Автор статті:

Олександр Петрович Кравець

Оцінка відіграє надзвичайно важливу роль у навчально-виховному процесі не тільки у середніх, а й у вищих навчальних закладах. “Оцінний підхід до навколишньої дійсності, її сприйняття через призму визначеної системи норм та цінностей притаманний кожній людині”, − пише І. Буяр [2, 145 ]. Важливість категорії оцінки розуміли ще давні філософи, починаючи з Арістотеля, чим і пояснюється значна кількість теорій і трактувань сутності оцінки [2, 146]. Достатньо грунтовний опис та аналіз цих учень поданий в [ Арутюнянова 1988].
Добре продумана система оцінювання знань, умінь і навичок, яка враховує всі аспекти, всі нюанси навчально-пізнавальної діяльності студентів, буде їх стимулювати до творчої праці. І навпаки, недосконала система буде знижувати інтерес студентів до навчання, формалізувати їх працю, знижувати її ефективність.
В Острозькій академії рейтингова система оцінювання знань студентів була запроваджена з початку її відродження (1994р.). Суть її полягає не в тому, що студент має можливість заробити 100 балів з кожного предмету за триместр ( в академії триместрова форма навчання). Головне − врахувати і оцінити відповідною кількістю балів кожен вид його діяльності, кожну форму його креативної праці. Студент нашого університету розуміє, що все, що він робить, буде оцінено, кожен творчий задум впливає на його рейтинг.
Одним із перших був утворений факультет романо-германських (раніше іноземних) мов. Як правило, традиційно оцінюють чотири види мовленнєвої діяльності студентів під час вивчення іноземної мови: усне мовлення (діалогічне, монологічне), письмо, читання та аудіювання. Зрозуміло, бо ці види є ціллю навчання, але вони досягаються різними методами та способами. Наша система оцінювання направлена на стимулювання всіх форм і шляхів творчої діяльності студунтів, які допомагають студентам ефективно досягати цілей навчання.
Таким чином у рейтинг введено оцінювання практичних занять, самостійна робота студентів, проектні роботи, позааудиторні форми навчальної діяльності, конкурсні, культурно-мистецькі тощо.
Особливо дискусійною була проблема оцінювання практичних занять. Не сві колеги погоджувалися з цією формою оцінювання. Як експеримент, відмовилися на старших курсах від оцінки практичних занять. Результат був очевидним: знизився рівень знань студентів на цих курсах з декількох параметрів.
Рейтингова система не претендує на унікальність та незамінність. Вона має, звичайно, недоліки, потребує удосконалення і розвитку. Однак на власному досвіді переконалися, що переваги її над традиційною системою очевидні.

Авторські права належать автору статті на naub.org.ua

ЛІТЕРАТУРА
1.Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений: Оценка. Событие. Факт. −М.: Наука, 1988.− 341 с.
2. Буяр І.Є. Лінгвістична категорія оцінки: оцінювання досягнутого у вітчизняній лінгвістиці // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія: “Філологічна”. − Випуск 11.− 2009.− С. 145-146.

Інші записи:

Олександр Петрович Кравець Факультет романо-германських мов