Автор статті:

Вікторія Власюк

В даній статті було досліджено середній клас на місцевому рівні, на прикладі міста Острог  Рівненської області. За  допомогою соціологічного  методу (анкетування) та аналізу статистичних даних було  досліджено його сучасний стан. Отримані результати свідчать про те, що  проблема становлення  українського середнього класу полягає у тому, що частина населення ідентифікує себе з цим прошарком, але реально не відповідає основним критеріям визначення.

Annotation. This article based on a researching of local middle class by example of Ostroh town. Its state were researched by the instrumentality of sociological method ( questioning) and the statistic analysis. The results affirmed that the main problem of settling of ukrainian middle class consist in the following – the part of ukrainians identify theirselfs as middle class, but really they aren’t correspond to the facts.

Постановка проблеми. Процес трансформації соціально-економічної системи, що супроводжується, поряд з позитивними, також негативними явищами. Одним із таких негативних явищ є проблема формування середнього класу, що є актуальною як у теоретичному, так і практичному значенні. Становлення середнього класу в Україні в цілому, сьогодні тільки набуває свого розвитку і в часи економічної кризи проходить під впливом факторів, що обмежують його інтенсивність, оскільки в структуризації суспільства спостерігається двополюсне розшарування на багатих і бідних.

У теоретичному аспекті дослідження середнього класу вимагає чіткого окреслення критеріїв виділення в соціальній структурі суспільства витоків, визначення умов формування та розвитку середнього класу в Україні. Практичний погляд пов’язаний із взаємозалежністю рівня розвитку і частки середнього класу та ступеня розвитку країни, суспільно-політичної та економічної стабільності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Оскільки проблематика середнього класу є особливо актуальною для України тому сьогодні існує чимала  кількість праць, які досліджують дану тематику. Та найголовнішою проблемою дослідження середнього класу як соціальної спільноти є те, що її межі доволі умовні, а цілісність, що завдячує усвідомленню себе як класу, не сформована.

Різноманітними аспектами дослідження середнього класу займаються такі вітчизняні науковці як Є.Головаха, Е.Лібанова, Л.Шангіна, М.Козловець, які досліджують громадську та політичну активність середнього класу та вплив його на все суспільство [2, 9];  В.Полохало, В.Каспрук, М.Міщенко звертають увагу на причини самоідентифікація з середнім прошарком [4]; А.Биченко, О.Мельник – критерії визначення середнього класу [1, 3]. Проте, праці цих дослідників в основному орієнтовані на вивчення певних вузьких проблем, які пов’язані з середнім класом. Щодо вивчення середнього класу на регіональному рівні відсутні будь-які дослідження. Тому провівши власне соціологічне дослідження та здійснивши аналіз статистичних даних спробую проаналізувати стан середнього класу в місті  Острозі.

Отож,  метою  даної статті  є дослідити стан середнього класу в  місті Острог  на  відповідність  його визнаним міжнародним критеріям.

Завданнями є:

• описати критерії, за якими здійснюватиметься аналіз середнього класу в Острозі.
• проаналізувати основні показники в оцінці ідентифікації середнього класу за пріоритетністю віднесення до нього в місті Острог.

Основний матеріал. Сьогодні ефективність процесів трансформації в Україні прямо залежить  від наявності та активності соціальних сил, якими виступають не лише вищі та елітні соціальні групи, а й соціально-активні, освічені, дієздатні представники середнього класу. Саме цей прошарок найбільш зацікавлений в економічній свободі та соціальній стабільності в країні, виражає і відстоює інтереси всього суспільства.

Нині істотно відчувається різниця  уявлень про середній клас у класичних демократичних суспільствах, де він реально відіграє важливу роль, і в Україні, де традиційно сприйняття демократичних цінностей починається спершу з політичної риторики. Тут, власне, і закінчується наука й починається міфотворення. Отож надалі в роботі ми використовуватимемо таке загальне визначення середнього класу, як частини суспільства, яка посідає „середні”  між „верхами” і „низами” статусні позиції, складаючи найчисельнішу, неоднорідну, економічно та політично активну соціальну групу.

Сьогодні, для виокремлення середнього класу в суспільстві, дослідниками  застосовується ціла низка критеріїв. Ці критерії є досить хиткими, оскільки не існує сталої шкали їх вимірювання, не завжди є всі статистичні дані для аналізу, і у великій мірі результати дослідження залежать від рівня об’єктивності дослідника. Самі ж критерії віднесення до середнього класу змінювались протягом історичного розвитку суспільства загалом, і спочатку носили економічний характер, з часом до них додалися політичні, культурні і власне соціальні ознаки.

Тому в даному дослідженні ми використовуватимемо  три групи критеріїв визначення середнього класу:

• матеріальні — середні для даного регіону рівень доходу, структура витрат і споживання, об’єм накопичених заощаджень і рівень майнового забезпечення;
• нематеріальні — освіта, професійний і кваліфікаційний статус, посадова позиція;
• суб’єктивні (психологічні) — стійка самоідентифікація з середнім класом, позитивне сприйняття ступеня власної адаптованості до ринкових реформ, орієнтація на цінності власних досягнень.

Для того,  щоб визначити стан  середнього класу в місті Острозі, ми провели соціологічне дослідження методом роздаточного анкетування. Опитано 200 респондентів, жителів міста віком від 20 до 55 років. Теоретична похибка вибірки  дослідження не перевищує 2,3%.  Із загальної сукупності заповнених анкет були відібрані анкети тих респондентів, які самоідентифікували себе як  представники середнього класу, а таких було 67%. Саме їх анкети ми  проаналізували  надалі.  Адже відразу бачимо, що середній клас присутній кількісно, а тепер розглянемо його якісно, на відповідність всім необхідним критеріям визначення середнього класу.

Авторські права належать автору статті на naub.org.ua

Запитавши осіб, які ідентифікують себе із середнім класом про актуальність проблеми формування середнього прошарку  для українського суспільства, бачимо, що респонденти вважають надзвичайно актуальною  дану  проблему. Оскільки за шкалою від 1 до 5, де  1 – не актуальна взагалі ця проблема і 5- надто актуальна,  відповідно результати були такими: оцінку  3 обрало 11,5%, 4 (38%) і 5 (47,5%).

Щодо виявлення ознак середнього класу за уявленнями самих жителів міста, респондентам було  запропонований перелік  ознак, якими має обов’язково володіти людина, щоб її можна було віднести до середнього класу. Результати дослідження показали, що найвагомішим критерієм віднесення  є рівень доходів громадян  (60,3%),  менш важливими  є  володіння нерухомістю (21,7 %) та наявність власного  бізнесу (11%). Отож, можна зробити висновок, що матеріальні критерії,  на думку острожан,  є визначальними  для віднесення особи  до середнього класу. Байдуже респонденти поставилися до нематеріальних критеріїв, а саме  наявності   вищої освіти (4%)  і  громадської  та політичної  активності (1,5 %).

Одним із завдань нашого соціологічного  дослідження було виявити,  наскільки незалежними  почувають  себе жителі міста у влаштуванні власного життя. Це можна зробити, зокрема, шляхом аналізу результатів   варіантів відповідей на ряд запитань.  А саме, на запитання “Чи відчуваєте Ви себе господарем  свого життя?”  найбільше  респондентів відповіло “важко відповісти” (52,5 %). Майже порівну обрали відповіді “так” (25%)  й  “ні” (22,5%).  Оскільки малий і середній бізнес є тією основою, за допомогою якої середній клас своїми руками забезпечує свій рівень життя, забезпечує певний рівень незалежності свого матеріального становища від держави, ми запитали респондентів про те,   чи займалися вони  хоч раз в житті підприємницькою діяльністю. Відповіді розподілилася майже порівну: “так”– 47,5%  та “ні” – 52,5%.

Хоча за статистичними даними Головного управління статистики України у Рівненській області і спостерігається поступове збільшення кількості підприємців  в місті протягом 2004-2010 років, та все ж воно незначне. Адже станом на 1 січня 2010 року кількість таких суб’єктів становить 362 особи, коли з аналогічним періодом попереднього року чисельність становила 348 осіб, а  в порівнянні  з січнем  2004 року -307 осіб [7; 9].

Найбільше підприємці  міста  Острог  залученні до таких сфер як “надання комунальних та індивідуальних послуг” (105 суб’єктів) та  “торгівля; ремонт автомобілів, побутових виробів та предметів особистого вжитку” (55 суб’єктів ) [8; 8-9, 14-15]. І взагалі, вся галузева  структура економіки міста на сьогодні представлені переважно суб’єктами малого підприємництва. Виняток складають лише два постійно діючих промислових підприємства – це ТОВ “Острозький завод мінеральної води” та ТОВ “Острозька друкарня”.  Нещодавно відновив свою роботу також  ВАТ “Острозький молокозавод”.

Даючи відповідь на  запитання “На кого Ви покладаєте надії у побудові свого майбутнього?” 77,5%   респондентів розраховують на  власні сили, і лише 12,5 %  на державу. Ще 10% розраховують на Бога, фортуну та близьких людей. Отож, можна зробити висновок, що  середній клас в місті Острозі  покладається сам на себе,  тобто не розраховує лише на соціальну допомогу та трансферти від держави, але  в дійсності  йому складно реалізуватися.

Одним з поставлених завдань нашого дослідження було  проаналізувати середній  прошарок  міста Острог, за відповідністю  матеріальним, нематеріальним та суб’єктивним  критеріям.

В Україні в цілому, і в Острозі зокрема, головними складовими підвищення добробуту населення є зростання середньомісячної заробітної плати. Так,  cередньомісячна  номінальна заробітна плата  штатного працівника (без урахування працівників статистично малих підприємств та зайнятих у фізичних осіб підприємців) у січні-листопаді 2009 року  становила  у Рівненській області 1582 грн. і перевищувала у 2,1 рази прожитковий мінімум для працездатної особи (744 грн.). Головне управлінні статистики у  Рівненській  області  повідомляє, що найнижчий рівень заробітної плати (на 27,3–29,3% менше за середній рівень по області) спостерігався на кінець 2009 року саме у  Острозькому районні (1058 грн.) [6]. Порівняно з відповідним періодом  2008 року  номінальна заробітна плата збільшилася на 5,6 %, або на 84 грн., тоді як реальна заробітна плата (з урахуванням росту споживчих цін) – зменшилась на 8,9%  [5].  В економіці області  залишається значною диференціація рівнів оплати праці  також і серед видів економічної діяльності та в територіальному розрізі.

Тому враховуючи  лише рівень прожиткового мінімуму, можемо помістити  за матеріальним критерієм середній клас міста Острога в межах від 1800 грн. в місяць (два прожиткових мінімума) до 3600 грн. Така методологія подвоєння прожиткового мінімуму використовується у багатьох дослідженнях. І відповідно оцінюючи  індивідуальні доходи жителів міста за нашим соціологічним дослідженням  бачимо,  що відсоток респондентів які отримують щомісячний дохід від 1800 до 2500 грн. є найбільшим (57%),  відповідно  від  884  до 1800 грн.  мають  32% опитаних, а від 2500 до 3600 – 11% грн. Дохід в розмірі  понад 3600 грн. і до 900 грн.  не був  зафіксований серед групи респондентів,  які самоідентифікували себе як середній клас. Отож, можемо зробити висновок, що все-таки, середній клас міста Острог слабкий, але відповідає потрібному мінімальному  рівню матеріального  забезпечення. Та враховуючи неадекватність реальному соціально-економічному становищу обрахунку основних соціальних стандартів в Україні, можна  припустити, що все-таки це є дійсно лише  мінімальна межа, за якою ми можемо віднести особу до середнього класу і визначена  нами суб’єктивно.

На підтвердження тому, оцінюючи  матеріальний стан своєї сім’ї,  76 % респондентів обрали відповідь  “загалом  вистачає тільки на найнеобхідніше”,  13,5% – “вистачає на все необхідне, робимо заощадження”.  “В повному достатку” живуть лише 1,5%  середнього класу в місті Острозі,  а ось  9 відсоткам  опитаних не вистачає грошей  навіть на  найнеобхідніше. Такі дані свідчать нам про те, що на державному рівні  формально були  підняті соціальні стандарти, але й паралельно зросли  ціни на ринку та  інфляція.

Про це свідчать і результати  відповідей на ряд запитань:

“Чи маєте Ви заощадження більше 3000 грн.?”, 77 %  представників середнього класу не мають таких.

“Як часто Ви їздите відпочивати на море?” більшість респондентів (44,5%)  взагалі не їздить, а  39 %  їздять  раз на кілька  років.

Аналізуючи   споживацьку поведінку середнього класу міста, бачимо що  близько 40%  відсотків  витрат  щомісячних доходів  середнього класу  іде  на харчування, а це досить багато,  враховуючи те що в такому маленькому місті як Острог, натуральне господарство є розвиненішим, ніж, наприклад, в Рівному. На  інтелектуальну продукцію (книги/періодика/концерти/театр/) витрачається лише 7 % .

Купуючи товари тривалого вжитку  середній клас рівномірно звертає увагу, як на якість товару, так і на його дешевизну (47% і 40,5%).

“Чи задоволенні Ви рівнем своїх щомісячних доходів?” то  лише незначна частина респондентів відповіли “так” (22,5 %).

Аналіз відповідних результатів дослідження дозволяє відзначити, що високими  виглядають доходи  середнього класу в місті Острозі  переважно у випадку їх порівняння з доходами  нижчого класу.  Проте, якщо врахувати наявність заощаджень та деякі інші обставини, то згадані доходи не видаються  високими. Тішить лише те, що  дохід є стабільним (67,5%).

Стабільність доходу середнього класу в місті Острозі, можна пояснити належністю респондентів в основному до сфери найманих працівників. Охарактеризовуючи соціальну базу середнього класу в місті, спостерігаємо що найбільше  наближеними за критеріями  до середнього прошарку є  саме вони , а також місцеві підприємці  та освітяни (в основному це працівники НаУ “Острозька академія” та міських шкіл).

Проаналізувавши ринок праці в Острозькому районі, бачимо що він  сьогодні знаходиться у   кращому  стані,  ніж в Україні в цілому.  Станом на 1 січня 2010 року в Острозькому районі  було зареєстровано  у державній службі зайнятості  565 безробітних осіб, коли   на 1 січня 2009 року  – 1656  осіб. Якщо ж поглянути на рівень безробіття  у відсотковому відношенні, то він  пропорційно  становить  2,2% і 6,5% [3; 22].  Такий розрив, звичайно,  пояснюється економічною кризою в Україні, яка і припала на останнє півріччя 2008 року та перше півріччя 2009.

Враховуючи ту обставину, що головним джерелом добробуту середнього класу є кваліфікована праця, а його переважну більшість становлять  наймані працівники,  доречно особливо відзначити  те, що частка тих представників середнього класу, які   мають повну вищу освіту є найбільшою – 54,5%.  Та на запитання,  чи працюєте  Ви за своєю спеціальністю  відсотково  відповіді поділилися так:  35% – працює, а 65%  відповідно “ні”. Отож, спостерігаємо розірваність ланцюга „освіта-професія-дохід” і  на регіональному рівні.

Оцінюючи острожан за політичною та громадською активністю, бачимо що навіть  при визначенні ознак, якими має бути наділений середній клас, лише 1,5% відсотків респондентів обрали  “громадську та політичну активність”.  Тому  зрозуміло,  що на запитання  “Чи вважаєте себе політично активним жителем  міста Острог”   57,5 %  респондентів  обрали  варіант ні, оскільки їм це байдуже. Відповідно 21,5 % є політично активним лише під  час виборчої кампанії  та 13%, все-таки, вважають себе такими однозначно.

Таку політичну та громадську  неактивність  показують нам і  показники членства в міських громадських та політичних організаціях. Зовсім незначна кількість респондентів дали відповідь на  це запитання, і в основному  це такі  міські політичні та громадські організації, як: Конгрес  Українських націоналістів,  БЮТ,  Братство спудеїв НаУ “Острозька академія”,  Партія регіонів, Острозька міська організація партії промисловців та підприємців України, Всеукраїнське об’єднання “Свобода”, “Школа політичної аналітики “Поліс”,  Міськрайонна організація української спілки ветеранів Афганістану, Фронт змін та Благодійних фонд “Надія”.

За суб’єктивним критерієм, який є не менш важливим для визначення кількості середнього класу в державі, і насамперед визначається через самоідентифікацію особи із цим класом. Для вимірювання середнього класу за суб’єктивним критерієм, зазвичай використовується метод самооцінювання (метод класової самоідентифікації) – і ми  теж запропонували респондентам оцінити своє становище по класовій шкалі. Результати дослідження показали нам, що 67 % респондентів віднесли себе до “середнього класу”. Та  для 19 %  опитаних було важко визначитися.  Існує думка, що, коли респондент у випадку самовизначення має вибирати між трьома  альтернативами — вищий, середній і нижчий клас, спрацьовує механізм психологічного захисту, який не дає змоги багатьом респондентам зарахувати себе до нижчого класу, що він сприймається як негативна ідентичність, і зрештою, вони ідентифікують себе як середній клас.

Висновки. Сьогодні  в Україні  про середній клас варто говорити у  двох значеннях. Перше стосується нашого розуміння середнього класу в західних країнах, з якими ми постійно намагаємося порівнювати нашу державу. Друге стосується того, що може називатися середнім класом в українських умовах. Якщо ж розглядати середній клас в умовах західного суспільства, то у нас такого немає.  З погляду соціальної стратифікації суспільства, то в кожній країні є середній клас, який займає проміжне положення між нижніми і верхніми верствами населення.

Отож, результати дослідження показали, що в місті Острозі, як і в Україні в цілому, присутній квазісередній  клас. Адже  попри те, що 67%  жителів міста вважають себе представниками  середнього класу, і за рівнем доходів наближаються до того рівня, то за додатковими психологічними та майновими ознаками  та залученням  до громадської діяльності, цей відсоток є набагато нижчим. Адже  представник середнього класу  вирізняється не тільки (і не стільки) певним рівнем доходів, скільки особливим менталітетом.

Та виходячи з того, що дохід  населення є  економічною основою досягнення певного рівня життя, його слід взяти в якості основного критерію формування середнього класу.  Дохід має бути стабільним і зростаючим. Це вимагає більш обґрунтованої  диференціації доходів населення, заробітної плати: вона повинна відповідати  вартості робочої сили. І, безперечно, найважливішою ланкою в даному процесі є держава, з її ефективною чи неефективною соціальною та економічною політикою. Отож, перш за все, для всебічного розвитку особистості потрібні стабільність і прогнозованість як суспільного життя, так і економіки. Такі мінімальні гарантії має забезпечити сама держава.

Список використаної літератури та джерел:

1. Биченко А. Український середній клас: уявлення та реальні ознаки [Текст] / А.Биченко // Національна безпека і оборона. – 2008. – №7. – C.14-30.
2. Козловець М. Середній клас як основа і запорука стабільності українського суспільства [Текст] / М.Козловець // Політичний менеджмент. – №4 (13). – 2005. – С. 227-246.
3. Мельник О. Функціональна роль „середнього класу” в українському суспільстві [Електронний ресурс] / Інтернет-портал “Відкриті очі”. – 8 квітня 2008. – Режим доступу до статті: http://www.vidkryti-ochi.org.ua.
4. Міщенко М. Середній клас: самовизначення в соціальній структурі суспільства [Текст] / М.Міщенко // Національна безпека і оборона. – №7. – C.5-14.
5. Підсумки кризового року [Електронний ресурс] / Сайт Рівненської обласної ради . – Режим доступу до статті: http://oblrada.rv.ua/detail429.
6. Соціально-економічне становище Рівненської області за січень–травень 2009 року. Повідомлення Головного управління статистики у Рівненській області [Електронний ресурс] / Головне управління статистики у Рівненській області. – Режим доступу: http://www.gusrv.org.ua.
7. Статистичний бюлетень станом на 1січня 2010 року. Повідомлення Головного управління статистики у Рівненській області [Текст] / За ред. З.Наконечної,  Рівне. – 2010. – 32 с.
8. Статистичний бюлетень: економічне та соціальне становище міста Острога за січень 2010 року [Текст]  / За ред. Л.Стецюк, Рівне. – 2010. – 68 с.
9. Шангіна Л. Середній клас в Україні як суб’єкт громадської активності [Текст] / Л.Шангіна // Дзеркало тижня. – 2003. – 18 жовтня. – №10 (34). – С.30-46.

Науковий керівник:

Шостак Інна Віталіївна

Кандидат історичних наук, доцент

факультет: політико-інформаційного менеджменту

Інші записи:

Вікторія Власюк Студентські публікації, Факультету політико-інформаційного менеджменту