Рівненська міжцерковна рада як зразок взаєморозуміння та співпраці між християнськими конфесіями

Попри строкатість конфесійних виявів, Рівненщина релігійна має ще одну особливість – потугу до співпраці між християнськими конфесіями в духовній та соціальній сферах. Вона виявляється у діяльності Рівненської міжцерковної ради (далі – РМР).

Звернемося до історії. 1998 р. у Рівному починаються зустрічі священиків, які відбуваються з метою подолання упередження, яке існує між християнськими церквами. Ці зустрічі проходили за ініціативи пасторів декількох протестантських євангельських церков міста («Голгофа», «Жнива», «Осанна»), а також декана римо-католицького костелу Петра і Павла. За характером – це було переважно спілкування та бесіди священиків, а також читання та роздуми над Біблією. Поважаючи традиції одне одного, учасники цих зустрічей почали  шукати точки дотику у віровченні та баченні сучасної діяльності церкви, які б дозволили побачити спільне, те, що об’єднує. Так і виникла ідея Рівненської міжцерковної ради. Зустрічі почергово відбувалися в приміщенні різних церков, відтак, надзвичайно особливими та пам’ятними вони були в римо-католицькому храмі: читався уривок із Біблії, аналізувався стан духовності та моральності в місті, а також думалося-мріялося про те, що християнська церква може зробити для покращення духовної атмосфери в місті.

У 2000 р. учасники РМР прийшли до усвідомлення, що фундаментом, об’єднуючим елементом усіх християнських конфесій є Символ Віри. Визнавалося, що є різниця в літургії та богослужінні, але ці питання не є вирішальними для спасіння людської душі.

Про керівний склад чи орган РМР на той час мови не було. Усіх учасників задовольнила пропозиція, що роль координатора міжцерковних зустрічей виконує приймаюча сторона. Особливою була атмосфера подолання стіни відчуження між церквами, священики вільно висловлювали власну позицію. Потрібно було реагувати на духовно-моральні проблеми, які одна церква самотужки вирішити не може, відтак назріле об’єднання зусиль було на часі.

На 2001 р. РМР – це вже сформована команда. 3 грудня 2001 р. у приміщенні Рівненської облдержадміністрації було підписано Угоду про співробітництво та організацію взаємовідносин. У документі визначено мету РМР – «зближення та примирення всіх християнських конфесій, які стоять на основі вчення Господа Ісуса Христа та інтересам кожної з них відповідає діяльність на підставі Святого Письма для поширення християнської віри». Цю Угоду підписали: В.Ільчук, старший пастор Церкви Повного Євангелія «Осанна», В.Гарбар, пастор Євангеличної Церкви «Голгофа», Ф.Семенюк, пастор пастор Української Євангельсько-Реформованої Церкви,  П.Корнійчук, директор Християнської місії «Пробудження», прот.Богдан Оплаканець, настоятель Свято-Троїцької парафії УПЦ КП, В.Зайчук, пастор Вільної Методистської Церкви, а також о.Анатолій Лук’янчук.

Авторські права належать автору статті на www.naub.org.ua

Цього ж 2001 р. у зв’язку з налагодженням ефективної роботи МР було запропоновано обрати координаційний комітет МР. Була висунута пропозиція обрати  координатором РМР В. Гарбара («Голгофа»), співкоординаторами Андрія Горобця (УПЦКП) і Владислава Чайку (РКЦ), а секретарем Олега Абатурова (директора місії «Обітниця миру»). Відтоді документувалася вся робота.

Неодноразово на засіданнях РМР були присутні представники державних органів – керівники відділів та департаментів, які відповідають за роботу з дітьми, молоддю, благодійні соціальні проекти, а також особисто губернатор Василь Червоній.

Яким був результат співпраці між християнськими конфесіями в форматі РМР? Перш за все, спільна координація зусиль та намірів, обговорення та аналіз наболілого покращило атмосферу взаємин між церквами: було прийняте апріорне рішення – не осуджувати один одного, а приймати в конфесійній різноманітності.

Який же був характер роботи РМЦ? Так, силами ради велася боротьба з засиллям окультної практики в м. Рівне. Зокрема, до відповідних відділів та міського голови були направлені звернення від РМР щодо ненадання оренди в кінопалаці «Україна» різного роду ворожкам та цілителям, а також заборони реклами їхньої діяльності в ЗМІ. Так, на одному з засідань 2005 р. міжцерковної ради священики дійшли згоди, що потрібно активізувати роз’яснювальну роботу серед громадськості міста й області про святість неділі та зло окультизму, популяризувати праведне життя на засадах заповідей Божих [Ісаєв В. Священики проти окультизму // Експрес. – 10-12 червня 2001. – С.8]. РМР також провадить роботу в освітньому напрямі з цього питання. Зокрема, в 2001 р. була проведена конференція «Віра чи марновірство», в якій окрім церковних діячів виголосили доповіді науковці (кандидат фізико-математичних наук Володимир Гранцев, м. Київ; кандидат медичних наук Борис Дем’яненко, м. Київ, доктор педагогічних наук Василь Жуковський, м. Острог), лікарі – психіатри та психотерапевти.

РМР Були проведені спільні молитви покаяння на Майдані Незалежності Рівного – проти абортів, за здоров’я сімей тощо.

Традиційною стала щорічна міжцерковна «Хода в ім’я Ісуса», що відбувається на початку літа. Одна колона віруючих вирушає від римо-католицького костелу Петра і Павла, інша – Покровського собору УПЦ КП. На Майдані незалежності обидві колони сходяться, щоб провести міжцерковне віче «з наболілих мешканцям Рівного проблем» [Гарматюк В. З Ісусом проти торгівлі // Рівненська газета. – №69. – 22 червня 2005. – С.1], на якому проголошувалася спільна завершальна молитва за благословення міста і краю, участь в якій брали священики та представники різних конфесій. Церковні діячі, взявшись за руки, спільно вголос проголошували «Отче наш». Зокрема, у 2005 р. на такому «Віче» були присутні представники міської та обласної влад. У промові народного депутата, голови обласної організації УНП Сергія Олексіюка було наголошено, що як і святі отці, так і представники влади мають спільну думку щодо заборони ворожбитства й окультизму в місті і їхньої реклами в ЗМІ. Подальші його слова вказували на те, що для заборони торгівлі у вихідні та святкові дні, з ініціативою якої витупала РМР, представники влади сподіваються на активну підтримку священиків та їхньої пастви.

Особлива сфера зацікавлень та праці РМР, а також УХМТ «Обітниця миру» – це шкільна молодь. Зокрема, в 2001 р. був проведений конкурс малюнка, фотографії та літературний конкурс «Бог – Народ – Україна», переможцями якого стали учні Рівного Косарєва Мирослава та Лавринчук Максим [Селезень М. Священики боротимуться з окультизмом // Рівне вечірнє. – №61. – 14 червня 2001. – С.3].

Так, з 2002 р. серед шкіл міста започаткована християнська спортивна олімпіада «Дитячі ігри», під час проведення якої окрім спортивних змагань з різних видів спорту священиками РМР були проведені уроки християнської етики. Цей грандіозний захід всебічно підтримувався місцевою владою, адже духовно-моральне та фізичне здоров’я молоді – це сфера особливого занепокоєння та турботи. Перша олімпіада відбулася за участі майстрів спорту європейського рівня, які влаштували для дітей показові виступи. У заході брало активну участь 12 християнських конфесій міста, які розподілили між собою 16 шкіл. На загал у «Дитячих іграх» було задіяно понад 3 тис. учнів міста. Спільна праця (молитви за потреби, обговорення результатів змагань) РМР тривала 2,5 місяці. На Майдані незалежності було проведено нагородження переможців. Учасники стверджують, що це була весела співпраця, що була сповнена спортивного азарту, радості перемог, а також апробація нових форм роботи церков із молоддю.

Ініціатива РМР від 4 липня 2005 р. у співпраці з Луганськими християнськими конфесіями щодо внесення в «Державний класифікатор» професії «священик» закінчилася позитивним вирішенням, що свідчить про рівень співпраці та наполегливості в об’єднанні зусиль, які можуть впливати навіть на законотворчість.

Священики занепокоєні наповненням інформаційного простору України, зокрема телебачення, антиморальними фільмами, які сповнені сцен насилля, пропагують антисоціальну поведінку тощо. Так, у 2007 р. за підтримки РМР у Рівному відкрився духовно-просвітницький телевізійний канал «Сфера ТV», діяльність якого мала на меті пропагувати духовні християнські цінності у всіх сферах життя людини.

(Стаття опублікована в «Рівненщині релігійній», №1, 2010).

Інші записи:

Гуманітарний факультет

  • Посилання
  • Коммерческая недвижимость в казани аренда по материалам www.supermarket-m2.ru.
    1. Лютий 16th, 2011 at 20:03 | #1

      Людина, яка дійсно християнин, яка читає Біблію, ніколи не буде нарікати на інші церкви, а тим більше конфліктувати, от я ходжу і в протестанські церкви, і в православні, навіть в католицкій був. Все ок.

    2. Анонімний
      Березень 12th, 2011 at 10:10 | #2

      Так, спільне ж основне – Символ Віри, Біблія, тому і праця, зокрема в соціальній сфері, має бути спільною. Чимало конфесій, та й на рівні громад і простих віруючих це відбувається, – зрозуміли цю нагальну потребу, і тому живуть за принципом Августина: “В головному єдність, у другорядному свобода, у всьому – любов”.

    3. Березень 25th, 2011 at 01:04 | #3

      А які зараз відносини на Рівненщині між різними конфесіями? До речі, при мерові Одеси Гурвіцу також працювала Рада міжконфесійної злагоди. Що буде зараз – ще невідомо, але новий мер підтримує відомо яку конфесію…

    4. Світлана Филипчук
      Світлана Филипчук
      Квітень 20th, 2011 at 19:10 | #4

      Рівненська міжцерковна рада проводить регулярні зустрічі-наради в межах свого формату, а також з головою облдержадміністрації.

    1. Зворотні посилання відсутні.

    Публікація статті Опублікувати свою статтю