Автор статті:

Анна Нікітюк

У статті викладено і проаналізовано особливості культової практики організації Адвентистів сьомого дня в Україні. Подаються дані щодо чисельності  їхніх віруючих, культових споруд, священнослужителів, навчальних закладів на території України. Детально представлена інформація про роботу відділень організації АСД, а саме:відділ глобальної місії, відділ освіти, відділ сім’ї, молоді, дітей, видавництва, здоров’я і т.п.

Ключові слова: відділ, організація адвентистів сьомого дня, культова практика,церква, релігійна громада.

The article presents and analyzes the features of the cult(religious) practices of Seventh Day Adventists in Ukraine. It gives us  informatіon about the number of their believers, religious buildings, clergy, schools in Ukraine. There is detailed information about the work of departments of ASD, namely: Department of Global Mission, Department of Education, Department of Family, youth, children, publishers, health etc.

Key words are department,  the organization of Seventh-Day Adventists, cult practice, church, religious community.

Розгляд  даної тематики неможливий без звернення до книг Є.Уайт (“Путь ко Христу”,  “Великая борьба между Христом і сатаной” “Евангелизм”,“Свидетельства для Церкви”, “Hадежда мира”) та книг з основ віровчення християн сьомого дня. А також  ця тематика  піднімається  у працях: Н.Жукалюка., П.Яроцького, В.Любащенко, В.Кислюка, А.Колодного.

Актуальність дослідження зумовлена тим фактом, що за останні роки значно зросла кількість осередків АСД й дуже активно розвивається їхня місіонерська діяльність Але водночас адекватної інформованості населення щодо специфіки їх віровчення, культової практики та організації бракує.

Новизна статті полягає у спробі  визначити  та сформулювати специфіку організації та культової практики адвентистів в Незалежній Україні.

Мета дослідження полягає у тому, щоб з’ясувати специфіку організації та культової практики протестантської течії АСД в Україні.

Кожна з релігійних організацій має свій культ. Якщо говорити про культову практику організації АСД, то вона у них є досить своєрідна. Хоча дотримуються адвентисти Україний загально протестанського культу.

Культ адвентистів дуже схожий на баптистський. Вони, як і баптисти, відкидають  більшість церковних таїнств й обрядів, не поклоняються іконам, розп’яттю, мощам і святим, заперечують майже всі християнські свята, навіть ті, що пов’язані з іменем Христа.

Однак у культі адвентистів є певні особливості. Наприклад, обряд Вечері Господньої. Серед протестантів найбільш поширена назва цього таїнства – Вечеря Господня (1 Кор. 11:20). Інші назви – «трапеза Господня» (1 Кори. 10:21), “хлібопереломлення”  (Дії. 20:7; 2:42) і Євхаристія. Перша назва указує на такі сторони служіння, як подяку і благословення (Мт. 26:26, 27; 1 Кор. 10:16; 11:24).

Головна ідея обряду – та ж, що й у баптистів: ідея спогаду. Здійснюючи обряд, адвентисти, як і баптисти, згадують про страждання Христа, про Його понівечене тіло і про пролиту Ним кров. Хліб для обряду, як і в католиків, виготовляється з прісного тіста. Проте в обряді є деякі нові моменти. По-перше, в хлібопереломленні можна брати участь підліткам (якщо вони хрещені). По-друге, адвентисти замість вина п’ють виноградний сік. По-третє, обряд куштування хліба і соку проводиться в адвентистських громадах  4 рази на рік: у одну з субот кварталу (найчастіше в останню суботу кварталу, але за рішенням громади Вечеря Господня може скоюватися і в яку-небудь іншу суботу). І, по-четверте, куштуванню хліба і соку в  них обов’язково передує обмивання ніг: віруючі на знак упокорювання і взаємної любові по черзі миють ноги одне одному. При цьому чоловіки омивають ноги чоловікам, а жінки – жінкам. Пасхальний хліб, який їв Ісус, був прісним, а плід виноградної лози не перебродив. Закваска (дріжджі), що викликає бродіння, вважалася символом гріху. Тому хліб з квасного тесту не міг представляти Агнця, “непорочного і чистого” (1 Петр.1:19). Тільки прісний або “безквасний” хліб міг символізувати безгрішне тіло Христа. Так само тільки незіпсований плід виноградної лози, вино, що не перебродило, символізує бездоганну досконалість очищаючої крові Спасителя [2, с.262].

Також, відповідно до четвертої заповіді вони надзвичайно вшановують суботу як свято. В цей день віруючим забороняється працювати, а слід молитися й обов’язково відвідувати молитовні збори. Кожний член релігійної громади має сплачувати членські внески — десяту частину свого доходу.

У 2003 році адвентиське братство України налічувало приблизно 61.151 віруючого. За статистичними данимим Державного комітету у справах релігій станом на 1 січня 1997 року в Україна нараховувалося 526 релігійних організацій, 789 священнослужителів, з них 4 іноземці, 187 культових споруд, один навчальний задлад та 244 недільних шкіл [6]. Якщо розглянути статистичні дані станом на 1 січня 2008 року, то можна побачити, що кількість релігійних громад – 1000, священнослужителів – 1218, 4 навчальних заклади, 768 недільніх шкіл, а ще 9 періодичних видань [8]. Релігійні організації АСД є у таких областях: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська,  Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська, м. Київ, м. Севастополь. Проте, найбільше їх число зафіксоване у традиційних “адвентиських” регіонах: Закарпаття, Поділля, Буковина. Отже, проглянувши динаміку, можна зрозуміти, що організація АСД на теренах України протягом десяти років більш розширилася, набула більшого впливу та популярності [5, с.63].

Якщо змоделювати адвентиську організацію в Україні, то вона на початку ХХІ ст. виглядає приблизно так: 60% її членів складають жінки, 30%- люди 16-35 років, 80% – люди з середньою і до 20% – з вищою освітою, більшість яких живуть у містах. По національним ознакам 70-80% адвентистів – українці, по професійним – працівникі державних та приватних організацій, працівники сфери обслуговування, науки, культури, медичні працівники, журналісти. Церква АСД має досить розгалужену структуру, котра складається з цілого ряду відділень. І одним з найважливіших можна назвати відділ глобальної міссії. Він допомагає Церкві в організації нових общин, пошуку найбільш ефективних шляхів|колій| євангелізації, приділяючи найбільшу увагу перш за все|передусім| тим місцевостям|місцевий|, де ще немає адвентистів. При цьому, з одного боку, Відділ використовує методи „Глобальної місії”, упроваджувані|запроваджувати| Все­світньою ЦАСД, роблячи|чинити| їх надбанням національної Церк­ві, з іншої — зорієнтований на їх адаптацію до суспільно-культурних| особливостей України, її окремих регіонів [5, с.63].

На численних семінарах постійно обговорюються нові форми і методи євангелізації. Керівництво Церкви спонукає до участі в ній всіх членів організацій, краще обізнаних в духовній і релігійній ситуації на місцях і здатних ефективніше донести Боже Слово своїм знайомим, сусідам, колегам. В кінці 90-х рр. в Україні налічувалося вже понад 40 населених пунктів, де живуть і трудяться місіонери-добровольці [3, с.3]. Проводячи певні спостереження можна побачити, що результативність конкретної роботи місцевих місіонерів збільшується: якщо в 1994 р. зусиллями було підготовлено до хрещення 56,2% віруючих, то в 1997 – уже 89% [4, с.5].

Авторські права належать автору статті на naub.org.ua

Однією з найбільш пріоритетних ланок у житті ЦАСД, від якої значною мірою|значною мірою| залежить успіх євангелізацій, є|з’являється| підготовка професійних служителів. У рішенні цього питання головна роль належить відділам освіти|утворення|, пасторського і церковно­го| служіння.

Він працює відразу в декількох напрямах|направленнях|. По-перше, розробляє загальну|спільну| стратегію наставницько-просвітницької|освітньої| діяльності Церкви, готує прог­рами для |загальноосвітніх установ. По-друге, контролює ряд закладів різного типу|типа|. По-третє, здійснює практично-методичну допомогу цим закладам| (у експертизі і оцінці навчальних програм і про­ектів|, проведенні педагогічних курсів і семінарів, учнівських і студентських конференцій, в забезпеченні навчальною літературою, впорядкуванні комп’ютерних залів і тому подібне). Разом з тим|в той же час|, як і більшість церков Украї­ни, ЦАСД мріє допомагати середній і вищій школі, державним| і приватним навчальним закладам країни, маючи в своїх лавах немало професійних|, кваліфікованих фахівців|спеціалістів| із|із| різних галузей знань, володіючи досвідом|дослідом| освітнього прочесу| і цікавими методичними напрацюваннями. Співробітники Відділу освіти|утворення| удосконалюють курс «Осно­ви християнської етики», який починає|розпочинає| утілюватися|втілювати| у ряді|в ряді| регіонів України, розробляють нові курси з естетичного, художнього виховання молоді. У 1993 р. відділ освіти|утворення| став ініціатором відкриття|відчиняти| в Києві Адвентистської початкової школи „Досвітня зірка”, кількість учнів в якій за 5 років збільшилася удвічі|вдвічі|. Ще одна така ж школа відкрита|відчиняти| в Чернівцях. А в 1999 р. був проведений перший набір студентів в Український гуманітарний інститут (УТІ), заснований Церквою АСД як вищий неконфесійний навчальний заклад. Інститут готує фахівців з менеджмен­ту| зовнішньоекономічної діяльності, фінансів, марке­тингу|, іноземних мов|язиків|, ділового етикету. Навчальним  процес тут поєднують |поз|із| духовним вихованням [5, с.67].

Робота Відділу Суботньої школи |особов|присвячена малим групам з євангелізації, домашнім церквам і Суботній школі. Відділ надає сприяння розвитку мережі суботніх шкіл і удосконаленню їх діяльності, піклуючись про те, щоб віруючі «не просто відчували себе учасниками суботнього богослужіння, а дітьми церковної сім’ї, що об’єднуює людей” [3, с.3]. Суботня школа діє у всіх організаціях АСД як особлива частина богослужіння: присутні в зборах діляться на окремі групи-класи і з Біблією в руках обговорюють зміст спеціальних уроків, які щокварталу готує і видає Відділ Суботньої школи Генеральної Конференції АСД. Така допомога розрахована на щоденне дослідження Біблії в домашніх церквах. А в суботній день у групах-класах під керівництвом підготовлених учителів обговорюють ці уроки з метою глибшого усвідомлення тих або інших біблійних істин. Цікаво знати, що підручники Суботньої школи друкують  всімома мовами, якими розмовляють адвентисти в різних частинах Земної кулі. Таким чином, одна і та ж тема в одну і ту ж суботу вивчається у всіх общинах АСД світу. Це унікальна частина богослужіння, яка практикується в адвентизмі. Суботня школа покликана зберегти єдність і захистити це релігійне співтовариство від впливу помилкових, з погляду АСД, учень [5, с.69].

За таким же принципом діють дитячі і молодіж­ні| класи Суботньої школи. Відповідні (відділи Генеральної Конференциі АСД публікують для адвентис­тів| усього світу спеціальні уроки: для дошкільників, дітей| 7-10 і 11-15 років, а також для молоді. Принципи навчання тут ті ж, що і в “дорослій” Суботній школі. Крім того, Відділ церковного служіння розвиває свою роботу в місцях|місце-милях| позбавлення волі, громадських організаціях, товариствах, інтернатах. Особлива увага приділяється також домашній|хатній| церкві, релігійному вихованню, молоді і дітей. Важливим|поважним| є| активніша участь підростаючого покоління не тільки|не лише| в молитовній богослужбовій практиці, але і в місіонерській і євангелізаційній, в різних формах церков­ного| і позацерковного| життя. А це,  значною мірою|, залежить від того, який духовний заряд отримують|одержують| діти в своїх сім’ях. У адвентизмі практикуються домашні|хатні| бо­гослужіння|, які моделюють присутність юних віруючих| в молитовному будинку|домі|. Відділи сімї, молоді та дітей – це самостійні відділи, сама назва яких розкриває зміст|вміст| їхньої діяльності. Вони часто готують| загальні|спільні| інформаційно-методичні матеріали, про­водять| семінари на теми: „Основи християнського виховання|”, „Щасливий шлюб|шлюб|”, „Насильство в сім’ї”, „Бажана дитина|дитя|” тощо|. Наповнені духовними програмами і щорічні табірні збори|зібрання| молоді, які організовує молодіжний відділ у живопис­них| місцях|місце-милях| відпочинку. У 1998 р. про свою роботу Відділ молоді| успішно звітував|звітувався| на 2-му Всеукраїнському адвен­тистском| молодіжному форумі, який став подією в релігійному житті країни  [5, с.72].

Відділи сім’ї і молоді — одні з найбільш перспек­тивних| у структурі Церкви АСД, оскільки враховують процес омолоджування Церкви і помітне підвищення моло­діжної| ініціативи в громадському і суспільному|громадському| житті. Така ініціатива, звичайно, вимагає вмілого керівництва і всебічної|всебічної| підтримки. Її має, наприклад, створена| в 2002 р. в Сумах Адвентистська молодіжна організація|, покликана сприяти духовному розвитку молоді, її залученню до євангелізації і релігійного |життя. У 2002 р. в Лісовій Бучі під керівництвом АСД пройшов|минав| молодіжний форум „Супермісія” за участю 450 делегатів, які прибули зі всіх куточків|рогів| країни. Учасниками заходу, який проходив|минав| у формі|у формі| тематичних семінарів з методів християнського служіння, були керівники груп слідопитів, молодіжні| лідери, євангелісти|. Під час роботи| форуму був проведений своєрідний тренінг: |акція з проповіді Євангелія, розповсюдженню|поширенню| християнської літератури, викладу особистих|особових| свідчень| майбутніми місіонерами і служителями Церкви в різних районах Києва [5, с.73].

Цей факт засвідчує радикальніші, ніж   в інших християнських церквах, зміни в керівному складі общин, постійну ротацію кадрів в УУК ЦАСД, що дозволяє Церкві виховувати нових лідерів і йти в ногу з часом. Керівник Уніону — Володимир Крупський — наймолодший за останнє десятиліття президент Церкві АСД в Україні. У 1997 р. в ЦАСД працювало 12 чоловік до 35 років, які увійшли до керівництва регіональних конференцій. Більшість нинішніх церковних лідерів у місцевих общинах вибрана на з’їздах 1996  або 2003 років. Особливо активно за рахунок рядових членів поповнюється склад місіонерів. Молоді керівники приносять в общини нові інтереси і настрої, прагнуть осучаснити принципи роботи, пожвавити громадське життя. “Нам потрібно вийти за рамки вчорашнього мислення, зламати традиційність у веденні справ. Сучасність вимагає нового підходу до життя, нових моделей діяльності” [5, с.74].

У адвентистів діє також і відділ здоров’я. У ньому для адвентистів пропонуються  і упроваджуються|запроваджує| принципи здорового способу|зображення| життя|  за допомогою просвітительських| методико-профілактичних| |семінарів. Відділ  має декілька медико-місіонерських| шкіл, які здійснюють підготовку відповідних кадрів. Відділ ак­тивно| співпрацює зі|із| Всеукраїнським товариством |медиків-християн, Міжнародним конгресом із запобігання алкоголізму і наркоманії, Адвентистським міжнародним | медичним товариством|товариством|. У структурі АСД працює| Українська адвентистська медична асоціація. Сьогодні працівники Відділу займаються   вирішенням низки|лави| проектів, покликаних сприяти фізичному і духовному оздоровленню населення. Це програми з профілактики алкоголізму, куріння і наркоманії, з рацонального споживання і здорового способу життя, плануванню| сім’ї, з різних аспекттів гармонійного розвитку| особи [7]|особистості|. При багатьох міських общинах відкриті|відчиняти| медичні фітотерапевтичні | кабінети, центри реабілітації хворих, діють стоматологічні кабінети|. Нещодавно |нещодавно| Церква  АСД почала|розпочинала| будівництво Адвентист­ського міжнародного медичного центру в Києві, маючи перспективи відкриття його регіональних філій|філіалів|.

Окрім|крім| цієї важливої|поважної| ділянки духовної роботи, маючи| разом із тим|в той же час| безперечну суспільну|громадську| направлен­ність| і загальнолюдську значущість, адвентизм відомий | ще і своєю юридичною активністю, увагою до гідності|чесноти|, прав і свобод людей у різних країнах світу. Не випадково цей адвентиський | відділ входить в ряд|лаву| міжнародних організацій, релігійних меншин, що займаються  проблемами, і дотриманням принципу свободи совісті. Представники Церкви є|з’являються|  членами різних структур Організації Об’єднаних|з’єднаних| Націй.

Відділ  комунікації АСД здійснює інформативний зв’язок між організаціями, конференціями, церковними і нецерковними організаціями|, забезпечуючи оперативність і повноту звітної сис­теми | АСД в Україні. Крім того, цей відділ  поширює|розповсюджує| ін­формацію| про внутрішнє і зовнішнє життя Церкви, для того щоб |чиниїї діяльність була відкритою для широкого загалу.

Тому перед |задачею| працівниками Відділу комунікації стоїть завдання|з’являється| постійного вивчення нових форм і методів інформативної діяльності. У своїй роботі вони зорієнтовані на різні засоби|кошти| інформації, ка­нали| супутникового зв’язку, здійснюючи власне теле- та| радіослужіння. Важливий|поважний| внесок|вклад| у роботу відділу вносить Український радіоцентр „Голос надії|’, створений в 1995 році в Івано-Франківську як філія|філіал| Всесвітнього|всесвітнього| адвен­тиського| радіо. Роботу центру очолює Іван Черничко. Радіопрограми “Голос Надії” звучать щонеділі по Першій національній програмі радіо о 7 годині 40 хвилин в діапазоні середніх та довгих радіохвиль. Програми „Голосу Надії” передаються національним радіо на Першому Каналі шонеділі о 7. 45 і щосуботи о 16.25 та на каналі „Промінь” у понеділок, вівторок, середу о 10. 05. Ведеться і трансляція телепрограми “Так говорить Біблія” через регіональні телецентри.

Також існує і заочна біблійна радіошкола з  вивчення Біблії, яку ведуть працівники центру, охоплює сьогодні 12 тис. слухачів. Навчання|вчення| проводиться за уроками „Нове життя”, „Сила відродження”, „Небесна перлина”, які розсилаються всім охочим, за відеопрог­рамами| по Книзі пророка Данила. У 2001 р. деякі центральні і регіональні компанії України транс­лювали| адвентистські телепрограми „Лицем до лиця” і „Tак говорить Біблія” [5, с.77].

Видавничий відділ сприяє збільшенню учасників і розширенню служіння у церкві. Працівники відділу несуть для| людей  “духовний хліб” — Біблію, пророчу литера­туру|, християнську періодику, збагачуючи їх духовний світ|.

Відділ включає видавничий центр “Джерело життя” офіційно відкритий в 1995 р. в Києві. У ньому працює досвідчений колектив літераторів, редакторів, художників, які видають двомовну (українською та російською мовами) газету «Адвентистський вісник» (виходить з 1990 р., до 2000 р. під назвою “Віник миру”) і  журнал “Знамення  часу” (з 1993 р.). Ці видання друкують також тематичні додатки, молодіжну і дитячу сторінки. Допомагають у цьому позаштатні кореспонденти з різних куточків України. Проте левова частка  продукції відділу розрахована на віруючих. Це — уроки Суботньої школи (для дорослих і для дітей), молитовні й уранішні читання, збірки духовних пісень і віршів, біблійні коментарі, історико-релігійна і церковна література, твори діячів світового адвентизму. У 1990-1993 рр. вийшли в світ книги 18-ти найменувань, протягом 1994-2002 рр. — ще  близько 20-ти. Проте видавнича діяльність ЦАСД не обмежена тільки “внутрішнім споживанням”. З емблемою. “Джерело життя” можна побачити наукові і художні видання, медичну і дитячу літературу, науково-популярні видання про секрети сімейного благополуччя, виховання дітей, здоровий спосіб життя, раціональне харчування, фітотерапію і тому подібне.

Але|та| однією з найважливіших|поважних| ділянок роботи Відділу є|з’являється| переклад|переведення| українською мовою і виданням творів| Єлени Уайт [5, с. 78].

На сьогоднішній день в Україні діє організація АДРА (адвентиське агенство допомоги й розвитку), метою|ціллю| якої  є|з’являється| турбота про людей і, в першу| чергу, постраждалих |від стихійних і соціальних ка­тастроф|. АДРА — не церковний відділ, а юридично са­мостійна| структура, яка своїм походженням і завданнями|задачами| пов’язана зі світовим адвентизмом. Ідея його створення|створіння| виникла в кінці|у кінці| Першої світової війни серед християнських жінок|, які об’єдналися для допомоги пораненим солда­там|, сиротам і вдовам. На відміну від інших церковно-філантропічних орга­низацій|, які сьогодні здійснюють подібну роботу переважно серед своїх  єдиновірців|, АДРА допомагає усім, хто потребує цієї допомоги, незалежно від їхнього віросповідання і світогляду, етнічної і політичної приналежності. Адвентиське агентство|агенція| допомоги і розвитку є незалежною неурядовою міжнародною ор­ганизацією|, яка керується християнськими прин­ципами| служіння ближньому. Сьогодні вона об’єднує багатьох| людей світу|світу| на основі загальної|спільної| добродійності. Велику увагу в своїй діяльності приділяє|уділяє| АДРА суспільній|громадської| допомозі, через співробітничтв з|із| державними і громадськими|громадськими| установами, різними прошарками насе­ления| заради поліпшення|покращання| їхнього життя.

Звичайно, функціонуючи в співпраці з ЦАСД, ця добродійна організація виконує разом з тим місіонерський заклик і розглядається в Адвентизмі як частина загальної програми «Глобальна місія». Вона здатна досягти всіх куточків планети, допомогти усім, хто цього потребує. Християнська спрямованість робить організацію АДРА дуже важливою і дієвою.

В Україні АДРА функціонує з 1985 р., розподіляючи гуманітарну допомогу, збираючи засоби для потерпілих з різних куточків світу. У 1993 році Міністерство юстиції України зареєструвало Агентство як частину Всесвітньої організації АДРА. Протягом останніх десяти років її українська філія утілила в життя понад 150 гуманітарних проектів, ініційованих різними церквами, вітчизняними і міжнародними товариствами, урядовими і міжурядовими організаціями. Ось  деякі з цих проектів: допомога інвалідам, самотнім матерям і багатодітним сім’ям, допомога у відновленні зруйнованих унаслідок закарпатських повеней будинків, очищення питної води в найбільш забруднених містах країни, ефективних методів городництва і садівництва, відкриття безкоштовних їдалень і забезпечення медичним устаткуванням лікарень, будинків немовлят і старезньких, надання гуманітарної допомоги  сім’ям, потерпілим від пожеж і ураганів, Чорнобильської аварії. АДРА співробітничає з Організацією Об’єднаних Націй, маючи в ній статус консультативного члена при Раді ООН з соціальних і економічних питань. У 1998 р. в Києві, за співучасті АДРА, відкритий громадський центр допомоги мігрантам, що надає медичну, правову і інформативну допомогу мігрантам, переселенцям, бездомним [5, с.81].

Отже , можна зробити висновок, що культ Церкви АСД  є досить схожим   баптистський. Проте є і свої особливості.   Наприклад, представники АСД надзвичайно вшановують суботу як свято відповідно до четвертої заповіді. Кожний член релігійної громади має сплачувати членські внески — десяту частину свого доходу. Обряд Вечері Господньої також має такі особливості: адвентисти замість вина п’ють виноградний сік; обряд здійснюється 4 рази на рік; куштуванню хліба і соку  обов’язково передує обмивання ніг; в хлібопереломленні можна брати участь підліткам ,але якщо вони хрещені

Також організація АСД має розроблену структуру з цілого ряду відділів, котрі відповідають за особливості поширення вчення адвентистів. Як уже зазаначалось, існують такі відділи: відділ глобальної місії, відділ освіти, відділ Суботніх шкіл, сім’ї, молоді, дітей, а також відділи комунікації, видавництва, здоров’я та агенство допопоги й розвитку(АДРА). Всі ці відділи допомагають краще зрозуміти вчення адвентистів та навернути їх до цієї релігії

Культ адвентистів  схожий на . Вони, як і баптисти, відкидають  більшість церковних таїнств й обрядів, не поклоняються іконам, розп’яттю, мощам і святим, заперечують майже всі християнські свята, навіть ті, що пов’язані з іменем Христа.

ЛІТЕРАТУРА

1. Біблія.- “Книги Святого Письма Старого і нового Завіту”. – К.: Українське біблійне товариство, 2005. – 1160 с.
2. В начале было Слово. Осноы вероучения христиан седьмого дня. – Заокский: Источник жизни, 2002. –   544с.
3. Соколенко О. Ми віримо у скорий прихід Ісуса Христа//Вісник миру. – 1999. – №12. – С.3.
4. Фойцік П. Чи актуальна єдність християн у  наш час?//Вісник миру. –  1999. –  №11. –  С.5.
5. Жукалюк Н., Любащенко В. История Церкви христиан АСД в Украине. – К.: «Джерело життя», 2003. – 320с.
6. Державна статистика релігій в Україні. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.risu.org.ua/ukr/resourses/statistics/
7. Ниман Д. Адвентисти и здоровый образ жизни. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.bible.com.ua/lib/r/40.
8. Новини релігійного життя: АСД (станом на 1 січня 2008 року).  [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.risu.org.ua/ukr/resourses/statistics/ukr2008/
9. П. Яроцький, Колодний А. Історія релігії в Україні : У 10 т. Пізній протестантизм в Україні. – Дрогобич : Коло, 2007.  – Т. 6. –  631 с.

Науковий керівник – Жилюк С. І., доктор історичних наук,

професор кафедри релігієзнавства

Інші записи:

Анна Нікітюк Гуманітарного факультету, Студентські публікації