Особливості та причини вживання мови текстових повідомлень (sms)

Розвиток новітніх технологій має вплив на розвиток мови. Використання мобільних телефонів, а саме такої функції, як надсилання sms (short message service або short messaging system), призвело до появи особливої мови коротких текстових повідомлень.
Можна виділити наступні особливості цієї мови: використання ребусової абревіації (CUtom, Tspoon, xept, QT, txt spk), цифр (NO1, 2day, b4, 2moro, d8, gr8, l8r), символів (H&K, @), знаків пунктуації для вираження ставлення до написаного (;-), :-(, :-D, :-X), квазі-фонетична репрезентація звучання слів (LUVU, shud, em, fone), перенесення кордонів між словами (a ninglish), щоправда, останнє явище зустрічається рідко. Отже, мова текстових повідомлень має ознаки як усного, так і писемного мовлення.
Існує кілька причин використання такої мови. По-перше, це економія часу. Як зазначив Дж. Сатерленд у статті Cn u txt?, «поспіх є хворобою сьогодення» [4, с. 13], а отже висока швидкість донесення інформації вважається надзвичайно цінною. По-друге, це економія фізичних зусиль за рахунок натискання меншої кількості клавіш, ніж при написанні стандартного повідомлення. По-третє, можливість реалізації творчого потенціалу, адже користувачі нерідко проявляють фантазію та дотепність, передаючи зміст за допомогою нових абревіатур, символів, цифр тощо. По-четверте, це почуття приналежності до певної групи. Перш за все, текстові повідомлення в основному пишуть молоді люди (за результатами дослідження, проведеного телефонною компанією Phones4u, 80% людей зрілого віку – від 45 до 65 років – взагалі цього не роблять [6]). Крім того, згідно з К. Тарлоу та М. Еблі, мова текстових повідомлень є унікальним кодом, який використовують люди зі спільними інтересами [8; 1, с. 170]. По-п’яте, відчуття обізнаності та прогресивності. К. Тарлоу називає сучасну молодь технологічно поневоленою, адже вона намагається йти в ногу з часом та використовувати всі технологічні новинки, аби тільки вважатися освіченою [8]. По-шосте, економія коштів: це залежить від сервіс-провайдера, але зазвичай при зменшенні кількості символів зменшується і оплата за використану послугу.
Критики використання мови текстових повідомлень виділяють також таку причину, як економія розумових зусиль. Дж. Сатерленд називає досліджувану мову системою, що маскує дислексію, безграмотність та розумову лінь [4, с. 13]. Ми не поділяємо дану точку зору. Згідно з дослідженнями психологів Ковентрійського університету, Б. Плестер та К. Вуд, учнями, що показали найвищу майстерність в написанні текстових повідомлень, були ті, хто найграмотніше писав на уроках [1, с. 172].
Крім того, Дж. Сатерленд стверджує, що мова текстових повідомлень як діалект (textese) є примітивною та позбавленою уяви [4, с. 14]. Але ми підтримуємо думку Д. Крістала: «Мова текстових повідомлень – це нова маніфестація людської можливості бути лінгвістично креативною» [3, с. 82]. На сучасному етапі люди починають творчо використовувати мову текстових повідомлень. Існують Інтернет-сайти, на яких розміщено вірші, оповідання, есе, романи тощо, написані такою мовою [5; 7].
Іще одним недоліком даного засобу комунікації вважається його важкість для розуміння. Але варто пам’ятати, що користувачі даної послуги і самі зацікавлені в тому, щоб інформацію було успішно донесено, а отже вони використовують знаки, зрозумілі адресату. Крім того, за Д. Крісталом 90% повідомлень, надісланих по телефону, написані стандартною мовою [3, с.17]. Але ми погоджуємося, що інколи деякі абревіатури можуть бути неоднозначними (адресант може висловити ту саму думку кількома комбінаціями знаків, та адресат може розшифрувати повідомлення по-різному).
Мова текстових повідомлень є цікавим проявом розвитку мови. Але, на нашу думку, вона навряд чи матиме серйозний вплив на мовну систему в цілому, адже сфера її вживання є обмеженою, кількість часто вживаних неологізмів незначною, а зі швидким розвитком новітніх технологій, який ми зараз спостерігаємо, в майбутньому текстові повідомлення будуть замінені іншими засобами спілкування.
Список літератури
1. Abley M. The Prodigal Tongue: Dispatches from the Future of English. – Random House, 2008. – 272 p.
2. Crystal D. Text Messages: Texting // ELT Journal. – January 2008. – Volume 62/1. – P. 77-83.
3. Crystal D. The Joy of Txt // Spotlight. – 2008. – # 11. – P. 16-21.
4. Sutherland J. Cn u txt? // The Guardian. – November 2002. – P. 13-14.
5. www.earlyword.com
6. http://news.bbc.co.uk/2/hi/science/nature/1926272.stm
7. www.txtcafe.com;
8. http://www.txt2nite.com/forum/archive/generation-txt-the-sociolinguistics-of-young-peoples-text-536.htm

Інші записи:

Авторські права належать автору статті на www.naub.org.ua

    Не знайдено

Факультет романо-германських мов

  • Посилання
    1. Коментарі відсутні.
    1. Зворотні посилання відсутні.

    Публікація статті Опублікувати свою статтю