Контрастивні характеристики заперечних операторів no та not

Вступ. Багатоаспектність категорії заперечення дозволяє розглядати цю універсальну мовну категорію як логіко-граматичну (О.І.Шендельс, К.В.Ламіна, В.М.Бондаренко, Е.І.Левінтова, С.А.Ференець та ін.), модальну (О.В.Бондарко, Н.О.Слюсарева, М.О.Таривердієва, І.А.Басарія та ін.), комунікативно-прагматичну (А.Д.Бєлова, Р.М.Фахретдинов та ін.), функціонально-семантичну (В.Г.Гак, В.М.Бурчинський, О.М.Голованова, Н.Ю.Головченко та ін.). Це свідчить також про поліфункціональність категорії заперечення, яка здатна взаємодіяти з іншими універсальними категоріями, виконуючи властиві їм функції[3, 6]. Таким чином, заперечення, як і будь-яка універсальна категорія, не тільки підтримує існування мови як системи, але й наповнює її новими формами з новими категоріальними значеннями.
Граматична парадигма заперечення формується з наступних операторів not (n’t), neither, never, no, nobody, none, no one, nothing, nor, та nowhere [4, 159], які передають однакове семантичне значення: заперечення ствердження. Проте вжиті в дискурсі, заперечні оператори можуть відрізнятися за семантичними функціями, синтаксичними характеристиками, значеннями в предикативних та порівняльних конструкціях та ін.
Мета статті полягає у проведенні порівняльного аналізу семантичних функцій заперечних операторів not і no у художньому дискурсі, виокремленні їхніх диференційних функцій.
Актуальність нашого дослідження зумовлена недостатнім вивченням семантичних функцій, синтаксичних характеристик та специфіки перекладу англомовних заперечних конструкцій із використанням негаторів not і no, а також сучасними вимогами до перекладу. Порівняльний аналіз контрастивних характеристик заперечних операторів not і no дає змогу виділити їхні семантичні та диференційні функції в реченні, а також визначити специфіку перекладу певного типу негації українською мовою.
Наукова новизна здобутих результатів полягає в тому, що хоча англійська й українська мови перебувають у відносно тривалому культурно-історичному та перекладацькому контактах, у перекладознавстві ще не проводилося детального лінгвістичного аналізу тих проблем та питань, які виникають у художньому дискурсі при перекладі англомовних заперечних конструкцій із використанням операторів not і no.
Предметом дослідження є семантичні і диференційні функції операторів not і no у художньому дискурсі.
Матеріалом дослідження слугували 763 речення, вибрані методом суцільного відбору з роману «Великий Гетсбі», автором якого є О. Уайльд.

Авторські права належать автору статті на www.naub.org.ua

За словами Байбера, заперечний оператор no може бути замінений заперечним оператором not у дискурсі [4,159], тому що оператори no та not передають однакове значення, як правило, а виконують різні функції. Конструкції із заперечним оператором no є експресивнішими, ніж речення із оператором not.
Women have no appreciation of good looks; at least, good women have not [6, 21].
Негатор not вживається як для заперечення іменника так і для заперечення дієслова, прислівника, числівника та прикметника.
“Harry,” said Basil Hallward, looking him straight in the face, “every portrait that is painted with feeling is a portrait of the artist, not of the sitter [6, 91].
У наведеному прикладі заперечується категорія приналежності позувача до картини.
Not eight, Harry, please. Half-past six [6, 67].
А заперечний оператор no, як правило, вживається тільки перед іменниками в дискурсі і передає семантичну функцію оцінювання.
No artist desires to prove anything [6, 5].
Тут заперечується не приналежність до категорії художників, а оцінюється негативно її якість, яка є важливою для мовця в цій категорії.
Оператор no може також вживатися частіше для заперечення прикметників у вищому ступені порівняння (порівняльний прикметник), ніж оператор not, якщо навіть не брати до уваги такі сталі конструкції як no longer, no more.
Yes: that blind, slow-breathing thing crawled no more, and horrible thoughts, time being dead, raced nimbly on in front, and dragged a hideous future from its grave, and showed it to him [6,12].
У багатьох випадках оператори not та no при запереченні порівняльних прикметників взаємозамінні і відображають тільки різні стилістичні функції (no передає більш піднесений стиль). Проте, у випадку заперечення припущення, вираженого у попередній частині речення, вживається тільки оператор no, not вживати не можливо..
There is nothing that art cannot express, and I know that the work I have done, since I met Dorian Gray, is good work, is the best work of my life [6, 17].
При запереченні у сталих конструкціях no more than, no less than, що виражають кількість, заміна оператора no на not змінить значення цих виразів.
He procured from Paris no less than nine large-paper copies of the first edition, and had them bound in different colours, so that they might suit his various moods and the changing fancies of a nature over which he seemed, at times, to have almost entirely lost control [6, 146].
Yet the roses are not less lovely than all that [6, 115].
No less than виражає «щонайменше, не менше» або «точно», тоді як not less than виражає тільки «щонайменше, не менше».

Висновки. Отже, заперечні оператори no та not можуть виконувати однакову семантичну функцію, тобто можуть взаємо замінятися, відрізняючись при цьому тільки значеннєвим забарвленням (no – оцінювальне значення, not- нейтральне значення). Хоча в більшості випадків оператор not не може бути заміненим оператором no: перед дієсловами, числівниками, прикметниками (крім вищого ступеню порівняння), прислівниками та при запереченні попереднього твердження. А заміна оператора no на оператор not в заперечних моделях, або в сталих ідіомах no more than, no less than змінює значення цих ідіом.

Список використаних джерел та літератури:

  1. Михайленко В.В. Понятійна категорія заперечення: структура вираження у діахронії // Науковий вісник Чернівецького університету. – Чернівці: Рута, 2003. – Вип.. 155. – Германська філологія. – С. 103-108.
  2. Паславська А.Й. Заперечення як мовна універсалія: принципи, параметри, функціонування / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. – Л.: Видавничий центр ЛНУ ім. І. Франка, 2005. – 289с.
  3. Підіпригора Ю.Г. Функціональні характеристики заперечення в системі дієслівних перифраз сучасної іспанської мови: Автореф. дис…канд. філолог. наук /10.02.05/. – К., 2001. – 16с. – /Київський державний лігвістичний університет/.
  4. Biber, D., Johansson, S., Leech, G., Conrad, S. and Finegan, E. Longman Grammar of Spoken and Written English. London: Longman, 1999. – 356p.
  5. Wild O. The Picture of Dorian Gray. – England: Penguin Books Ltd. – 256p.

Інші записи:

    Не знайдено

Студентські публікації, Факультету романо-германських мов

  • Посилання
    1. Торі
      Серпень 2nd, 2010 at 13:49 | #1

      Жахіття. Передерто з нету

    2. Серпень 2nd, 2010 at 19:07 | #2

      Аргументуйте, будь ласка.

    3. Інна Бєляєва
      Серпень 8th, 2010 at 03:10 | #3

      Торі права – в гуглі за 10 хвилин знайшла матеріал – копія майже слово в слово, нажаль.

    4. Роман Заставний
      Серпень 9th, 2010 at 15:54 | #4

      Та годі, панянки, відкривати очі на правду. Враховуючи жалюгідний стан освіти що в Рівному, що в Тернополі, що Хмельницькому (що в же говорити про маленький острог), добре, що студенти хоч читати вміють та окрім як ‘в контакте’, якісь веб-ресурс відкривають… незважаючи на 100-відсотковий плагіат, яким є дана стаття..

    5. Тетяна Дарда
      Darda
      Серпень 9th, 2010 at 18:48 | #5

      Шановний пане Романе!
      Цікаво буде дізнатись, в якому ж ВНЗ освіту здобули Ви, якщо єдиним критерієм при визначенні якості освіти вважаєте розмір населеного пункту, де навчальний заклад знаходиться.
      Це по-перше. По-друге, раджу поновити у пам’яті інформацію про історичні факти, що стосуються сфери освіти. Впевнена, що про вищий навчальний заклад “маленького острога” знайдеться багато цікавого.

      PS: Перепрошую, що назву міста написано з малої літери (цитата ж з попереднього коментаря).
      Порада на майбутнє: зауваження до конкретної особи не варто переносити на весь регіон. Маючи повноваження, проблеми потрібно вирішувати, а не критикувати.

    6. Роман Заставний
      Серпень 10th, 2010 at 11:22 | #6

      Моє шанування, пані Дардо.
      Ще в ’90-му – МГИМО та був направлений до Харкова де й проживаю до цього часу; якщо моя особиста біографія Вас так може зацікавити, пані Дардо.
      За помилку в назві міста -щиро перепрошую, це зроблено ненавмисне, тим паче, не з метою принизити громаду цього містечка.
      Щодо повноважень – помилка Ваша, шановна. Я не пан Табачник та не пан Якунович (ще раз пробачте за слово) і не маю повноважень на радикальні зміни.
      Чи можу я дізнатись, яке відношення Ви маєте до м.Острога, Рівенської області?

    7. Серпень 11th, 2010 at 19:48 | #7

      Пане Романе. Ви зазначаєте про “жалюгідний стан освіти освіти що в Рівному, що в Тернополі, що Хмельницькому (що в же говорити про маленький острог)”, але ви не вказуєте на жодні факти для підтвердження своїх слів. Питання також в тому чи є плагіатом дана стаття, особисто я в цьому сумніваюсь.

    8. Роман Заставний
      Серпень 12th, 2010 at 12:09 | #8

      Пане Тарасе, в даній ситуації кожен з нас залишиться при своїй думці.
      Я дочекаюсь ще відповіді пані Дарди та пролию світла на мої думки.

    9. Тетяна Дарда
      Тетяна Дарда
      Вересень 16th, 2010 at 01:50 | #9

      Пане Романе, я студентка НаУОА. Це пояснює коментар, який міг видатись Вам надто різким. Вже ж пізнається в порівнянні, чи не так. Я мала можливість порівнювати, тому і відстоюю честь свого Університету. Враховуючи Ваше останнє повідомлення, нагадую, що предметом нашої з Вами дискусії було не питання якості статті, а некоректне висловлювання щодо ВНЗ.

    1. Зворотні посилання відсутні.

    Публікація статті Опублікувати свою статтю