ВАРІАНТНО-СИНОНІМІЧНІ ВІДНОШЕННЯ У СФЕРІ НУМІЗМАТИЧНОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

Статтюприсвячено опису варіантно-синонімічних відношень польських фразеологізмів з компонентом – видовою назвою дрібної грошової одиниці grosz, які вживаються на позначення ощадливості як позитивної риси характеру людини і жадібності як негативної риси характеру людини.

Проблема фразеологічної варіантності та синонімії є доволі складною проблемою, яка належить до основних питань загального мовознавства, слов’янського зокрема. Вирішенню цієї проблеми присвятили свої праці як вітчизняні (Л.Г.Авксентьєв, М.Ф.Аліференко, І.В.Арнольд, Ю.Д.Апресян, В.Л.Архангельський, З.В.Валюсинська-Донскова, К.І.Діброва, Л.Г.Скрипник,  А.Івченко, М.П.Коломієць, Н.Д.Бабич та ін.), так і польські (А.М.Левицький, А.Пайдзінською та Б.Реяковою, Л.Краєвський, С.Сташевський, Д.Буттлер, С.Скорупка, М.Басай, Е.Козашевська, Ю.Кшижановський, Д.Ритель, С.Бомба та ін.) вчені. Цій проблемі було присвячено першу польську фразеологічну конференцію (1979), матеріали якої вміщено у збірнику “Stalość i zmienność związków frazeologicznych” (1982), що має надзвичайно велике значення як для теорії, так і для практики фразеології [13]. Актуальним і перспективним напрямом дослідження фразеологічного матеріалу є на сьогодні вивчення варіантно-синонімічних відносин ФО, об’єднаних у групи на основі наявності у їхньому складі компонентів, що генетично належать до певного тематичного ряду лексем.

Метою статті є описати варіантно-синонімічні відношення польських нумізматичних фразеологізмів (НФО) з компонентом – видовою назвою грошового компонента grosz, що вживаються на позначення ощадливості як позитивної риси характеру і марнотратства як негативної риси характеру. Аналіз наукової літератури свідчить, що ця тема ще не була об’єктом спеціального дослідження ні українському, ні в польському мовознавстві,  принагідне використання українських НФО увиразнює зібраний для аналізу матеріал. Ми приєднуємося до вчених, які варіантними вважають ФО, в яких компоненти, що варіюються, перебувають в синонімічних зв’язках, входять в тематичний ряд назв грошових одиниць, вживаються з інверсійним порядком розміщення компонентів або мають відмінності морфологічного плану. Варіантність ФО розглядаємо в межах синонімії.

На позначення ощадливості як позитивної риси характеру у польській нумізматичній фразеології функціонує усталений вираз grosz do grosza składać / zbierać. Варіювання у компонентному складі цього усталеного виразу демінутивної форми назви грошового компонента grosik надає висловлюванню відтінку поступовості, наполегливості та бере участь у творенні ідіоматичного значення “збирання грошей невеликими, мізерними сумами”. Дієслова składać, zbierać конкретизують висловлювану думку. На інтенсифікацію значення НФО впливає повтор назви грошового компонента (grosz do grosza; grosik do grosika). Число один має не тільки кількісне, але і смислове значення: у поєднанні з демінутивною формою грошового компонента grosik число один підкреслює мізерність грошової суми [9: 313–319]. У НФО grosz do grosza składać / zbierać може вживатися варіантна назва сучасної польської грошової одиниці złoty, що дорівнює 100 groszу: złoty do złotego składać / zbierać.

У сучасному вживанні перебуває НФО zbierać / składać grosz do grosza, що виступаює варіантом НФО grosz do grosza składać / zbierać, й вживається з інверсійним порядком слідування компонентів. У складі  НФО zbierać / składać groszaki збереглася назва колишньої мідної монети невеликої вартості groszak, яка виступає варіантною, напр.: Wszystkie warzywa oddawał dla domu, ale kwiatki sprzedawał ukradkiem, zbierając groszaki [19, I: 263].  В українській мові існує подібна семантична паралель – копійка рубль / руб береже, але в її організації беруть участь назви інших грошових одиниць (копійка, рубль). Крім того, українська НФО функціонує з додатковим значенням “важливо не тільки вміти заробляти, а й зберігати зароблене”.

Експліцитним варіантом НФО grosz do grosza składać / zbierać виступає grosz do grosza ściułany / spychany przysparza chleba, sukmany, що був поширений  у XIX ст., який його ніби логічно продовжує й має синонімічне знечення. Етимологія прислів’я НФО розкриває соціальні обставини [7: 156], що породили вислів НФО: в його структурі наявні семи меншого і більшого достатку, символами яких виступають фразеологічні образи chleb, sukmany. Подібну семантику в українській мові мають НФО збирати рублик до рублика / копійку до копійки / копієчку до копієчки; тулити копійку до копійки / копієчку до копієчки; збивати / збити копійку / копійчину / копієчку. Напр.: Скитався на чужині і заробленую копійку збивав докупи, щоб розбагатіти… [16, І: 323]. В українських НФО демінутивні форми копієчка, копійчина, копієчка та дієслова збирати, тулити, збивати, збити яскравіше відображають семантику “повторюваність дії”. А введення до компонентного складу варіантної НФО збивати гроші у мішок метрологічної назви мішок підсилює висловлювання. Крім того, в українських НФО як варіантна може вживатися загальна, родова назва грошових одиниць гроші як у НФО збивати / збити гроші. Емоційно насиченішим варіантом вислову є грошенята збивати, напр.: А вже люди всюди встали; Скот в різницях забивали… Грошенята все збивали. Та банкноти друкували [15: 98]. Опис наведених НФО доводить, що їх значення  найяскравіше розкривається у контексті, оскільки саме контекстові належить основна роль у реалізації різних мовних одиниць [8: 59], їх експресивно-стилістичний характер [6: 8], контекст збільшує образне сприйняття [12: 39–40]. Залежно від контекстуального оточення описані НФО можуть містити й додаткову конотативну ознаку – “ощадливість, що межує із жадібністю”.

Синонімізується з попередніми варіантно-синонімічний ряд прислів’їв grosz do grosza to się napcha trzos / napełni się trzos; grosz do grosza zbierze się do trzosa; grosz do grosza, będzie pół trzosa / kwota; grosz do grosza zbierze się pół kosza / pół trzosza; grosz do grosza będzie kopa, що мають додаткове значення “малі систематичні суми допомагають зібрати багато грошей”. Урахування семантичних і емоційно-експресивних відтінків фразеологічних варіантів “допоможе мовцеві віднайти серед великої кількості образних зворотів саме ті із них, які найбільш точно і виразно передають зміст висловлюваного і які відповідають нормам сучасної літературної мови” [5: 3]. У семантиці прислів’їв варіюються слова-назви реалій колишнього побуту, причому деякі з них використовувались лише в професійному середовищі. Так, архаїчний іменник trzos, що зберігся тільки у складі незначної кількості фразеологізмів, позначав “пасок з кишенями на гроші, який вживався в давній Польщі у ХVІ столітті” [Дорош, VII: 152], а іменник kopa є назвою колишньої грошово-лічильної одиниці, яка означала “60 штук однакових предметів” [17: 254]. У НФО grosz do grosza zbierze się pół kosza варіантна одиниця невизначеної, часто невеликої місткості kosz (кошик), застосовується для зберігання та транспортування сипучих речовин, в основному продуктів харчування [17: 259]. Повторюваність демінутивних форм grosik; trzosik у синонімізованих з попередніми прислів’ях grosik do grosika tworzy dukacika; do grosika grosz, a zbierze się trzosik надає висловлюванню іронічності.

Прислів’їя pomału, po trosze do grosika grosze; po trosze zbiorą się grosze; po trosze, po trosze zbiera się grosze також вживаються на позначення ощадливості як позитивної риси характеру. Прислів’я виступають синонімами вже описаних прислів’їв, оскільки в них як варіантна виступає загальна назва грошових одиниць grosze. Синонімізуються з цими НФО ziarnko do ziarnka zebrałą się miarka; ziarnko do ziarnka, a zbierze się miarka побудовані не на образі назв грошових одиниць, а на образі назв метрологічних одиниць ziarnо і miarka.

Авторські права належать автору статті на www.naub.org.ua

Варіантно-синонімічний ряд НФО grosz dołóż, będzie bułka; dolóż grosz do tego, a będzie bułka za grosz; będzie za to bułka, dodawszy grosz; przyłóż do tego grosz, a będziesz miał bułkę доповнюють описувані НФО на позначення ощадливості як позитивної риси характеру. Вони вживаються у значенні “кожна грошова одиниця має вартість; додавши незначну суму грошей, можна купити дорожчу і потрібнішу річ”. Характерною особливістю цих НФО є те, що їхня образність базується на назвах недорогих продуктів харчування (bułka). Семантика деяких варіантів цих НФО, напр., przyłożywszy grosz będzie kukiełka; przyłożywszy do źdźbła szeląg, będziesz miał kukiełkę, не є прозорою, оскільки їхній внутрішній образ є частково стертий і базується на діалектній старопольській лексемі kukiełka – “округла або довга булка, часто з солодкого тіста” [20, III: 1266].

Семантика синонімізованих прислів’їв моралізаторського спрямування, а саме: grosza pilnuj, dukat sam się pilnuje; szelągа strzec trzeba, złotу sam się strzeże; grosz grosze płodząc na talara się zbiera із загальним значенням “збільшення кількості” розвивається дещо в іншому плані. Вони мотивуються прямим та переносним значеннями вербальних компонентів pilnować, strzeс, що перебувають у відношеннях семантичної близькості і об’єднані конотативним елементом “бережливо ставитися до витрачання грошових засобів”. Семантика цих синонімізованих прислів’їв побудована на прямих та переносних значеннях варіантних назв різновартісних грошових  одиниць, що передають кількісні відношення: grosz, szeląg вжито у значенні “невеликі грошові суми”; dukat, złotу, talar – “більші грошові суми”. Варіювання назв різновартісних розрахункових одиниць є свідченням того, що ці назви були надзвичайно популярними, тому, можливо, широкого розповсюдження набули й лексичні одиниці, які позначали ці реалії.

Семантична спільність, на основі якої грунтується варіантно-синонімічний ряд, не означає, що фразеологізми є семантично тотожними [10; 11].  Так, прислів’я każdy grosz obejrz kilka razy, nim (go) wydasz, що  також функціонує на позначення ощадливості, та його архаїчні варіанти nim grosz wydasz, obejrzyj go dwa / trzy razy i schowaj; nim grosz wydasz set raz grosz obejrzyj i schowaj; zanim wydasz grosz, obróć go pierwej dwa razy; obróć każdy grosz na obie strony, nim go wydasz; grosz trzy razy obejrzyj, nim go raz wydasz, об’єднуючись спільним значенням, різняться певними семантичними особливостями [8: 58]. До структури прислів’їв включені дієслова, які відрізняються відтінками значень:  оbejrzeć – “дивитися з різних сторін; приглядатися комусь або чомусь” [18: 519]; obrócić – “повернути; рухати по колі” [18: 528], переосмислене значення яких “мати час на роздуми; не поспішати”. На підсилення загального значення прислів’їв “бути обачливим у витрачанні грошових засобів” впливають числівникові інтенсифікатори set raz, trzy razy, dwa razy, na obie strony, що варіюються. Додатковим інтенсифікатором значення прислів’їв виступають сполучники zanim / nim, що ознають “передування дії, яка міститься в другій частині речення” [18: 509], і обумовлюють додатковий смисловий відтінок “добре подумати, перш ніж витратити гроші; мати час на обмірковування”. Напр.: Nigdy grosz bezpotrzebnie z kalety nie wydobył, według przysłowia: trzy razy grosz obejrzał, nim grosz wydał; zanim grosz wyda, to go piętnascie razy obejrzy [19, II 263]. Цим прислів’ям властиве варіювання назв різновартісних розрахункових одиниць, які в різні історичні періоди перебували в обігу на території Польщі й давно вийшли з ужитку. Напр.,  назва розмінної грошової одиниці grejcar, яку спочатку карбовали зі срібла, пізніше з міді: trzeba dziesięć razy każdy grejcar obrócić na dłoni.

Варіювання назв грошових одиниць характерне для іншого відомого прислів’я – bez grosza nie będzie dukata / złotówki / złotego / jednego złotego / stи złotych, що також вживається на позначення ощадливості як позитивної риси характеру. В його основу покладено кількісні відношення. Основне значення прислів’я – “треба починати заощаджувати з меншої грошової одиниці”, додаткове і більш загальне значення – “необхідно розпочинати господарювати з чогось меншого і більш реального”. Мотивація прислів’я забезпечується прийменником bez – “брак, недостатність чогось” та зіставленням назв грошових одиниць різної вартості grosz, dukat, złotу, якими уособлюється більший або менший достаток. Синонімом цього прислів’я є функціонуючий у мові вислів grosz do grosza aż się uzbiera cała kwota. Подібне значення має прислів’я święty / dobry (to) grosz (co) kopy strzeże / dołoży; szczęśliwy to taki grosz, co dzisiątka strzeże / dołoży, де прикметник święty (“предмет високої оцінки і шанування” [20, VI: 788; 586]) втратив релігійну сигніфікацію і позитивно конотує означуваний предмет.

Описувані нумізматичні фразеологізми продовжує варіанто-синонімічний ряд grosz oszczędzony przerabia się w miliony; grosz oszczędzony możę urodzić mіliony; pierwszy szeląg schowany, co się w grosz pomnożył, ten grunt milionowej fortuny założył, що вживається зі значенням “збільшується кількість; нагромаджується багатство”. Вони утворені на основі прямого значення дієприкметникових компонентів oszczędzony, schowany. Їх мотивація випливає з числівникових компонентів один та мільйон, що зіставляються, та словосполучення milionowа fortunа з ідіоматичним  значенням “великий успіх”.

Прислів’я każdy woli w swój garnek grosz (rzucić), niż w cudzy dziesięć реалізує значення “хтось хоче заощадити гроші, збагатитися”. Більше семантичне навантаження несуть антонімічні пари  swój–cudzy; jeden–dziesięć. Варіювання у складі прислів’я демінутивної форми grosik підвищує емоційність висловлювання: każdy woli w swój garnek grosik (rzucić), niż w cudzy dziesięć. На значення прислів’я впливає назва метрологічної одиниці приблизного виміру сипучих та рідких тіл garnek, яка використовувалась давніми слов’янами для збереження грошей, а в народній фразеології позначала певну їх міру.

НФО własny grosz (co) mieszka się trzyma та її варіант poczciwy grosz mieszka się trzyma теж вживаються на позначення ощадливості як позитивної риси характеру і реалізують значення “ощадливо витрачаються гроші, зароблені власною працею”. На її семантичній мотивації позначаються позитивно конотовані ад’єктивні компоненти własny; poczciwy з ідіоматичним значенням “гроші, зароблені власною працею” та назви грошового (grosz) і метрологічного (mieszеk – одиниця, яка вживалася для збереження грошей у давній Польщі) компонентів, що взаємо підсилюють загальне значення.

До паремійного фонду польської мови належать синонімічні вислови oszczędź grosz, a on cię w ciężkim razie od nędzy uwolni; mieć / chować (grosz) od potrzeby; grosz do rady i zwady, що також вживаються на позначення ощадливості як позитивної риси характеру. Основний змістовний наголос у них припадає на стійкі словосполучення w ciężkim razie; od potrzeby із загальною семою “у період матеріальних труднощів; крайньої необхідності; у критичній ситуації” [18: 687] та на іменник nędzа – “брак основних засобів для життя; велика убогість, біда, нестача” [17: 358]. На просторічність цих паремій вказує вислів jak mówią polacy. Сема “велика потреба, необхідність” зберігається у значенні іншого розмовного вислову chowaj grosinę na czarną / ciemną godzinę. На його стилістичній маркованості позначається розмовна назва грошових одиниць grosina у значенні “певна сума грошей, гроші взагалі” [20, II: 1311]. Синонімізуються з ними українські прислів’я сховай гріш на чорний день та на лиху годину; сховай / збережи копійчину на чорну годину, що мають подібну паралель образного сприйняття, вони побудовані на одному й тому самому “внутрішнбому образі” [3: 27–31]. Назви дрібних грошових одиниць гріш, копійка, що використані в організації українських прислів’їв,  – це дрібні монети низької вартості, що в певні історичні періоди відповідали сотій частині карбованця.

Сема “велика потреба, необхідність; період матеріальних труднощів; крайня необхідність; критична ситуація” міститься й в інших прислів’їях дидактичного спрямування, що синонімізуються з описаними: doktora dobrego, grosza pracą nabytego, przyjaciela doznanego mocnie szanuj; mądry doktor, przyjaciel i grosz zachowany w szasie potrzeby staną za wieniec różany, що також вживаються на позначення ощадливості.

Наш опис продовжуємо на аналізі НФО, що вживаються на позначення надмірної ощадливості як негативної риси характеру, що виступає проявом жадібності до грошових засобів, яких у кількісному відношенні набагато більше. Така загальна семантична асиметрія фразеологічної системи (зсув у сторону негативних значень) може бути пояснена гострішою і диференційованою емоційною і мовно-мисленнєвою реакцією людей саме на негативні явища [2: 47].

Якщо у компонентному складі НФО grosz do grosza składać / zbierać містяться дієслова spychać, dusić, ciułać, ściskać, zbijać, він може містити й негативну конотативну ознаку – “надмірна ощадливість”. Так, синонімізовані НФО використовуються для характеристики жадібності до грошей, що нерідко є проявом надмірної заощадливості: grosz do grosza spychać; dusić grosz; ciułać / ściskać grosz; zbijać grosz. Варіантною назвою грошових одиниць цих НФО виступає загальна, родова назва grosze: dusić groszе; ciułać / ściskać groszе; zbijać groszе. Зазначені НФО відзначаються пейоративним забарвленням з огляду на  нереальність, неможливість реалізації самих дій, що передаються за допомогою дієслів spychać, dusić, ciułać, ściskać, zbijać, об’єднаних семою “збирати, нагромаджувати капітал, кошти”. Перелічені дієслова впливають на формування стилістичних відтінків у семантиці НФО [14]. Розширення структури НФО dusić grosz введенням додатка (dusić grosz z kogoś), надає їй нових семантичних відтінків, зокрема “примушувати когось давати гроші”. На основі  НФО dusić grosz виник іменник dusigrosz – “людина, яка неохоче витрачає гроші”. Їх варіантом є ще один вислів trzosy w domach (swoich) duszуć, у якому слово trzos – це переосмислена назва усіх предметів, що використовувалися для зберігання грошей.

Негативна характеристика дуже жадібної до грошей людини дається НФО (łakomy) zdechł na grosz та її більш експресивним варіантом łakomy w zbieraniu, zdechł na grosz. Сучасні носії мови мають певні труднощі зі зчитуванням лінгвокраїнознавчої інформації [1: 17–23], яка закладен в цій НФО, оскільки на її мотивацію накладається полісемічність компоненту łakomy – 1) “жадібний, бажаючий мати гроші”; 2) “той, хто любить щось смачне” [20, II: 330]. Грубо-просторічне дієслово zdechnąć, що вживається на означення смерті тварин [20, VIII: 40], надає  НФО негативного забарвлення, а компонент łakomy конкретизує причину смерті.

Серед НФО, що вказують на жадібність людини, певне місце займають фразеологічні порівняння, які виконують роль виразників ознаки інтенсивності риси [4: 75].  До них, зокрема, належать компаратив народної фразеології – taki chciwy na grosz jak diabeł na duszę домінуючим членом якого є порівнювальне слово. Цей компаратив перебувають у варіантно-синонімічних відношеннях з іншими компаративними НФО, що мотивуються загальною назвою грошового компонента pieniądze: łasy na pieniądze jak diabeł na duszу та колишньою, історичною назвою грошової одиниці grejcar: łaczny na te grejcary jak diabeł na duszу. У відношенні синонімії з цими НФО перебуває український вислів  ласий на гроші, як кіт на сало. Назви  грошових компонентів в описаних НФО мають узагальнене значення “гроші; всі наявні грошові одиниці”.

Значення „бути дуже жадібним, скупим” реалізується й іншими синонімізованими НФО – strasznie trzęsie się nad każdym groszem (укр. трясеться над кожною копійкою); trzęsie się jak Żyd za groszem, які використовуються у мові для позначенняя тих самих явищ, дій, якостей та характерів, допомагають нам бути різноманітнішими у засобах вираження думки [8: 63]. Варіантним компонентом яких є загальна назва pieniądze: trzęsie się jak Żyd za pieniędzmi. Компаратив trzęsie się jak Żyd za groszem мотивується етнонімом Żyd, що є узагальненням поняття „надмірно ощадлива, жадібна до грошей людина”. Український компаратив трястися за грішми, як чорт над грішною душею є їхнім синонімом, але жадібність до грошей у ньому передається іншим образним конкретизатором.

Подібне семантичне спрямування, але з відтінком “заплатити ціною життя; вмерти або заподіяти собі / комусь смерть”, передає варіантно-синонімічний ряд НФО, якими підкреслюється найвищий ступінь жадібності: пол. woli się za grosz dać ukrzyżować; woli umrzeć za grosz; wpadłby w ogień za groszem; by się dał za groszem upiec; dałby się za grosz obwiesić; za grosz / grejcer dałby się powiesić; wołałby  umrzeć, niżeli grosz / szeląg oddać; укр. за гріш й вдавиться; за гріш і лоба у церкві поб’є; за копійку б повісився. В основу їх семантики покладено пряме значення дієслівних компонентів ukrzyżować; umrzeć; umierać; powiesić się, об’єднаних фразеологічним значенням “заподіяти собі смерть”.

Інші синонімізовані НФО prędzej by z drugiego i duch z ciała wyciągnął niżli grosz od niego; grosza z niego nie można wydobyć (wydusić); nie wydusisz z niego ani grosza вказують на надзвичайно високий ступінь прояву жадібності: Крім того, значення “дуже жадібний” в цих НФО підсилює просторічний вислів duch z ciała  wyciągnąć (букв. дух з тіла витягти), який означає “піддати когось надзвичайним тортурам” [18: 1049]. У польській мові поширений вислів za pieniądze poszedłby w ogień. В українській мові дуже жадібну до грошей людину характеризують синонімічні НФО копійки / копієчки з когось не витягти; не випросити у когось і копійки / копієчки, в основу семантики яких покладено образ розмінної грошової одиниці копійка. Всі описані  НФО входять до розряду розмовних і вживаються в особових конструкціях.

Отже, проведений аналіз польських НФО, які вживаються на позначення ощадливості як позитивної риси характеру і жадібності як негативної риси характеру, доводить, що варіантні НФО входять в тематичний ряд назв грошових одиниць (напр.: łasy na pieniądze jak diabeł na duszу / łaczny na te grejcary jak diabeł na duszу); вживається з інверсійним порядком слідування компонентів (zbierać / składać grosz do grosza, / grosz do grosza składać / zbierać). Синонімізовані НФО (напр.: pomału, po trosze do grosika grosze; ziarnko do ziarnka zebrałą się miarka) побудовані не на образі назв грошових одиниць, а на образі назв метрологічних одиниць ziarnо і miarka.

1. Ажнюк Б.М. Англійські фразеологізми у культурно-етнічному висвітленні / Відп. ред. Ю.О.Жлуктенко. – Київ: Наукова думка, 1989. – 139 с.

2. Арсентьева Е.Ф. Сопоставительный анализ фразеологических единиц (на материале фразеологических единиц, семантики ориентированных на человека в английском и русском языках). – Казань: Издательство Казанского университета, 1989. – 126 с.

3. Бабич Н.Д. Фразеологія української мови: Навчальний посібник у 2-х частинах. – Чернівці: МВІССО УРСР. – 1970. – Ч. 1. – 62 с.

4. Білоноженко В.М., Гнатюк І.С. Функціонування та лексикографічна розробка українських фразеологізмів. – Київ: Наукова думка, 1989. – 155 с.

5. Коломієць М.П. Фразеологічна синоніміка української мови: Навчальний посібник. – Дніпропетровськ: Дніпропетровський університет ім. 300-річчя Возз’єднання України з Росією, 1986. – 80 с.

6. Медведєв Ф.П. Українська фразеологія. Чому ми так говоримо. – Харків: Вища школа, 1982. – 231с.

7. Скрипник Л.Г. Фразеологія української мови. – Київ: Наукова думка, 1973. – 280 с.

8. Ужченко В.Д., Авксентьєв Л.Г. Українська фразеологія. – Харків: Основа, 1990. – 165 с.

9. Щекин Г.В. Визуальная психодиагностика: познание людей по их внешности и поведению. – К.: МАУП, 2001. – 616 с.

10. Buttler D. Pojęcie wariantów frazeologicznych // Stałość i zmienność związków frazeologicznych. Praca zbiorowa / Pod red. A.M.Lewickiego. – Lublin: Wydawnictwo UMCS, 1982. – S. 27–35.

11. Lewicki A.M. Warianty związków frazeologicznych // Sprawozdanie z Posiedzeń Komisji Naukowych. Oddział w Krakowie, 1973. – T. 18/2. – S. 386–388.

12.Pajdzińska A. Frazeologizmy jako tworzywo współczesnej poezji. – Lublin: Agencja Wуdawniczo-Handlowa, 1993. – 248 s.

13. Stałość i zmienność związków frazeologicznych / Praca zbiorowa. Pod red. A.M.Lewickiego. – Lublin: Wydawnictwo Uniwersytetu Marii Curie-Skłodowskiej, 1982. – 162 s.

14. Skorupka S. Synonimy wyrazowe i synonimy frazeologiczne w słowniku synonimicznym // Prace Filologiczne (Warszawa: Uniwersytet Warszawski). – 1972. – T. 23. – S. 151–163.

Словники

15. Фразеологія перекладів Миколи Лукаша / Укл. О.І.Скопненко, Т.В.Цимбалюк. – Київ: Довіра, 2002. – 735 с.

16. Фразеологічний словник української мови / За ред. Паламарчук Л.С. – Київ: Наукова думка, 1993. – Т. 1–2.

17. Etymologiczny słownik języka polskiego / Opr. A.Brücknera. – Warszawa: Wiedza Powszechna, 1985. – 805 s.

18. Mały słownik języka polskiego / Red. tomu E.Sobol. – Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN, 1996. – 1181 s.

19. Skorupka S. Słownik frazeologiczny języka polskiego: T. 1–2. – Warszawa: Wiedza Powszechna, 1967–1968.

20. Słownik języka polskiego: T. 1–11. / Pod red. W.Doroszewskiego. – Warszawa: Wiedza Powszechna,  1958–1969.

The article is devoted to the descrіption of polish phraseological units with the component – name of monetary kind unit grosz, which are used to describe thrift as positive and avidity as negative characteristic of a person.

Key words: variant, synonim, component PU, name of monetary kind unit grosz, numismatic PU.

Інші записи:

    Не знайдено

Факультет романо-германських мов

  • Посилання
    1. Коментарі відсутні.
    1. Зворотні посилання відсутні.

    Публікація статті Опублікувати свою статтю