних синонімів допоможе швидко віднайти саме ті мовні засоби, які найбільш точно та виразно передають зміст висловлюваного і які відповідають нормам сучасної літературної мови. Серед найчастіше варіантних висловів вживаються експресивно насичені: ale te pieniądze, choć się od kloak biorą, nie śmierdzą; i moje pieniądze nie śmierdzą; pieniądze niczym nie trącą; pieniądze lica nie mają. У деяких варіантах експресивність підсилюється заперечним займенником żaden і назвою найдрібнішої грошової одиниці pieniądz, вжитої в узагальненому значенні, наприклад: (żaden) pieniądz nie śmierdzi. Вислів може функціонувати у стверджувальній формі każde pieniądze pachną. Стрижневими компонентами варіантних висловів виступають вербальні компоненти śmierdzieć, pachnąć, вжиті у прямому й переосмисленому значеннях.

Дещо інша функціональна спрямованість НФО а thief passes for a gentleman when stealing has made him rich. В англомовній картині світу “злодій стає джентльменом, коли злодійство робить його багатим”.

На сторінках періодичної англомовної преси останніх десятиліть часто трапляються  НФО англійського походження dirty money “брудні гроші”; money laundaring “відмивання брудних грошей”. В них закодована відома носіям мови додаткова інформація “дії, спрямовані на легалізацію нелегально зароблених грошей”. Ці НФО скальковані польською та українською мовами: пол. brudne pieniądze; укр. брудні гроші; пол. рrać brudne pieniądze; укр. відмивати брудні гроші. Їх популярність пов’язується з колами бізнесу, які не нехтують нечесними способами збагачення. Ці НФО мають широку сфер застосування, вживаючись зі значенням “гроші з нелегальних джерел; гроші, зароблені нечесною працею”.

Функціонування НФО пол. brudne pieniądze; укр. брудні гроші; англ. dirty money побудоване на переосмисленні та взаємодії значень полісемічних лексем dirty/ брудний/ brudny: 1) “такий, на поверхні якого знаходиться бруд, нечистий”; 2) “такий, який своїм кольором справляє враження нечистого”; 3) “нечистий морально, непристойний”. Асоціативні зв’язки, на основі яких побудована образності НФО в описуваних мовах, цілком збігаються [3, с. 31–35].

У зібраному нами дидактичному матеріалі лише одна НФО описуваної групи вживається для характеристики людини, яка живе за рахунок крадіжки – kupić bez pieniędzy зі значенням “вкрасти”. Його семантика ґрунтується на суперечності, закладеній у прямих значеннях слів-компонентів. Значення вербального компонента kupić, відомого носіям мови як “набути щось за певну ціну, оплату”, протиставляється значенню словосполучення bez pieniedzy, що й визначає пейоративність вислову.

Двокомпонентні НФО пол. nabrać pieniędzy; укр. набрати(ся) грошей “збагатитися нечесним шляхом”, характеризують людину, яка, користуючись можливістю або зловживаючи керівною посадою, незаконно присвоїла собі значну суму грошей. Семантика НФО фокусується на значенні пейоративно забарвлених дієслівних компонентів nabrać / набрати(ся) “взяти у великій кількості; здобути; використати когось або щось для отримання матеріальної вигоди”, які свідчать про відношення носіїв мови до ситуації.

Фразеологічна репрезентація негативного ставлення до грошей, зароблених нечесним шляхом, реалізується варіантно-синонімічним рядом польських прислів’їв jeden grosz niеsprawiedliwy dziesięć sprawiedliwych wytrąci; jeden cudzy grosz dziesięć swoich wyciąga; nie łap cudzych groszy zdrabnie, bo cudzy grosz wszystko skradnie; grosz nieprawnie wzięty dziesięć wyprowadzi. Прислів’я мають дидактичне спрямування  “у суспільстві цінуються гроші, зароблені власною працею” й “володіють необмеженими можливостями ситуативного вживання” [6, с. 133]. Прислів’я функціонують з додатковою семантичною ознакою “нечесно зароблені гроші”, “від нечесно зароблених грошей не буде матеріальної користі”. Смислова ознака “несправедливо зароблені гроші” передається компонентами niеsprawiedliwy; cudzy та словосполученнями źle nabyty; nieprawnie wzięty. Семантична ознака “розміри матеріальної шкоди” передається словосполученнями dziesięć sprawiedliwych wytrąci; dziesięć swoich wyciąga; wszystko skradnie; dziesięć wyprowadzi. Прислів’я характеризуються вживанням текстуальних антонімів cudzy–swój, niеsprawiedliwy–sprawiedliwy, які виконують функцію виразників ідіоматичних значень “зароблені–незароблені власною працею”. На семантичну мотивацію прислів’їв впливає протиставлення числівників різних розрядів один, десять, сто, які посилюють кількісну характеристику і образно передають багатократність матеріальної шкоди. Синонімічним до описаних прислів’їв є дещо застарілий вислів-застереження grosz nie zapracowany uboży wielkie pany, a szeląg ukrzywdzony wyprowadzi / wyprowadza miliony, значення якого ”несправедливо зароблені великі гроші можуть стати причиною значних матеріальних затрати або зубожіння”. Близьке значення в українській мові реалізує НФО легкі гроші/ легка копійка, що має значення “нетрудові гроші”.

Компаративи дидактичного спрямування lepszy grosz / cent zarobiony niż dwa darowane; więcej wart grosz zarobiony niż dukat ukradziony теж належать до цієї тематичної групи. Їхній синонім wielka różnicza między groszem zapracowanym, a lekko przyszłym виступає як засіб уточнення, виділення та деталізації інформації «чесно зароблені гроші».  Їх мотивація базується на значенні антонімічних дієприкметникових пар zarobiony–darowanу; zarobiony–ukradziony; zarobiony–darowanу; zapracowany–przyszły, на кількісних відношеннях, що передаються переносним значенням назв грошових компонентів різної вартості – grosz, dukat та кількісними числівниками один, два у нумізматичному компаративі lepszy grosz / cent zarobiony niż dwa darowane.

Реалії-назви грошових одиниць grosz, dukat, копійка, cent, покладені в основу НФО, не втрачають віднесеність з номінативним значенням, в них мовцями  закодовано знання етимології, оцінка, конотація, що є результатом переосмисленя певних мовленнєвих ситуацій.

Інша просторічна НФО cudzy grosz bokiem wylezie мотивований ад’єктивним компонентом сudzy – “не свій” та розмовною НФО bokiem wyleźć – “не принести користі; не піти на користь”, де назва дрібної грошової одиниці grosz втрачає своє пряме значення і позначає “гроші, багатство взагалі”. Українська НФО трудяща копійка годує довіку є лаконічнішою, оскільки базується на глибшому філософському осмисленні.

Отже, у статті на матеріалі трьох мов, англійської, польської та української зроблено спробу проаналізувати функціонування НФО на позначення способів заробляння грошей з позицій когнітивного підходу до опису мовних явищ, Проведене дослідження дозволило визначити корпус НФО даної тематичної групи, описати їх функціонування, виявити конотанивні відтінки, які широко використовуються їх носіями в різних мовленнєвих ситуація.

Назви грошових компонентів рieniądze, гроші, money, grosz в основному мають узагальнене значення “гроші; всі наявні грошові та матеріальні засоби”. В окремих НФО видова назва грошового компоненту grosz, втрачаючи предметну віднесеність, вживається у переносному значенні, уособлюючи загальне поняття достатку і, виконуючи узагальнену функцію, має значення “грошова одиниця будь-якого порядку, матеріальні цінності, багатство”.

Здійснений опис польських, українських та англійських НФО на позначення способів заробляння грошей не вичерпує порушеної проблематики й намічає ряд перспектив щодо подальших розвідок, котрі вбачаємо в широкому розвитку порівняльних досліджень зі слов’янської та германської фразеології та в укладанні польсько-українсько-англійського, українсько-польсько-англійського тематичних словників.

The article is devoted to the descrіsption of  the numismatic phraseological units in Polish, Ukrainian and English languages, their functional analysis is made.

Key words: variant, synonim, component PU, numismatic PU, general name of monetary unit рieniądze, гроші, money, name of monetary kind unit grosz.

Література

  1. Васильева Л. Краткость – душа остроумия. Английские пословицы, поговорки, крылатые выражения. – М: ЗАО Центрполиграф, 2004. – 350 с.
  2. Бабич Н.Д. Фразеологічні одиниці із словами числового значення в українській мові // Питання фразеології східнослов’янських мов. – Київ, 1972. – 40 c.
  3. Дубенко О.Ю. Порівняльна стилістика англійської та української мов.– Вінниця: Нова Книга, 2005. – 224 с.
  4. Зорівчак Р.П. Фразеологічна одиниця як перекладознавча категорія (На матеріалі перекладів творів української літератури англійською мовою). – Львів: Вища школа, 1983. – 175 с.
  5. Кісь Р. Мова, думка і культурна реальність (від Олександра Потебні до гіпотези мовного релятивізму). – Львів: Літопис, 2002. – 304 с.
  6. Никитина Т. Современное состояние семантики паремий: пословица // Język. Człowiek. Dyskurs. / Red. naukowa M.Hordy, W.Mokijenko, Szczecin: Print Group, 2007. – 639 s.
  7. Телия В.Н. Экспресивность как проявление субъективного фактора в языке и ее прагматическая ориентация // Человеческий фактор в языкею Языковые механизмы экспрессивности. – М.: Наука, 1981. – С. 5–35.
  8. Чабаненко В.А. Асоціація як універсальний чинник мовного розвитку // Мовознавство. – 2005. – № 3–4. – С. 132–137.
  9. Kuskovskaya S. English Proverbs and Sayings. – Minsk: Vysheishaya Shkola Publishers, 1987. – 253 c.
  10. Mańczak-Wohlfeld E. Tendencje rozwojowe współczesnych zapożyczeń angielskich w języku polskim. – Kraków: Universitas, 1995. – 97 s.
  11. Pajdzińska A. Znaczenie związku frazeologicznego // Poznańskie Spotkanie Językoznawcze. / Pod. red. Z. Krążyńskiej i Z. Zagórskiego. – Poznań, 1996. – T. 1. S. 168–173.
  12. Słownik języka polskiego: T. 1–11. / Pod red. W.Doroszewskiego. – Warszawa: Wiedza Powszechna,  1958–1969.
  13. Spears Richard A. NTC’s Thematic Dictionary of American Idioms. – McGraw Hill, 1998. – 419 p.
  14. Wielki słownik frazeologiczny PWN z przysłowiami / Pod red. A. Kłosińskiej, E. Sobol, A. Stankiewicz. – Warszawa: PWN, 2005. – 840 s.

http://idioms.thefreedictionary.com/

http://dictionary.cambridge.org

http://www.ets.ru/udict-e-r-sentence-r.htm

http://www.amazon.com/American-Heritage-Dictionary-Idioms/

http://mirslovarei.com

http://dic.academic.ru

Інші записи:

    Не знайдено

Факультет романо-германських мов

  • Посилання
    1. Коментарі відсутні.
    1. Зворотні посилання відсутні.

    Публікація статті Опублікувати свою статтю