ОБҐРУНТУВАННЯ ОСНОВНИХ ЗАХОДІВ ЗМЕНШЕННЯ НЕПРОДУКТИВНИХ ВТРАТ ВОДИ ПІДПРИЄМСТВ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ДЖЕРЕЛ ЇХ ФІНАНСУВАННЯ

Анотація. Стаття присвячена визначенню основних причин збитковості підприємств водопостачання, розробці основних заходів щодо покращення економічних показників їх функціонування та обґрунтуванню джерел фінансування запропонованих заходів.

Annotation. The article is devoted to the determination of main reasons of losses on water-supply enterprises,  development of main measures to improve the economic indicators of their functioning  and grounding of study funding of proposed measures.

Постановка проблеми. Функціональні і фінансово-господарські показники роботи більшості підприємств водопровідно-каналізаційного господарства (ВКГ)  України є незадовільними. Необхідність заміни застарілого обладнання, капітального ремонту мереж водопроводу потребує значних фінансових витрат, які у теперішній час підприємства ВКГ можуть здійснити лише за рахунок надходжень за надані послуги. Але обмеження з боку державних установ і місцевих рад, які унеможливлюють підвищення тарифів на комунальні послуги з одного боку, зростання цін на електроенергію і неплатежі споживачів – з іншого, висувають питання розробки механізмів ефективного управління обмеженими фінансовими ресурсами підприємств ВКГ.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Безпосередньо організаційно-економічним механізмам підприємств водопостачання присвячені роботи І.Абрамовича, А.Ачкасова, Л.Кравцової, І.Корінька, А.Крушевського, Т. Момот, Г.Онищука, М.Руля, В.Петросова, Р.Тяна, Т.Юр’євої та ін. Їх проблематика – ефективність водопровідно-каналізаційного господарства, тарифна політика, науково-технічні програми й економічна стратегія. Ці наукові здобутки є базою і орієнтирами подальшого наукового пошуку шляхів удосконалення організаційно-економічної складової на об’єктах водопостачання.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є пошук шляхів підвищення економічної ефективності роботи  підприємств водопостачання, а також обґрунтування можливих джерел фінансування пропонованих заходів.

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:

  • оцінити основні причини збитковості підприємств водопостачання;
  • визначити основні заходи зменшення непродуктивних втрат води у водопровідній мережі;
  • визначити джерела фінансування заходів щодо зменшення непродуктивних втрат води в мережі як товарної продукції,
  • розробити систему бюджетування підприємства ВКГ, акцентуючи увагу на джерелах інвестування;

Викладення основного матеріалу. Водопровідна система України доволі складний інженерний комплекс, річна продуктивність якого сягає 2×109 м3. Значна частина споруд цього комплексу відпрацювала нормативний термін і потребує оновлення. За час експлуатації існуючих систем відбулися суттєві технічні, соціально-економічні, екологічні та інші зміни, які зумовили потребу пріоритетного відтворення на сучасному світовому рівні системи водопостачання в державі.       Найбільшою проблемою системи водопостачання України є її спрацьованість, яка становить близько 30 %.

Незадовільний технічний стан системи водопостачання загалом та водопровідної мережі зокрема негативно позначаються на якості очищеної води і є причиною вторинного її забруднення.[1]

Найпотужніші розподільні системи водопостачання належать Донецькій

області – 20,5 та Автономній Республіці Крим – 14,2 тис. км і саме вони є найбільш технічно зношеними – 44,5 та 49,4 % з них потребують невідкладної заміни.

Технічний стан розподільних систем водопостачання, який досі залишився найскладнішим елементом в системах питного водопостачання, у багатьох областях України продовжує погіршуватися. До 10 % мереж, які потребують невідкладної заміни, були лише у 5 областях: Рівненська – 4,3 %; Вінницька – 5,7 %; Хмельницька – 7,2 %; Кіровоградська – 8,6 % та Херсонська – 10,4 %.[2]

Відновлення ефективної працездатності водопровідної мережі вимагає майже 76 % коштів, необхідних для відновлення системи водопостачання в цілому.

З погіршенням технічного стану водопровідних систем помітно знижується ефективність їх роботи та зростають нераціональні втрати води, витоки. Показник втрат води у міських мережах є надто високим і знаходиться в межах 0,4-3,0 м3/км/год, в порівнянні з показниками у Західній Європі, які становлять 0,1-0,4 м3/км/год.[3]

Авторські права належать автору статті на www.naub.org.ua

Витоки та невраховані витрати води коливаються у досить широкому діапазоні. Найменше значення показника відношення обсягів втраченої води до піднятої (у відсотках) було досягнуто у Рівненській області – трохи більше 11 % та у м.Києві – біля 15 %.

Найбільші витоки та невраховані витрати води у 2008 році мали місце у Луганській (60,7%); Донецькій (49 %); Закарпатській (44,4 %); м.Севастополі (43,9 %) та Дніпропетровській (42,9 %) областях. Причинами цього, як і у попередні роки, були критичний стан розподільних водопровідних мереж, відповідного обладнання та арматури і т.п.[1]

Основними причинами втрат води у системі водопостачання є наступні:

  • пошкодження трубопроводів;
  • недооблік приладами обліку;
  • комерційні втрати;
  • витрати на протипожежні цілі;
  • витоки з водорозподільного комплексу;
  • спорожнення труб для ремонтів.

Окрім втрат води, на підприємствах водопостачання ще мають місце й інші, не менш важливі, категорії втрат. До них належать:

  • екологічні втрати, у тому числі збиток, що наноситься здоров’ю населення неякісною водою;
  • втрати, пов’язані з аварійністю на дорогах у результаті розривів водопровідних систем і витоку води;
  • енерговитрати, які за даними аналітиків в собівартості продукції підприємств водопостачання складають 40-60%;
  • втрати, що виникають в результаті розкрадань – несанкціоноване підключення до водопровідних мереж;
  • збиток від підтоплення, яке є наслідком витоків води з трубопроводів системи водопостачання;
  • втрати державних фінансів, які виникають через надання дотацій  на покриття безгосподарності й неплатежів;
  • втрати промислових і комерційних підприємств, високі тарифи для яких компенсують знижені тарифи для населення;
  • ниження стійкості й надійності системи водопостачання вцілому.

Отже, правомірно вважати, що до втрат можуть відноситися, крім загальновизнаних прямих втрат, наступні види: збиток, перевитрата, недоотримана вигода, затримка у часі платіжних коштів, невикористований потенціал, тобто втрати ресурсів, потенціалу, темпів розвитку, рівня фінансової стійкості.

Існуюче становище позначається на рівні собівартості 1 м3 реалізованої питної води (і рівні середнього тарифу відповідно), оскільки підприємство несе значні витрати по електроенергії (на підйом, подачу води в мережу) і хімічним реагентам (на очищення води) у розрахунку на повний обсяг води, а при визначенні собівартості поділяє ці витрати на значно меншу величину реалізованої води. При цьому збільшення собівартості (в частині прямих матеріальних витрат) відбувається більш високими темпами, ніж збільшення втрат води, що зображено на рис. 1.

Рис. 1. Співвідношення росту втрат води в мережі й собівартості 1м3 реалізованої води,%

Представлені дані свідчать, що при величині втрат у розмірі 30% відносне збільшення матеріальних витрат у собівартості становить 43%, при втратах в 50% – собівартість зростає на 100% рази, при втратах в 60% – на 150%. Таким чином, проблема зменшення втрат води в мережах вимагає невідкладного рішення.

На прикладі комунального підприємства «Чернігівводоканал», для зменшення втрат води у водопровідних мережах міста Чернігова рекомендується запровадження наступних заходів:

  • впровадження «Програми централізованого водопостачання та водо-відведення малоповерхової забудови» –  ліквідація 45 водорозбірних колонок.  Прогнозоване зменшення втрат води за даними оцінки експертів підприємства – 6,5 тис м куб/рік;
  • встановлення регуляторів тиску води. Прогнозоване зменшення втрат води на 12,4 тис. м куб. за рік;
  • встановлення перетворювачів частоти струму на підвищувальних насосних станціях – 68 шт. Прогнозоване зменшення втрат води – 118,3 тис. м куб/рік ;
  • заміна аварійних водоводів методом внутрішньої санації – 3.5 км. Зменшення втрат води на 118,3 тис. м куб/рік
  • заміна аварійних ділянок водопровідних мереж – 2,2 км. Зменшення втрат води – 1,6 тис. м куб/рік;
  • виявлення самовільних підключень до водопровідних мереж.
  • пломбування пожежних гідрантів, встановлених на протипожежних водопровідних мережах підприємств з метою попередження самовільного безоблікового забору води з них.

Головною проблемою оновлення водопровідної мережі залишається невизначеність джерел фінансування необхідних витрат. Оскільки  основним джерелом фінансування інвестицій є власні кошти, важливим є забезпечення стабільного фінансового стану підприємств ВКГ, які на сьогодні є збитковими. Незважаючи на постійне підвищення тарифів (у 2008р. тарифи на водопостачання було змінено в 17 регіонах) у 5 містах: Луцьк, Донецьк, Ужгород, Запоріжжя, Тернопіль, – тарифи не відшкодовують 100% собівартості. Залишається значним також рівень заборгованості споживачів за спожиту воду[4].

Спроби вирішення цього питання були зроблені на початку 2008р., коли при обґрунтуванні тарифів була врахована інвестиційна складова. Але, по-перше, ця складова була представлена не у всіх регіонах. По-друге, при затвердженні тарифів тільки в містах Луцьк, Кіровоград, Тернопіль розрахункова складова ввійшла в тариф для населення. У цілому в комунальному господарстві близько 20% комунальних підприємств не мають забезпечення власними інвестиційними джерелами. Частково вирішують це питання за рахунок комерційних споживачів 35% підприємств.

Підстави для включення інвестиційної складової в тарифи видаються обґрунтованими. Підприємствам необхідно замінити зношене устаткування і придбати нове у випадку підвищення попиту на їх послуги. Отриманого прибутку і амортизаційних відрахувань на це не вистачає. Тому, щоб збільшити доступні підприємству інвестиційні кошти, воно закладає їх у тарифи.

Таким чином для реновації виробничих фондів підприємств водопостачання, підвищення економічної ефективності їх функціонування окрім власних коштів підприємств, коштів державного та місцевого бюджетів, коштів резервного фонду, необхідним є залучення інвестиційних коштів.

Основними напрямками співробітництва у напрямку залучення інвестиційних коштів для КП «Чернігівводоканал» можуть бути:

  • Програма муніципального розвитку в Україні (Європейський банк реконструкції та розвитку);
  • розробка нового Стратегічного плану за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку та Інституту Місцевого Розвитку в рамках програми “Реформування тарифів та реструктуризація комунальних підприємств в Україні” яка впроваджується ВБО “Інститут місцевого розвитку”;
  • Проект «Розвиток міської інфраструктури», реалізація Стратегічного плану (передбачає надання Світовим банком кредиту підприємствам ВКГ);
  • Програма «НЕФКО» «Чисте виробництво»;
  • Проект транскордонного співробітництва з охорони навколишнього середовища;
  • пайова участь замовників у реконструкції систем водопостачання.

Таким чином при формуванні бюджету підприємства необхідним є не тільки планування витрат на виробництво послуг, сплату податків та обов’язкових платежів, надходження грошових коштів від реалізації послуг водопостачання, водовідведення, погашення пільг, субсидій, інших послуг, а і планування інвестицій, а також планування заходів, спрямованих на підвищення інвестиційної привабливості підприємства (заходи з енергозбереження, охорони навколишнього середовища, запровадження інноваційних технологій тощо).

Висновки. Реформування житлово-комунального господарства передбачає технічне переоснащення галузі і наближення до вимог Європейського Союзу щодо використання енергетичних і матеріальних ресурсів. Перехід до реальних ринкових відносин у водопровідно-каналізаційному господарстві здійснюється повільніше, ніж в інших сферах, що призвело до нинішньої кризової ситуації. Технічний стан основних фондів ВКГ України є незадовільним.

Проблема  погіршується через значні непродуктивні втрати води в мережах, середня величина яких становить 38,5%, а в окремих регіонах перевищує 50%.

Окрім загальновизнаних прямих втрат, є ще опосередковані втрати, такі як збиток, перевитрата, недоотримана вигода, затримка у часі платіжних коштів, невикористований потенціал, тобто втрати ресурсів, потенціалу, темпів розвитку, рівня фінансової стійкості тощо.

Усі ці фактори є причиною зростання собівартості 1 м3 реалізованої питної води і рівні середнього тарифу відповідно.

Для зменшення втрат води у водопровідних мережах на прикладі КП «Чернігівводоканал» запропоновано ряд заходів, а також визначено основні джерела фінансування запропонованих заходів. У зв’язку з тим, що власних коштів підприємства, а також дотацій державного  і місцевих бюджетів недостатньо для здійснення запропонованих заходів, слід звернути особливу увагу на запровадження заходів з підвищення інвестиційної привабливості підприємства та залучення інвестиційних коштів.

Список використаних джерел та літератури

1. Гіроль М.М., Ковальський Д., Хомко В.Є., Гіроль А.М. Проблеми якості води в водопровідних мережах. Водопостачання та водовідведення. Виробничо-практичний журнал. К.:, №2, 05.2008, 1-21 с.

2. Національна доповідь про якість питної води та стан питного водопостачання в Україні у 2008 році –  Офіційний сайт Міністерства з питань житлово-комунального господарства: www.minjkg.gov.ua.

3. Гіроль М.М., Семчук Г.М. Ефективність систем водопостачання України як фактор національної безпеки держави. Надзвичайна ситуація, №5, 2001 р.

4.  Звіт про стан реалізації Загальнодержавної програми реформування й розвитку житлово-комунального господарства на 2004 -2010 роки, затвердженої Законом України від 24.06.04 №1869-IV,в І півріччі 2008 долі –  Офіційний сайт Міністерства з питань житлово-комунального господарства: www.minjkg.gov.ua.

Перелік ключових слів. Водопостачання, водопровідно-каналізаційне господарство, водопровідні мережі, втрати води, тарифи на водопостачання, заходи зменшення непродуктивних втрат, джерела фінансування, інвестиції.

Інші записи:

    Не знайдено

Національний авіаційний університет

  • Посилання
  • Магазин спорт питание Киев на сайте . Проколы под дорогой на сайте
    1. 100
      Січень 15th, 2011 at 22:10 | #1

      Пані Анастасія.
      Спасибі за зацікавленість вкрай важливою для держави темою. Проте спробуйте розвинути «обґрунтування», приділивши більше уваги тематиці рисунка 1.
      З повагою

    2. Орест Муха
      Березень 31st, 2012 at 15:11 | #2

      Шановна пані Анастасія,

      запрошуємо Вас на коференцію “Ресурси прироних вод Карпатського регіону” 23-24 травня 2012

      Прошу надіслати ел. пошту для надсилання запрошення.

      З найкращими побажаннями

      Орест Муха
      заст директора Львівського ЦНІІ

      моб 095 833 34 62

    1. Зворотні посилання відсутні.

    Публікація статті Опублікувати свою статтю