Автор статті:

Оксана Макаренко

У статті розглянуто теоретичні та практичні аспекти фінансових ризиків суб’єктів господарювання. Зокрема, з’ясовано сутність та види фінансових ризиків, охарактеризовано діяльність ПАТ «Концерн Галнафтогаз»,  проаналізовано макро- та мікрочинники ризиковості діяльності компанії, оцінено ефективність управління фінансовими ризиками підприємства та обґрунтовано напрямки його удосконалення.

The article reviews the theoretical and practical aspects of entities’ financial risks. In particular, the essence and types of the financial risks, the activity of Private Joint Stock Company “Koncern Galnaftogaz” is clarified. Macro and micro factors of its risk activity are analyzed. The effectiveness of companies’ financial risk management and the directions of its improvement are assessed.

Постановка проблеми. Фінансовий ризик належить до фундаментальних понять сучасної економічної теорії та менеджменту. Його особливістю є тотальність, всеосяжність. Не обтяжених ризиком суб’єктів господарювання практично не існує. Своєчасна ідентифікація фінансового ризику та станів, до яких він може призвести, дає можливість запобігати небажаним наслідкам, обирати гнучкішу стратегію. У разі підтвердження (перевірки) за допомогою кількісних оцінок показників ефективності й ризикованості з’являється можливість формувати достовірні прогнози щодо майбутньої діяльності та планувати економічні результати.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням фінансових ризиків займалися такі вчені, як Фере В., Шарп У., Райс Т.,  Вітлінський В. В.,   Верчено П. І.,  Великоіваненко Г. І.,   Ястремський О. І., Мертенс О. В., Сігал А. В. та інші.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у обґрунтуванні напрямків удосконалення системи управління фінансовими ризиками у діяльності підприємства на основі їх практичної оцінки та вивчення теоретичних засад даної проблематики. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання, як: з’ясувати сутність та види фінансових ризиків суб’єктів господарювання; охарактеризувати механізм управління фінансовими ризиками; подати загальну характеристику діяльності ПАТ «Концерн Галнафтогаз»; проаналізувати макро- та мікро чинники ризиковості діяльності ПАТ «Концерн Галнафтогаз»; оцінити ефективність управління фінансовими ризиками компанії; обґрунтувати оптимальну структуру капіталу підприємства та напрямки його використання; запропонувати шляхи запровадження системи прогнозування ринкового середовища; дослідити можливість застосування зарубіжного досвіду управління фінансовими ризиками на підприємстві.

Викладення основного матеріалу. У процесі своєї діяльності суб’єкти господарювання функціонують в умовах мінливого ринкового середовища, де постійно стикаються із ризиками, зокрема фінансовими. Фінансовий ризик – це економічна категорія, яка відображає характерні особливості сприйняття суб’єктами господарювання об’єктивно наявних невизначеності та конфліктності, іманентно притаманних процесам цілепокладання, управління, прийняття рішень та оцінювання, обтяжених можливими загрозами фінансових втрат й невикористаними можливостями.

Саме фінансовий ризик є однією із найбільш складних категорій, яка пов’язана із здійсненням господарської діяльності. Кожен вид діяльності характеризується специфічним, притаманним йому набором видів і чинників ризику, що мають найсуттєвіший вплив.

Фінансові ризики класифікують за характером об’єкта ризику, обсягом інструментів, що досліджуються, комплексністю дослідження, джерелом виникнення, фінансовими наслідками, характером прояву у часі, рівнем фінансових втрат, можливістю передбачення та страхування, мірою обґрунтованості ризику, терміном його оцінювання й урахування, чисельністю осіб, які беруть участь у прийнятті рішень.

Структура й міра ризику діалектично змінюються в часі під впливом змін (трансформації) зовнішнього та внутрішнього середовища, дії низки об’єктивних та суб’єктивних чинників. Управління фінансовими ризиками дає можливість раціональніше використовувати ресурси, розподіляти відповідальність, покращувати результати діяльності підприємства та забезпечувати прийнятний рівень ризику.

Авторські права належать автору статті на naub.org.ua

ПАТ «Концерн Галнафтогаз» — українська компанія, один із найбільших власників АЗС в Україні. Бізнес компанії охоплює три основнi сегменти: роздрiбна реалiзацiя нафтопродуктiв, споживчих товарiв та послуг через власну мережу автозаправних станцій «ОККО»; гуртова торгівля нафтопродуктами; логістика (зберігання та транспортування нафтопродуктiв).

Протягом 2007-2009 років частка компанії постійно зростала. Так, у 2007 році вона становила 7,7%, у 2008 цей показник становив 8,2%, а у 2009 вже 10,1%.

На компанію впливають такі макрочинники, як нестабільність законодавства, наявність кризових явищ в економіці, відсутність власної нафти та потужностей її переробки, обсяги продажу автомобілів, кон’юнктура ринку.  До мікрочинників ризиковості діяльності компанії належать структура активів та пасивів, їх використання, стратегія та принципи діяльності.

В результаті аналізу діяльності підприємства виявлено недостатню ефективність управління окремими видами фінансових ризиків. До них належать ризик зниження фінансової стійкості, ризик неплатоспроможності, кредитний ризик, валютний ризик, інфляційний ризик, інвестиційний ризик.

Зокрема, для діяльності ПАТ «Концерн Галнафтогаз» характерні незадовільні показники фінансової стійкості, ліквідності та платоспроможності, а також дебіторської заборгованості. Невідповідність показників фінансової стійкості та ліквідності можна побачити із даних Таблиці 1 та Таблиці 2, де виділено незадовільні значення відповідних коефіцієнтів.

Як бачимо із таблиці 1, нижче норми протягом 2007-2009 років перебувають значення коефіцієнта концентрації власного капіталу, коефіцієнта маневреності, коефіцієнта фінансування, а також коефіцієнта фінансової стійкості у 2007 та у 2009 роках, що зумовлено наявністю високої частки позикового капіталу. Компанія потребує залучення додаткових фінансових ресурсів для здійснення своєї діяльності, проте, як бачимо обсяги кредитів необхідно зменшувати. Із даних таблиці 2 очевидно, що не відповідають нормативним значення усіх показників ліквідності, крім  коефіцієнта швидкої ліквідності, тобто компаніє є неплатоспроможною у середньостроковому та довгостроковому періоді. Це пов’язаною із високою часткою необоротних активів (зумовлене будівництвом нових АЗС, відкриттям магазинів «Тоbi», ресторанів «A la minute») та високою часткою позикового капіталу, а це означає, що структура активів не відповідає структурі активів.

Така ситуація зумовлює підвищення ризиковості діяльності та збільшує імовірність негативних фінансових наслідків, таких як збитки або недоотримання частини доходу.

Для вдосконалення системи управління переліченими фінансовими ризиками  потрібно здійснити ряд заходів, до яких належать оптимізація структури капіталу, оптимізація структури активів та пасивів, оптимізація структури дебіторської заборгованості, запровадження системи прогнозування ринкового середовища.

На нашу думку, оптимальною для ПАТ «Концерн Галнафтогаз», є структура капіталу, що передбачає від 40 до 50% власного капіталу та від 50 до 60% позикового капіталу. Незважаючи на певний рівень ризику, така структура характеризується низькою вартістю капіталу, а також високим рівнем рентабельності власного капіталу. Крім того, вона дає змогу формувати додаткові активи при сприятливій кон’юнктурі ринку.

Не менш важливим є формування такої структури активів та пасивів ПАТ «Концерн Галнафтогаз», яка дасть змогу покращити показники ліквідності підприємства та, відповідно, мінімізувати ризик зниження неплатоспроможності. При цьому структура активів повинна відповідати структурі активів компанії.

У структурі пасивів потрібно зменшити частку найбільш термінових пасивів до 14,40%, частку поточних пасивів до 7%, майже вдвічі зменшити частку довгострокових пасивів до 19,30%. Для покриття великого обсягу необоротних активів, які необхідні для ефективного функціонування та подальшого розвитку компанії, ПАТ «Концерн Галнафтогаз» має значно збільшити частку постійних пасивів до 59,30%. Розглянута структура забезпечить стабільність компанії у довгостроковій перспективі.

Відповідно, структура активів компанії повинна виглядати наступним чином: частка найліквідніших активів становить 5,37 %, частка активів, що швидко реалізуються становить 10,50%, частка активів, що повільно реалізуються становить 27,00%, а частка активів, що важко реалізуються, тобто необоротних активів, залишиться майже на тому самому рівні, а саме 57,13% від загальної суми активів.

Оптимізувати структуру майна ПАТ «Концерн Галнафтогаз» важливо також для мінімізації кредитного ризику. Зокрема, це стосується дебіторської заборгованості компанії.

Оскільки, ПАТ «Концерн Галнафтогаз» активно займається розбудовою, розвитком та налагодженням роботи власної мережі автозаправних станцій, то стає очевидним, що амбітних цілей можна досягнути тальки завдяки прогнозуванню та детально розробленому плану розвитку компанії.

Доцільно здійснювати аналіз ризиковості діяльності та стану безпосередньо підприємства, проектів і стратегій, що ним реалізуються, а також порівняльний аналіз щодо ризикованості діяльності в межах ринкового сегмента, галузі, країни тощо.

Крім того необхідно вживати заходів щодо мінімізації чи нейтралізації фінансових ризиків у майбутньому. До них належать уникнення, диверсифікація, лімітування, внутрішнє та зовнішнє страхування. Причому кожен вид ризику потребує індивідуального рішення залежно від об’єктивних та суб’єктивних обставин.

Важливим є використання зарубіжного досвіду управління фінансовими ризиками. Зокрема, застосування нових методів хеджування, дотримання принципів управління фінансовими ризиками, врахування психологічних аспектів прийняття рішень в умовах ризику.

Висновки. Таким чином, дослідження фінансових ризиків  суб’єктів господарювання є надзвичайно актуальним і необхідним для ефективного управління їх діяльністю у сучасних умовах. Воно потребує певних затрат часу та ресурсів, проте дає можливість приймати ефективні рішення у сфері фінансової діяльності.

Список використаних джерел та літератури:

1. Верчено П.І., Великоіваненко Г.І., Демчик Н.В. та ін. Ризикологія: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни – К.: КНЕУ, 2006. – 176 с.
2. Вітлінський В. В. Аналіз, оцінка і моделювання економічного ризику. – К.: Деміур, 1996. – 212 с.
3. Вітлінський В. В., Великоіваненко Г. І. Ризикологія в економіці та підприємництві: Монографія. – К.: КНЕУ, 2004. – 480 с.
4. Вітлінський В.В. та ін. Економічний ризик: ігрові моделі: Навчальний посібник – К.: КНЕУ, 2002. – 446 с.
5. Ивин Л.Н., Иванилов А.С. Введение в финансовый менеджмент. – К.:ИСИО, 1994.
6. Гончаренко Л. П., Филин С. А. Риск-менеджмент. – М.: КноРус, 2006. – 206 с.
7. Клапків М. С. Страхування фінансових ризиків: Монографія. – Тернопіль: Економічна думка, Карт-балнш.- 2002. – 570 с.
8. Лагутін В. Д. Гроші та грошовий обіг. – Київ.: “Знання”, 2001. – 190 с.
9. Райс Т., Койли Б. Финансовые инвестиции и риск: Пер. с англ.. – К.: Торгово-издательское бюро BHV, 1995. – 592 с.

10.  Ястремський О. І. Основні види економічного ризику. Навч. посібник для студентів економічних спеціальностей в.н.з. – К.: «АртЕк», 1997. – 248 с.

11.  Ястремський О. І. Моделювання економічного ризику. – К.: Либідь, 1992. – 176 с.

12.  Шарп У., Александер Г., Бэйли Дж. Инвестиции: Пер. С англ. – М.: ИНФРА – М, 1997. – 511 с.

13.  Graham and Dodd. Security Analysis: Principles and Technique, 6E. McGraw-Hill Professional. 2008.

14.  The Little Book That Beats The Market, Joel Greenblatt. 2006.

15.  Firm Size, Book-to-Market Ratio, and Security Returns: A Holdout Sample of Financial Firms, by Lyon & Barber, 2007, Journal of Finance.

16.  www.stockmarket.gov.ua

17.  www.smida.gov.ua

18.  www.galnaftogas.com

19.  www.okko.ua

20.  www.wikipedia.org

21. www.economist.com

22. www.fsa.gov.uk

23. www.investopedia.com

24.  www.bank.gov.ua

Інші записи:

Оксана Макаренко Економічного факультету