Вересень 19th, 2010

Нещодавно завершився помпезний візит московського патріарха Кирила в Україну. Він викликав неоднозначну реакцію серед православних християн, громадськості та експертних середовищ. Кидалося в очі, що предстоятеля РПЦ приймали з усіма почестями і заходами безпеки, на які могли б розраховувати тільки провідні лідери іноземних держав. Не менш важливою була і підготовка до патріарших відвідин. Своєрідним тестом на щирість промосковських церковних симпатій нової владної команди став таємничий лист патріарха Кирила до київських обранців з проханням перейменувати вулицю Івана Мазепи на Лаврську. Попри заяви речника РПЦ Володимира Легойди, що «такого звернення, тим паче письмового, не було», 8 липня 2010 р. Київська міська рада ухвалила рішення про перейменування частини вулиці Івана Мазепи – від площі Слави до площі Героїв Великої Вітчизняної війни – у вулицю Лаврську. При цьому головним аргументом з боку деяких представників Московського патріархату завжди було те, що вулиця, яка веде до лаври, не може носити ім’я відлученої особи. Читати далі…

1 коментар

Квітень 13th, 2009

Постать графа Михайла Станіславовича Тишкевича (1857–1930 рр.) належить до тих історичних осіб, імена яких в силу об’єктивних причин почали повертатись в Україну лише після проголошення незалежності. Його далеким предком був литовський князь Гедимін, граф був особисто знайомий із папою Римським Бенедиктом XV, державними діячами Франції Ж. Клемансо та Р. Пуанкаре, зустрічався із Д. Ллойд-Джорджем, архікнязем Вільгельмом Габсбургом (Василем Вишиваним), підтримував дружні стосунки з митрополитом А. Шептицьким, багатьма іншими відомими політиками, дипломатами, військовиками, представниками монархічних династій Європи.

Читати далі…

ваш коментар буде першим

Квітень 13th, 2009

(2(15).01.1882, м.Брусилів – 29.03.1972, м.Вінніпег)

Видатний український вчений, релігієзнавець, мовознавець, славіст, історик укр. церкви і культури, митрополит Вінніпегу і всієї Канади. З молодості – національно-свідома людина, церковний, політичний, державний і культурний діяч, організатор української вищої (університетської) освіти. Спочатку – доцент, а потім професор ряду університетів.

Читати далі…

ваш коментар буде першим

Квітень 9th, 2009

Центральне місце в громадсько-політичній діяльності С. Скрипника у другій половині 1941 – початку 1942 рр. займали газета “Волинь” та однойменне видавництво. Вони були тісно пов’язані з публіцистичною і редакторською роботою У. Самчука, тому ця проблематика вже частково знайшла своє відображення у монографії А. Жив’юка і кандидатській дисертації Р. Радчик [8; 11]. У цій статті спробуємо показати роль С. Скрипника як головного організатора “Волині”.

Читати далі…

1 коментар