Прагматична спрямованість політичного дискурсу американського президента Барака Обами

7 Липня, 2010 року

У статті аналізуються ключові промови Барака Обами. Виділяються мовні показники прагматичної спрямованості риторики американського президента; та через дослідження дискурсу як соціолінгвального явища відшуковуються ідеологічні маркери сучасного політичного дискурсу США.

This article analyzes key speeches of Barack Obama, selects the pragmatic orientation language indicators of American presidential rhetoric, and through the research of discourse as sociolingual phenomenon searches for ideological markers of contemporary U.S. political discourse.

Написання промов – вельми складний процес, адже у більшості випадків політики у процесі виступу повинні не тільки поінформувати аудиторію про певний аспект суспільного життя, але й, що важливіше, домогтися прихильності аудиторії, переконати слухачів прийняти ту чи іншу позицію, а також залучитися підтримкою громадян. Аналізуючи промови політичних діячів, можна виявити стратегії і тактики аргументації, що використовуються ними з ціллю переконання аудиторії. Дослідження виступів дозволяють, з одного боку, прогнозувати подальші дії і наміри політика, а з іншого – встановлювати найбільш ефективні способи впливу на слухачів.

Риторика Б. Обами викликає неабияку увагу загалу. Про це говорять багато, і говорять усі – кожен, виходячи із свого ідеологічного забарвлення. Найбільше, звичайно, говорить сама Америка: на честь промов темношкірого президента створюються цілі веб-сайти та видаються книги. Щодо наукових публікацій, то існує низка закордонних та вітчизняних досліджень політичного дискурсу Штатів: передвиборчий політичний дискурс (Д. С. Мацько, «Особливості передвиборчого політичного дискурсу як типу комунікативної діяльності (на матеріалі виборчої кампанії 2008 року в США)»); його евалюативний аспект (І. С. Бутова, «Ціннісна орієнтація політичного дискурсу ХХІ століття (на матеріалі інаугураційних промов Барака Обами і Віктора Ющенко)»), його полікодова організація (Р. Т. Садуов, «Особливості полікодової організації політичного дискурсу Барака Обами») та ін. Та все ж недостатня вивченість президентської риторики Обами зумовила посилену увагу і відповідно актуальність даного дослідження.

Об’єкт дослідження: політичний дискурс американського президента Барака Обами.

Предмет: прагматичні аспекти риторики Барака Обами.

Мета дослідження полягає у спробі виявити кореляцію між мовними засобами праматичної спрямованості риторики американського президента Барака Обами та ідеологічними аспектами пропаганди у сучасному політичному дискурсі США. Відповідно до мети було сформульовано кілька дослідницьких завдань:

  • дослідити функціональну спрямованість промов американського президента;
  • виокремити мовні показники прагматичної спрямованості риторики Б. Обами;
  • дослідити ідеологічні маркери промов американського президента.

У дослідженні використовується метод контент-аналізу, об’єктом якого слугують 5 ключових промов Барака Обами, проголошені ним на посаді президента Сполучених Штатів, а саме:

  • інавгураційна промова у Вашингтоні 20 січня 2009 року [18];
  • виступ перед початком самміту з лідерами ЄС у Празі 5 квітня 2009 року [20];
  • виступ перед студентами Каїрського університету 4 червня 2009 року [19];
  • промова у Російській економічній школі у Москві 7 липня 2009 року [21];
  • виступ у Ґані 11 липня 2009 року [22].

Мова як система понять, слів (імен), в яких людина сприймає світ і суспільство, є найголовніший засіб підкорення. «Ми – раби слів», – сказав Маркс, а потім це буквально повторив Ніцше. Цей висновок доведений численними дослідженнями, як теорема. В культурний багаж сучасної людини ввійшло уявлення, наче підкорення починається з пізнання, що служить основою переконання. Однак в останні роки все більше вчених схиляються до думки, що проблема глибше, і першопочатковою функцією слова на зорі людства був його сугестивний вплив – навіювання, підкорення не через глузд, а через відчуття.

При дослідженні функціонування мови в політичному дискурсі неуникно постають дві проблеми – мова влади і влада мови. Розрізняються вони, на наш погляд, так: мова влади – це те, як говорить, якими мовними засобами і прийомами користується нинішня влада, і це предмет дослідження «чистої» лінгвістики. А влада мови – те, як впливають на масову свідомість ці мовні засоби і прийоми – повинна досліджуватися політичною лінгвістикою.

Перед тим, як перейти до власне політичного дискурсу Б. Обами, зупинімось на самому понятті «дискурс». Він є складним комунікативним явищем, що містить у собі і соціальний контекст, який дає уявлення як про учасників комунікації (і їхні характеристики), так і про процеси виробництва і сприйняття повідомлень [14, с. 36]. Дискурс відображає суб’єктивну психологію людини, і отже, він не може бути відчужений від того, хто говорить [2, c. 18]. Це текст, взятий у подійєвому аспекті; мовлення, розглянуте як цілеспрямована соціальна дія, як компонент, що бере участь у взаємодії людей і в механізмах їхньої свідомості (когнітивних процесах) [6, с. 36].

Проте при розмаїтті підходів доцільно говорити про два основних. Прибічники першого підходу під дискурсом розуміють фрагменти дійсності, що мають часову довжину, логіку розгортання (сюжет) і «які являють собою закінчений твір, сформований на основі організації смислів (закінчений «твір», наприклад, у вигляді тексту) з використанням смислового коду (словника тощо)» [1, с. 38]. Представники іншого, більш вузького підходу трактують дискурс як особливий вид комунікації. «Дискурс є комунікативна подія, – вважають вони, – що відбувається між тим, хто говорить і слухає (спостерігачем та ін.) у процесі комунікативної дії в певному часовому, просторовому й іншому контексті. Ця комунікативна дія може бути мовною, письмовою, мати вербальні і невербальні складові» [9, с. 86].

Проаналізувавши погляди різних лінгвістів (і не тільки) на сутність і співвідношення понять «текст» і «дискурс», Катерина Серажим підсумовує: «дискурс – це своєрідне «віддзеркалення» тексту у свідомості конкретного індивіда у конкретній ситуації у конкретний момент часу» [10, с. 69]. На противагу тексту, дискурс не може існувати поза реальним фізичним часом, в якому він відбувається. Ще одна відмінність між цими поняттями полягає в тому, що дискурс, на противагу текстові, не здатний нагромаджувати інформацію. Дискурс, по суті, є лише способом її передання, але не засобом накопичення і множення, дискурс не є носієм інформації. Більше того, результатом дискурсивного процесує примноження інформації в світі, але не в дискурсі; останній зникає в минулому, йде в небуття відразу після свого закінчення [10, с. 69].

Та найважче, мабуть, відокремити поняття «дискурс» і «мовлення». Мовлення можна розуміти двояко: як сам процес говоріння (мовленнєва діяльність), і як його результат (вербальні твори, що фіксуються пам’яттю або письмом). Головна відмінність між цими поняттями лежить у площині «соціальне – індивідуальне». Перевага соціального чітко простежується у дискурсі. Для нього характерні типові ситуації спілкування з нормативно закріпленою послідовністю мовних актів (так звані інституційні форми спілкування: педагогічний, терапевтичний, політичний дискурс і його різновиди та ін.). найважливішою ж ознакою мовлення є його індивідуальний характер, скільки процесу мовлення притаманні певний темп, тривалість, темброві особливості, міра гучності, артикуляційна чіткість, акценти тощо [10, с. 69].

Отже, якщо основна відмінність дискурсу від тексту полягає у властивих йому ідеях розвитку та зумовленості екстралінгвістичними чинниками, то відмінність між дискурсом і мовленням у виразно вираженій соціальній орієнтації першого й індивідуальному характерові другого.

Будь-який дискурсивний акт, як відомо, здійснюється на двох рівнях: семантичному й прагматичному, до того ж здійснення дискурсиву на семантичному рівні є необхідною передумовою здійснення дискурсиву на прагматичному рівні [10, с. 78]. Йдучи за Т. Ван Дейком, який намагався створити чітку теоретичну основу для подолання однобічності підходів до структурного аналізу дискурсу [14, с. 47], К. Серажим розглядає архітектоніку дискурсу як своєрідну макроструктуру. Вона, з одного боку, є семантичною, бо вміщує в собі основну тему, представлену у вигляді ієрархії семантичних пропозицій, а з іншого – прагматичною, що задає прагматичну спрямованість мовлення (макрос твердження, макропрохання, макроосуд тощо) і водночас об’єднує дискурс як послідовність мовленнєвих актів в єдине ціле.

Політичний дискурс по суті є вираженням всього комплексу взаємовідносин між людиною і суспільством, і, таким чином, це явище по суті своїй функціонально направлене на формування у реципієнтів деякого фрагменту світосприйняття чи картини світу. Використовуючи політичний дискурс в якості пробного каменя, можна зрозуміти, як у різних мовних колективах моделюються культурні цінності, як пропагується соціальний порядок, які елементи мовної картини світу залишаються за межами свідомих мовленнєвих стратегій мовців, як формується концептуальна картина світу, притаманна кожному мовному колективові [13, c. 26].

Поширені тлумачення суті політичного дискурсу базуються на теоретичних засадах центрального поняття «дискурс», зокрема:

  • політичний дискурс – це комплекс мовленнєвих структур у певному лінгвістичному контексті – контексті політичної діяльності, політичних поглядів і переконань разом з її негативними проявами (наприклад, ухилянням від політичної діяльності, відсутністю політичних переконань та ін.) [8, с. 20];
  • політичний дискурс – це будь-які мовленнєві утворення, суб’єкт, адресат або зміст яких корелює зі сферою політики [13, с. 23];
  • як спеціальне використання мови для актуалізації певної ментальності або для реалізації особливостей ідеології, що передбачає дію граматики, лексикону, правил функціонування слів і синтаксису, а також особливу прагматику [11, с. 38-39];
  • як форми соціальної дії, що знаходиться під впливом владних структур та історичних процесів [3, с. 6].

Політичний дискурс Барака Обами характеризується полікодовою організацією [4, с. 107]. 44-ий президент США активно використовує різноманітні комбінації семіотичних систем для передачі повідомлення реципієнтам (комікс, музичний кліп, електронну пошту, мобільні телефони, Twitter, Youtube, Facebook, MySpace, а також створений у лютому 2007 року спеціально на потреби кампанії портал MyBarackObama.com (MyBO), що дуже нагадував соціальну мережу). Але промова – це головний інструмент політики Барака Обами – більше, ніж у будь-якого президента США. На честь його промов були створені веб-сайти. Obamaspeech.com пропонує тексти 100 промов Обами, починаючи з 2002 року. Електронна бібліотека зупиняється на січні 2009 року, коли промови Обами стали публікувати на веб-сайті Білого дому. Зараз це до 36 сторінок, на яких є перелік назв промов та реплік президента [17].

Риторика Б. Обами характеризується зрозумілістю і доступністю текстових повідомлень для своєї аудиторії, що є одними з основних засобів досягнення успішності публіцистичних текстів [12, с. 37]. Риторичний вимір дискурсу американського президента також насичений прецедентними текстами, що є феноменом власне лінгвістичної природи, окільки неодноразово відтворюються у мовленні носіїв і функціонують як одиниці дискурсу [12, c. 39].

Тож перейдемо, власне, до мовних показників прагматичної спрямованості промов Барака Обами. Для початку пропонуємо розглянути лексичні її показники.

Американська публіцистика, як і суспільство в цілому, переповнена символами і міфами [12, с. 38]. Тож цей пласт не можна оминути, аналізуючи риторику американського президента. Міфи формують культурний і соціальний світ, визначаючи дозволені або заборонені типи символічних дій в американській культурі [12, с. 38]. До одиниць, що відбивають категорії культури, ми відносимо прецедентні феномени. Ці одиниці володіють когнітивною пам’яттю і входять до когнітивної бази, що виступає структурованою сукупністю знань і уявлень, якими володіють усі представники тієї чи іншої лінгво-культурної спільноти. До прецедентних феноменів належать прецедентні тексти, прецедентні ситуації, прецедентні імена та висловлювання [5, с. 86]. У ході функціонуваня власні імена набувають соціальних конотацій. Влучне використання цитат відомих політиків, діячів культури, американських героїв, до якого успішно вдається Обама, руйнує перепони осмислення інформації і тим самим підвищує мовний вплив. І що особливо цікаво для нашого дослідження, це те, що ці цитати орієнтовані на ідеологічні координати своєї системи.

…our second President, John Adams, wrote, ‘The United States has in itself no character of enmity against the laws, religion or tranquility of Muslims’ (Cairo, June 4, 2009). Цитатою американський президент підсилює прояв дружньості до мусульманського світу.

…we can recall the words of Thomas Jefferson, who said:  ‘I hope that our wisdom will grow with our power, and teach us that the less we use our power the greater it will be’ (Cairo, June 4, 2009). Стосовно іракської проблеми Б. Обама знову апелює до колишнього президента, підкреслюючи пріоритет дипломатичного вирішення конфліктів.

Не оминає він і латинських афоризмів. E pluribus unum –  ‘Out of many, one’ (Cairo, June 4, 2009). Підсилює цим самим тезу про те, що всі були створені рівними.

У російській промові Б. Обама цитує Пушкіна, героя їх культури, ім’я якого так само є для них певним культурним резонатором. As Pushkin said, ‘Inspiration is needed in geometry just as much as poetry’ (Moscow, July 7, 2009). Слова великого поета стають на підтвердження зачаруванням розмаїттям культурного спадку російського народу.

Наприкінці своєї каїрської промови американський президент підряд цитує найсвятіші книги світу – Коран, Талмуд та Біблію – де йдеться про рівність та мир:

Holy Koran tells us: ‘O mankind!  We have created you male and a female; and we have made you into nations and tribes so that you may know one another.’ The Talmud tells us:  ‘The whole of the Torah is for the purpose of promoting peace.’ The Holy Bible tells us:  ‘Blessed are the peacemakers, for they shall be called sons of God’ (Cairo, June 4, 2009). Тим самим Обама зводить різні релігії до спільного знаменника – єдиної суті – миру та рівності на Землі.

Говорячи про цитати, варто й також зазначити, що у текстах своїх промов Б. Обама часто перецитовує сам себе, проводячи тим самим паралелі у світовому просторі, а також  демонструючи відкритість перед усіма на доказ правдивості своїх слів:

As I said in Cairo, given our independence, any world order that – given our interdependence, any world order that tries to elevate one nation or one group of people over another will inevitably fail (Ghana, July 11, 2009).

Риторика Б. Обами насичена експресемами, що покликані пожвавити виклад, зацікавити слухача, дати текстові емоційний заряд.

Широке використання порівнянь і метафор зумовлено прагматичною установкою публіцистичного стилю (зокрема, тенденцією до експресії та принципом економності) [12, с. 49].

Метафори публіцистичних текстів мають на меті показати об’єкт у новому, несподіваному світлі, привернути увагу яскравим образом, тобто використовуються у метасеміотичному плані [7, с. 161] (darkest hours; political machines (Moscow, July 7, 2009)).

Авторські права належать автору статті на www.naub.org.ua

Риторика Обами насичена метафоричними моделями зі сферою-джерелом «хвора людина» [12, с. 136]: painful times (Moscow, July 7, 2009); painful history (Cairo, June 4, 2009); endured the pain of dislocation (Cairo, June 4, 2009); enormous trauma (Cairo, June 4, 2009); agonizing for America (Cairo, June 4, 2009); It’s a belief that pulsed in the cradle of civilization, and that still beats in the hearts of billions around the world (Cairo, June 4, 2009). Логічно припустити, що серйозна загроза в економічній чи політичній сфері сприймається як смертельна небезпека. Метафори, утворені за даними моделями, носять переважно емотивний характер, тобто вони створені для того, щоб перенести емоційне відношення до поняття-джерела на поняття, яке концептуалізоване метафоричним значенням слова [12, с. 138]. Болючі часи та ісорія, біль переселення, травма і агонія для Америки і світу – такі вирази підсилюють настрої важкості й викликів історії.

Є у промовах і використання метафор із сфери-джерела «війна». От, наприклад: ideological trenches (Moscow, July 7, 2009) або ж America cannot and should not seek to impose any system of government on any other country, nor would we presume to choose which party or individual should run a country. And we haven’t always done what we should have on that front (Moscow, July 7, 2009). Вживаючи метафору «ідеологічні окопи» та «на цьому фронті», Обама висловлює важкість ідеологіних протистоянь. Вже в самій метафорі закладена спрямованість на формування та позначення концепу [12, с. 133]. Наведена метафора підтверджує предикативний зв’язок між концептами «політика» та «війна» [12, с. 133].

Промови американського президента мають досить високий коефіцієнт дієслівності, що яскраво виражається і в експресемах: turn the tide; forge competing blocks; pave the way (Moscow, July 7, 2009). Б. Обама близький до переходу до дій – він готовий до змін, «повертати хвилю», «викладати шляхи» й «кувати» майбутнє.

Обама часто персоніфікує США: America seeks an international system that lets nations pursue their interests peacefully (Moscow, July 7, 2009); America will not turn our backs on the legitimate Palestinian aspiration for dignity, opportunity, and a state of their own (Cairo, June 4, 2009). Тим самим він генералізує, говорить за всю країну, свої твердження й обіцянки підкріплює масштабністю цілої держави.

Прагматична установка публічного мовлення американського президента знаходить вираження у ряді порівнянь:

The days when empires could treat sovereign states as pieces on a chess board are over (Moscow, July 7, 2009); Al-Azhar has stood as a beacon of Islamic learning (Cairo, June 4, 2009); freedom spread like flowing water (Prague, April 5, 2009); Russia has cut its way through time like a mighty river through a canyon (Moscow, July 7, 2009). Суверенні країни вже більше не є шхами на шахівниці для великих імперій – у такий спосіб президент висловлює бачення колишнього світу як гегемонії. Називаючи університет «Аль-Ажар» провідною зіркою ісламського навчання, Обама виказує глибоку пошану до освітніх надбань мусульманського світу. Порівнюючи поширення свободи із течією води, Б. Обама демонстує пріоритетність та життєвоважливість свободи як цінності. Порівнюючи Росію з могутньою рікою, що біжить через каньйон, президент схиляється перед величнісю й силою великої держави.

У текстах промов Обами присутні також і семантико-стилістичні показники їх прагматики, виражені різними способами вторинної номінації (метонімічні й метафоричні переноси):

they have the blood of Americans and Russians on their hands (Moscow, July 7, 2009) –  руки терористів у крові американців та росіян – таким чином Обама звинувачує терористичні угрупування у смертях стількох людей обох країн; rising tides of prosperity and the still waters of peace (Wahington DC, January 20, 2009) –  зростаючі хвилі процвітання й тихі води миру завдяки стилістичним фігурам видаютья такими омріяним для президента; we have tasted the bitter swill of civil war and segregation (Wahington DC, January 20, 2009) – громадянську війну і рабстово президент називає гірким ковтком для американського народу – гірким спогадому їх історії. Такі семантико-стилісичні фігури створюють особливу виразність, образність і як елемент підвищення експресивності впливають на слухача, затримуючи його увагу і підсилюючи зацікавленість в інформації [12, с. 52].

Семантико-стилістичними показниками прагматичної спрямованості тексту виступають також атитеза й оксюморон.

Стилістичні функції антитези полягають у контрастному протиставленні референтів, з одного боку, з метою затримання уваги, а з іншого, – надати висловлюванню ритмічності й чіткості [12, с. 58]:

If one person won, then the other person had to lose (Moscow, July 7, 2009) – такою полярністю президент описує гру з нульовою сумою, до якої може дійти світ, якщо не поважатиме пріоритети миру й рівності; It’s easier to start wars than to end them.  It’s easier to blame others than to look inward.  It’s easier to see what is different about someone than to find the things we share (Cairo, June 4, 2009) –; NATO should be seeking collaboration with Russia, not confrontation (Moscow, July 7, 2009); build — not destroy (Moscow, July 7, 2009) – таким чином Обама показує альтернативи на шляху до кращого майбутнього, протиствляючи їх негідним крокам; hope over fear, unity of purpose over conflict and discord (Wahington DC, January 20, 2009; consent, not coercion (Cairo, June 4, 2009)…we will support a secure and united Iraq as a partner, and never as a patron (Cairo, June 4, 2009) – тут Обама поляризує цінності «ворожим» його поглядам поняттям: надія має перемогти над страхом, єднання над конфліктом, згода над примусом, парнерство над патронажем.

Стилістичний ефект оксюморону виникає внаслідок використання контрастних понять і тим самим надає висловлювання емоційності, виразності, показує суперечливість ситуації [12, с. 58]:

Great wealth has been created, but it has not eliminated vast pockets of crushing poverty (Moscow, July 7, 2009). Обама каже, що широкі кишені нещадної бідності не оминули Росію навіть після створення великого багатства.

Не забуває Обама і про гумор. Особливо на початку промови, аби налаштувати аудиторію на хвилю позитиву, він вдається до легеньких жартів.

And as somebody who was born in Hawaii, I’m glad to be here in July instead of January (Moscow, July 7, 2009).

And, to paraphrase one of my predecessors, I am also proud to be the man who brought Michelle Obama to Prague (Prague, April 5, 2009).

Окрім лексичних і семантико-стилістичних, було виявлено та проаналізовано синтактико-стилістичні показники прагматичної спрямованості риторики Обами.

Тексти промов президента містять чималу кількість паралелізмів – тотожних будов речень чи їх частин [12, с. 62]:

live on the Mississippi or on the Volga (Moscow, July 7, 2009); That is true for Russia, just as it is true for the United States (Moscow, July 7, 2009). Паралелізмами Обама підкреслює рівноправність двох велики держав – Росії та США.

Не обходяться тексти і без риторичних запитань:

Without a fundamental change, do any of us truly believe that the next two decades will not bring about the further spread of these nuclear weapons? (Moscow, July 7, 2009). У такий спосіб Обама каже, що абсурдно думати, що без кардинальних змін припииниться поширення ядерної зброї.

Виражальним засобом риторики Обами (та й усієї американської публіцистики) постає інверсія:

What is required of us now is a new era of responsibility (Wahington DC, January 20, 2009). What we will do is increase assistance for responsible individuals and institutions, with a focus on supporting good governance (Ghana, July 11, 2009). Таким чином президент робить акцент на важливості відповідальності та підтримці гарної влади. Така будова речення виділяє смисловий центр повідомлення реми, змінює ритм речення, переносячи акценти з одних членів речення на інші [12, с. 62].

Для логічного й емоційного підсилення повідомлення, Обама вживає емфатичні конструкції з дієсловом to do, яке передає значення інтенсивності дії:

I do so recognizing that change cannot happen overnight (Cairo, June 4, 2009). Так президент наглошує на тому, що він таки усвідомлює, що зміни не робляться за ніч.

Б. Обама часто робить сигнали перед важливою інформацією, наприклад:

Now, make no mistake; so let me be clear (Cairo, June 4, 2009). Таким чином Обама привертає увагу аудиторії, залучає її до активного слухання.

У текстах промов також можна прослідкувати елементи Мілтон-моделювання, наприклад, труїзми:

The sooner the extremists are isolated and unwelcome in Muslim communities, the sooner we will all be safer (Cairo, June 4, 2009) – причинно-наслідковістю тут Обама досягає беззаперечності сценарію про те, що світ буде у безпеці, як тільки екстремісти будуть ізольовані.

Таким чином, у риториці Барака Обами комунікативна, когнітивна та прагматична функції взаємопов’язані. Прагматика текстів зумовлена їх максимальною орієнтацією на адресата, з метою спричинити зміни в його когнітивній сфері.

Пропагандистське вживання стилістичних засобів і прийомів визначається тим, що експресивність, яка створює новизну і неповторність образу, є результатом суб’єктивно-індивідуального підходу адресата до їх використання, заданості цілей і мотивів мовного спілкування, особливого призначення пропагандистської мовної ситуації.

Провівши контент-аналіз, ми виокремили такі категорії у промовах Б. Обами:

1.  Values;

2.  Means;

3.  Obstacles.

Ключовою рисою, яка відрізняє політичний від інших типів дискурсу, є його евалюативна насиченість. та універсальні цінності виступають, на думку К.Серажим, основним полем розгортання конфлікту між супротивниками в політиці. Тому до катеорії Values будемо включати аксіологічно забарвлені та позитивно конотовані слова та словосполучення, пов’язані із прагненнями, бажаннями та пріоритетами. У цю категорію включатимемо одиниці, що позначають ціннісні орієнтації промовця. У якомусь сенсі категорія подібна до модусу «ми» або «своє». Технічно категорія відповідає на питання «Чого ми хочемо?».

До категорії Means будемо відносити одиниці аналізу, що позначатимуть шляхи досягнення бажаного. Вона відповідатиме на питання «Що робити, щоб досягнути того, чого ми хочемо?».

Категорія Obstacles передбачатиме підрахунок одиниць аналізу, що мають негативні конотації. Тут ключове питання – «Що (хто) стоїть на шляху до досягнення бажаного?». Ця категорія наближається до «вони»-модусу, «чужого».

Одиницями аналізу обрані слова та словосполучення. Саме серед них відшуковуються посилання на ту чи іншу категорію, виражену вербальною ознакою.

Одиниці рахунку призначені для кількісного вираження насиченості повідомлення категоріями. У даному дослідженні використовується підрахунок частоти появи одиниці в тексті. Тобто фіксується не тільки присутність чи відсутність, а й кількісна ознака присутності.

Кодування даних здійснюється вручну. Результати поміщені в реєстраційну карту контент-аналізу (Див. Табл. 1).

Інавгураційна промова у Вашингтоні 20 січня 2009 року. Інавгураційна промова вважається найважливішим текстом в каденції кожного президента США і своєрідною програмою, яку народний обранець проголошує перед нацією. Тому ми не могли оминути цей текст у нашому дослідженні. Це окремий жанр, який вже багато років досліджують фахівці-піарники, політологи, лінгвісти,  журналісти та історики.

Інавгураційну промову самого Обами вважають вдалою, але не видатною. Втім, вона вже увійшла в історію США як зразок нового політичного дискурсу Америки [15].

Тож за категоріями проведеного контент-аналізу, отримуємо такі дані (Див. Рис. 1):

Values – 159;

Means – 31;

Obstacles – 137.

Рис. 1. Частотність вживання одиниць аналізу у виступі у Вашингтоні 20.01.09

До категорії Values ми відносили об’єкти ціннісного відінку, наприклад: prosperity, peace, America, ideals, nation, health, hope, equal, young, freedom, wealth, common purpose, free man and women, success, opportunity, jobs, families, security, change, tolerance, race, faith, children [18]. Повторюваність таких одиниць аналізу свідчить про пріоритетність миру, надії, свободи і рівності, спільної мети, толерантності, віри та безпеки.

Шляхи досягнення бажань Б. Обама позначує елементами, що увійшли до категорії Means, наприклад: to reaffirm, to carry, to begin, we must pick ourselves up, dust ourselves off, to create, to courage, to move forward, willing heart, cooperation, understanding, respomsibility, to build, can do, must do, promise [18]. Це переважно дієслова – він хоче починати, рухатись вперед, будувати, створювати, співпрацювати.

До категорії Obstacles ми відносили одиниці аналізу, що характеризуються негативним забарвленням, такі як: blood, danger, hardship, war, violence, irresponsibility, challenges, fear, crisis, conflict, discord, missils, tanks, terror, nuclear threat [18] і т. п. Війни, конфлікти, криза, труднощі, терор, ядерна загроза – ось головні джерела перешкод на шляху до глобального процвітання.

Промова у Празі 5 квітня 2009 року. Виступаючи перед початком самміту з лідерами ЄС у Празі, президент США підтвердив намір продовжити реалізацію американського плану системи ПРО у Центральній Європі, відмітивши, що загроза з боку Ірану залишається реальною.

За категоріями проведеного контент-аналізу, отримуємо такі дані (Див. Рис. 2):

Values – 208;

Means – 88;

Obstacles – 87.

Рис. 2. Частотність вживання одиниць аналізу у виступі у Празі 05.04.09

До категорії Values увійшли такі одиниці тексту, як: Europe, friendship, nation, peace, dreams, change, freedom, liberty, opportunity, new, human rights, prosperity, jobs, security, world, energy, values, future, global safety, change, new, together, mutual interests, mutual respect, progress [19]. У центрі виступу – інтенція єднання з Європою на спільному шляху до нового, вільного, дружного, безпечного майбутнього.

До категорії  Means увійшли такі одиниці аналізу, як, априклад: courage, pursuit, choice, obligation, alliance, promise, to build, efforts, responsibility, commitment, patience, negotiate, cooperation, Nuclear Non-Proliferation Treaty, partnership, cooperation [19]. Обама закликає бути мужніми, докладати зусиль, вести переговори, брати відповідальність, бути партнерами.

До категорії Obsatcles увійшли такі одиниці аналізу, що мають деструктивний характер, наприклад: risks, conflict, dangers, nuclear weapons, challenges, attack, killed, al Qaeda, terrorists, threats, issues, bomb, war, violence, injustice, fear [19]. Аль Каїда, терористи, жорстокість, війна, ядерна зброя, несправедливість, страх – ось що закликає долати Б. Обама.

Промова у Каїрі 4 червня 2009 року. «Я хочу нового початку у відносинах між Сполученими штатами та мусульманами цілого світу», – підкреслював новий президент США. У столиці Єгипту слухали його тисячі людей, транслювали усі найважливіші телеканали мусульманського світу, Білий Дім транслював також виступ Обами в Інтернеті. Державний департамент пропонував теж SMS із уривками виступу чотирма мовами: англійською, арабською, урду та перською.

За категоріями проведеного контент-аналізу, отримуємо такі дані (Див. Рис. 3):

Values – 435;

Means – 124;

Obstacles – 158.

У цьому виступі до категорії Values увійшли такі одиниці тексту, як, наприклад: together, harmony, progress, opportunities, change, justice, prosperity, truth, human beings, toletance, dignity, faith, peace, civil rights, religious tolerance, equal, freedom, hope, humanitsm, men, women, children, nations, all mankind, sovereignty, world, democracy [20] і т. п. Домінантами цієї категорії стали мир, рівність, віра, надія, релігійна толерантність, жінки, гідність – такі важливі поняття як для мусульманів, так і для всього світу.

До категорії Means увійшли, наприклад: coexistence, cooperation, must say, to seek, to learn, to respect, to try, to move, effort, partnership, responsibility to fight, to protect, must face, to invest, to defeat, to build, to help, commitment, dedication, patience, Non-Proliferation Treaty, dialogue [20]. Обама закликає поважати, вчитися, брати відповідальність і боротися, бути відданими та терплячими.

У категорії Obstacles тут домінували: tension, conflict, war, hostile, attacks, discord, mistrust, violence, fear, negative stereotypes of Islam, blood, challenges, violent extremists, al Qaeda, the Taliban, killing, Saddam Hussein, anger, death, pain, conflict, nuclear weapon, dangerous, war [20]. Жорстокі екстремісти, Аль Каїда, Саддам Хусейн, талібани, негативні стереотипи – ось головні загрози у досягненні бажаного добробуту бачить президент.

Рис. 3. Частотність вживання одиниць аналізу у виступі у Каїрі 04.06.09

Промова у Москві 7 липня 2009 року. 16 липня 2009 р. колишній заступник помічника держсекретаря США і головний заступник помічника держсекретаря США з близькосхідних питань у 2002-2004 і 2005-2006 рр. Ліз Чейні у Wall Street Journal Europe заявила, що «є дві різні версії історії кінця Холодної війни: російська версія і правда. Президент Барак Обама підтвердив російську версію у Москві минулого тижня» [16].

Рис. 4. Частотність вживання одиниць аналізу у виступі у Москві 04.06.09

Звертаючись до групи студентів, американський президент пояснив кінець Холодної війни таким чином: «У той час американські та радянські війська все ще протистояли одне одному в Європі, готові у будь-який момент вступити у бій. Ідеологічні позиції минулого століття ще залишалися більш-менш на місці. Суперництво у всьому – від астрофізики до спорту – сприймалося як гра з нульовою сумою. Якщо хтось один виграє – значить, інший програє. І раптом, всього за декілька років, світу у такому вигляді не стало. І не слід помилятися, приписуючи заслугу в цьому якій-небудь одній країні. «Холодна війна» закінчилася завдяки багатолітнім зусиллям багатьох країн, а також завдяки тому, що народи Росії і Східної Європи сповнилися рішучості зробити так, щоб вона закінчилася мирно» [21].

За категоріями проведеного контент-аналізу, отримуємо такі дані (Див. Рис. 4):

Values – 456;

Means – 169;

Obstacles – 150.

Як бачимо, промова Б. Обами у Росії була насичена одиницями категорії Values. Ключовими одиницями категорії виступили Russia та America – президент акцентує увагу тут на відносинах двох країн у вимірі понять arrangements, partnership, reset. Об’єктами прагнень і сподівань тут  виступають thruth, humanity, peace, prosperity, opportunity, progress, religion, ethnicity, support, benefit, human rights, independence, justice, men, women, children, nations, human, security, success, change, global growth, free market, freedom, education [21] і т. д. Обама прагне до миру, процвітання, прогресу, незалежності, партнерства та договорів. Важливим елементома категорії є «перезавантаження» відносин з Росією – новий курс у зовнішній політиці США.

Досягти бажаного Б. Обама пропонує, елементами категорії Means – actions, to move forward, to understand, to recognize, to create, to protect, to decide, to speak, to seek, to repeal, to forge, to change, stopping, commitment, responsibilities, should be united, steps, must, contribute, to partner together, jumpstart, to combat, cooperation, to grow, to improve, reforms [21] і т. п. Обама закликає йти вперед, шукати, розуміти й усвідомлювати, змінювати, починати, рости й удосконалюватися.

До категорії Obstacles ми віднесли негативно конотовані одиниці аналізу, наприклад: nuclear weapons, hardship, risk, issues, invasion, violent extremists, old way of thinking, challenges, zero-sum game, terror, to destroy, missile, dangerous, al Qaeda, to kill, murdered, blood, Taliban, conflict, bribe, war [21] і т. д. Терор, жорстокі екстремісти, ризик, застарілий погляд на життя заважають, на думку Обами, досягти бажаних результатів.

Промова у Ґані 11 липня 2009 року. Після промови президента США в Африці 11 липня 2009 року полеміка була неминуча. Блогосфера і твіттосфера замислюється: з-поміж Ніколя Саркозі в Дакарі (Сенегал) і Бараком Обамою в Аккрі (Ґана), хто краще виступив в Африці.

Обама обрав маленьку країну Західної Африки єдиним етапом свого африканського турне. Він надав перевагу Ґані перед Кенією, батьківщиною свого батька, де останні вибори спричинили кривавий етнічний конфлікт, та Нігерією, де корупція перетворила нафтову манну на прокляття.

За категоріями проведеного контент-аналізу, отримуємо такі дані (Див. Рис. 5):

Values – 311;

Means – 92;

Obstacles – 79.

Рис. 5. Частотність вживання одиниць аналізу у виступі у Ґані 11.07.09

У своїй африканській промові Обама користається такими елементами категорії Values: world, prosperity, health, democracy, security, nations, peaceful, children, charity, pogress, development, truth, furure, opportunity, wealth, reliable, honest, independent, human, together, civil society, young, human rights, planet, Africa, dignity, love, ethnicity, religion, nationality, peace, triumph [22] і т. п. Здоров’я, права людей, благодійність, діти, планета, прогрес – ось важілі, що використовує Обама у цій категорії.

Категорію Means представили такі елементи тексту, як: partners, responsibility, promise, will focus, must support, to invest, to stand up, participating, protecting, support, to develop, changing, effort, strategy, to carry, goal, contributions, diplomacy, steps, commitment, to build [22] і т. п. Президент пропонує сфокусуватися, брати відповідальність, підтримувати, розвивати, докладати зусиль, робити кроки.

Категорія Obstacles у цьому виступі містила такі одиниці аналізу, як, наприклад: unfair, colonialism, conflict, despair, destruction, corruption, tragedy, poverty, to corrupt, brutality, bribery, tyranny, violence, mistake, HIV/AIDS, diseases, to kill, dying, malaria, war, conflict [22]. Хвороби, тиранія, хабарництво, бідність, конфлікти й несправедливість – ось що є перешкодами, на думку Обами, на шляху до світового зростання й Африканського континенту, зокрема.

Як бачимо, риторика Б. Обами насичена одиницями аналізу категорії Values. Домінантні її елементи практично повторються у кожній із вибраних для аналізу промов. Добробут, прогрес, здоров’я, правда, мир, права людей, справедливість, глобальне зростання, гідність, віра, толерантність, свобода, надія, безпека – ось на чому робить акценти у своїх промовах американський президент.

Він скерований на майбутнє – future є визначником модусу часової орієнтації.  Присутнє у його мовленні і прагнення до свіжих віянь та змін (new, young, chande, different etc.).

Промови Б. Обами зсереджені на глобальному вимірі, про що свідчить часте повторювання одиниць аналізу all, global, universal, planet, Earth, mankind, international, world, a також допоміжного дієслова will.

Він долучається до загалу, переходить на сторону аудиторії, зливається із нею, вживаючи часті we, us, our, common, shared і т. п.

Риторика президента характеризується чималим коефіцієнтом дієслівності, що індикує близькість переходу до дій. Елементи категорії Means – це переважно дієслова (to build, to pave the way, to contribute, to stand up, to speak, to seek, to forge, to support, to combat, to create, to move forward, to help etc.). Рішучості мовленню додає часте вживання допоміжного дієслова must. Аби досягнути бажаного добробуту, процвітання  й миру, Обама пропонує стратегію співпраці, відданості, морального обов’язку та діалогу.

Категорію Obstacles тут можна майже ототожнити із модусом «ворог». Тож деструктивних мотивів мовленню президент надають такі одиниці аналізу, як, наприклад: risks, conflict, dangers, nuclear weapons, challenges, attack, al Qaeda, terrorists, issues, bomb, war, violence, injustice, fear, hardship, issues, violent extremists, challenges, terror, to destroy, missile, dangerous, to kill, murdered, blood, the Taliban, conflict, war etc. Фактично ці елементи мовлення є антитезами до пріоритетів промовця. Характерним для мовлення Б. Обами є те, що він практично не вдається до імен, як це робив у свій час Дж. Буш.

Тож проаналізувавши соціолінгвальну платформу риторики американського президента, досить-таки впевнено можна вести мову про те, що пріоритети зовнішньої політики Обами, базовані на ідеологічних ліберальних постулатах, шукатимуть своє практичне втілення  в принципах:

  • «залучення і діалогу» з можливістю максимального уникнення конфронтації або застосування сили;
  • «права і дієвості» з опорою на існуючу систему міжнародних відносин із спробою і пропозиціями їх трансформації;
  • «моральності і переконання», вірячи в те, що конкурент, суперник, а, можливо, і ворог здатний не переступити останню межу.

Отже, Барак Обама і стратегія лібералізму в міжнародних відносинах неподільні. Він визначив своє бачення Америки, чиє глобальне лідерство повинно бути відновлено, а військова та дипломатична потужність балансуватимуть одна іншу і доповнюватися «силою морального авторитету». Бачення міжнародного порядку для Обами є таким же амбітним, як і традиційно ліберально – запобігання конфліктам, підтримка миру, припинення геноциду, боротьба з бідністю і хворобами, запобігання поширенню і використанню ядерної зброї.

Політичний дискурс постає як вираження всіх особливостей співіснування людини і суспільства, і, таким чином, це явище функціонально спрямоване на формування в аудиторії деякого фрагменту картини світу. Між «суб’єктивною очевидністю» та «очевидністю смислу» дискурсу відводиться особливе місце, де відбувається сполучення мовленнєвої діяльності з ідеологією.

Використовуючи політичний дискурс в якості індикативного поля, можна зрозуміти, як у різних мовних спільнотах конструюються культурні цінності, як пропагується соціальний порядок, які частини мовної картини світу залишаються за межами свідомих мовленнєвих стратегій мовців, як формується концептуальна картина світу, притаманна кожному мовному колективові.

У наш час публічні репліки чи промови залишаються насамперед нагодою для фотосесії, щоб змусити президента блиснути для публіки. Обама переводить їх на вищий ступінь, роблячи публічну промову центральною дією його президентського терміну.

Обама багато сказав із того, що світ хоче почути від Вашингтону, і виголосив це з притаманним йому шармом. Він говорив про «якості покірності та обмеження, що стримують». Він вказав на деякі пріоритети: боротьбу з поширенням ядерної зброї та кліматичними змінами, докладання більших зусиль для розвитку «бідних народів». Він вислав спеціальну пропозицію «мусульманському світу», Європі та Росії: новий шлях вперед, «який базується на взаємній зацікавленості та взаємоповазі».

Тож проаналізувавши соціолінгвальний вимір публічних виступів Б. Обами, можна вести мову про те, що пріоритети зовнішньої політики американського президента, базовані на ідеологічних ліберальних постулатах, знаходитимуть втілення  в принципах:

  • «залучення і діалогу»;
  • «права і дієвості»;
  • «моральності і переконання».

Америка починає усвідомлювати, що не може більше бути головним гравцем у світі так, а прірва, яка відокремлює її від решти світу, звузилася.Тому Сполученим Штатам потрібна ця решта світу, щоб підтримувати свою перевагу. Ціль – підібрати партнерів для дій на міжнародному просторі, щоб краще тримати першість в усіх сферах.

Обама розмовляє про партнерство, а не про багатополярність. Адміністрація США намагається залишитися у грі, звільняючи простір для інших і водночас запобігаючи виникненню будь-якої коаліції, яка могла б автономно вирішувати окремі питання.

Звичайно, структура міжнародної політичної системи перебуває у стані вічної трансформації, американської сили волі недостатньо, щоб зупинити її. Проте було б неправильно недооцінювати американський вплив, після того як його так сильно переоцінювали. Навіть більшою помилкою був би висновок, що США відмовилися від своїх амбіцій домінувати. Проте акценти все ж змістились – у цьому, власне, і полягає дискурсивність політики.

Список використаних джерел та літератури:

  1. Арутюнова, Н. Д. Дискурс // Лингвистический энциклопедический словарь [Tекст] / Н. Д. Арутюнова. – М.: Совет. энцикл., 1990.
  2. Арутюнова, Н. Д., Падучева, Е. В. Истоки, проблемы и категории прагматики // Новое в зарубежной лингвистике [Tекст] / Н. Д. Арутюнова, Е. В. Падучева. – М.: Прогресс, 1985. – Вып. 16: Лингвистическая прагматика.
  3. Водак, Р. Язык. Дискурс. Политика [Tекст] / Р. Водак // Перевод с англ. и нем.; ВГПУ. – Волгоград: Перемена, 1997. – 139 с.
  4. Ейгер, Г. В., Юхт, В. Л. К построению типологии текстов // Лингвистика текста: Материалы научной конференции при МГПИИЯ им. М. Тореза [Tекст] / Г. В. Ейгер, В. Л. Юхт. – 1974. Ч.I. – М., 1974.
  5. Красных, В. В. Прецедентные высказывания и их функционирование в тексте // Лингвокогнитивные проблемы межкультурной коммуникации [Tекст] / В. В. Красних. – М.: Филология, 1997.
  6. Леонов, Н. С. Информационно-аналитическая работа в загранучреждениях [Tекст] / Н. С. Леонов. –  под ред. В.М. Матвеева ; МГИМО МИД РФ, каф. дипломатии. – М., 1996. – 97 с.
  7. Омельченко, Л. Ф. Английская композита: структура и семантика: Дис. д-ра филол. Наук: 10.02.04 [Tекст] / Л. Ф. Омельченко. – К., 1989. – 493 с.
  8. Опарина, Е. О. Метафора в политическом дискурсе // Политическая наука. Политический дискурс: История и современные исследования [Tекст]: Сб. науч. тр. / Е. О. Опарина. – Отв. ред. и сост. Герасимов В.И., Ильин М.В. – М.: РАН ИНИОН, 2002.
  9. Политическая наука: Сб. науч. тр. [Tекст] / РАН. ИНИОН, Ин-т сравн. политологии, Рос. ассоц. полит. науки; Отв. ред. и сост. В.И.Герасимов, М.В.Ильин. – М., 2002. – № 3: Политический дискурс: История и современные исследования.
  10. Серажим, К. С. Дискурс як соціолінгвальне явище: методологія, архітектоніка, варіативність. (на матеріалах сучасної газетної публіцистики) [Tекст] / К. С. Серажим. – За ред. В. Різуна. – К.: Вид-во КНУ ім. Т. Г. Шевченка, 2002.
  11. Серио, П. Как читают тексты во Франции // Квадратура смысла. Французская школа анализа дискурса [Tекст] / П. Серио. – Составитель П. Серио. – М.: Прогресс, 1999.
  12. Худолій, А. О. Функціональні зміни у мові американської публіцистики кінця ХХ – початку ХХІ століття [Tекст] / А. О. Худолій. – Монографія. – Острог: Видавництво НаУОА, 2006. – 384 с.
  13. Шейгал, Е. И. Семиотика политического дискурса: диссертация доктора филологических наук: 10.02.01 [Tекст] / Е. И. Шейгал. – Волгоград, 2000. – 175 с.
  14. Van Dijk, T.A. Discourse as Interaction in Society. In: Discourse as Social Interaction. Discourse Studies: A Multidisciplinary Introduction. [Text] / Vol. 2., ed. by Teun A. van Dijk. London, Thousand Oaks, New Delhi, 1997.
  15. Балдинюк, Віра. Таємниця слова Обами [Eлектронний ресурс] / В. Балдинюк. – Новинар. – 28 сiчня 2009 р. – Режим доступу до статті: http://novynar.com.ua/analytics/culture/52690. – Заголовок з екрану.
  16. Cheney, Liz. Obama Rewrites the Cold War [Electronic resource] / L. Cheney. – The Wall Street Journal Europe. – 13.07.2009. – Mode of access: http://online.wsj.com/article/SB124744075427029805.html. – Title from the screen.
  17. Henninger, Daniel. Obama and the Speech [Electronic resource] / D. Henninger. – The Wall Street Journal Europe. – 16.07.2009. – Mode of access: http://online.wsj.com/article/SB124770201578748541.html. – Title from the screen.
  18. Obama Inaugural Address 20th January 2009 [Electronic resource] Mode of access: http://obamaspeeches.com/ – Title from the screen.
  19. Remarks By President Barack Obama [Electronic resource] Mode of access: http://www.whitehouse.gov/the-press-office/remarks-president-barack-obama-prague-delivered – Title from the screen.
  20. Remarks The President On A New Beginning [Еlectronic resource] Mode of access: http://www.whitehouse.gov/the-press-office/remarks-president-cairo-university-6-04-09 – Title from the screen.
  21. Remarks By The President At The New Economic School Graduation [Electronic resource] Mode of access: http://www.whitehouse.gov/the-press-office/remarks-president-new-economic-school-graduation – Title from the screen.
  22. Text of President Barack Obama’s Speech to Africa from Ghana [Electronic resource] Mode of access: http://gachara.wordpress.com/2009/07/11/text-of-president-barack-obamas-speech-to-africa-from-ghana/ – Title from the screen.

Ключові слова: дискурс, політичний дискурс, промова, Америка, Обама, текст, пропаганда, соціолінгвальний.

Інші записи:

    Не знайдено

Факультету політико-інформаційного менеджменту

  • Посилання
  • Коментування заборонено.

    Публікація статті Опублікувати свою статтю