Копінг стратегії у ситуації прийняття рішень в юнацькому віці

Проблема копінг поведінки відносно недавно стала розроблятися в психології. Необхідність звертання до даної проблематики продиктована специфікою поведінки людини у важкій ситуації, у ситуації прийняття рішень,  яка деколи пригнічує провідні форми прояву активності особистості. У широкому сенсі копінг включає всі види взаємодії суб’єкта з ситуацією, зокрема спроби оволодіти або пом’якшити, звикнути або відхилитися від вимог проблемної ситуації. Стаття присвячена визначенню копінг стратегій особистості юнацького віку.

Ключові слова:

Копінг поведінка, копінг стратегії, копінг ресурси, співволодіюча поведінка.

Вступ

Проблема копінг поведінки відносно недавно стала розроблятися в психології. Необхідність звертання до даної проблематики продиктована специфікою поведінки людини у важкій ситуації, у ситуації прийняття рішень,  яка деколи пригнічує провідні форми прояву активності особистості. У широкому сенсі копінг включає всі види взаємодії суб’єкта з ситуацією, зокрема спроби оволодіти або пом’якшити, звикнути або відхилитися від вимог проблемної ситуації.

Актуальність теми дослідження

В цілому поняття копінг використовується в психології для опису характерних способів поведінки людей в різних складних життєвих ситуаціях і в ситуації прийняття рішень. Кінцевою метою даної поведінки і одночасно критерієм її ефективності можна вважати зниження стресогенного впливу ситуації , тобто подолання її і вихід на нормальний рівень функціонування. Копінг поведінка реалізується за допомогою копінг стратегій. На вибір таких стратегій роблять вплив різні чинники: вікові, гендерні характеристики. Найчастіше виділяють особистісні і ситуативні детермінанти копінг поведінки.

Актуальність дослідження проблеми копінг стратегій у ситуації прийняття рішень не викликає сумнівів. Адже кожного дня молода людина зустрічається з проблемою прийняття рішень. І знання своїх копінг стратегій і їх вміле використання значно полегшить  прийняття найбільш оптимального рішення. Вивчення стратегій подолання, які застосовують люди, способів, за допомогою яких вони намагаються подолати негативні наслідки кризових ситуацій, є природною основою для розробки технологій психологічної підтримки населення.

Метою дослідження є особливості копінг стратегій особистості в юнацькому віці

У відповідність з метою і гіпотезою були визначені наступні завдання дослідження:

1. Проаналізувати теоретичні підходи до вивчення проблеми копінг стратегій і їх ролі в процесі розвитку особистості.

2. Визначити емпіричним шляхом домінуючі копінг стратегії особистості, юнацького віку.

3. Порівняти результати до і після тренінгу, виявити відмінності

Протягом юнацького віку (від 15—16 до 20 років) особистість досягає високого рівня інтелектуального розвитку, збагачує ментальний досвід, уперше масштабно роздивляється свій внутрішній світ, свою індивідуальність, формує цілісний Я-образ, самовизначається у життєвих і професійних планах, осмислено спрямовує свій погляд у майбутнє, що свідчить про перехід її до етапу дорослості.

Різноманітні ознаки юнацтва як особливої соціально-психологічної, демографічної групи, якій властиві специфічні цінності, мова і норми поведінки, стиль, дозвілля, рішучість в реалізації задумів, є свідченням властивої тільки йому соціальної, психологічної ситуації розвитку.

На цьому віковому етапі відбувається формування механізму цілетворення, основними проявами якого є наявність у людини певного задуму, плану життя, життєвої мети, проекту цілі, загального досвіду свого буття. Цей механізм пов’язаний із прагненням і здатністю старшокласника здійснювати самопроекцію на майбутнє. Йдеться про його прагнення і здатність ставити конкретні цілі, переносити себе в майбутнє, вибудовувати своє реальне життя з проекцією на майбутнє.

В зрілому юнацькому віці актуальною стає проблема незалежного життя. Для її розв’язання необхідні вміння організовувати свою діяльність, приймати відповідальні рішення і втілювати їх у життя. Вони передбачають наявність певних психологічних передумов, передусім цілісності Я, яке володіє необхідним досвідом екзистенційних переживань вибору між власним буттям і небуттям, між добром і злом.

Прийняття рішень про кар’єру вимагає від людини з’ясування для себе життєвої мети. Моральна мета (морально-духовного самоствердження та самореалізації, творення добра) мобілізує сили особистості на тривалий період. Конкретні цілі такою властивістю не наділені, тому після їх досягнення швидко настає спад активності.

Важливу роль у прийнятті рішень про кар’єру відіграє соціально-психологічний реалізм — здатність визначати відповідність свого Я соціальному простору, з яким пов’язане професійне зростання. Впливають на рішення про кар’єру і такі психологічні утворення, як концепція свого життя і Я-концепція. У зв’язку з цим важливо допомогти молодій людині виробити адекватне уявлення про своє життя і про себе, що є важливою передумовою успішного здійснення життєвих намірів.

Розв’язування життєвих завдань передбачає прогнозування, орієнтацію на майбутнє й усвідомлення, наскільки є можливим втілення конкретних планів. Для цього людині потрібно мати уявлення про діяльність, з якою вона збирається мати справу, осмислити і вибудувати проект свого майбутнього. За таких умов її теперішнє, справи найближчої і віддаленої перспектив сприйматимуться як конкретні кроки до нього.

Досвід, мотивація, обстановка – все це впливає на процес прийняття рішення.

Можна виділити п’ять етапів прийняття рішення:

1. Діагностика проблеми

Перша фаза в діагностуванні складної ситуації – усвідомлення і встановлення симптомів або наявних можливостей.

2.Формування обмежень і критеріїв ухвалення рішень.

3.Визначення альтернатив. Наступний етап – формулювання набору альтернативних вирішень проблеми.

4. Оцінка альтернатив. Наступний етап – оцінка можливих альтернатив. При їх виявленні необхідна певна попередня оцінка. Дослідження, проте, показали, що як кількість, так і якість альтернативних ідей росте, коли початкова генерація ідей(ідентифікація альтернатив) відокремлена від оцінки остаточної ідеї.

5. Вибір альтернативи. Якщо проблема була правильно визначена, а альтернативні рішення ретельно зважені і оцінені, зробити вибір, тобто ухвалити рішення порівняльно просто.

На сьогоднішній день проблематика копінг стратегій активно досліджується в самих різних сферах і на прикладі самих різних типів діяльності. Серйозна увага приділяється вивченню зв’язку копинг-стратегий, які застосовує індивід, з його емоційним станом, успішністю в соціальній сфері і так далі При цьому копинг-стратегии оцінюються з погляду їх ефективності / неефективності, а за критерій ефективності береться пониження відчуття уразливості до стресів [37,28].

Так, наприклад, отримані дані, що копінгові реакції, що фокусують на проблемі (наприклад, спроба змінити щось в стресових взаєминах з іншою людиною або між іншими людьми в своєму соціальному оточенні) пов’язані з нижчими рівнями негативних емоцій в стресових ситуаціях, які сприймаються як контрольовані/ Крім того, застосування копінг стратегій, що проблемно-фокусують, негативно пов’язане з проблемами в поведінці і соціальними проблемами . При цьому показано, що діти, що менше проблемно-фокусують, що застосовують, копsнг-стратегsй, переживають більше проблем в адаптації . Навпаки, часте використання копинга, що емоційно-фокусує, пов’язане з серйознішими проблемами в поведінці, а також з великою кількістю симптомів тривожності і депресії [41,359].

Такі стратегії, як пошук соціальної підтримки, агресивний копінг, заперечення також, схоже, пов’язані з компетентністю і здібністю до адаптації. [61,26]. На користь ефективності стратегії «пошук соціальної підтримки» свідчать і дані, отримані в інших дослідженнях . Тут було показано, що школярі (чоловічої статі), отримуючі вищі бали за шкалою успішності, активніше використовували дану копінг стратегію.

Позитивної оцінки також заслуговує така стратегія, як активне вирішення проблем. Так, було показано, що підлітки, здібні до активного вирішення проблем, демонструють велику легкість в адаптації [12,118].

Експериментальні дослідження надають різні дані щодо того, як оцінювати таку стратегію, як уникаючий копінг (уникнення стресових думок або ситуацій на поведінковому і когнітивному рівні). З одного боку, він зв’язується з вищим рівнем депресії [21,23], тривоги , складнощами адаптації в школі . Навпаки, інші дослідники демонструють, що діти із стратегією уникнення демонструють менше проблем з поведінкою в школі [24,23] і, по відгуках вчителів, володіють більшою соціальною компетентністю. Можливо, що уникаючий копінг позитивно пов’язаний з соціальною успішністю у тому випадку, коли стресова ситуація є неконтрольованою і коли уникнення допомагає запобігти розростанню негативної ситуації. Крім того, дослідники припускають, що уникаючий копінг може бути корисний в ситуаціях нетривалого стресу, але у разі тривалих стресових ситуацій уникнення розцінюється як неадаптивна реакція.

Авторські права належать автору статті на www.naub.org.ua

У вітчизняній психології співволодіюча поведінка – копінг, розглядається  як усвідомлена раціональна поведінка, направлена на усунення стресової  ситуації. Воно залежить принаймні від двох чинників – особистості суб’єкта і  реальній ситуації і може виявлятися на поведінковому, емоційному і  пізнавальному рівнях функціонування особистості.  Основні функції  співволодіння – забезпечення і підтримка зовнішнього і внутрішнього благополуччя  людини. Для цього необхідне усвідомлення ситуації і способів ефективного  співволодіння з нею, а також уміння вчасно застосувати їх в поведінці. Копінг направлений на усунення ситуації психологічної загрози, тобто  підтримка балансу між вимогами середовища і ресурсами, що задовольняють цим  умовам. Умовою копінгу є стрес – стан людини, неспецифічна реакція  на фізіологічному, психологічному і поведінковому рівнях, що виникає в відповідь на несприятливі дії.

Отже, співволодінням є індивідуальний спосіб  взаємодії з ситуацією відповідно до її власної логіки, значущості у житті людини і його психологічними можливостями. Копінг є змінною, залежною від трьох чинників, – особистості суб’єкта, реальній ситуації і умов соціальної підтримки.

Психологічна значущість копінгу полягає в тому, щоб ефективніше адаптувати людину до вимог ситуації, дозволяючи йому оволодіти нею ослабити або пом’якшити ці вимоги, постаратися уникнути або звикнути до них і, таким чином, погасити стресову дію ситуації. Копінг-поведінка має дві функції: фокусування на проблемі, на руйнуванні стресового зв’язку особистості і середовища і фокусування на емоціях, направлених на управління емоційним дистрессом. Таким чином, головне завдання копінгу – забезпечення і підтримка благополуччя людини, фізичного і психічного здоров’я і задоволеності соціальними відносинами.

Дослідження проводилося на базі загальноосвітньої школи с.Межиріч. У ньому взяли участь учні 10-11х класів. Як випробовувані виступило 40 респондентів,  серед них 19 юнаків і 21 дівчат.

Основним методом в нашому дослідженні виступив експеримент. Дослідження проводилося в 3 етапи: підготовчий, організаційний і завершальний.

На підготовчому етапі здійснювалося емпіричне дослідження   з метою виявлення домінуючих копінг стратегій особистостей юнацького віку. Мета була реалізована у вигляді вирішення наступних завдань: по-перше, була проведена діагностика копінг стратегій по всій вибірці за допомогою методики

Дж.Амирхана «Індикатор копінг стратегій» , яка дозволяє визначити три базисні копінг стратегії (КС) особистості: вирішення проблем  (ВП), пошук соціальної підтримки (ПСП), уникнення проблем (УП), – і оцінити ступінь адаптивної поведінки респондентів  залежно від рівня копінг стратегій. Згідно підходу Дж.Амирхана, високий рівень стратегії ВП указує на високу готовність і, як правило, здатність ефективно вирішувати проблеми, що виникають у людини, що свідчить про високу адаптивність її поведінки в стресових ситуаціях. З трьох базисних копінг стратегій стратегія «вирішення проблем» є найбільш конструктивним, оскільки є ціленаправленим, пошук можливих когнітивно-поведінкових рішень, практичних кроків по подоланню труднощів. Стратегія «пошук соціальної підтримки» є менш конструктивною, оскільки припускає використання не стільки внутрішніх, скільки зовнішніх ресурсів, що може свідчити про соціальну залежність і незрілість суб’єкта того, що упоралося. Стратегія «уникнення проблем», або свідомий відхід, від виниклих життєвих труднощів допомагає зберегти відносну емоційну стабільність, але не вважається продуктивною.

Результати, отримані на першому етапі дослідження по методиці «Індикатор копінг стратегій», дозволяють прийти до висновку про те, що, у всіх респондентів переважають високий і середній рівні трьох продуктивних базисних стратегій. Це свідчить про достатньо високі адаптивні здібності особистості.

В ході дослідження нами були отримані наступні результати: у 72% випробовуваних, провідною копінг – стратегією є стратегія, направлена на вирішення проблем, яка відображає здатність людини визначати проблему і знаходити альтернативні рішення, ефективно справлятися із стресовими ситуаціями, тим самим, сприяючи збереженню як психічного, так і фізичного здоров’я.

18 % опитаних, продемонстрували середній рівень вираженості даній стратегії, що свідчить про її використання залежно від складної ситуації.

56 % випробовуваних властиві копінг стратегії поведінки, направлені на пошук соціальної підтримки, які дозволяють за допомогою зовнішніх соціальних ресурсів успішно упоратися із стресовою ситуацією. Слід зазначити, що 30% випробовуваних мають середній рівень вираженості даної шкали.

У 72%  домінує середній показник вираженості стратегії, направленої на уникнення проблем.

Таким чином, провідними стратегіями є стратегії, направлені на вирішення проблем і на пошук соціальної підтримки. Копінг стратегія, направлена на уникнення невдач – не характерна.

Результати, отримані на першому етапі дослідження по методиці «Індикатор копінг стратегій», дозволяють прийти до висновку про те, що, у всіх респондентів переважають високий і середній рівні трьох продуктивних базисних стратегій. Це свідчить про достатньо високі адаптивні здібності особистості.

Аналіз отриманих даних свідчить про те, що для опитаних провідними стратегіями є: самозмінення (42%), тобто ситуація подолання конфлікту і кризи оцінюється як джерело особового зростання, набуття цінного життєвого досвіду і зміни на кращий. Самосприйняття змінюється у бік уявлення про себе як про сильнішу,  більш упевнену і зрілу людину.

38 % випробовуваних в стресовій ситуації застосовують раціональні дії, тобто дії, направлені на позитивний дозвіл проблеми і вибір доцільного шляху виходу з ситуації, що склалася.

34% випробовуваних застосовують пошук соціальної допомоги.

Пошук допомоги використовують 34 % респондентів, тобто вони потребують соціальної підтримки, коли їх наздоганяє ситуація загрози або стресу. Для них дуже важливо, щоб поряд були близькі люди.

Контроль емоцій виявлений у 30 % опитаних. Вони повністю контролюють свій емоційний стан, зовні виглядають стримано і не показують своїх емоцій.

Заперечення як провідна стратегія  поведінки виявлена у 28% випробовуваних. Для даної групи випробовуваних характерний відхід від реальної ситуації, заперечення складних, важких наслідків проблеми, що переживається.

Вираз відчуттів (24%) тобто для даних випробовуваних характерний зовнішній прояв свого емоційного стану, вразливість, низький рівень самовладання.

Аналіз результатів, отриманих по методиці «Копінг поведінка в стресових ситуаціях» дозволив розподілити випробовуваних на три групи, залежно від переважаючої  копінг стратегії. Так, 58% складають випробовувані, для яких властиві копінг-стратегії, направлені на вирішення завдання, тобто поведінка даних випробовуваних направлена на пошук альтернативних шляхів вирішення проблемної ситуації.

32% опитаних в стресових ситуаціях використовують копінг-стратегії, орієнтовані на емоції, тобто поведінка, контролюється суто емоційним станом, людиною правлять емоції.

Крім того, у 10% респондентів виражений копінг, орієнтований на уникнення, тобто для даних випробовуваних характерний відхід від реальної ситуації, заперечення складних, важких наслідків проблеми, що  переживається.

Дані, отримані в результаті застосування методики Е.Хайма, вказують на те, що в цілому тенденції  змін виборів КС ідентичні в експериментальній і контрольній групах. На тлі дорослішання наголошується загальна позитивна динаміка  – збільшення кількості адаптивних і зниження неадаптивних варіантів КС: поведінкових, когнітивних і емоційних.                                                                                                                  Встановлений емпіричний факт, що свідчить про зростаючу здатність протистояти стресам і труднощам на всіх рівнях: поведінковому, когнітивному і емоційному, очевидно, пов’язаний з високою затребуваністю пристосовуючих  механізмів особистості.

Узагальнивши результати експериментального дослідження копінг стратегій нами встановлено, що відмітною особливістю їх поведінки в стресовій ситуації є уміння вирішувати будь-які конфліктні ситуації, які випробовувані оцінюють як джерело особового зростання, набуття життєвого досвіду і зміна на кращий; для них характерна емоційна стабільність і передбаченість в поведінці, відносна стійкість до дії стресогенних чинників. Випробовувані здатні визначати проблему і знаходити альтернативні рішення, ефективно справлятися із стресовими ситуаціями, тим самим, сприяючи збереженню як психічного, так і фізичного здоров’я.

На організаційному етапі нашого дослідження безпосередньо проводилася експериментальна робота: була розроблена і реалізована програма дослідження. Експеримент проводився за планом для двох нееквівалентних груп з попереднім і підсумковим тестуванням. Як незалежна змінна виступила тренінгова  програма, що створює умови для розвитку конструктивних копінг стратегій Як залежна змінна виступили допінг стратегії особистості юнацького віку. Експериментальною гіпотезою виступило припущення: якщо особистостям юнацького віку створити сприятливі психологічні умови для усвідомлення своїх копінг стратегій, то це сприятиме актуалізації конструктивних стратегій подолання. .У експериментальну і контрольну групи входило по 20 юнаків та дівчат.

Для експериментальної дії була розроблена програма з розвитку активних конструктивних стратегій подолання, в основу якої була покладена модель активної адаптивної функціональної копінг – поведінки (Н.А. Сирота, В. М. Ялтонський), а також розроблена у вітчизняній і зарубіжній психології техніка і методики.

Розвинені копінг стратегії і копінг ресурси, на думку В.М.Ялтонського, є психологічними чинниками стійкості до стресу і збереження психологічного здоров’я особистості.

Після реалізації програми розвитку конструктивних копінг стратегій, нами була оцінена її ефективність. Так, в профілі копінг поведінки експериментальної групи відбулися наступні зміни: збільшилися показники по стратегіях соціального копінгу і ступінь вираженості стратегії вирішення проблеми, що відноситься до продуктивного стилю. Відбулося зниження показників частоти використання неконструктивних стратегій: Очікування дива, , Ігнорування, Відходу в себе. Ступінь вираженості стратегії Самозвинувачення залишився без змін. Абсолютно інші результати ми бачимо в контрольній групі: практично всі показники ступеня вираженості копінг стратегій профілю співволодіючої поведінки підсумкового тестування не відрізняються від показників попереднього. На наш погляд, цей факт пояснюється стійкістю і відносною стабільністю в часі переважаючих копінг стратегій, тобто без організації спеціальної роботи, що включає створення особливої установки на придбання нових способів подолання, юнаки вдаються до звичних стереотипів співволодіючої поведінки, що склалися. Після повторної діагностики за методикою Хайма результати змінилися після використання тренінгової програми. Для підтвердження значущості відмінностей зрушень показників копінг-стратегі в експериментальній і контрольній групі ми використовували t-критерий Стьюдента, який констатував, що відмінності між експериментальною і контрольною групами є достатньо значущими (p<0,01). Таким чином, в цілому,  можна сказати, що програма занять з розвитку конструктивних копінг стратегій виявилася ефективною.

Для того, щоб виявити на скільки зсув показників в певному напрямі є більш інтенсивний ми використали Т критерій Вілкоксона. Ми порівнювали результати в експериментальній групі до і після тренінгових занять. Нульовою гіпотезою було те, що інтенсивність зсуву у додатному типовому не перевищує інтенсивність зсуву у від’ємному. Альтернативна гіпотеза –  інтенсивність зсуву у додатному типовому  перевищує інтенсивність зсуву у від’ємному. Т емпіричне попадає у зону значимості, отже нульову гіпотезу ми відхиляємо на користь альтернативної. Можна зробити висновок, про те, що після проведення тренінгових занять рівень розвитку конструктивних копінг стратегій підвищився.

Отже, програма занять з розвитку конструктивних копінг стратегій виявилася ефективною, в результаті рівень розвитку конструктивних копінг стратегій в експериментальній групі підвищився.

Висновки

Розв’язування життєвих завдань передбачає прогнозування, орієнтацію на майбутнє й усвідомлення, наскільки є можливим втілення конкретних планів. Для цього людині потрібно мати уявлення про діяльність, з якою вона збирається мати справу, осмислити і вибудувати проект свого майбутнього. За таких умов її теперішнє, справи найближчої і віддаленої перспектив сприйматимуться як конкретні кроки до нього.

Ухвалення рішення “звільняє” організм від надзвичайно великої кількості мір свободи і залишає лише одну, яка і реалізується. Організм тільки тоді ухвалить рішення, коли нейрони “підженуть” один до одного свої міри свободи, що і створить їх інтеграцію і можливість узгодженої дії. Ця “підгонка” мір свободи елементів лежить в основі всякої .

Досвід, мотивація, обстановка – все це впливає на процес прийняття рішення.

Виділяють п’ять етапів прийняття рішення: діагностика проблеми, формування обмежень і критеріїв ухвалення рішень, визначення альтернатив, оцінка альтернатив, вибір альтернативи. Якщо проблема була правильно визначена, а альтернативні рішення ретельно зважені і оцінені, зробити вибір, тобто ухвалити рішення порівняльно просто.

Отже, як вже було сказано, ефективність копінг стратегій залежить як від самої реакції, так і від контексту, в якому ця реакція здійснюється. Копінг стратегії, неефективні в одних ситуаціях, можуть виявитися цілком ефективними в інших; наприклад, стратегії, неефективні в ситуації, яка непідконтрольна суб’єктові, можуть бути ефективні в ситуаціях, які суб’єкт здатний контролювати і змінювати в бажану сторону.

Умови, в яких протікає життєдіяльність сучасної людини, часто по праву називають екстремальними і стимулюючими розвиток стресу. Це пов’язано з багатьма чинниками і загрозами, зокрема політичними, інформаційними, соціально-економічними, екологічними, природними.

Стратегії виникають у процесі індивідуальної адаптації людини до світу. Індивідуальна своєрідність стратегій визначається, з одного боку, переліком вибраних людиною діяльностей, в яких вони розвиваються, а з іншого, – індивідуально-психологічними властивостями цієї людини. Таким чином, маючи спільну для всіх мисленнєву основу, стратегії завжди є індивідуальними, оскільки відображають особливі, цінні для окремої людини способи взаємодії зі світом.

Стратегії є суб’єктивними утвореннями, але їх здатність до об’єктивації в діяльності робить можливим виділити спільні суттєві характеристики і розробити класифікації стратегій. Те, що існуючі класифікації є досить компактними, невипадково, оскільки, по-перше, вони відображають найзагальніші способи мислительної регуляції діяльності людини, і, по-друге, тільки ті способи, які можуть складати певну цінність для всіхлюдей.

Стратегії є важливою складовою житєвого досвіду людини. Здатність структурувати власний досвід, проектувати його в майбутнє, включати в регуляційні моделі саморозвитку спонукає людину до утримання в полі свідомості тих способів мислення і діяльності, які виявлялися успішними. Аналіз ситуацій успіху дозволяє людині виділяти успішні стратегії, які поступово стають цінними для неї.

Стратегії мають індивідуальну цінність, оскільки можуть не пов’язуватися прямо із позитивним результатом діяльності. Людина може мати стійку схильність до використання певних стратегій, навіть тоді, коли вони виявляються малоефективними. Однак їх ціннісність може бути настільки високою, що потрібно чимало невдалих спроб, щоб дискредитувати неуспішні стратегії.

Як і будь-які особистісні цінності, людина відстоює власні стратегії в тих ситуаціях, коли на неї чинять тиск. Зміна стратегій можлива лише за умови зміни ціннісного досвіду людини в процесі накопичення ситуацій успіху і розвитку здібностей.

Спорідненість стратегій із особистісними цінностями засвідчує така їх характеристика як вибірковість. В залежності від оцінки значимості ситуації і ймовірності успіху вибирається і стратегія. В ситуаціях, які є особистісно значимими, людина застосовує й значимі стратегії діяльності, що іноді пов’язано зі значними витратами зусиль і часу. У незначимих ситуаціях вибір стратегій може бути спонтанним і випадковим.

Як особистісні цінності, а можливо ще в більшій мірі, стратегії мають зв’язок із здібностями. Одним із суттєвих критеріїв вибору людиною тієї чи іншої стратегії є усвідомлення можливості її реалізації в діяльності. Рівень розвитку здібностей зумовлює і рівень складності стратегій, що актуалізуються в тій чи іншій ситуації.

Стратегії вплетені в систему особистісних цінностей і є процесуально – мисленнєвою складовою суб’єктних цінностей. Суб’єктні цінності – це моральні (смисли) і діяльні(здібності) конструкти, які, об’єднуючись стратегіями, спрямовують активність людини.

Використання людиною тих чи інших стратегій залежить від її особистісної спрямованості або від типу особистості. Творчу особистість характеризує здатність до генералізації стратегій творчості, до поширення їх регуляційних функцій на всі сфери життя. Творчі стратегії мають не лише індивідуальну цінність як адаптаційний засіб однієї людини, а й загальнолюдську – як засіб вирішення загальних проблем, що виникають перед людьми в мінливому і динамічному світі.

Напрямки саморозвитку особистості визначаються актуальним розвитком здібностей і, пов’язаною з ним,  включеністю в соціальні стосунки. Стратегії мають виняткове значення у прийнятті рішень щодо саморозвитку, оскільки від їх рівня і наповнення залежить як процес осмислення цього рішення, так і процес його успішної реалізації.

Узагальнивши результати експериментального дослідження копінг стратегій нами встановлено, що відмітною особливістю їх поведінки в стресовій ситуації є уміння вирішувати будь-які конфліктні ситуації, які випробовувані оцінюють як джерело особового зростання, набуття життєвого досвіду і зміна на кращий; для них характерна емоційна стабільність і передбаченість в поведінці, відносна стійкість до дії стресогенних чинників. Випробовувані здатні визначати проблему і знаходити альтернативні рішення, ефективно справлятися із стресовими ситуаціями, тим самим, сприяючи збереженню як психічного, так і фізичного здоров’я.

Можна зробити висновок, про те, що після проведення тренінгових занять рівень розвитку конструктивних копінг стратегій підвищився.

Отже, програма занять з розвитку конструктивних копінг стратегій виявилася ефективною, в результаті рівень розвитку конструктивних копінг стратегій в експериментальній групі підвищився.

Список використаних джерел та літератури

1. Абульханова-Славская К.А. Состояние современной психологии: субъектная парадигма // Предмет и метод психологии: Антология / Под ред. Е.Б.Старовойтенко. – М.: Академический Проект: Гаудеамус, 2005. – 512 с. – С.428-450.

2. Вассерман Л.Л., Ерышев О.Ф. и др. Психологическая диагностика индекса жизненного стиля: Пособие для врачей и психологов. СПб., 1999.

3. Знаков В.В. Самопонимание субъекта как когнитивная и поведенчиская сфепа . М.: Высш. шк., 1983. 350 с.

4. Карвасарский Б.Д., Абабков Б.А., Васильева А.В.и др. Копинг-поведение у больных неврозами и его динамика под влиянием психотерапии.  СПб., 1999. экзистенциальная проб37.       Нартова-Бочавер С.К. “Coping behavior” в системе понятий психологии личности // 19. Психологический журнал. 1997.  Т. 18. 5.С. 20-30.

5. Карлін С. Математічеськие методи в теорії ігор, програмуванні і економіці М.:Мир, 1994

6. Леонтьев Д.А. Личностное в личности: личностный потенциал как основа самодетерминации // Ученые записки кафедры общей психологии МГУ им 16. М.В.Ломоносова. Вып. 1 / Под ред. Б.С.Братуся, Д.А.Леонтьева. М.: Смысл, 2002. С. 56-65.

7. Маккинси Дж. Введення в теорію ігор. М., Фізматгиз,1996

8. Нартова-Бочавер С.К. “Coping behavior” в системе понятий психологии личности // 19. Психологический журнал. 1997.  Т. 18. 5.С. 20-30.

9. Прайс Р. Ситуации риска // Психология социальных ситуаций. Хрестоматия. / Сост. и общая редакция Н.В. Гришиной. – СПб.: Питер. 2001. С. 354-363

10. Практикум по психологии менеджмента и профессиональной деятельности: учебное пособие / Под ред. Г. С. Никифорова, М. А. Дмитриевой, В. М. Снеткова. – СПб.: Речь, 2003. – С. 311 – 321.

11. Р.Л.Кині Теорія ухвалення рішень. – В кн.Исследование операцій. М.:Мир, 2001 р.

12. Сизова И. Г., Филиппченкова С. И. Методика диагностики когнитивно-поведенческих стратегий преодоления // Современная психология: Состояние и перспективы исследований. Часть 5. Программы и методики психологического исследования личности и группы: Материалы юбилейной научной конференции ИП РАН. Отв. ред. А. Л. Журавлев. – М.: Изд-во „Институт психологии РАН”, 2002. – С. 180 – 199.

13. Хекхаузен Х. Личностные и ситуационные подходы к объяснению поведения // Психология социальных ситуаций. Хрестоматия. / Сост. и общая редакция Н.В. Гришиной. СПб.: Питер, 2001. С. 58-91.

14. Augoustinos M., Walker J. Postmodern challenges to social cognition// Social cognition. An integrated approach. London, 1996

15. Coping with negative life events: clinical and social psychological perspectives// Ed. By Snyder C. R. And Ford C., N.-Y.-London, 1987

16. Lazarus R. S., Folkman S. Stress appraisal and coping. N.Y.: Springer, 1984. – P. 22 – 46.

Науковий керівник:

Шугай Марія Анатоліївна   Канд. психол. наук. доцент

Інші записи:

    Не знайдено

Студентські публікації, Факультету політико-інформаційного менеджменту

  • Посилання
    1. Коментарі відсутні.
    1. Зворотні посилання відсутні.

    Публікація статті Опублікувати свою статтю

    Купить диплом ставрополь посмотреть.