Поняття та значення договору будівельного підряду

Будівництво, що фактично лежить в основі договору являє собою особливу галузь матеріального виробництва. Ця особливість проявляється в тому, що кінцевий результат робіт – нерухомість. Це завжди об’єкт, який визначений індивідуальними ознаками, навіть якщо збудований за одним і тим же планом, також виконання робіт являє собою складний, довготривалий процес і зазвичай об’єкт створюється на досить тривалий строк його експлуатації. Саме будівництво, а відтак і договірні відносини будівельного підряду є основною ланкою в народному господарстві та економіки вцілому. Поняття договору будівельного підряду охоплює широкий спектр робіт щодо створення, преобладнання, поліпшення, покращення об’єктів тобто різноманітних будівель: житлового, виробничого фонду, підприємств як ЄМК, які визначені як нерухомість.

Договір будівельного підряду є різновидом підрядних договорів і на нього поширюються загальні положення про підряд.

Як і будь-який цивільно-правовий договір, договір будівельного підряду має враховувати інтереси обох контрагентів – замовника і підрядчика. При цьому юридична конструкція цього договору дає змогу, з одного боку, забезпечити повну господарську самостійність виконавцю робіт – підрядчику, з другого – гарантує замовникові право здійснювати на всіх етапах контроль за ходом виконання договору.

Згідно з ч. 1 ст. 875 ЦКУ за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.[1]

З вищесказаного випливає, що основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних  робіт, тобто завершений будівництвом об’єкт або закінчені будівельні роботи, які відповідно до проектно – кошторисної документації виконані на замовлення замовника. Предмет договору будівельного підряду – це не процес виконання робіт та здачі об’єкта в експлуатацію. Договір будівельного підряду може розглядатись як універсальний договір, оскільки  на підрядника може бути покладено здійснення будь-яких робіт з будівництва об’єкта чи реконструкції та технічного переоснащення будівель, споруд; ремонту житла, пам’яток архітектури, містобудування тощо.

Поняття договору будівельного підряду також врегульовано Господарським кодексом України, що породжує дуалізм в регулюванні. Якщо одна з сторін є суб’єктом господарювання, то потрібно при укладенні договору будівельного підряду враховувати положення ГКУ. Так, згідно з ч. 1 ст. 318 ГКУ «За договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов’язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об’єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов’язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об’єкти і оплатити їх».

Авторські права належать автору статті на www.naub.org.ua

Договір будівельного підряду опосеридковує волю сторін (Замовника і Підрядника) на виконання робіт щодо будівництва, капітального ремонту, реконструкції підприємств, будівель, споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта і породжує взаємні права та обов’язки так як має двосторонній характер.

Визначення предмету договору будівельного підряду ввійшло в цивільний оборот порівняно нещодавно з прийняттям ЦКУ від 16. 01. 2003 р., але якісно підносить поняття договору на новий щабель розуміння і кардинально відрізняється від визначення в ЦК УРСР від 1963 р.

Договір вважається укладеним з момену досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов. Такими істотними умовами виступають: предмет, ціна та строки початку і закінчення проведення робіт, іншими словами це косенсуальний договір. Також як випливає з визначення, договір є оплатним. Замовник зобов’язаний оплатити виконані підрядником роботи, обсяг яких визначений договором чи безпосередньо в проектно-кошторисній документації.

Щодо зовнішньої форми вираження договору будівельного підряду,  то ні пар. 3 Будівельний підряд Глави 61 ЦКУ, ні Глава 61 ЦКУ Підряд, не містять конкретних норм, що регулюють це питання, а отже на даний договір щодо форми поширюються норми Загальних положень про договір Глава 53 ЦКУ. Відповідно до ч.1 ст. 639 ЦКУ договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Хоча в диспозиції норми встановлено можливість вибору усної чи письмової форми договору, але так як зазвичай підрядником виступає юридична особа, або ціна договору перевищує 20 н.м.д.г., то згідно з ЦКУ письмова форма договору є обов’язковою. Також за вимогою однієї з сторін договір будівельного підряду може підлягати нотаріальному реєстру.

В літературі визначається думка, що договір будівельного підряду окрім чисто підрядних відносин, також опосеридковує цілий ряд інших договірних правовідносин: поставки, майнового найму, послуг, зберігання, експедирування, перевезння кредитно-розрахункових та деяких інших правовідносин.[2] В такому разі це буде змішаний договір, але в жодному разі не комплексний так як йдеться про пов’язані з будівництвом роботи чи послуги, які грунтуються на засадах юридичної рівності. Відповідно цей договір буде мати змішаний характер і згідно з ч. 2 ст. 628 ЦКУ на нього буде поширюватись цивільне законодавство, що врегульовує конкретні визначені договірні відносини (поставки, надання послуг, перевезення тощо).

До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору (ч. 2 ст. 628 ЦК України).

Отже, договір будівельного підряду є консенсуальним, оплатним, двостороннім та на нього поширюються норми ЦКУ та ГКУ. Поняття договору визначає досить широке коло робіт, які кваліфікуються як об’єкт договору.

1.3. Правове регулювання договору будівельного підряду.

Правове регулювання передбачає нормативне закріплення норм, що безпосередньо врегульовують відносини пов’язані з укладенням договору будівельного підряду: дають нормативне визначеня, порядок укладення, виконання умов договору. Дані норми містяться в законах та підзаконних актах, міжнародних договорах, які діють на території України. В сукпності нормативні акти роблять «живим» існування договору будівельного підряду як окремого виду договору. Також невід’ємну роль в регулюванні правовідносин має сам договір будівельного підряду в якому сторони фактично закріпили певні умови, але все ж таки можливості укласти даний цивільно – чи господарсько – правовий договір, передує нормативно визначена можливість це зробити.

Так, перш за все потрібно зазначити, що на сьогоднішній день правове регулювання даного виду договорів здійснюється в параграфі 3 «Будівельний підряд» Глави 61 «Підряд» Цивільного кодексу України від 2003 року.  Варто зазначити, що в даному параграфі визначено предмет, права та обов’язки сторін, оплата праці, відповідальність сторін за дії та ін. Виходячи з того, що усі види підрядних договорів мають єдиний уніфікований режим правового регулювання, до будівельного підряду застосовуються загальні положення ЦК про підряд, якщо спеціальні норми не містять особливостей стосовно того чи іншого положення, зокрема це стосується положень про структуру договірних зв’язків (ст. 838 ЦК), ощадливості підрядника (ст. 845 ЦК), зобов’язань сторін стосовно інформації (ст. 862 ЦК) тощо.

В умовах ринкової економіки будівельне законодавство суттєво оновилося, хоча цей процес триватиме і надалі. До нормативно-правових актів в галузі будівництва належать закони України «Про інвестиційну діяльність» від 18 вересня 1991 р. № 1560-ХІ, «Про основи містобудування» від 16 листопада 1992 р. № 2780-ХІІ, «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 p. № 687-XIV, «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 22 лютого 2000 p. .№ 1490-II, Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р., Порядок затвердження інвестиційних програм і проектів будівництва та проведення їх комплексної державної експертизи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. Про порядок здійснення контролю за дотриманням сторонами зобов’язань за договором підряду про виконання робіт на будівництві об’єктів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004р. № 609, Порядок державного фінансування капітального будівництва, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1764, тощо. Конвенція «Про безпеку та гігієну праці у будівництві» від 20 червня 1988 рю №167

Характерною особливістю законодавства в галузі будівництва є те, що воно включає нормативно-технічні акти, до яких відносять будівельні норми та правила, державні стандарти, що регламентують техніко-економічні основи будівництва з урахуванням особливостей будівельних робіт.

Рекомендаційний характер мають відомчі нормативні акти, зокрема Положення про підрядні контракти в будівництві України, затверджене науково-технічною радою Міністерства у справах будівництва і архітектури (протокол від 15 грудня 1993р. № 9), Положення про взаємовідносини організацій – генеральних підрядників з супідряд­ними організаціями, затверджене науково-технічною радою Державного комітету України у справах містобудування і архітектури (протокол від 14 грудня 1994р. № 4).

Також правове регулювання здійснюється на основі Глави 33 «Капітальне будівництво» Господарського кодексу України від 2003 р.

Аналіз норм ГК України щодо капітального будівництва, проектних та дослідних робіт, створення та передачі науково-технічної продукції свідчить про те, що вони не містять суттєвих особливостей правового регулювання порівняно з відповідними нормами ЦК України. Але все жтаки ці розбіжності мають місце, наприклад, в ч. 5 ст.318 ГКУ встановлюється набагато більша кількість істотних умов договору на відміну від ЦКУ. Так як договір будівельного підряду є консенсуальним, то невизначення всіх істотних умов може бути підставою для визнання договору нікчемним.

Через проблему дуалізму приватного права в Україні виникають проблеми кваліфікації договору як цивільно-правового чи господарсько-правового, а відтак у випадку спору виникає проблема юрисдикції. На сьогоднішній день сформувалось наступне правило: «Якщо однією з сторін є суб’єкт господарювання то відповідно на відносини поширюються норми ГКУ та юрисдикція Господарського суду, а якщо сторони є суб’єктами цивільного права, то нормами ЦКУ і відповідно підпадають під юрисдикцію загального суду».


[1] Цивільний кодекс України: Чинне законодавство зі змінами та доповн. Станом на 15 липня 2008 р.. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2008. – С 214.

[2] Гражданские правоотношения и их структурные особенности: Сборник статей. – Свердловск, 1975. С. 66 (автор – С.А. Верб).

Інші записи:

    Не знайдено

Правничого факультету

  • Посилання
    1. Коментарі відсутні.
    1. Зворотні посилання відсутні.

    Публікація статті Опублікувати свою статтю