Автор статті:

Хмарук Юлія Віталіївна

У статті досліджено можливі напрямки розширення дохідної бази місцевих бюджетів України та результативність розширення, зокрема на бюджеті міста Острога. Також подано пропозиції щодо вирішення поставлених проблем.

The author has researched possible spheres of local budgets incomes widening in Ukraine and results of this widening, specifically the results of Ostroh local budget. The author also offers suggestions on the resolution of the abovementioned problems.

Децентралізація визначена пріоритетним напрямком реформування бюджетної системи України, проте без розширення дохідної бази місцевих бюджетів неможливо забезпечити їх наповнюваність та ефективність функціонування.
Проблема нестачі фінансових ресурсів на місцевому рівні набула важливого значення для всієї країни. Основна частина доходів місцевих бюджетів утворюється за рахунок частки від загальнодержавних податків. Це свідчить про недостатність фіскальної незалежності місцевих бюджетів.
Актуальність роботи полягає у необхідності розширення дохідної бази місцевих бюджетів України, для забезпечення їх фінансової незалежності та зростання розвитку регіонів країни, що загалом вплине на розвиток України.
Вивченням цієї проблематики займались такі вчені-економісти: О. Кириленко, В. Рябошлик, С. Буковинський, В. Кодацький та інші. Проте важливо поглибити дослідження цих питань, зокрема у визначенні можливих напрямків розширення дохідної бази місцевих бюджетів.
Метою дослідження є визначення пропозицій щодо розширення дохідної бази місцевих бюджетів України на прикладі бюджету міста Острога.
Для досягнення поставленої мети було визначено ряд завдань:
1) дослідити надходження бюджету міста Острога;
2) оцінити результати закріплення загальнодержавних податків на місцевому рівні;
3) визначити пропозиції щодо розширення дохідної бази місцевих бюджетів України.
Чинна система формування дохідної бази місцевих бюджетів потребує вдосконалення. Так, в сучасних умовах господарювання існують два шляхи укріплення доходної бази місцевих бюджетів і підвищення їх самостійності. Один з них – розподілення коштів державного бюджету. Другий – через створення механізму, зацікавленості місцевих органів влади в зароблянні власних коштів. Другий спосіб є більш дієвий, оскільки дає можливість не тільки збільшити фінансові ресурси кожної території, а й збільшує надходження до державного бюджету.
Розвиток регіону залежить від наповнюваності місцевого бюджету. Тому актуальною є оцінка надходжень та їх структура.
Згідно зі звітами фінансового управління Острозького міськвиконкому протягом 2005-2007 років спостерігалася тенденція до збільшення доходів бюджету міста Острога, від 8,9 млн. грн. (з врахуванням трансфертів) у 2005 році до 18,7 млн.грн. у 2007 році. Варто визначити, що у 2006 році спостерігалося різке збільшення доходів місцевого бюджету в порівнянні до 2005 року – на 8,3 млн.грн.
На збільшення доходів загального фонду найбільше у 2006 році (в порівнянні до 2005 роком) вплинуло зростання надходження від плати за землю – на 106,49 % (або на 119,3 тис.грн.) та від податку на доходи з фізичних осіб – на 37,53 % (або на 931,9 тис.грн.). У 2007 році в порівнянні зі 2006 роком зростання відбулось у зв’язку із збільшенням надходжень від податку з доходів фізичних осіб на 2022,3 тис.грн. (або на 59,22 %), а також від плати за торговий патент на 163,4 тис.грн. (або на 149,93 %).
Основним бюджетоутворюючим надходженням є податок з доходів фізичних осіб, що становить в середньому 74,45 % надходжень загального фонду бюджету міста Острога за 2005-2007 роки. Варто зазначити, що спостерігалося зростання частки даного податку від 70,51 % у 2005 році до 78,90 % у 2007 році. Причинами цього було зростання мінімальної заробітної плати та впровадження єдиної тарифної сітки, що збільшило фонди заробітних плат, а також зміна ставки податку з 13 % до 15 %.
Частка єдиного податку, що займає друге місце у структурі надходжень до загального фонду, за досліджувані роки становила в середньому 12,52 %, за плату за землю – 4,07 %, за державне мито – 2,74 %.
Потрібно також відмітити, що частка місцевих податків і зборів за досліджувані роки щороку зменшувалась (від 2,6 % у 2005 році до 1,62 % у 2007 році) і є малозначною у бюджетотворенні.
Найбільшу частку місцевих податків та зборів за досліджувані роки становив ринковий збір, що відображено на рисунку 1.

Рис. 1. Структура місцевих податків та зборів бюджету міста Острога за 2005-2007 роки, %
Також варто зазначити про його поступове зростання: від 2005 (55,4 тис.грн.) до 2007 року (75,5 тис.грн.). В середньому за 2005-2007 роки частка даного збору становила 63 % у структурі місцевих податків та зборів.Рівномірним у структурі був комунальний податок – в середньому за досліджувані роки становив 21,4 %. Податок з реклами в середньому становив 0,22 %, збір за паркування автомобілів – 4,16 %, збір за видачу довіреностей на квартиру – 0,05 %, збір за використання символіки – 8,57 %, збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі і сфери послуг – 2,55 % за 2005-2007 роки.
Зростання по спеціальному фонду (від 3,5 млн.грн. у 2005 році до 11,1 млн.грн. у 2007), що спостерігалося за досліджувані роки, пов’язано зі збільшенням перерахування коштів з загального фонду. Так, кошти одержані із загального фонду бюджету становили 49,52 % усього спеціального фонду у 2006 році. Основну частку спеціального фонду бюджету становив бюджет розвитку, що в середньому за 2005-2007 роки була на рівні 25,13 %. Також важливу роль в даному бюджеті займали доходи від продажу землі, оскільки частка від даного джерела надходжень становила в середньому за 2005-2007 роки 17,81 %.
Важливе значення для забезпечення доходної частини місцевих бюджетів депресивних областей, в тому числі Рівненської області, займають офіційні трансферти. Так, в частині надходжень бюджету міста Острога за 2005-2007 роки міжбюджетні трансферти займали 40 %.

Авторські права належать автору статті на naub.org.ua

Рис. 2. Динаміка доходів та міжбюджетних трансфертів в бюджеті міста Острога за 2005-2007 роки, тис.грн.
Як відображено на рисунку 2., найвищий рівень міжбюджетних трансфертів бюджету міста Острога спостерігався в 2006 році – 7957,1 тис.грн. (45,6 % від доходів)
Спостерігається те, що в порівнянні до 2005 і 2006 років у 2007 році перелік наданих трансфертів був скорочений як фінансово, так і на законодавчому рівні, оскільки в розрахунковій формулі міжбюджетних відносин основним показником є чисельність населення, що постійно знижується в нашій країні.
У структурі трансфертів по загальному фонду основну та стабільну частку займала субвенція з державного бюджету, що становила 45,46 % в середньому за три досліджувані роки, а також дотації вирівнювання, що одержувались з державного бюджету – 20,52 % за 2005-2007 роки в середньому.
Крім основних і стабільних трансфертів у 2005 році у структурі трансфертів загального фонду вагому частку займала також додаткова дотація з державного бюджету на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів становила 11,93 % (у 2007 році дана дотація становила 7,36 %).
У 2006 році спостерігалася найбільша кількість наданих трансфертів. Так, крім зазначених, у структурі найбільшу частку становила субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на збереження історичної забудови міст, об’єктів історико-культурної спадщини, впорядкування історичних населених місць України – 42,43 % (в наступному році дана субвенція була відмінена).
У спеціальному фонді місцевих бюджетів субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи щодо погашення заборгованості громадян за житлово-комунальні послуги та енергоносії в рахунок часткової компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень становила у 2005 році 231,7 тис.грн., а у 2006 році знизилась до 149,5 тис.грн.
Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування ремонту приміщень управлінь праці та соціального захисту виконавчих органів міських для здійснення заходів з виконання заходів із Світовим банком проекту «Вдосконалення системи соціальної допомоги» кожного року була затверджена, проте не була профінансована в жодному.
Офіційні трансферти спрямовувалися в першу чергу на охорону здоров’я (лікарня), на правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави, на соціальне забезпечення населення, на виплату пільг (пільги ветеранам, допомоги сім’ям з дітьми, пільги на транспорт), на сільське і лісове господарство, рибне господарство та мисливство, на інші заходи.
Ліквідація дотаційності є важливою проблемою, проте її вирішення можливе лише за умови рівності розвитку всіх регіонів, що досі на практиці ніде не здійснено. Проте зменшення частки трансфертів в доходах місцевих бюджетах можливо за умови збільшення власної доходної бази місцевих бюджетів, при чому збільшення частки власних доходів сприятиме зростанню самостійності, незалежності і децентралізації органів місцевого самоврядування, що активізує їх роботу.
Також проблемою є те, що всі регіони отримують трансферти, не залежно від їх необхідності, тоді як одночасно існують зустрічні трансферти – з місцевих бюджетів до Державного бюджету України, що є нелогічним і потребує зміни на те, щоб дані кошти залишались на місцях і не передавались відповідно між бюджетами.
С.А. Буковинський визначає, що одним з напрямів збільшення дохідної бази місцевих бюджетів може бути закріплення за ними податку на прибуток підприємств. Нині до місцевих бюджетів зараховується ли¬ше податок на прибуток підприємств комунальної власності [1, c. 26].
Варто визнати, що податок на прибуток у Державному бюджеті України становив в середньому 20,66 % від усіх доходів за 2005-2007 роки, тому малоймовірно, що держава відмовиться від даної статті надходжень, зарахувавши стовідсотково її до місцевих бюджетів України.
Проект концепції місцевих бюджетів передбачає можливість передачі на регіональний рівень частини податку на прибуток, ймовірно цей рівень становитиме 10–15 % податку на прибуток, причому сплачувати його будуть не за місцем реєстрації офісу, а за місцем розташування виробничих активів. Для влади на місцях це стало б значним джерелом доходів, однак вигоду отримають лише індустріально розвинені міста.

Рис. 3. Динаміка доходів місцевих бюджетів України з міжбюджетними трансфертами та податком на прибуток підприємств з Державного бюджету України за 2005-2007 рр., млн. грн.
Так, за умови віднесення податку на прибуток з Державного до місцевих бюджетів стовідсотково, на всеукраїнському рівні це може вплинути на відмову від вагомої частки міжбюджетних трансфертів загалом (рис. 3.), проте, темпи зростання міжбюджетних трансфертів перевищують зростання податку на прибуток.

Рис. 4. Динаміка доходів бюджету міста Острога з врахуванням податку на прибуток підприємств з Державного бюджету України за 2005-2007 роки, тис.грн.
Оцінка передачі податку на прибуток бюджету міста Острога (рис. 4.) відображає те, що хоча в абсолютному значенні податок на прибуток зростав (від 103,8 тис.грн. у 2005 році до 391,5 тис.грн. у 2007 році), як і збільшувались його частки у доходах бюджету (від 1,16 % до 2,1 % відповідно (середня частка по досліджуваних роках 1,53 %) та у міжбюджетних трансфертах (від 2,85 % до 6,31 % відповідно (середня частка – 4,02 %), проте для даного бюджету, як і для бюджетів усіх депресивних регіонів нашої країни дана передача істотно не вплине на формування доходної бази через занепад виробництва.
Іншим джерелом могло б стати відрахування з державного бюджету коштів залежно від обсягу по¬датку на додану вартість, що мобілізується на відповідній території. Розробка та запровадження механізму таких відрахувань сприяли б підвищенню рівня зацікавленості органів місцевою самоврядування у розширенні виробництва та реалізації продукції, що оподатковується, у мобілізації податку на додану вартість [1, c. 26].
Податок на додану вартість найкраще відповідає вимогам бюджетного регулювання: по-перше, надходження від нього є найбільшими (понад третину загальної суми) та відносно рівномірними у територіальному розрізі, що дозволить збалансувати бюджети значної частини регіонів, які сьогодні отримують дотацію з центру, так, щоб вони обійшлися взагалі від останньої; по-друге, цей податок є менш “чутливим” до різких змін економічної кон’юнктури, ніж податки на доходи, що найкраще відповідає вимогам формування дохідної частини місцевих бюджетів; по-третє, надходження від цього податку прямо пов’язані з рівнем розвитку економіки, результатами економічної діяльності в регіонах [4, с.23].
Звичайно перерахування у стовідсотковому значенні ПДВ з Державного бюджету України до місцевих неможливо, оскільки це основне джерело доходів даного бюджету і становило в середньому 35,23 % всіх доходів за 2005-2007 роки, проте зарахування частки даного податку є можливим.
В. Рябошлик пропонує включення до доходів місцевих бюджетів 20 % податку на додану вартість односторонньої дії (який не потребує відшкодування). Основою податкової бази ПДВ односторонньої дії є витрати населення, витрати малого бізнесу та інших первинних платників ПДВ. Отже, податок значною мірою стає пропорційним споживанню регіону. Подальше збільшення частки зібраного ПДВ, що залишається на місцях, скажімо, до 30 % призведе до появи надлишкових коштів у місцевих бюджетах і до необхідності зворотних трансфертів до Державного бюджету [6].

Рис. 5. Динаміка доходів місцевих бюджетів України з міжбюджетними трансфертами та двадцятивідсоткової частки ПДВ за 2005-2007 рр., млн. грн.
В абсолютному виражені ПДВ двадцятивідсоткове на державному рівні зростало від 6760,76 млн.грн. у 2005 році до 11876,56 млн.грн. у 2007 році (рис. 5.). Частка ПДВ (двадцятивідсоткового) становила в середньому 23,19 % від доходів місцевих бюджетів та 28,28 % від міжбюджетних трансфертів за 2005-2007 роки, що відображає те, що ця частка може стати істотною статтею надходжень до місцевих бюджетів України.

Рис. 6. Динаміка доходів бюджету міста Острога з врахуванням двадцятивідсоткової частки ПДВ за 2005-2007 роки, тис.грн.
Що ж до бюджету міста Острога, як відображено на рисунку 6, двадцятивідсоткове абсолютне значення ПДВ також зростало по роках (від 169,8 тис.грн. у 2005 році до 519,28 тис.грн. у 2007 році), проте частка даного показника в доходах бюджету міста Острога становила всього 2,15 % в середньому за досліджувані роки та 5,61 % міжбюджетних трансфертів даного бюджету, що свідчить про незначний вплив зарахування двадцятивідсоткової частки ПДВ до бюджету міста Острога, як і до інших бюджетів депресивних регіонів.
Отже, дві концепції щодо передачі таких загальнодержавних податків, як ПДВ та податок на прибуток з підприємств, є неістотними для розширення дохідної бази місцевих бюджетів депресивних регіонів, хоча дані впровадження можуть істотно вплинути на загальнодержавному рівні, тому важливо затвердити критерії визначення депресивних регіонів країни і запровадити принцип додатковості, щодо надання коштів та впроваджувати програми розвитку цих територій.
Крім цього важливим є той факт, що перенесення загальнодержавних податків на місцевий рівень буде вимагати скорочення міжбюджетних трансфертів. Тут проблемою виступає також перелік відмінених трансфертів, оскільки трансферти на загальнодержавні цілі можуть бути відмінені лише у зв’язку з переданням даних повноважень на міста. Так, зріст заробітної плати працівників бюджетних установ може бути компенсований лише з коштів державного бюджету. Така політика свідчить про соціальний характер бюджетної політики. Вважаємо, що кращим методом може бути передання цих коштів на інвестування держави у виробництво.
Світова практика має приклади застосування різного роду моделей розподілу повноважень між центральними і субнаціональними рівнями влади. Дослідження щодо цього питання свідчать про те, що ефективність бюджетної системи ґрунтується на децентралізованому наданні більшості суспільних благ. Збільшення обсягів місцевих бюджетів в Україні та підвищення їх ролі в економічному і соціальному розвитку країни можливі на рахунок делегування з центрального на місцевий рівень повноважень щодо надання суспільних благ у галузях охорони здоров’я, освіти, духовного та фізичного розвитку, соціального захисту тощо. Це ще раз відображає важливість закріплення необхідних для їх виконання бюджетних ресурсів.
Важливою проблемою також постає стратегічний розвиток країни і регіонів зокрема, оскільки прийняття непослідовних нормативних актів, що суперечать між собою лише загострює ситуацію, особливо щодо інвестиційних процесів в Україні. Тому вважаємо, що необхідним є обрання стратегічних планів на різних рівнях влади, функціонування та звітування по даному розвитку. Це вплине на узгоджені основних питань розвитку всієї країни та спрямованість коштів на стратегічні галузі чи напрямки розвитку.
Важливою складовою власних доходів місцевих бюджетів повинні становити місцеві по¬датки та збори. Принципово вагоме значення має закріплення за місцевими бюджетами таких податків, які гарантуватимуть органам місцевого самовряду¬вання стабільні надходження доходів та їх рівномірний горизонтальний розпо¬діл [7, c. 69].
Потрібно вилучити з переліку неперспективних і невиправданих у фіскальному значенні місцевих зборів, а доповнити їх вагомими джерелами доходів: податком на нерухоме майно, єдиний збором на видачу дозволів на будівництво нерухомих об’єктів виробничого і невиробничого призначення, на будівництво житлових будинків та інших нерухомих об’єктів індивідуального будівництва, екологічним збір.
До місцевих можуть бути віднесені деякі загальнодержавні податки з тих, що традиційно надходять у місцеві бюджети, це: податок зі доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств комунальної форми власності, плата за землю, податок з власників транспортних за¬собів та інших самохідних машин і механізмів, податок на промисел, платежі за ресурси місцевого значення, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, надходження від збору за забруднення навколишнього природного середовища, що також сприятиме збільшенню фінансових ресурсів територіальних громад місцевого самоврядування [5, c. 111].
Ще одним джерелом надходжень можуть стати доходи від зеленого туризму, оскільки в Україні багато як природних ресурсів, так і історико-культурних пам’яток, що вплине і на розширення дохідної бази бюджету міста Острога зокрема. Це дозволить залучити непрацюючий сектор населення, розширити їх добробут, а також можливим є запровадження платних дозволів на перебування в даних територіях, як діє в інших країнах світу для збереження даних ресурсів.
Розвиток бізнесу в регіоні безпосередньо впливає як на податкові відрахування до бюджету, так і на забезпечення робочими місцями населення. Таким чином, важливим чинником для міської влади має стати співпраця та підтримка бізнесу. Так, коштами підприємців-меценатів можливо здійснювати різні додаткові заходи, зокрема щодо благоустрою міста.
Важливим джерелом доходів місцевих бюджетів України має стати також податок на нерухоме майно, оскільки цей податок враховує платоспроможність платника, зручний для застосування (на місцевому рівні простіше контролювати за об’єктами оподаткування), стабільний у надходженнях. Щодо малозабезпечених сімей, то існує відпрацьована система пільг, що вирішить дане питання.
Отже, варто закріпити за місцевими бюджетами частку загальнодержавних податків, проте основного перегляду потребують місцеві податки та збори, в які варто включити податок на нерухоме майно, збір за видачу дозволів на зелений туризм та на будівництво нерухомих об’єктів виробничого і невиробничого призначення.
Список використаних джерел
1. Буковинський С.А. До питання здійснення бюджетної політики в Україні. // Фінанси України. – 2007. – № 10. – С. 5-32.
2. Вахненко Т.П. Реформування системи міжбюджетних відносин в Україні // Економіка. Фінанси. Право. — 2003. — № 9. — С. 7.
3. Вишневська Н.В. Особливості фінансового вирівнювання місцевих бюджетів. // Фінансова система України. Збірник наукових праць. – Острог: Видавництво НаУ «Острозька академія», 2006. – Вип.8. – Ч.1 – 468 с.
4. Кодацький В.П. Проблемы формирования местных бюджетов //Економіка. Фінанси. Право. – 2005. – №2.
5. Місцеві фінанси: Підручник / За ред. О.П. Кириленко. – К.: Знання, 2006.- 677 с.
6. Рябошлик В. Щодо реформування між бюджетних відносин. П’яту частину ПДВ варто залишити на місцях. // Економіст. – 2007. – № 3. – С. 13-15.
7. Слухай С.В., Гончаренко О.В. Удосконалення формування доходів місцевих бюджетів України. // Фінанси України.– 2007. – № 8. – С. 63-69.

Інші записи:

Хмарук Юлія Віталіївна Економічний факультет