Автор статті:

Заблоцький Юрій Валерійович

Актуальність теми полягає в дослідженні функціонування фразеологічних одиниць на сторінках публіцистичних текстів з позиції їхньої прагматичної значущості. Один з найбільш перспективних підходів до вивчення функціонального аспекту мовних одиниць у сфері сучасного мовознавства полягає у виявлені їхньої прагматичної значущості. Вихідним положенням при цьому є те, що прагматику цікавить не значення лексичних одиниць, а мета з якою вони вживається в тому чи іншому контексті. Дослідження прагматичних особливостей фразеологізмів дозволить отримати повніше та грунтовніше уявлення про даний шар лексики англійської мови. 

 

Метою роботи є дослідження прагматичних функцій фразеологічних лексичних одиниць друкованих джерел засобів масової інформації США. Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних завдань:

простежити та описати особливості мови американської публіцистики;

виявити прагматичні функції фразеологізмів в американських публіцистичних текстах.

На сьогоднішній день засоби масової комунікації відіграють надзвичайно важливу роль в житті сучасних людей. Вони виконують ряд необхідних функцій, тим самим частково забезпечуючи нормальне функціонування суспільства. Разом з тим, беззаперечною є теза, що засоби масової комунікації є одним з найпотужніших джерел психологічного впливу на людську свідомість, засобом державної пропаганди особливо у сфері політики [19, 8]. Hинi вжe нiкoгo не здивyєш, назвавши мас-медia чeт­вepтoю владою (пoряд iз зaкoнoдaвчoю, викoнaвчoю та cyдoвою). У пpавoвoмy демократичномy сyспiльcтвi цi гiлки влaди ма­ють бyти нeзaлeжними, а poзпoдiл влaди пoвинeн бyти чiтко випиcaний в кoнcтитyцiї країни.  Звичайно, ключовим елементом здійснення впливу на широкі маси населення є мова текстів масової комунікації, що передбачає можливість їх дослідження як одного з видів комунікативно мовленнєвої діяльності.

Засоби масової комунікації характеризуються певною спрямованістю, багатоаспектністю, варіативністю, нормативністю [20, 6]. В зв’язку з тим, що засоби масової комунікації мають публічний і масовий характер, вони повинні, забезпечуючи потреби суспільства вцілому і окремих соціальних груп, викликати інтерес в широких масах населення, які складаються з конкретних людей, з своїми власними бажаннями, потребами, інтересами [19, 8]. Іншими словами, для того щоб зреалізувати свої соціальні функції по обслуговуванню інтересів суспільства в цілому і різних соціальних груп окремо, масова комунікація повинна враховувати потреби, психологічні особливості людей, умови соціокультурного простору, в якому вони проживають. В іншому випадку трансльовані повідомлення будуть не зрозумілими або не будуть сприйнятими аудиторією.

Однією з найважливіших функцій ЗМІ є функція формування громадської думки [23, 335]. За визначенням Ю.А. Шерковина, інформація – це те, що вносить зміни в нашу свідомість чи почуття і переживається нами психічно або у вигляді вироблення і прийняття рішень, або у вигляді тих чи інших емоцій [16, 80]. Будучи комунікативно спрямованими, інформаційні повідомлення мають на меті не просто подати реципієнту закладену в них інформацію, а спонукати адресата до певної пост комунікативної діяльності [22, 22], адже всяка комунікація в якості результату передбачає зміни картини світу в свідомості комунікантів і робить практично неможливим нейтральне вираження [2, 109].

Крім того, засобам масової інформації притаманні також комунікативно-когнітивна та прагматична функції [14, 18]. Комунікативна функція випливає з комунікативної спрямованості самого тексту повідомлення, під яким розуміємо організований за законами даної мови завершений комунікативний акт [12, 157]. Даний підхід до публіцистичного тексту базується на тому, що текст виникає при переході комунікативної інтенції (наміру) в комунікативну діяльність (в якості основних компонентів мовної комунікації визнаються адресант-автор тексту, саме повідомлення-текст, аудиторія, на яку скероване повідомлення, адресат) [12, 157].

Текст повідомлення, як одиниця комунікації, виконує когнітивну функцію, оскільки будь-який комунікативний акт є когнітивним утворенням з одного боку тому, що  він пов’язаний з використанням певних структур знань, з іншого – тому що  в цих актах породжуються і передаються нові знання [21, 406]. Події, про які повідомляється, та їх розуміння оцінюються громадською думкою крізь призму тієї фактичної інформації, яка нагромаджується у вигляді знань, норм, цінностей і, яка лежить в основі процесу формування думок, переконань, поглядів та ідеалів читача [14, 25].  

Будь-який комунікативний акт несе у собі прагматичний компонент, оскільки адресант, виконуючи свою комунікативну задачу, відбирає ті чи інші засоби мови, організовує їх таким чином, щоб вони зробили можливим адекватне декодування повідомлення [12, 157]. Таким чином, під прагматичною функцією текстів ЗМІ розуміємо підбір інформації та оформлення з метою вплинути  на свідомість читача  та спонукати його до дій чи певної реакції  [7, 98].

Одним з найбільш поширених джерел ЗМІ є преса, зокрема публіцистичні тексти, які є найпотужнішим каналом інформування та пропаганди [6, 217]. Під публіцистичним текстом  розуміється  лаконічна та компресивна одиниця комунікації, яка інформаційно насичена та має чітку прагматичну установку [14, 18]. Прагматика текстів публіцистичного стилю зумовлена кількома обставинами: 1. Широким колом питань, які розглядаються в ньому; 2. Зверненням до широкої аудиторії; 3. Комплексністю функцій [14,  24].

Прагматична природа публіцистичного тексту передбачає процес інформування населення про важливі факти суспільного життя [14, 25].  Події, про які повідомляється, та їх розуміння оцінюються громадською думкою крізь призму тієї фактичної інформації, яка нагромаджується у вигляді знань, норм, цінностей і, яка лежить в основі процесу формування думок, переконань, поглядів та ідеалів читача [14, 25].  Публіцистичним текстам як одному із основних  соціокультурних детермінантів мовної ментальності американського суспільства належить вирішальна роль у формуванні соціокультурних стереотипів сприйняття світу, що є своєрідними фільтрами свідомості [14, 25]. Стереотипізація мисленнєвого процесу відбувається в процесі виховання й освіти, коли встановлена у соціумі система поглядів засвоюється індивідом підсвідомо [14, 25]. Як наслідок, у свідомості індивіда утворюється певна соціальна установка, яка детермінує подальше сприйняття та реакцію реципієнта на ті чи інші події [16, 14].  Таким чином, за рахунок преси (а саме за допомогою соціально-санкціонованої стереотипізації) суспільство впливає на тип поведінки індивіда, на його світогляд, формує його систему цінностей, знань та поглядів [14,  26].

Публіцистичний текст покликаний впливати на читацьку аудиторію, формувати в читачів певний світогляд, відношення до усталених норм та цінностей суспільства. Запорукою успішності текстів у сфері комунікації є декодування текстів, тобто система фіксації інформації, а саме: зрозумілість і доступність текстових повідомлень для певної аудиторії [14, 36]. Ці критерії поширюються також і на журналістів, які, відповідно, повинні користуватися тільки таким кодом культури, такою запозиченою образністю, такими історичними, філософськими, літературними, географічними та іншими поняттями, які відомі аудиторії  [14, 36]

На сьогоднішній день преса стала невід’ємною частиною американського суспільства. Обслуговуючи потреби даного соціуму, публіцистичні тексти повинні відповідати його вимогам та задовольняти його смаки, що значною мірою впливає на мовну атмосферу в друкованих виданнях. Мовні засоби публіцистичних текстів США підпорядковуються їх основним прагматичним завданням: інформувати, впливати та поширювати культуру, що суттєво впливає на принципи відбору та характер функціонування мовних засобів в американській публіцистиці [13, 6]. Відбір і сполучення слів відбувається залежно від того, що хоче повідомити мовець, а відтак – від здатності слів і їх сполучень передавати потрібну інформацію [14, 43]. Тому відбір лексики завжди визначається не тільки інформативною функцією чи функцією впливу на читача, але й тими умовами, тією ситуацією, за яких здійснюється повідомлення [14, 43].

Авторські права належать автору статті на naub.org.ua

Однією з основних особливостей американського публіцистичного тексту є його оцінність, емоційність і сенсаційність  [14, 23].  Засоби масової інформації мобілізують усі можливості, усі ресурси мови для впливу на розум і почуття читачів. На відміну від інших функціональних стилів, у публіцистичному – переконання виступає як головна функція мови, при цьому воно має, як правило, підкреслено агітаційний характер [17, 344]. Це проявляється насамперед у виборі мовних засобів. Вплив через мову  здійснюється не простим шляхом оцінних висловлювань типу: „це – добре”, „це – погано”, а різноманітними мовними засобами, яким є притаманним соціально зумовлений оцінний компонент [10, 100].

В процесі побудови висловлювання прагматика слова, як правило, не відбивається експліцитно, а є присутньою імпліцитно і забезпечує правильне, задовільне спілкування [8, 178]. Особливу роль в організації висловлювання грають лексичні одиниці з прагматичними компонентами, закодованими в емоціоналі (суб’єктивно-оціночному компоненті змісту слова) значення, слова з „запрограмованими” емоційно-експресивним ефектом [4, 96]. Слово, що несе в собі задані конотації, асоціації, імплікації, може надати всьому тексту певне ідеологічне забарвлення, відповідний смисловий відтінок [3, 58]. Оцінне висловлювання вже саме по собі виражає комунікативну ціль рекомендації, спонукання до дії, застереження, похвали чи засудження, виховує норми поведінки [18, 6].  Оцінка тісно пов’язана з життєдіяльністю людини, її роль заключається в тому, щоб співвіднести предмети та події з ідеалізованою, тобто нормативною картиною світу [18, 8]. Використання такої лексики підпорядковується прагматичній меті завоювання довіри читача і впливу на нього [5, 85].

Разом з тим, досягнення комунікативної мети вимагає від тексту простоти та зрозумілості, що є досить важливим фактором враховуючи різнорідність аудиторії, до якої апелюють публіцистичні тексти.  Взагалі, серед науковців побутує думка, що ХХ століття – це століття „середнього читача” і журналіст повинен керуватися його стилістичним смаком і звичками [14, 44]. Орієнтація публіцистичних текстів на мовний узус призвела до проникнення в  публіцистичні тексти елементів,  що знаходяться поза межами літературної норми. Розмовні елементи характеризуються соціальною оцінністю та особливим характером експресії, що є особливо важливим при врахуванні того факту, що основна функція публіцистичних текстів полягає не в інформуванні, а в переконанні читача [9, 16]. При передачі емоційно-оцінних моментів не вистачає виразних засобів літературно-книжного мовлення і виникає необхідність запозичення лексико-фразеологічних одиниць із багатого емоційно-експресивними елементами живого мовлення [14, 44].

Характерними рисами прагматичної спрямованості текстів виступають їхні лексичні показники, під якими розуміємо лексичний елемент публіцистичного стилю, який має очевидно мовне вираження, функціональне призначення та характеризується наявністю корелятивної ознаки [14, 43]. До лексичних показників прагматичної спрямованості американських публіцистичних текстів ми відносимо ФО, оказіоналізми, терміни, метафору, прислів’я, приказки. прецедентні вислови.

З прагматичної точки зору найбільш важливими лексичними елементами тексту є такі, які завдяки своїй системній, мовній сутності здатні давати оцінку людям та їхній діяльності [1, 22]. Такими засобами в американській публіцистиці виступають фразеологічні одиниці. Їх широке використання в ЗМІ зумовлене тим, що фразеологізми загострюють увагу читача на тих чи інших особливостях тексту, виявляють ставлення автора до описуваного, допомагають читачеві логізувати думку [9, 70].

Відбір лексичних одиниць завжди прагматично зумовлений, тому характер та спосіб актуалізації ФО в публіцистичних текстах керується соціально-психологічними особливостями використання цих текстів в сфері спілкування [1, 22]. Прагматична скерованість, оцінний характер експресії та тяжіння до економії часу і простору в публіцистичних текстах накладає відповідні вимоги на функціонування мовних одиниць. Фразеологічні одиниці відповідають даним вимогам, оскільки вони яскраві, влучні й здатні надавати оцінну характеристику явищам. Використання фразеологізму дозволяє зекономити у розмірі та не втратити у виразності, що є надзвичайно важливим, враховуючи специфіку публіцистичних текстів (тобто їх чіткість, ясність, лаконічність, виразність). Наприклад: When the dust settles,  slip through his fingers.

When the dust settles Congress undoubtedly will examine what U.S. intelligence and law enforcement agencies knew before the hijackers produced their carnage (U.S. News and World Report, October 8, 2001, P.29). Стаття розповідає про скандал, пов’язаний з недоліками в роботі американської розвідки у зв’язку з тим, що вона допустила теракт у вересні 2001 року. Щоб сказати про те, що пристрасті навколо розмов щодо поганої роботи розвідки трохи вляглись, автор використовує короткий фразеологічний вираз, який у руслі контексту дає чітке уявлення про що саме йдеться.

Nobody wants to be the one who lets the next terrorist slip through his fingers (U.S. News and World Report, October 29, 2001, P.14). Даний вираз, що означає “прослизнути крізь пальці”, характеризує терористів як хитрих та підступних. За допомогою цього фразеологізму автор прагне викликати в читача негативне ставлення до цих людей.

Ілюстрацією позитивної оцінки, яку дає фразеологізм, може  бути наступне речення. Saudi Arabia’s actions since September 11 speaks volumes about where its sympathies lie (U.S. News and World Report, October 29, 2001, p.60). Даний приклад означає ” бути авторитетним прикладом чи доказом “. І хоч в даній статті дії Саудівської Аравії описані зовсім не позитивно, даний вираз стосується не самих дій, а яким саме ці дії є прикладом. Тому даний вираз виражає твердження,  що цьому слід вірити беззаперечно.

That is a far cry from the advice we heard in the 90′s (U.S. News and World Report,October 8, 2001, p.48). У словнику цей вираз має значення ” абсолютно інший від чогось  досвід “. Але в даному тексті, коли після терористичних атак сучасний стан ринку інвестицій порівнюється з 90 ми роками, коли не вкладати в щось гроші було їх марнуванням, стає зрозуміло, що “абсолютно інший досвід ” є аж ніяк не на користь теперішньої ситуації, коли інвестори прагнуть якомога швидше продати свою частку.

Досить часто на сторінках американських публіцистичних текстів ми можемо простежити як вже відомі фразеологічні одиниці слугують для утворення нових. ФО зазнають певних функціональних змін, що проявляється у появі нових слів і модифікації значення виразу [14, 46]. Наприклад, ЛО to be born with и silver spoon in one’s mouth зі значенням народитися у багатій сім’ї, перетворилась на вираз to be fed from a golden spoon зі значенням вирости у дуже багатій сім’ї [14, 46]. Словосполучення silver spoon замінено на вираз golden spoon, де golden вказує на золото, з якого зроблена ложка [14, 46].

He’s been fed from a golden spoon, sniffs a local publisher (Newsweek, September 7, 1998, P. ЗО).

Функціональні зміни ФО є наслідком процесу функціональної переорієнтації, який виступає частиною процесу лексикалізації [14, 46]. Внаслідок подібних трансформацій утворюються нові оказіональні одиниці мовлення, що зумовлено частковою або повною зміною форми й змісту фразеологізму . Виділяють наступні типи трансформації:

часткова зміна форми без зміни змісту ФО;

часткова зміна форми і часткова зміна змісту;

часткова зміна форми і повна зміна змісту [15 , 193-194].

Так, часткову зміну форми без зміни змісту ми можемо спостерігати на наступних прикладах:

He wouldn’t bat an eyelash if somebody asked him to go into danger – he probably would have volunteered (U.S. News and World Report, November 5, 2001, P.28). Фразеологізм в оригіналі звучить як not bat an eyelid, (US) not bat an eye. Елемент eyelid замінено на eyelash, але від цього значення виразу не змінилося – “оком не моргнути”, проте зміна форми ФО привертає увагу читача, спонукає його до прочитання статті.

Cat and mouse with America’s most wanted (U.S. News and World Report, October 8, 2001, P.18). Вираз зазнав скорочення (to play опущено) але значення зберіг – “грати кішки мишки”.

Наступні приклади ілюструють часткову зміну форми та часткову зміну змісту:

Some might say Frederick’s search for “gifts” is merely an attempt to find a silver lining in the hideous black clouds that issued forth from the twin towers (U.S. News and World Report, September 16, 2002, P.24). В оригіналі ФО звучить як every cloud has its silver lining (нема лиха без добра). Фразеологізм трансформовано шляхом зміщення його елементів, додаванням додаткових елементів to find, hideous, black, які автор вживає для того, щоб привернути увагу та підкреслити елемент “лиха” у реченні. Лише частково трансформувалося значення – “знайти щось позитивне у складній ситуації”.

Нижче наведений фразеологізм зазнав трансформації за рахунок скорочення та введення додаткового елементу:

But others would point out that America has always been a nation of silver lining (U.S. News and World Report, September 16, 2002, P.24). Nation of silver lining надає найменуванню позитивного відтінку з метою досягнення такого ж ефекту у читачів.

Іноді ФО міняючи форму може повністю змінювати значення. Наприклад:

Enemy of my enemy…(U.S. News and World Report, October 8, 2001, P.20). Прототипом цього виразу став вираз Friend of my friend is my friend, який повністю зазнав зміни форми, а також змінив зміст “ ворог мого ворога – мій ворог”.  Новизна форми викликає в читача зацікавленість, привертає його увагу.

Трансформація усталених фразеологічних одиниць є прагматично зумовлена, спрямована на досягнення автором повідомлення певного комунікативного ефекту. При зміні семантичної структури лексеми, при створенні нових  ЛСВ (лексико семантичних варіантів), міняється також і прагматична характеристика лексичної одиниці [4, 66]. Оскільки, прагматично нейтральне слово, зазнаючи певних деформацій, набуває певних прагматичних характеристик. Новоутворені одиниці вносять в текст елемент новизни та несподіванки, сприяючи непомітному введенню в текст певної точки зору на якусь ситуацію і задають концептуальну базу для аксіологічної стратегії, що „допомагає” читачу „правильно” оцінити події, пропонуючи йому готове судження і забезпечуючи цим самим імпліцитний вплив на думку адресата і відтворення необхідної системи поглядів. Крім того, економність новоутворених ФО підвищує частотність їх вжитку, забезпечує динамізм розповіді, її експресивність, легкість декодування поданої інформації [14, 47].

Слід також відмітити, що значну роль відіграє також місце ФО в тексті. Так, ФО ставляться  переважно в сильних позиціях, в першу чергу в заголовках [1, 24], оскільки останні  виконують певні прагматичні функції – зацікавити читача, привернути його увагу до тексту, примусити прочитати його [11, 48]. Наприклад:

To Sue or Not to Sue (U.S. News and World Report, November 5, 2001, P.64). У заголовку до статті, вираз молодого Гамлета “To be or not to be”який зазнав повної трансформації. Використання подібних оказіональних одиниць розраховано на те, що ФО, на базі якої було створено оказіоналізм, є відома читачеві, і той легко може відтворити всю одиницю повністю, провести асоціативні зв’язки з новоутворенням.  Лексичні одиниці такого плану дозволяють, по-перше, зекономити простір, по-друге, надати явищу емоційно експресивного забарвлення, і, по-третє, висловити своє відношення і тим самим викликати відповідну реакцію до повідомлення в читача.  

Американські публіцистичні тексти характеризуються прагматичною спрямованістю, що накладає певні вимоги на відбір і характер функціонування лексичних засобів, якими оперує преса. Публіцистичні тексти США  функціонують в досить таки жорстких умовах. По-перше, часу на обробку інформації в журналістів мало, тому їм доводиться використовувати штампи, по-друге, пресу часто читають за обідом, в метро, тому статтю потрібно передати  коротко, повідомити основні факти  і при цьому справити на читача певне емоційне враження, навіть якщо він її не дочитає до кінця. Щоб донести за таких умов до читача повідомлення, мова публіцистичних текстів вдається до використання експресивних мовних засобів, серед яких чільне місце займають фразеологізми.

Фразеологізми мають усі потрібні для газетної мови характеристики, тобто вони є яскравими, влучними, експресивними і мають здатність надавати повідомленню певного оцінного забарвлення. Фразеологізми приречені на їх масове використання у мовленні, так як вони є загально зрозумілими. Усе сказане вище сприяло тому, що на сторінках американських публіцистичних текстів все частіше з’являються фразеологічні вирази. Разом з тим ФО, відповідно до загальної тенденції англійської мови до  функціональних змін, набувають нових незвичних форм, використання яких допомагає ефективніше впливати на свідомість читача, оскільки відомо, що будь-яка новизна змісту та форми передбачає прагматичну новизну і, відповідно, викликає зацікавленість в реципієнта.

Список використаних джерел

 

Багдасарян М. А. Прагматический аспект функционирования фразеологических единиц в газетном тексте сатирической направленности // Прагматические аспекты лексикологии и стилистики французского языка: Сборник научных трудов [Редкол.: З. Н. Волкова (отв. ред.) и др.]. – М.: Московский пед. ин-т иностр. языков им. Мориса Тореза. – 1987,  Вып. 292. – С. 21-30.

Баранов А. Н., Паршин П. Б. Языковые механизмы вариативной интерпретации действительности как средство воздействия на сознание / Роль языка в СМИ : Сборник обзоров ( Ред. сост. Безменова Н. А., Лузина Л. Г.).– М.: ИНИОН, 1986. – С. 100-133.

Грушевская Т. М. Политический текст французской буржуазной прессы: эксплицитный и имплицитный компоненты высказывания // Функционирование языка как соедства идеологического воздействия: Сборник научных трудов. [Редкол.: Л. И. Савченко (отв. ред.) и др.]. – Красондар: Кубанский ун-т,  1988. – С. 57-62.

Заботкина В.И. Новая лексика современного английского языка. – М.: Высшая школа, 1989. – 126 с.

Заботкина В. И. Прагматические и семантические особенности новой идеологически ориентированой лексики // Функционирование языка как соедства идеологического воздействия: Сборник научных трудов. [Редкол.: Л. И. Савченко (отв. ред.) и др.]. – Красондар: Кубанский ун-т,  1988. – С. 84-92.

Медведева С. Ю. Специфика  языка печати как средства массовой коммуникации // Роль языка в СМИ : Сборник обзоров ( Ред. сост. Безменова Н. А., Лузина Л. Г.).– М.: ИНИОН, 1986. – С. 216-240.

Мешкова И. Н. Прагматическая направленность передовой статьи //  Прагматические аспекты лексикологии и стилистики французского языка: Сборник научных трудов [Редкол.: З. Н. Волкова (отв. ред.) и др.]. – М.: Московский пед. ин-т иностр. языков им. Мориса Тореза. – 1987,  Вып. 292. – С. 95-103.

Мовні і концептуальні картини світу / Зб. наук. Праць / Гол. ред О.І. Чередниченко. – К.: Київський ун-т ім. Т.Г. Шевченка, 2004. – 228 с.

Коваль А. П., Солганик Г. Я., Пинчук А. Ф. Особливості мови і стилю засобів масової інформації. – К.:, 1983. – 152 с.

Колшанский Г. В. Объективная картина мира в познании и языке. – М.: Наука, 1990. – 108 с.

Ноздрина Л. А. Прагматическая характеристика заглавий // Прагматика и структура текста (Редкол.: Е. И. Шендельс (отв. ред.) и др.). – М. : МГПИ, 1983. – С. 43-57.

Трошина Н. Н. Лингвопрагматический аспект текстов массовой коммуникации // Роль языка в СМИ : Сборник обзоров. – М.: ИНИОН, 1986. – С. 155-173.

Худолій А. О. Динаміка функціональних змін у мові американської публіцистики кінця ХХ – початку ХХ століття: Автореф. дис…канд. філол. наук. – К., 2003. – 19с.

Худолій А. О. Динаміка функціональних змін у мові американської публіцистики кінця ХХ – початку ХХ століття: Дис…канд. філол. наук. – К., 2003. – 275 с.

Худолій А.О. Лексичні зміни в публіцистичних текстах американсьного варіанту англійської мови // Записки з романо-германської філології. – Одеса, 2002. –  Випуск 12. – С. 189-202.

Шерковин Ю. А. Психологические проблемы массовых информационных процессов. – М.: Мысль, 1973. – 215 с.

Арнольд И. В. Стилистика. Современный английскй язык. – М.: Флинтл-Наука, 2002. – 384 с.

Арутюнова Н.Д. Типы языковых значений. Оценка, события, факт. – М.: Наука, 1998. – 338с.

Грачев Г.В. Информационно-психологическая безопасность личности: состояние и возможности психологической защиты. М.: Изд-во РАГС, 1998. – 125 с.

Каландаров К. Х. Управление общественным сознанием. Роль  коммуникативных процессов. — М.: Гуманитарный центр «Монолит», 1998. — 80 с.   

Кубрякова О. С. Язык и знание: На пути получения знаний о языке: Части речи с когнитивной точки зрения. Роль языка в познании мира / Рос. академия наук. Ин-т языкознания. – М.: Языки славянской культуры, 2004. – 560 с.

Медведева Е. В. Рекламная пропаганда или “Почем опиум для народа?” // Весник МГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2003. – № 1. – С. 22-36.

Пугачев В.П., Соловъев А.И. Введение в политологию. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 477. 

Інші записи:

Заблоцький Юрій Валерійович Факультет міжнародних відносин