Архів

Статті з теґом ‘Арабська філософія’

Релігійна антифілософія: між мостами ідентичності (рецензія на книгу Галіба Ауваджі «Сучасні філософські школи та їхня роль у різних суспільствах: позиція мусульманина»)

19 Квітня, 2010 року

Нещодавно у видавництві “Дух і Літера” з’явилася порівняно нова для української філософської науки праця, видана авторами під назвою “Європейський словник філософій” (К.: Дух і Літера, 2009). Судячи з коментарів з приводу виходу такого значимого інтелектуального надбання, головна частина матеріалів апелює до класичних ідеалів європоцентризму, проектованих на сучасну українську гуманітаристику. Просвітницький дух подібних проектів не може не викликати позитивних думок стосовно майбутнього української філософської освіти, яка досі перебуває у нетрях типових для едукаційних галузей проблем. Головно – проблемою культурного вибору, який часто зависає між зовнішньою відкритістю європейського простору (який насправді не так уже й поспішає зглянутись на “периферійні” регіони) та закритістю дискурсу автохтонного (власне “національного”), де навіть без критичних рефлексій неважко помітити чимало різнобарвних комплексів, пригнічених меншовартістю, рештками більшовизму й некритичністю посттоталітарних культур. Читати далі…

Гуманітарний факультет , , ,

Абу’Алі Міскавайг та Абу Хайан ат-Таухіді. «Верблюди, які тікають, і собаки, які їх переймають» (Передмова, переклад з арабської та коментарі Михайла Якубовича).

14 Грудня, 2009 року

fig_5_1_a_world_map_from_of_katib_celebis_tuhfat_al_kibar

Джерело: «Всесвіт», Νο. 9-10, 2009

Постать Абу’Алі Міскавайга, видатного арабського мислителя Х—ХІ століть, навряд чи буде незнайомою для багатьох вітчизняних інтелектуалів, зокрема тих, хто цікавиться історією Київської Русі. Справді, величезний історико-географічний компендіум «Досвіди народів» (Таджаріб аль-Умам), створений свого часу Міскавайгом, містить надзвичайно цінні відомості про життя давніх слов’ян — наприклад, детальний опис походу русів на прикаспійські землі, історичний факт, подробиці якого ще й досі є предметом численних дискусій. Проте історична наука була лише одним із аспектів багатоманітної творчості Міскавайга; саме тому не менш важливими є його філософські праці, присвячені, головним чином, проблемі людини.


Читати далі…

Гуманітарний факультет

Ібн Хальдун. Мукаддіма (фрагменти)

9 Червня, 2009 року

qalaafig23

Будь-які філософські (і не дуже) міркування про реальність як множину навколишніх речей вирізняються з поміж інших думок однією характерною рисою: або говориться, що ця реальність є, або стверджується, що її немає. Можна, поза будь-яким сумнівом, сказати, що реальність така, сяка, або якась там інакша взагалі; можна відкинути поняття реальності, можна говорити, що ми включені у реальність, що ми – надреальність, що є ще й якісь інші реальності…

Читати далі…

Гуманітарний факультет , , ,

Філософська лексика арабського Середньовіччя: спроба україномовної реконструкції

9 Квітня, 2009 року

20070617222231_arabic

Феномен середньовічної арабської філософії постає як складна система логіко-смислових, семіотичних та семантичних аспектів теоретичної думки. Розглядаючи структуру понятійного апарату філософії в якості окремих концептів та їхніх дефініцій, можна стверджувати, що арабська філософська думка базується на своєрідній лексичній основі, сформованій як внаслідок автохтонного розвитку мови, так і внаслідок іншокультурних запозичень. Отож, реконструкція вихідних концептуальних особливостей арабського філософського мислення видається неможливою без ґрунтовного історико-філософського та безпосередньо лінгвістичного аналізу арабської філософської лексики, її контекстуальних варіацій та можливих варіантів перекладу.

Читати далі…

Гуманітарний факультет

Мудрість, закон, тлумачення: герменевтика ібн Рушда

19 Березня, 2009 року

boo

Проблема мови та витлумачення текстів (зокрема, сакральних) у середньовічній арабській філософії стає предметом зацікавлення багатьох науковців, які розглядають означену сферу в контексті герменевтики. Вагомий внесок у класичну арабську теорію інтерпретації, пов’язану із філологією та релігійним правом, належить андалузькому філософу ібн Рушду (1126 – 1198 рр.). У статті розкривається зміст герменевтичних поглядів ібн Рушда, подається історичний контекст його вчення про тлумачення.

Читати далі…

Гуманітарний факультет , , , , , , , ,


Публікація статті Опублікувати свою статтю