Автор статті:

Якубович Михайло Михайлович

Хто б міг подумати, що часто вживані у нашій та інших європейських мовах слова типу барокко, магазин, кабель і навіть, здається, настільки нейтральне аварія походять із арабської мови? Це та багато усього іншого доводить у своїй науково-популярній праці саудівський науковець Ф. Абдур Рахім, один із найвідоміших сучасних фахівців у галузі вивчення та викладання арабської. Знавець багатьох європейських та східних мов, автор із легкістю та в доступній формі (книга побудована у вигляді простих діалогів) порівнює лексеми, які стосуються найрізноманітніших сфер життя. А це розмаїття сфер вжитку, де зустрічаються слова арабського походження, просто вражає – тут знаходимо і кулінарію, і одяг, і торгівлю, і, звісно, науку.

Авторські права належать автору статті на naub.org.ua

Найбільшого впливу арабської, що й не дивно, зазнали південноєвропейські мови – іспанська та італійська, але чимало арабомовних запозичень зустріється навіть у шведській та російській. Примітно, що Ф. Абдур Рахім посилається на класичні мовні пам’ятки – наприклад, поезію Шекспіра. Незважаючи на популярний стиль викладу, кожен ланцюжок мовних перетворень автор супроводжує посиланнями. Навіть перелічена кількість форм однієї лексеми в різних мовах не робить текст менш доступним:

«Ахмад. Ти граєш у тенніс?
Ерік. Так, звісно.
Ахмад. Отож, варто знати походження слова racket. Насправді воно походить від арабського рахат, що означає долонь. Англійське racket запозичене із французького raquette. У французькій мові ХIV століття воно писалося як rachete та мало значення «долонь». У сучасній французькій – так само, як англійській – слово означає ракетку, а ще – снігоступи. Французька форма походить від італійського racchette. Іспанською маємо raqueta, португальською raquete, німецькою Rakett, датською raket, шведською racket, російською ракетка, сербсько-хорватською reket (C. 37-38)».

Наприкінці книги автор розміщує додаток, де наведено оригінальні арабські назви зірок, широко вживаних у західній асторономічній науці (С. 183-186). Якщо оцінювати текст книги загалом, то певно, можна погодитись із тими рецензентами, які називають працю Ф. Абдур Рахіма «монументальною». Зауважимо, втім, що «Europe Speaks Arabic» не просто ще раз підкреслює значимість арабської мови у добу Середньовіччя, а й проводить дуже багато міжкультурних паралелей, які дозволяють дещо по-новому оцінити спільну історію євроейців та народів Сходу.

Інші записи:

• Рецензія на книгу: Abdur Rahim, V. Europe Speaks Arabic. – Toronto: Institute of the Language of the Qur’an – Goodword, 2008. – 194 p.

Якубович Михайло Михайлович Усі арабська мова