Щодо визнання предметів “холодною зброєю”

israelicomm

“Носіння, виготовлення, ремонт або збування кинджалів, фінських ножів, кастетів чи іншої холодної зброї” – саме так сформульована диспозиція частини 2 статті 263 Кримінального кодексу України. Але що таке “холодна зброя” взагалі та “інша холодна зброя” зокрема, за якими критеріями її визначити? На сьогоднішній день в наукових колах та серед експертів-практиків продовжується дискусія про те, що саме слід визнавати “холодною зброєю”, які критерії при цьому є вирішальними.

Щоб відповісти на це запитання, розглянемо деякі визначення холодної зброї, які зустрічаються в літературі і в методиках дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею предметів.

А.І. Устінов холодною зброєю визнає предмети, спеціально виготовлені і призначені для нанесення тілесних ушкоджень при нападі та активній обороні (захисті) в рукопашному бою [1]. Схоже визначення дає Белкін В.С.: холодна зброя – предмети, спеціально виготовлені для нанесення тілесних ушкоджень та призначені для нападу та активної оборони (захисту) в рукопашному бою [2]. Коржанський М.Ф. вважає, що до холодної зброї належать ріжучі, рубаючі, колючі знаряддя, призначені для ураження людей, – ножі, кинджали, шаблі, кортики, нунчаки, стилети та інше[3]. Кандидат юридичних наук Большаков В. пропонує відносити до холодної зброї лише ті предмети, признапчення яких – ураження людей у рукопашному бою[4]. В.І. Гончаренко, В.Є. Бергер, Т.В. Варфоломєєва до холодної зброї відносять знаряддя та пристрої, що відповідають стандартним зразкам або історично напрацьованим типам чи незвичайні предмети, які володіють колючим, ріжучим, рубаючим, ударним або дроблячим ефектом і призначені для нападу або активної оборони[5]. Шепітько В.Ю. пропонує визнавати холодною зброєю – зброю ріжучої, колючої, ріжучо-колючої, рублячої й ударної дії[6]. І.Ф. Герасімов, Л.Я. Драпкін дають таке визначення поняття: холодна зброя – предмети, спеціально виготовлені і призначені для нанесення тілесних ушкоджень, при нападі та захисті. Матеріал, з якого виготовлено холодну зброю, його розмір та конструкція повинні забезпечувати досягнення наміченої мети[7]. Методика криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів дає слідуюче визначення: холодна зброя – предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового завдання тяжких (небезпечних для життя у момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень (в подальшому – “ураження цілі”), дія яких застосована на використанні м’язової сили людини[8]. Аналогічно це питання трактує Федеральний закон РФ “Про зброю”: холодна зброя – предмети, спеціально виготовлені і призначені для нанесення тілесних ушкоджень при нападі та активній обороні (захисті) в рукопашному бою[9]. В науково–практичному коментарі КК України за редакцією Мельника М.І., Хавронюка М.І. дається наступне визначення предметів, які віднесено до холодної зброї: кинджали, фінські ножі – вид холодної зброї колючо-ріжучої дії. Характеризується наявністю рукоятки з упором, що обмежує входження ножа в тіло, та клинка специфічної форми; кинджал – довгого, вузького, заточеного з обох боків, такого що звужується до кінця, гостроконечного; фінський ніж (фінка) – короткого, товстого, заточеного з одного боку, наприкінці звуженого і вигнутого гострою стороною. Кастет – вид холодної зброї ударної дії. Являє собою металеву пластину, яка надягається на пальці й затискається в кулак, з отворами для пальців та виступами, якими й заподіюється удар. Інша холодна зброя – будь-які предмети, що спеціально призначені, чи пристосовані для заподіяння тілесних ушкоджень. Це, зокрема, довгоклинкова холодна зброя (шабля, меч, шпага), метальне знаряддя (бумеранг, спис, праща, лук, арбалет), ударно-роздробляючі пристосування (нунчаку, булава, кистень), рубаючі предмети (томагавк, бойова сокирка).

Як ми бачимо, визначення поняття “холодна зброя” є різні, але у них є і багато спільного. Якщо узагальнити викладене вище, то холодна зброя – знаряддя, пристрої, предмети, які спеціально призначені для ураження людей (цілі), відповідають встановленим зразкам, придатні для неодноразового нанесення уражень і мають колючі, ріжучі, рубаючі (або їх комбінації) властивості.

На наш погляд, в визначені поняття “холодна зброя” доцільно використовувати термін предмети, поскільки воно є більш широким (всяке матеріальне явище, річ) і включає в себе поняття знаряддя (технічне пристосування, при допомозі якого виконується робота, чи яка небудь дія) та пристрої (технічна споруда, механізм, машина, прилад)[10].

Авторські права належать автору статті на www.naub.org.ua

Мельник М.І., Хавронюк М.І. відмічають, що за об’єктивними ознаками зброєю є предмети, що здатні заподіяти шкоду життю та здоров’ю людини з врахуванням їх форми, маси, міцності (зокрема твердості матеріалу, з якого виготовлено вражаючі частини), конструктивних особливостей. Суб’єктивно вони призначені для враження живої сили – ушкодження тіла іншої людини, тобто не повинні мати іншого призначення – господарського, побутового, спортивного, обрядового тощо. Саме об’єктивна та суб’єктивна сторони і визначають поняття “холодна зброя”, тобто здатність предмета заподіяти шкоду життю та здоров’ю людини і їх призначення для досягнення цієї цілі, а не будь-яке інше призначення.

Так що саме вважати “холодною зброєю”? Спробу дати відповідь на це запитання зроблено в Методиці криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів (далі Методика). Зокрема в Методиці говориться, що належність до холодної зброї визначається за наявністю у предмета (пристрою), який знаходиться на випробовуванні, сукупності таких загальних криміналістичних ознак: призначеності для ураження цілі; придатності для неодноразового ураження цілі. Всі інші предмети (пристрої), у яких повністю або частково відсутня хоча б одна з цих загальних ознак, до холодної зброї не відноситься (п. 2.1.).

На нашу думку, виходячи з вище викладеного, в коментарі не варто давати визначення поняття “холодної зброї”, а краще зробити посилання на положення закону “Про зброю” (який в Україні на сьогодні, на жаль, ще не прийнято) або на положення Методики.

Методика дає визначення поняття холодної зброї, яке ми розглядали вище, та поділяє холодну зброю за видами на бойову, мисливську, кримінальну. До бойової холодної зброї відноситься зброя, призначена і придатна для ураження цілі при вирішенні бойових та оперативно-службових завдань державними та іншими військовими або воєнізованими формуваннями та знаходиться чи знаходилась в них на озброєнні. До мисливської холодної зброї відноситься зброя, призначена і придатна для смертельного ураження (в т.ч. добивання) звіра, в умовах промислового або спортивного (у тому числі підводного) полювання. До кримінальної холодної зброї відносяться виготовлені кустарним або саморобним способом предмети та пристрої, які призначені для завдання тілесних ушкоджень людині і не мають аналогів серед бойової та мисливської зброї.

За конструкцією та способом нанесення тілесних ушкоджень холодна зброя поділяється на:

– зброю безпосередньої дії (клинкову, неклинкову, комбіновану):

клинкова – предмети та пристрої, уражаючим елементом яких є клинок;

неклинкова (ударно-дробильна) холодна зброя – предмети та пристрої, уражаючим елементом яких є ударна частина (частини);

комбінована холодна зброя – предмети та пристрої, в яких в одне конструктивне ціле поєднані уражаючі елементи, характерні для різних типів холодної зброї (наприклад кастет-ніж з клинком та ударною частиною);

– зброю опосередкованої дії (метальну). Метальна холодна зброя – предмети та пристрої, які призначені для ураження цілі на відстані. Метальна холодна зброя в свою чергу поділяється на: просту метальну зброю (враження цілі обумовлено її контактом з предметом, який отримав спрямований рух внаслідок безпосереднього прикладення до нього м’язового зусилля людини – метальні ножі, сюрікени та ін.) та механічну метальну зброю (враження цілі обумовлено її контактом із снарядом, який отримав спрямований рух внаслідок прикладання м’язового зусилля людини до механічного пристрою – луки, арбалети, пращі тощо).

Методика не дає визначення поняття “інша холодна зброя”. Даючи визначення поняття холодної зброї, Методика одночасно і визначає, що саме може бути віднесено до “іншої холодної зброї”, а саме: комбінована холодна зброя, метальна холодна зброя та предмети віднесені до кримінальної холодної зброї (які в свою чергу можуть включати в себе і комбіновану і метальну холодну зброю). В коментарі до КК України за редакцією Мельника М.І., Хавронюка М.І. інша холодна зброя визначається як будь-які предмети, що спеціально призначені чи пристосовані для заподіяння тілесних ушкоджень. Це визначення якраз і співпадає з визначенням кримінальної холодної зброї, яке дано в Методиці.

Методика визначає, що не є холодною зброєю вироби господарсько-побутового, виробничого, спортивного та іншого призначення, які схожі з холодною зброєю за зовнішнім виглядом та/або конструктивно, проте не мають всього комплексу суттєвих ознак, притаманного холодній зброї. Зокрема, не відносяться до холодної зброї вироби спортивного, бутафорського та сувенірного характеру, які суттєво відрізняються за своєю здатністю до ураження цілі у порівнянні з їх найближчими бойовими чи мисливськими аналогами (п. 1.6.). Також Методика визначає види незакінчених виробництвом предметів (пристроїв), які не є холодною зброєю. До них відносяться заготовка – предмет, який має в наявності формальні ознаки холодної зброї, але ще не одержав властивостей, які дозволяють його використати в такій якості, і для забезпечення свого призначення потребує значної доробки; напівфабрикат – предмет, який оброблено настільки, що ним вже можливо ураження цілі, але він ще не має зручності утримання або є небезпека ушкодження руки виконавця удару внаслідок незавершеності виробу. На сьогодняшній день положення Методики дають змогу слідчим та експертам визначитись з поняттям “холодна зброя”, але її основні положення (міцнісні характеристики та хід дослідження) потребують доопрацювання.

Для об’єктивності розслідування та для впорядкування роботи експертних підрозділів доцільним було б створити каталоги (колекції) холодної зброї, яка перебуває (перебувала раніше) на озброєнні військових та воєнізованих формувань або виготовляється для таких цілей і експортується за межі держави або надходить з-за кордону (знаходиться там на озброєнні чи випускається на експорт) і предметів, які є холодною зброєю у деяких народів. Створити такий каталог можуть самі працівники експертних установ Міністерства юстиції України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України, представники ВПК, держстандарту, а загальну редакцію та видавництво могли б взяти на себе Міністерство юстиції та ДНДЕКЦ МВС України. Якщо особа, яка проводить розслідування, при порівнянні досліджуваного предмета із зразками, поміщеними в каталогах, дійде висновку, що він має всі ознаки бойової зброї, то подальшого дослідження проводити не слід і предмет не варто направляти на експертизу. В цьому випадку достатньо проконсультуватись у експерта (п. 4.6.2.2. Методики). Якщо ж виникає підозра що предмет піддавався переробці або він відсутній в каталогах (колекціях), його поверхня сильно пошкоджена корозією, то тоді предмет необхідно направляти на експертне дослідження.

Виходячи з викладеного, вважаємо, що на сьогодняшній день назріла необхідність законодавчо закріпити поняття “холодна зброя”. Основними критеріями при вирішені цього питання, на нашу думку, повинні бути призначеність та придатність для ураження цілі, тобто предмет не повинен мати іншого призначення крім бойового (ураження цілі) та бути придатним виконати цю задачу (уразити ціль, нанести пошкодження, спричинити смерть). Щодо мисливських ножів загального призначення, то, на нашу думку, слід погодитись з пропозицією В. Большакова і в зв’язку з наявністю конструктивних особливостей, які дають змогу наносити глибокі проникаючі колючі та різані ураження (оскільки вони призначені для добивання звіра та обробки туш), відносити їх до предметів підвищеної небезпеки.

На нашу думку до холодної зброї слід відносити: 1) (зброю) предмети які стоять на озброєнні військових та воєнізованих формувань або виготовляються для таких цілей і експортуються за межі держави; предмети, які є холодною зброєю у деяких народів як в нашій державі, так і за її межами (тобто відповідають критеріям призначеності та придатності); 2) знаряддя та пристрої, які перероблено так, що вони набули властивостей зброї, тобто набули нового призначення і стали придатними для нанесення ушкоджень; 3) виготовлені кустарним або саморобним способом предмети та пристрої, які призначені для завдання тілесних ушкоджень людині і не мають аналогів серед існуючої зброї. Предмети та пристрої вказані в п.п. 2,3, на нашу думку, якраз і повинні складати групу кримінальної холодної зброї. При дослідженні предметів з групи “кримінальної” холодної зброї основну увагу слід приділяти таким критеріям, як основне цільове призначення та можливість ураження цілі. На нашу думку, не слід особливу увагу приділяти такому критерію, як можливість багаторазового завдання ушкоджень. Деякі види зброї передбачають одноразове її застосування, або руйнування зброї (її окремих елементів) після проникнення в тіло (ціль).

Виходячи з вищевикладеного, є неприпустимим вирішувати питання про визнання зброєю предметів “подвійного” призначення – наприклад, лука, який може виступати і спортивним снарядом, і мисливським знаряддям, і предметом, призначенним для заподіяння смерті чи тілесного ушкодження, – з врахуванням мети дій, вчинених з таким предметом. На сьогодні існують методики дослідження таких предметів і питання про визнання їх зброєю вирішує експерт, спираючись на вимоги Методики. Не можна визнавати спортивний снаряд або будь-яке знаряддя “подвійного” призначення зброєю тільки тому, що з його допомогою вчинено злочин. Кожний такий предмет має своє призначення та виготовляється з дотриманням певних вимог стандартів і ТУ. Тому при дослідженні він буде визнаний тільки тим, чим він є насправді, – спортивний лук – спортивним снарядом, мисливський лук – холодною метальною зброєю і так далі. Виходячи з мети дій, вчинених з такими предметами, слідчий може прийняти рішення про визнання їх знаряддям вчинення злочину і не більше, якщо експерт не дасть заключення, що предмет відноситься до певного виду холодної зброї.

Література:

1. А.И. Устинов, М.Э. Портнов, Ю.А. Нацваладзе. Холодное оружие. – М.: Арсенал-Пресс, 1994.

2. Белкін В.. Криміналістика – М.: Юрид. лит., 1974.- С. 195. Науково – практичний коментар Кримінального кодексу України / За редакцією М.Й. Коржанського. – К.: 2001.

3. Науково – практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. / За редакцією М.І. Мельника, М.І. Хавронюка.- К.: Каннон, А.С.К., 2001.

4. Большаков В. Що таке «холодна зброя» // Міліція України, 1998. – С. 20.

5. Экспертизы в судебной практике / Авт. коллектив: В.И. Гончаренко, В.Е. Бергер, Т.В. Варфоломеева и др.- К.: Вища шк., 1987. – С. 83.

6. Шепітько В. Криміналістика : Енциклопедичний словник. – С. 94.

7. Криминалистика / Под ред. И.Ф. Герасимова, Л.Я. Драпкина. – М.: Высш. шк., 1994. – С. 154.

8. Методика криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів. Затверджена рішенням розширеного засідання секції НКМР міністерства юстиції України з проблем трасології та судової балістики із залученням членів Координаційної ради з питань судової експертизи. Протокол від 15.01.99 року.

9. Федеральный закон Росийской Федерации “Об оружии” от 13 ноября 1996 года.

10. Ожегов С.И. Словарь русского языка / Под ред. Чл.-корр. АН СССР Н.Ю. Шведовой.- 18-е изд., стереотип.- М.: Рус.яз., 1986.

In the article the author makes a short analysis of the definition of the notion “cold steel”, proposes his own seeing of this problem, defines the criteria which are necessary to be taken as basic while concerning to the category “cold steel” and in what cases the objects should be send to the expert investigation.

[1][1] Наукові записки. Серія «Право».- Острог: НаУ «ОА», 2002. С. 206

Інші записи:

Криміналістика, Правничий факультет , , ,

  • Посилання
  • Наши шкафы купе под заказ киев является лидером.
    1. Герасимчук Олег Павлович
      Герасимчук Олег Павлович
      Січень 24th, 2009 at 20:29 | #1

      1. Не зовсім зрозуміла позиція щодо того, чим же слід визнавати “мисливські ножі загального призначення”, оскільки поняття “предмети підвищеної небезпеки” не визначені в Методиці. То згадувані мисливські ножі – це все ж холодна зброя чи ні? За об”єктивними ознаками це, очевидно, холодна зброя, проте суб”єктивні ознаки відсутні, тому потрібно зробити висновок про неможливість їх віднесення до категорії “холодна зброя”. (Втім, Методика відносить їх до холодної клинкової зброї, тому дискусія може тривати)
      2. Щодо недоцільності визначення поняття “холодна зброя” в коментарі, то звичайно, що таких обмежень немає, але таке визначення буде лише доктринальним і для практичного використання матиме певне значення, але не вирішальне. Найбільш доцільно закріпити визначення в законі, проте, зважаючи на те, що перспективи швидкого прийняття Закону України “Про зброю” практично нереальні, то варто найкращі напрацювання закріпити в Методиці криміналістичного дослідження холодної зброї та конструктивно схожих з нею виробів.
      3. В останньому на сьогодні проекті Закону України “Про зброю”, внесеному народними депутатами України Грицаком В.М., Пудовим Б.М. (зареєстрований у Верховній Раді Україні за №3069 22.08.2008 р.) дається наступне визначення холодної зброї: “холодна зброя – предмети та пристрої, спеціально виготовлені, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового ураження цілі шляхом використання лише м’язової сили людини або механічної енергії”. Звертає на себе увагу більш точна характеристика ознак, ніж у Методиці, проте незрозумілою є ознака “ураження цілі”. В проекті закону визначення немає, тому для розуміння потрібно звертатися до Методики, де зазначено, що це “завдання тяжких (небезпечних для життя у момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень”. Саме це є необхідним для з”ясування змісту суб”єктивної ознаки поняття “холодна зброя”.
      4. Ще для дослідників даного питання можуть бути корисними Модельний закон про зброю від 06.12.1997 р. (хоч наведене там визначення не можна назвати дуже вдалим) і згаданий вище Закон РФ “Про зброю” від 13.11.1996 р.

    2. Гонгало Сергій Йосипович
      Гонгало Сергій Йосипович
      Січень 25th, 2009 at 23:39 | #2

      Зауваження є цілком слушними. Так, дискусія ще буде тривати, але вона повинна бути плідною. Ножі мисливські загального призначення варто відносити до холодної зброї, але після всебічного експертного дослідження, оскільки окремі моделі відповідають всім ознакам холодної зброї. Предмети підвищеної небезпеки, на період написання статті, розглядались як перехідний етап від предметів конструктивно схожих з холодною зброєю до самої ХЗ.
      А поки що окремі “експерти” продовжують визнавати спортивний снаряд – бесбольну біту, зброєю, лише з тієї причини, що це снаряд для колективної гри. А якщо людина з такою бітою йде вулицею, то її, мабуть, слід вважати озброєною?

    3. Vova Melianchuk
      Березень 21st, 2009 at 23:11 | #3

      ніяк не можу зрозуміти логіки даних експертів щодо виведення твердження битка-зброя виходячи з типу гри в якій вона застосовується.У такому випадку, наприклад, чи можна важати ключку для гольфу – холодною зброєю? Гольф ніяк не колективна гра:) Моя, суб”єктивна позиція полягає в тому що прослідковується дві думки – перша у віднесені до даного типу зброї широкого кола предметів, інша – у звуженому, у такому, на мою думку, який спостерігається у Проекті Закону №3069 від 22.08.2008 р, де такими твердженнями як “спеціально виготовлені” та “конструктивно призначені” встановлюють такі обмеження у предметному складі. Отож, як вже зазначалось, дискусії щодо даного питання існуватимуть і такі питання чи відноситься кулька з кулькопідшипника ( в народі шарикопідшипник) до предметів холодної зброї прирівнюючись до кастетів виникатимуть неодноразово

    4. Гонгало Сергій Йосипович
      Гонгало Сергій Йосипович
      Березень 24th, 2009 at 00:35 | #4

      Особисто я вважаю, що визначати чи є предмет ХЗ чи ні потрібно виходячи з його цільового призначення, тобто “спеціально виготовлена і конструктивно призначена”, решту ознак ввадаю факультативними, хоча в окремих випадках і важливими.

    5. Влад
      Липень 8th, 2009 at 12:36 | #5

      Шановний Сергію,
      “Конструктивно призначена” – майже усі типи клинків мають свої історичні прототипи які використовувалися також і для військових потреб. 42НRC мало навіть для ножа загального призначення. “Спеціально виготовлена” – як це можна визначити? Навіть КА-БАР у каталозі фігурує як аналог бойового але й як ніж для виживання(туристичний за Методикою)… Чи реклама – якийсь ніж використовують SEAL, SWAT etc. але реально це досить простий кишеньковий ніж…
      Один і той же ніж оцінюваний різними експертами може бути визнаним як ХО так і туристичним спорядженням.
      Також якщо підвести під ДТС України 367-91 іноземну продукцію, то ми взагалі не помітимо різниці проміж ХЗ та туристичними ножами.

    6. Володимир
      Серпень 8th, 2009 at 22:30 | #6

      На мою думку мають бути чіткі критерії -тактико технічні характеристики – довжина, товщина, ширина бойової поверхні, а також ряд таких характеристик як упор для руки – для ножів, або сила натягу в кілограмах – для арбалетів і луків. А щодо самого понаття холодна зброя, то зброею можна вважати і пляшку кока-коли 0,33 – з неї можна зробити “розочку” і при попаданні в сонну артерію обезкровити, а отже і вбити людину.

    7. Skarbar
      Листопад 2nd, 2009 at 14:05 | #7

      Шановне товариство. дозвольте мені долучитися до дискусії. Виклад думок дещо сумбурний – намагаюсь вкластися в обідню перерву.

      В цілому визначення із проекту ЗУ “Про зброю” досить інформативне але я б його виклав наступним чином “холодна зброя – предмети та пристрої, спеціально виготовлені, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового завдання тяжких (небезпечних для життя у момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень шляхом використання м’язової сили людини (ручна ХЗ)або вивільненням механічної енергії створеної виключно м’язовою силою людини (метальна ХЗ)”.

      Таким чином можна виключити одразу ж з категорії “холодна зброя” ножі господарсько-побутового призначення (оскільки в їхню конструкцію закладається неможливість спричинення тяжких (небезпечних для життя у момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень, за рахунок товщини, довжини клинка, його нахилу до лінії уколу, або ж підняття вістря над цією лінією, тощо).
      Аналогічно за цим критерієм відпадає і спортивна зброя.
      Суванірна зброя відпадає у зв”язку з послабленістю кострукції. яка виключає повторне використання таких предметів під загрозою їх руйнування.
      Одночасно зникає необхідність класифікації ХЗ на армійську, поліцейську, кримінальну. На мою думку така класифікація ускладнює і без того заплутану картину. Досить класифікації за механізмом ураження.

      А ось “розочка” з пляшки швидше всього буде предметом пристосованим (переробленим) для завдання тілесних ушкоджень. Тут визначальним критерієм виступає поняття “створення зброї”, тобто виготовлення предмета з певних матеріалів (сировини)з подальшою механічною обробкою

      Методика віднесення ножів до холодної зброї передбачає що ніж повинен завдавати глибокі проникаючі поранення. Звідси і вимоги до довжини клинка, твердості та місцності його матеріалу, наявності упорів та гарди, збігу леза на вістрі під певним кутом. За останні роки армійська концепція використання ножа, накладена на філіпінську техніку володіння ним (задання широких та глибоків порізів-розсічень крупних судин на кінцівках та шиї), створила ніж, який не вирізняється, ні довжиною клинка, ні гостротою кута при вістрі, а тому армійські ножі, зокрема, виготовлені в США, у нас можуть вільно проходити, як побутові (виходячи з Методики).

      Вважаю, що віднесення предмета до ХЗ повинно залишатися виключно компетнцією експерта. Бо коли його функції починають виконувати працівники ППС – стає досить сумно за нашу правову державу.

      З приводу носіння битки иа ключки для гольфу. Питання носіння, зберігання та виготовлення холодної зброї взагалі підлягає декриміналізації – ч.2 ст. 263 КК України дісталась нам у спадок від СРСР. Якщо хтось намагався отримати дозвіл на носіння та зберігання холодної зброї – прошу ним поділитися. Законодавцю просто треба доповнити ч.1 ст. 76 КК України пунктом який передбачає серед обставин що обтяжують покарання “вчинення злочину із використаннням зброї”.
      Тобто людина може обвішатися холодною зброєю, але відповідає лише за її використання. Те ж саме стосується предметів перероблених (переобладнаних) для завдання тілесних ушкоджень.

    8. Гонгало Сергій Йосипович
      Гонгало Сергій Йосипович
      Грудень 8th, 2009 at 15:50 | #8

      Я щиро дякую за коментар. Тема дійсно цікава і питання упорядкування нашого законодавства стоїть давно та гостро.
      Ваш коментар є слушним щодо удосконалення нашого КК. Сподіваюсь на продовження обговорення.

    9. роман
      Березень 5th, 2011 at 20:52 | #9

      читав ці статьі і зробив висновок. люди які іх писали поняття зовсім немають.холодною зброєю мож назвати придмет який був на час скоєння якогось порушення або злочину. а так як написано в цих статтях то любий придмет в хаті мож кваліфікувати зброєю (навіть цвях 200–бо заточенийі з нього може бути зроблена холодна зброя)

    10. Wasyl
      Березень 15th, 2011 at 16:36 | #10

      Розумію, коли холодною зброєю називають кинжал – він призначений саме для ураження “живої сили противника”, але коли людина зі “звёздами” на погонах до зброї записує фінку – це занадто. Ви, мабуть, начиталися шпигунських романів початку 20 століття. Будь який кухонний ніж в першій-ліпшій кухні середноьстатистичного українця набагато небезпечніший! Фінка – це інструмент, а не зброя. Письменники та ЗК “демонізували” це слово, а ви підхопили – та й у зброю. Вона небезпечна хіба що для пальців того безумця, який спробує проштрикнути нею щось твердіше за черству буханку хліба. Апелюєте: були випадки! Відповім: пляшкою теж… З таким запалом ви скоро молотки та ніжки від табуреток зброєю назвете – дуже подходящі предмети для нанесення травм, несумісних з житям. Перепрошую за сарказм

    11. Алексей
      Березень 18th, 2011 at 22:56 | #11

      Перепрошую за правопис, не маю украйинських литер. Але чому дийсно не зробити так, що ХЗ, це те чим БУЛО скоено злочин. Мени для роботи треба нож який по мицности мае буты дуже твердий, навить щоб цвяха перебивав и вин завжди мае бути пид рукою. Я важаю що не тильки в мене така потреба, тай на кухни мають буты гарни ножи, а не ця херня, що кожен мисяць правити треба. А штрикнути й дийсно цвяхом можна, абы було бажання.
      Чому не зробити так :
      ХЗ – це предмет, з допомогою якого було нанесене тилесне ушкодження, але не е вогнепальною чи иною (Химичною, Бактер., и тд) зброею.

      Питання до знатокив- Якщо когось штрикнули цвяхом, цвях у карний справи проходе як ХЗ ?

      Цикаво що до статистики, який видсоток карних справ у яких фигуруе ,назвемо зброю – реальна,тобто дийсно специальна ХЗ, та який видсоток справ у яких застосовано, назвемо зброю ЦВЯХ ?

    12. Wasyl
      Березень 23rd, 2011 at 11:17 | #12

      Олексію, Ваша пропозиція м’яко кажучи смішна )
      1) правити ніж на кухні потрібно будь-який, звісно, якщо Ви його щоденно використовуєте за прямим призначеням, а не зберігаєте в шухляді, навіть якщо це “японець” з клинком із ZDP 189, твердістю 65 – 67 роквелів (Народна мудрість: якщо кухонні ножі вже кілька років гострі, то це означає не те що вони “самозаточуються чи не тупляться бо дуже круті і дорогі”, а те що хтось точить їх для вашої жінки коли вас немає вдома)
      2)Невогнепальний предмет, яким скоєно вбивство чи замах – це “ЗНАРЯДДЯ ВБИВСТВА” а не автоматично Х.З!!! Зброя – це предмет СПЕЦІАЛЬНО створений і вузькоспеціалізований для відповідних задач, і у вільному обороті заборонений!!! Якщо за Вашою порадою цвях записати до ХЗ, то згідно законодавству їх потрібно буде вилучити з вільного продажу та “озброїти” ними солдатів, матросів і офіцерів рідної армії. Така сама доля спіткає скляні пляшки (підуть на коктейлі молотова),автомобілі, цегла, ножиці, гантелі тощо… Порадіти можна буде тільки за нашу найозброєнішу таким чином армію.
      Тому пропоную в законі чітко прописати, що ХЗ – це предмет колото-ріжучої чи ударної дії, спеціально для ураження створений і для цього ж вузькоспеціальзований, прописати параметри. Виключити з ХЗ складні ножі, як клас.
      Згодний з Олексієм, що відсоток злочинів із застосуванням ХЗ за визначенням дуже малий, у порівнянні із кількістю злочинних застосувань мирних господарських ХЗ-замінників – цвяхів

    13. Сашко
      Квітень 16th, 2011 at 13:32 | #13

      Хотілося б задати декілька запитань по темі знавцям:
      1. Чи є якась кримінальна відповідальність (можливо, адміністративна?) за носіння, наприклад, складаного ножа (тобто не ХЗ, але ”колючий, ріжучий предмет” як кажуть міліціянти при обшуці)?
      2. Те саме, але якщо предмет знайшли при обшуці у разі затримання за так зване ”дрібне хуліганство”?
      Заздалегідь дякую!

    14. Сергій
      Квітень 26th, 2011 at 08:06 | #14

      Пане Сергій! Можна зарееструвати холодну зброю якщо вона виготовлена власноруч для власного користування а не на продаж(коли немае можливості купити “katana” за 2000 $ ) ???

    15. Герасимчук Олег Павлович
      Oleh
      Квітень 27th, 2011 at 19:34 | #15

      Сашко:
      1) ні
      2) ні
      П.С. Лише при кримінально-караному хуліганстві є обтяжуюча обставина – ВИКОРИСТАННЯ зброї, заздалегідь заготовлених та спеціально пристосованих предметів. Тож зазначений ніж значення матиме тільки у випадку ВИКОРИСТАННЯ як заздалегідь заготовлений для нанесення ТУ предмет. І аж ніяк не буде ХЗ

    16. Гонгало Сергій Йосипович
      Гонгало Сергій Йосипович
      Травень 26th, 2011 at 00:04 | #16

      Читайте статтю 263 ККУ ч.2. незаконне виготовлення. Тобто якщо Ви виготовили без відповідного дозволу, то вже є проблема. Але: якщо Ви маєте бажання виготовити і помістити у свою колекцію, то обовязково покажіть свій виріб експертам науково-дослідного експертно-криміналістичного центру, за місцем проживання, напишіть заяву на дослідження, і за окрему платню Вам проведуть дослідження та видадуть довідку. Якщо виріб визнають х\з то потрібно вирішувати питання з дозвільною системою, а якщо ні, то сміливо несіть його додому та вішайте на стіну (довідку не викидайте!!!).

    17. Дмитро
      Липень 7th, 2011 at 11:36 | #17

      Можливо я про одне й теж але все таки, якщо я ношу з собою складний ніж (не дешевий, товщина обуха леза 3мм, довжина леза 9см), або саморобний фінський клинок(маю міні кузню і викував собі з рисори фіночку, параметри леза приблизно як у складного ножа) чи загрожує мені кримінальна чи адміністративна відповідальність, але тільки за носіння (не маю наміру нікого різати)?

    18. Світлана
      Січень 29th, 2012 at 18:17 | #18

      Шановне товариство!
      Як щодо такого практичного питання: наразі при багатьох центрах вивчення бойових мистецтв вивчаеться володіння нунчаками, саями та текко. З одного боку це є холодною зброєю, з іншого – спортивним знаряддям. Отже, чи є законною така тренерська практика? Чи буде нести відповідальність тренер за зберігання ХЗ або вразі протиправної поведінки учня з використанням даного виду знаряддя?

    19. Герасимчук Олег Павлович
      Герасимчук Олег Павлович
      Лютий 13th, 2012 at 13:35 | #19

      Шановні дописувачі! У зв”язку з переміщенням сайту наукового блогу подальша дискусія щодо тематики цієї статті розміщена на сторінці: http://naub.oa.edu.ua/2012/schodo-vyznannya-predmetiv-holodnoyu-zbrojeyu/#more-3370

    1. Зворотні посилання відсутні.

    Публікація статті Опублікувати свою статтю