Автор статті:

Юлія Рудь

Авторські права належать автору статті на naub.org.ua

Анотація. У статті визначено основні підходи щодо формування іміджу міжнародної організації, проаналізовано інформаційну політику Північноатлантичного Альянсу в сфері позитивізації власного іміджу. Досліджено основні напрями діяльності НАТО в галузі інформування громадськості та формування позитивної репутації Альянсу. Визначено основні організації та установи, які відіграють важливу роль у забезпеченні доступу до інформації, що стосується НАТО, шляхом розповсюдження друкованих матеріалів, використання електронних засобів зв’язку через Інтернет, реагування на громадські запити.
Annotation. The article is about the main approaches of an international organization image and the information policy of the North Atlantic Alliance. There are basic directions of North Atlantic Treaty Organization’s public activity and a positive reputation. There are information about the main organizations and institutions that play an important role in ensuring access to information relating to NATO, through distribution of printed materials, use of electronic communications throught the Internet, responding to public inquiries.
Постановка проблеми. Ставлення до організації визначають, звичайно, реальні вчинки та факти, але у сучасному світі воно значною мірою залежить від іміджу, створеного міжнародними засобами масової інформації. Особливо, коли йдеться про комунікативні процеси, що викликають резонанс у світі, перетворюючись у головну подію дня у засобах масової інформації, спричинюючи невпинний потік коментарів, аналітики, прогностики і рекомендацій для осіб, які приймають рішення.
Зацікавленість громадськості в доступі до інформації щодо політичної діяльності Альянсу виявляється як безпосередньо, так і через засоби масової інформації, які висвітлюють перебіг подій, пов’язаних з НАТО. Тому для діяльності міжнародної організації досить важливим явищем є дослідження та огляди міжнародної преси, звітів пресових агентств, що і допомагає визначити рівень інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції та їхнього ставлення до даної міжнародної організації..
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблемами іміджу займається багато науковців. Серед найвідоміших варто назвати праці таких науковців як П. Берд „Подай себя. Тактика совершенствования Вашего имиджа”, Г.Г. Почепцов „Имиджелогия: теория и практика”, Циганкова Т.М. та Гордєєва Т.Ф. “Міжнародні організації тощо”.
В праці Г.Г. Почепцова досить детально подано тлумачення терміну імідж, доцільно вказано основні функції та структуру даного поняття, описано комунікативний інструментарій, що використовується в різноманітних елементах іміджу. В праці П. Берда вдало описано особливості досягняння позитивного іміджу, основні його елементи та структура. В посібнику Циганкова Т.М. та Гордєєва Т.Ф. подано інформацію про роль і місце міжнародних організацій, історію виникнення та етапи розвитку, механізм функціонування їх як суб’єктів міжнародних відносин. Розглядаються історія створення, сучасна структура та напрямки діяльності основних міжнародних організацій.
Мета статті полягає в тому, щоб дослідити основні аспекти формування іміджу на прикладі НАТО, його особливості та засоби, що впливають на діяльність цієї організації.
Завданням цієї статті є узагальнення і систематизація теоретичних підходів щодо сутності іміджу міжнародних організацій у дослідженні політики інформаційної діяльності НАТО.
Розглядаючи поняття міжнародного іміджу, спершу варто звернутися до визначень “міжнародний” та “імідж”, як окремих складових.
Міжнародний, за своєю суттю, це той, який існує між народами, поширюється на них, у якому беруть участь представники різних країн, народів та який використовують для зв’язку між країнами, народами.
Згідно з словником Вебстера, імідж – це штучна імітація або подання зовнішньої форми якого-небудь об’єкта чи особи. Імідж – це враження, яке справляє особа, організація або інститут на одну або більше груп громадськості. Це не малюнок, не розроблене в деталях, точне зображення, це швидше декілька деталей, що справляють емоційний вплив. [3; С.294]
Отже, можна зробити висновок, що міжнародний імідж – це образ суспільно-політичного інституту, який існує у масовій свідомості людей різних народів.
В будь-якій організації існує імідж поза залежністю від того, хто над ним працює і чи працюють над ним узагалі.
Формування образу, своєрідного “обличчя” організації – справа не тільки фахівців у цій області (маркетологів, рекламістів). Імідж організації формується не тільки спрямованими на це акціями і заходами. Якість виробленої стратегії власної діяльності має значення для іміджу не менш важливе, ніж реклама і презентації.
Однією з основних особливостей іміджу є те, що він ніколи не залишається сталим відносного його об’єкту. Щоб відповідати новим вимогам часу, він повинен змінюватись, уточнюватись, особливо це супроводжується розвитком економічних, технологічних, соціальних і демографічних процесів. Імідж постійно повлаштовується під вимоги аудиторії, є тим, що хоче побачити населення. Ця динамічність іміджу, в свою чергу, відрізняє його від стереотипу. Користуючись тим чи іншим стереотипом ми можемо задати певні основні рамки нашому об’єкту, проте при розробці іміджу ми повинні враховувати усі новітні тенденції, які відбуваються навколо нас.
Для формування позитивного іміджу в свідомості світової громадськості необхідно в повному об’ємі задіювати роль усіх інститутів організації, а також забезпечити комплексний підхід до розробки принципів і методів взаємодії структур міжнародної організації і світової громадськості. Завдання, очевидно, вирішується тільки за рахунок застосування всього арсеналу можливостей каналів комунікативної взаємодії, тобто за умови адаптації прийомів і технологій формування позитивного іміджу.
Розробка відповідної стратегії і практичної реалізації необхідних кроків вимагає інтеграції професійних знань і зусиль багатьох фахівців різних наукових галузей. Зокрема, вельми значуща роль повинна відводитися дипломатії.
Перш за все слід визначити:
• зміст образу міжнародної організації (для вибору пріоритетних прийомів і технологій формування її іміджу з використанням Паблік рілейшнз);
• пріоритетні завдання організації комунікацій з світовою громадськістю;
• основних суб’єктів організації комунікативних зв’язків за участю кваліфікованих представників для зміцнення образу міжнародної організації і її інтеграції в свідомість світової громадськості;
• канали комунікацій, використання яких дозволить через інститут дипломатії забезпечити «проведення» позитивного образу міжнародної організації в свідомість світової громадськості;
• пріоритети комунікативної дії на соціально-психологічні об’єкти, від мотивації яких залежить формування міжнародного іміджу організації.
Формування іміджу міжнародної організації в руслі рішення сформульованих задач повинне на сучасному етапі виділитися як пріоритетний напрям діяльності. Така орієнтація дозволить сформувати стійке емоційно-психологічне середовище, сприятливе для всесторонньої інтеграції міжнародної організації в глобальний світовий простір.
Позитивізація іміджу міжнародної організації на світовій арені, з урахуванням динамічності розповсюдження інформації при нинішньому рівні розвитку цивілізації, спричинить за собою якісне поліпшення емоційного середовища – важливе з погляду рішення зовні орієнтованих задач міжнародної організації. Скоректована соціально-психологічна і емоційна «хвиля» викличе у відповідь реакцію світової громадськості, яка, поза сумнівом, виразиться в більш довірливому відношенні до неї. Тільки на такій основі послідують практичні кроки, направлені на розвиток взаємовигідної економічної, культурної, наукової і іншої співпраці. Ця «хвиля», адаптувавшись у віртуальному глобальному просторі, повернеться в рідне середовище, примножуючи позитив діяльності міжнародної організації.
Розвиток будь-якої міжнародної організації можна розглядати як процес взаємодії з глобальним світовим простором. Різноманітність діяльності, завдань і пріоритетних відмінностей, методи діяльності і стратегія, а також багато інших чинників визначають структуру взаємин міжнародної організації із глобальним суспільством та різними державами.
Один з чинників формування іміджу міжнародної організації – образ представника. Останній відрізняється від інших членів організації тим, що призначається для впровадження публічних функцій, які пов’язані з міжнародними угодами. Інакше кажучи, це особи, що ведуть переговори від імені своєї організації, роблять заяви і повідомлення.
У свою чергу, міжнародної організації повністю відповідає за дії власного представника. В зв’язку з цим слід ще раз підкреслити значущість його іміджу і його вагоме значення в справі формування образу даної організації на світовій арені.
Перш ніж розглядати НАТО як безпосередній об’єкт іміджу міжнародної організації, варто зазначити що для того, щоб стати членом НАТО будь-яка країна має відповідати високим політичним, економічним, соціальним, ресурсним та безпековим стандартам. Крім того, уряд кожної держави НАТО відповідає за пояснення громадянам національної політики в галузі оборони і безпеки та роль цієї країни в НАТО. В кожній країні НАТО існують різні шляхи інформування громадськості щодо політики та цілей НАТО, оскільки їх визначення є компетенцією національних урядів, як і виділення необхідних для цього коштів. Всі уряди країн – членів НАТО визнають демократичне право громадян отримувати інформацію щодо діяльності міжнародних структур, які підтримують національну безпеку, а також усвідомлюють важливість забезпечення розуміння і підтримки урядової політики безпеки з боку громадськості.
Роль Відділу інформації та преси НАТО полягає в доповненні та наданні допомоги у здійсненні заходів, спрямованих на інформування громадськості в країнах НАТО; у забезпеченні щоденних зв’язків НАТО із засобами масової інформації; у поширенні інформації щодо Альянсу в державах – не членах НАТО, які виявляють у цьому зацікавленість. Така зацікавленість є результатом програм співробітництва і партнерства НАТО з державами – членами Ради євро-атлантичного партнерств (РЄАП), особливих двосторонніх відносин з Росією та партнерських відносин з Україною і Середземноморського діалогу, що розвивається.
Крім цього, увага, яку світова громадськість приділяє подіям у Боснії та Герцеговині , і Косові, викликала необхідність розширення інформаційних програм, спрямованих на роз’яснення ролі НАТО у врегулюванні конфлікту на території колишньої Югославії та створенні умов для стабілізації ситуації в регіоні. Інші аспекти діяльності НАТО, такі як ініціатива “Партнерство заради миру”, і реструктуризація збройних сил НАТО та внутрішня перебудова Альянсу, посилення європейської складової в Альянсі, а також процес зовнішньої трансформації НАТО, привели до зростання громадського інтересу і викликали потребу у відповідних інформаційних заходах.
Проголошення політики відкритих дверей для країн, що бажають вступити в Альянс, в Чеській Республіці, Угорщині та Польщі національні уряди мають вирішувати питання інформування громадськості щодо наслідків членства їхніх країн в НАТО та забезпечення підтримки з боку населення подальшої діяльності трьох держав у межах Альянсу. В кожній з цих країн розуміння НАТО, відносин між цивільними та військовими в державах-членах, процесу прийняття рішень в Альянсі було обмеженим й іноді спотвореним колишніми негативними стереотипами громадської свідомості, глибоко укоріненим сприйняттям та браком надійної інформації. Відтак Відділ інформації та преси НАТО взяв на себе зобов’язання в межах своїх можливостей надати допомогу урядам трьох країн у реагуванні на інформаційні потреби населення. Крім того, дедалі більше уваги надається питанням безпеки та НАТО в кожній з дев’яти країн, що беруть участь у втіленні Плану отримання членства (MAP), ухваленого на Вашингтонському саміті у квітні 1999 року (див. розділ 3). Відтак інформаційна діяльність НАТО пристосовується до необхідності адекватно задовольняти потреби в інформації про Альянс в кожній з цих країн.
Головною метою політики Альянсу в галузі інформації та преси є розширення громадського розуміння питань безпеки та залучення громадян до ґрунтовного і конструктивного обговорення поточних аспектів безпеки та формування політики на майбутнє. Всі плани заходів та робочі програми, розроблені з метою підтримки головних ініціатив, започаткованих державами НАТО в останні роки, містять окремі розділи, присвячені інформаційному забезпеченню. Прикладом є План дій РЄАП, затверджений міністрами закордонних справ країн РЄАП, робочі програми Постійної спільної ради НАТО – Росія та Комісії НАТО – Україна, а також заходи, що здійснюються в межах Середземноморського діалогу НАТО.
Програми, забезпечені бюджетом НАТО, призначеним для інформаційних потреб, охоплюють відповідну діяльність у штаб-квартирі НАТО; зовнішні заходи, керовані Відділом інформації та преси НАТО; заходи, що відбуваються під егідою урядових або громадських організацій поза межами штаб-квартири НАТО, але за практичної, фінансової або концептуальної підтримки відділу інформації та преси; заходи, організовані іншими зовнішніми установами з безпосередньою або непрямою допомогою НАТО. Нижче наведено приклади кожного з цих видів діяльності.
Окрім НАТО, інші організації та установи відіграють важливу роль у забезпеченні доступу до інформації, що стосується Альянсу, шляхом розповсюдження друкованих матеріалів, використання електронних засобів зв’язку через Інтернет, реагування на громадські запити. Список цих установ охоплює велику кількість національних та міжнародних організацій. Окремо треба зазначити такі:
Відділи інформування громадськості та зв’язків із засобами масової інформації урядів держав НАТО та урядів країн – членів РЄАП і країн-партнерів.
Посольства держав НАТО, які на ротаційній основі виконують роль контактних посольств у столицях країн-партнерів.
Національні парламенти та Північноатлантична асамблея (ПАА), міжнародний парламентський форум, утворений з метою підтримки цілей та політики Альянсу на парламентському рівні. Штаб-квартира ПАА знаходиться в Брюсселі.
Національні Атлантичні ради, Атлантичні комітети або Атлантичні асоціації в державах – членах НАТО і країнах-партнерах, створені як освітні установи з метою поглиблення знання i розуміння цілей і політики Альянсу.
Національні та міжнародні інституції і фонди в різних країнах євро-атлантичного регіону, діяльність яких спрямована на розвиток політичних досліджень та забезпечення внеску науковців в обговорення питань безпеки.
Відділи інформування громадськості військових штабів Альянсу, які розміщені в різних державах-членах НАТО.
Освітні та навчальні установи Альянсу, такі як Оборонний коледж НАТО iв Римі, школа НАТО (SHAPE) в Обераммергау, незалежні Інституції, зокрема Центр Маршалла в Обераммергау, національні оборонні установи та коледжі.
Міжнародні структури, що об’єднують окремі національні філії різних організацій, такі як Асоціація Атлантичного договору (ААД), що об’єднує Атлантичні комітети, ради та асоціації країн-членів і країн-партнерів; Конфедерація офіцерів запасу держав Альянсу (CIOR), яка об’єднує асоціації офіцерів запасу всіх держав – членів НАТО. ААД має невеликий секретаріат в Парижі і контактну адресу в Брюсселі. CIOR має представництво в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі.
Відділ інформації та преси підтримує прямий зв’язок з Відділом радників з інформування громадськості при Міжнародному військовому штабі з питань діяльності військового комітету.
Відділ інформації та преси має невеликий регіональний підрозділ у Рейк’явіку (Ісландія). Це єдиний виняток, в інших державах – членах НАТО регіональних відділів інформації та преси немає. Військові штаби, що входять в Інтегровану військову структуру НАТО, які розміщені в різних частинах території Альянсу, а також певні організації і агентства НАТО, розташовані поза межами штаб-квартири в Брюсселі, є важливими складовими структури Альянсу і виконують функції додаткових контактних установ та джерел інформації.
Зацікавленість громадськості в доступі до інформації щодо політичної діяльності Альянсу виявляється як безпосередньо, так і через засоби масової інформації, які висвітлюють перебіг подій, пов’язаних з НАТО. Відтак велика частина роботи Відділу інформації та преси пов’язана з пресою, зокрема з діяльністю прес-служби НАТО, яка надає підтримку акредитованим журналістам та іншим представникам засобів масової інформації.
Висновки. Отже, для формування позитивного іміджу НАТО в свідомості світової громадськості необхідно в повному об’ємі задіювати роль усіх інститутів організації, а також забезпечити комплексний підхід до розробки принципів і методів взаємодії структур міжнародної організації, світової громадськості та міжнародних засобів масової інформації, чим і займається Північноатлантичного Альянсу. Завдання, очевидно, вирішується тільки за рахунок застосування всього арсеналу можливостей каналів комунікативної взаємодії, тобто за умови адаптації прийомів і технологій формування позитивного іміджу.
Перспективи подальших досліджень передбачається зосередити на оцінці ефективності реалізації інформаційної політики НАТО в Україні.
Список використаних джерел та літератури.
1. Берд П. Продай себя. Тактика совершенствования Вашего имиджа. – Минск, 1997. 208 с.
2. Богуш Д.А. Зерна PR-технологий. – К., 1999. – 353 с.
3. Браун Л. Имидж – путь к успеху. – СПб., 1996. – 192 с.
4. Буряк П.Ю., Гупало О.Г. Європейська інтеграція і глобальні проблеми сучасності: Навчальний посібник. – К., 2007. – 336 с.
5. Васильєва-Чекаленко Л. Д. Україна в міжнародних відносинах. — К., 1998.
6. Губський Б.В. Євроатлантична інтеграція України. – К., 2003. – 328с.
7. Почепцов Г.Г. Имиджелогия. – М. – К., 2000. – 768 с.
8. Почепцов Г.Г. Имиджелогия: теория и практика. – К., 1998. – 392 с.
9. Почепцов Г.Г. Имиджмейкер. – К.. 1995. – 235 с.
10. Циганкова Т.М., Гордєєва Т.Ф. Міжнародні організації: Навч. посібник. – К., 2001. – 340 с.
11. Школа І.М., Козменко В.М., Бабінська О.В. Міжнародні відносини. – К., 2007. – 544с.

Науковий керівник: О.І.Санжаревський
Кандидат історичних наук, доцент
Факультет політико-інформаційного менеджменту
Наукові дослідження в сфері історії та політики

Інші записи:

Юлія Рудь Студентські публікації, Факультету політико-інформаційного менеджменту