Автор статті:

Петро Шмигельський

В даній роботі описані результати виборів до Верховної Ради України з використанням пропорційного елементу у 1998 та 2002рр. та пропорційної системи у 2006 та 2007рр. Також у цій статті визначений ступінь поляризації України та його динаміка.

In the following article there has been described the results of the elections to the Verkhovna Rada of Ukraine with the usage of the proportional element in 1998 and 2002 and proportional system in 2006 and 2007. Also there has been defined the level of polarisation of Ukraine and its dynamic.

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що на даний момент дуже гостро постає питання відмінностей політичних уподобань населення України. Це в свою чергу викликає в суспільстві занепокоєння щодо можливого розколу країни. Різні електоральні уподобання спостерігаються ще з часів здобуття Україною незалежності та викликані історичними умовами розвитку держави. Їх суть полягає в тому, що Схід переважно голосував за ліві політичні сили, захід – за праві або центристські політичні сили. Така традиція збереглась і до сьогодні, проте в дещо зміненому вигляді. Схід переважно голосує за центристську Партію регіонів та партії лівого спрямування. Захід же підтримує центристські партії демократичного спрямування та правої ідеології. Дана проблема досить постає саме в період проведення виборів, коли починають активізуватись політичні сили у боротьбі за голоси населення та піднімають конфліктні питання життя суспільства до яких громадяни різних частин України ставляться неоднозначно. Що в свою чергу призводить до формального поділу України за політичними вподобаннями.

Стан дослідження проблеми. Досліджуючи матеріали пов’язані з проблематикою даної роботи варто було б зазначити, що дана проблема розглядається дещо в інших аспектах. Вивчаються переважно причини різних електоральних уподобань, це етнічний склад населення, територія на якій проживають виборці, їхній вік, та особливості історичного розвитку регіону. Наше ж дослідження спрямоване в більшій мірі на те, щоб показати кількісний характер даного явища, визначити в якій частині країни спостерігається найбільший ступінь поляризації і як він змінюється від виборів до виборів.

Мета роботи. Виявити та проаналізувати рівень підтримки населенням різних регіонів України певних політичних сил та визначити ступінь їхньої поляризації.

У 1998 році у виборчому процесі брали участь 30 політичних сил, з яких 8 подолали виборчий бар’єр у 4% [3](Комуністична партія України, Народний Рух України, Виборчий блок Соціалістичної партії України та Селянської партії України «За правду, за народ, за Україну!», Партія Зелених України, Народно-демократична партія, Всеукраїнське об’єднання “Громада”, Прогресивна соціалістична партія України, Соціал-демократична партія України (об’єднана) [6] )і розділили між собою 225 депутатських мандатів (половину від складу ВРУ, оскільки інша половина обиралась за мажоритарною системою в одномандатних виборчих округах [1, 45]).

За результатами виборів на пропорційній основі, перше місце здобула КПУ, яка по Україні набрала 24,65 % і отримала 84 мандати у ВРУ. Найбільшу кількість голосів КПУ набрала на півдні та сході України (м.Севастополь, Луганська область, Автономна Республіка Крим, Миколаївська область, Харківська область) [6], найменшу – на Заході (Закарпатська область, Львівська область, Івано-Франківська область, Тернопільська область).

На другому місці – Народний Рух України який здобув 9,4 % голосів виборців і 32 мандати у ВРУ. Найбільша підтримка була у західних областях (Львівська, Рівненська, Тернопільська, Івано-Франківська області), а найменшу кількість голосів виборців отримали у центрально-східних та південних областях ( м. Севастополь, Донецька, Луганська, Харківська області). Найвищий рівень підтримки зафіксовано у Львівській області – 32,1 %, найнижчий – у м. Севастополь – 1,77 % [6].

За результатами голосування на третьому місці опинився блок СПУ-СелПУ який отримав результат у 8,55 % і 29 депутатських місць. Черкаська, Полтавська, Хмельницька та Вінницька – області де блок мав найбільшу підтримку, в межах 20-25 %, найменшу – 1,5-2% в АР Крим, Львівській, та Донецькій областях [6]. В даному випадку відсутня тенденція яка існувала у попередніх двох випадках, коли дуже чітко простежувалась підтримка політичних сил по лінії схід-захід.

На парламентських виборах 1998 року четверте місце посіла Партія Зелених України, яка набрала 5,43 % голосів виборців і відповідно 19 депутатських мандатів. Найбільшою підтримкою користувалась в Одеській, Запорізькій та Київській областях де набрали 10,74%, 7,75% та 6,73% відповідно. Найменша підтримка була у Львівській(3,19%), Чернівецькій(3,4%) та Донецькій(4%) областях [6].

П’яте місце посіла Народно-демократична партія – 5,1% голосів. У Верховній Раді – 17 депутатів. Найбільша підтримка (10-12%) була у Вінницькій та Миколаївській областях, найменшу (близько 3%) у Дніпропетровській, Луганській, Донецькій областях та по місту Київ [6].

Шосте місце – Всеукраїнське об’єднання “Громада” за яке проголосувало 4,67% виборців, відповідно отримали 16 депутатських мандатів. Найбільшу кількість голосів ВО «Громада» отримало у Дніпропетровській(35,34%), Кіровоградській(6,27%), Херсонській(4,94%) областях, найменшу – у Львівській(0,9%), Полтавській(1,19%), Одеській(1,28%)[6]. По результатах видно великий розрив між голосами які віддали виборці за дану політичну силу у Дніпропетровській області та по інших областях.

З результатом 4,04%, ПСПУ зайняла сьоме місце на виборах 1998 року і отримала 14 депутатських місць у ВРУ. Найвищий ступінь підтримки був у Сумській та Харківській областях, 20,89% та 10,08% відповідно. Найменший ступінь підтримки зафіксовано у західних областях (Тернопільська – 0,53%, Івано-Франківська – 0,57%, Львівська – 0,67%)[6]. На основі цих даних можна говорити що ПСПУ була недуже популярною у західному регіоні України і користувалась підтримкою на північному сході України.

Найменшу кількість голосів виборців на виборах 1998 року набрала СДПУ(о) – 4,01%, це забезпечило їй представництво у парламенті 14 депутатів. Найбільшу підтримку отримали у південно-західному регіоні України (Закарпатська обл. – 31,17%), а найменшу – в центральному та південно-східному (м. Севастополь – 1,26%)[6]. В переважній більшості областей, крім чотирьох, СДПУ(о) не подолали виборчого бар’єру, але за рахунок великої підтримки у Закарпатській обл. їй вдалось потрапити до парламенту, адже в загальному по Україні її результат становить 4,01%.

По наведених даних ми бачимо що електоральні уподобання українців на 1998 рік дуже різняться. Найбільше дане твердження прослідковується на результатах які показали найкрупніші політичні сили (КПУ та НРУ), яким віддало перевагу населення сходу та заходу відповідно. Така неоднорідність голосування виборців називається рівнем поляризації. Поляризація виявляється тоді коли є різниця між результатами виборів по регіону і країні загалом. При розрахунку цієї різниці опускається її додатній чи від’ємний результат, а до уваги береться модуль отриманого числа. Для вирахування рівня поляризації регіону потрібно просумувати відхилення результатів кожного регіону від загальнодержавного результату для всіх партій і ці результати поділити на кількість партій. Середнє цих результатів і буде показником поляризації в країні.

На виборах у 1998 році середній показник поляризації регіонів становив 4,19%. Найвищим він був у Львівській обл. 7,5%, найнижчим – у Житомирській 1,7%.

Область	Сума відхилень	Показник поляризації
Львівська	60,3	7,5
Закарпатська	59,5	7,4
Тернопільська	55,2	6,9
Івано-Франківська	54,8	6,8
Дніпропетровська	47,9	6,0
Рівненська	46,8	5,9
м.Севастополь	46,3	5,8
Луганська	37,2	4,6
Сумська	35,2	4,4
Волинська	33,0	4,1
Донецька	32,1	4,0
Авт.Респ. Крим	31,4	3,9
Вінницька	30,2	3,8
Черкаська	29,7	3,7
Харківська	29,4	3,7
Миколаївська	29,1	3,6
м.Київ	27,4	3,4
Чернігівська	27,2	3,4
Чернівецька	25,1	3,1
Запорізька	24,9	3,1
Хмельницька	24,6	3,1
Полтавська	23,1	2,9
Одеська	22,0	2,7
Кіровоградська	21,6	2,7
Херсонська	20,4	2,6
Київська	18,8	2,4
Житомирська	13,7	1,7

Це можна пояснити так: де виборці віддають перевагу одній із партій, там рівень поляризації високий, а де розподіл голосів приблизно збігається із загальнодержавним, там рівень поляризації низький. Найбільш поляризованим є західна та східна частина України (голосують майже протилежно), а найнижчий – у центрально-північних областях (результати виборів наближені до загальнодержавних).

На виборах до Верховної Ради України 2002 року брали участь 33 політичні сили, з яких 6 (Виборчий блок політичних партій “Блок Віктора Ющенка “Наша Україна”, Комуністична партія України, Виборчий блок політичних партій “За Єдину Україну!”, Виборчий блок політичних партій “Виборчий блок Юлії Тимошенко”, Соціалістична партія України та Соціал-демократична партія України (об’єднана)) подолали 4% виборчий бар’єр і отримали депутатські мандати [2, 67].

Найбільшу кількість голосів виборців отримав Виборчий блок політичних партій “Блок Віктора Ющенка “Наша Україна” (23,57%), підтримка коливалась від 74 % в Івано-Франківській обл. до 2,69% у Донецькій області. Основну підтримку ця політична сила здобула на Правобережжі України [7]. З цим результатом вони здобули 70 депутатських мандатів.

Протилежний результат показала КПУ, прихильники якої живуть переважно на Лівобережжі. ЇЇ результати коливались від 39% у Луганській, до 1,5% у Тернопільській області [7]. В загальному по країні вони набрали 19,98%, що забезпечило 59 мандатів у ВРУ. В порівнянні із попередніми виборами КПУ втратили свої позиції і набрали приблизно на 5% менше голосів виборців.

Третій результат показав Виборчий блок політичних партій “За Єдину Україну!”, з результатом 11,77% отримали 35 мандатів. Найменша підтримка була у Тернопільській області (1,86%), найбільша – у Донецькій області (36,83%). У голосуванні за дану політичну силу теж спостерігається висока підтримка Сходу та практично відсутність підтримки на заході України [7].

Виборчий блок політичних партій “Виборчий блок Юлії Тимошенко” набрав 7,26% голосів виборців, це забезпечило представництво в парламенті 22 депутатів блоку. Електорат БЮТу розподілився так: висока підтримка на Заході та Центрі України та незначна підтримка на Сході та Півдні [7]. Такий розподіл підтримки характеризує електоральні уподобання українців: Лівобережжя підтримує комуністично-соціалістичні партії, Правобережжя – націонал-демократичні та націоналістичні .

СПУ з результатом 6,87% отримали 20 депутатських мандатів, це на 9 мандатів менше ніж вони отримали у 1998 році в блоці із СелПУ. Найбільша підтримка була у центральній Україні (15 – 22%), найменша – на Заході країни та АР Крим (близько 1%)[7].

Соціал-демократична партія України (об’єднана) забезпечила собі представництво 19 депутатів у парламенті. В загальному по Україні її результат становив 6,27% голосів виборців. На цих виборах партія здобула на 2,26% голосів і на 5 мандатів більше ніж на минулих [7]. Найменший рівень підтримки спостерігався у західних областях, але не включаючи Закарпатської та Чернівецької областей де СДПУ(о) за результатами виборів займала друге місце в рейтингу.

З наведених вище даних можна зробити висновок, що як і в 1998 так і в 2002 роках результати виборів по країні дуже різняться, спостерігається регіоналізація електорату, тобто партії мають підтримку лиш певних регіонів. Середній показник поляризації по Україні збільшився до 7,56%. У порівнянні з 1998 роком поляризація збільшилась на 75%.

Як завжди, особливо поляризованими регіонами залишаються Галичина, Волинь і Полісся, дещо меншою мірою Донбас, Крим, Закарпаття і Буковина, тобто ті регіони, що знаходилися географічно на периферії держави і перебувають або перебували під впливом геополітичних чинників, що знаходяться за межами України.

	Сума відхилень	Показник поляризації
Тернопільська	96,55	16,09
Івано-Франківська	91,08	15,18
Львівська	85,78	14,30
Донецька	68,26	11,38
Волинська	67,69	11,28
Рівненська	56,48	9,41
Луганська	54,94	9,16
Авт.Респ. Крим	51,72	8,62
Чернівецька	48,81	8,14
м.Севастополь	47,68	7,95
Запорізька	45,81	7,64 Авторські права належать автору статті на naub.org.ua
Закарпатська	44,79	7,47
Вінницька	44,54	7,42
Харківська	43,76	7,29
Миколаївська	40,66	6,78
Дніпропетровська	38,14	6,36
Черкаська	34,67	5,78
Херсонська	33,91	5,65
м.Київ	32,81	5,47
Одеська	32,23	5,37
Хмельницька	30,31	5,05
Полтавська	29,52	4,92
Кіровоградська	28,33	4,72
Сумська	25,24	4,21
Київська	23,65	3,94
Чернігівська	19,30	3,22
Житомирська	9,54	1,59

У порівнянні з 1998 роком рівень поляризації практично не змінився у Дніпропетровській, Закарпатській, Житомирській, Сумській та Чернігівській областях, у решті регіонів – істотно зріс. Ще одна особливість – зникли регіони, де поляризація досягається лиш за рахунок значного переважання якоїсь однієї політичної сили, як це було у 1998 році у Дніпропетровській (Громада), Закарпатській (СДПУ (о)), Сумській (ПСПУ) областях.

Отже, вибори 1998 та 2002 років, які відбувалися за змішаною пропорційно-мажоритарною системою, відкрили можливість для політичних партій безпосередньо брати участь у виборчому процесі, чого вони не могли за мажоритарної системи. Аналіз результатів виборів показав, що КПУ помалу втрачала лідируючі позиції, а новостворені центриські політичні сили набирають популярності у суспільстві (особливо на Заході). Також показник поляризації зріс в порівнянні з 1998 роком в 1,5 рази. Це свідчить про те що є присутнім, а іноді і яскраво виражений регіональний характер підтримки політичних сил.

Вибори до Верховної Ради України 2006 року проводились за пропорційною виборчою системою, це означає, що на відміну від виборів 1998 та 2002 рр. всі 450 депутатських мандатів розподілялись між політичними силами, які подолали виборчий бар’єр, пропорційно набраним голосам [4, 76]. У цих виборах брали участь 45 політичних сил, з яких 5 подолали 3% виборчий бар’єр і розподілили між собою депутатські мандати.

У 2006 році вперше в парламент проходить Партія регіонів з результатом 32,14% отримує 186 мандатів. До цього вона брала участь у виборах 1998 року і набрала 0,9% голосів. Найбільшу підтримку отримала на сході та півдні України (Луганська (74,33%), Донецька (73,63%) області та АР Крим (58,01%)). Найменша кількість виборців підтримали Партію регіонів у західній Україні – Івано-Франківська (1,94%), Тернопільська – 2,02%, Львівська – 3,01% [5]. На нашу думку Партія регіонів здобула той електорат, який втратили ліві сили на сході України.

Блок Юлії Тимошенко набрав 22,29% голосів виборців. У парламенті отримав 129 депутатських місць. Основна підтримка була у центральних та західних областях, найменша – на сході та півдні України [5]. На попередніх виборах 2002 року БЮТ зайняв четверте місце (7,26%) в рейтингу партій які пройшли в парламент, тобто за міжвиборчий період підтримка зросла у 3 рази. На нашу думку БЮТ здобула електорат який втратила „Наша Україна”, внаслідок неефективної її діяльності та діяльності Віктора Ющенка на посту Президента України.

Третє місце здобув блок НСНУ, який набрав 13,95% голосів виборців і отримав 81 депутатський мандат у ВРУ. У порівнянні із попередніми виборами рівень підтримки зменшився приблизно на 10%. Вище ми наводили причини чого на нашу думку так сталося. Найвищий показник підтримки спостерігався в Івано-Франківській, Львівській та Тернопільській областях, подекуди він досягав рівня 45%. Найнижча прихильність електорату до блоку „Наша Україна” спостерігалась в центрально-східному регіоні України – 1,5-2,5% [5].

Соціалістична партія України з результатом 5,69% отримала 33 депутатських місця. Підтримка незначно знизилася. Найвищий відсоток голосів (12-14%) набрали в центральних областях України, а найнижчий, менше 2% – в АР Крим, Луганській та Львівській областях [5]. Після оголошення результатів виборів БЮТ, Наша Україна та СПУ отворили коаліцію, але через внутріполітичні розбіжності вона проіснувала недовго, після цього отворилась нова коаліція, яка мала вигляд: Партія регіонів, СПУ та КПУ. Можливо через цей перехід, на позачергових виборах 2007 року, СПУ не пройшла в парламент, не набравши необхідного мінімуму у 3%.

Комуністична партія України набрала 3,66% голосів тих хто брав участь у голосуванні, це забезпечило їй 21 депутатський мандат. У порівнянні із виборами 1998 та 2002 рр. підтримка КПУ населенням України знизилася у 5-6 разів. Найбільша підтримка спостерігалась у центрально-східному регіоні, найменша – на Заході [5].

На 2006 рік середній показник поляризації склав 9,54%, що на 26% більше ніж у 2002 році.

	Сума відхилень	Показник поляризації
Луганська	77,97	15,59
Донецька	76,32	15,26
Івано-Франківська	75,9	15,18
Львівська	70,35	14,07
Тернопільська	67,78	13,56
м.Севастополь	67,41	13,48
Волинська	59,11	11,82
Авт.Респ. Крим	53,34	10,67
Київська	52,71	10,54
Вінницька	50,23	10,05
Рівненська	48	9,60
Черкаська	47,62	9,52
Сумська	44,18	8,84
Хмельницька	43,93	8,79
Чернівецька	43,73	8,75
Запорізька	43,53	8,71
Харківська	41,05	8,21
Чернігівська	40,79	8,16
м.Київ	40,07	8,01
Миколаївська	40,05	8,01
Одеська	36,36	7,27
Дніпропетровська	32,64	6,53
Закарпатська	31,78	6,36
Кіровоградська	31,56	6,31
Полтавська	25,88	5,18
Житомирська	25,3	5,06
Херсонська	20,03	4,01

Найбільш поляризованими областями України були Луганська, Донецька, Івано-Франківська, Львівська (показник поляризації близько 15%). Населення цих областей, у переважній більшості (подекуди підтримка сягала 70%), підтримало одну із політичних сил, тому в цих областях такий високий показник поляризації. Найнижчий показник – у центральному регіоні України (4-6%).

У позачергових виборах 2007 року брали участь 20 політичних сил, з яких 5 подолали виборчий бар’єр. Серед тих хто пройшов у парламент були: Партія регіонів, Блок Юлії Тимошенко, Блок “Наша Україна – Народна самооборона”, Комуністична партія України, Блок Литвина, який вперше потрапив у ВРУ. Депутатські мандати розподілились наступним чином: ПР-175, БЮТ-156, НУ-НС- 72, КПУ- 27, Блок Литвина – 20 [8]. БЮТ та КПУ покращили своє представництво у парламенті на 27 та 6 депутатів відповідно, інші політичні сили втратили підтримку електорату, тільки Блок Литвина, який на виборах 2006 року не подолав виборчого бар’єру, на позачергових виборах здобули депутатські мандати.

Найбільшу кількість голосів виборців на позачергових виборах 2007 року здобула Партія регіонів, яка набрала 34,37%. У парламенті представлено 175 депутатів. Найбільшу підтримку Партія регіонів здобула на сході та півдні України ( Луганська (73,53%), Донецька (72,05%) області та АР Крим (60,98%). Найменший ступінь підтримки спостерігався у Львівській(4,19%), Тернопільській(3,01%), Івано-Франківській(2,95%) областях [8].

Блок Юлії Тимошенко здобув 30,71% голосів виборців, це забезпечило 156 депутатських мандатів. Порівнюючи ці результати з результатами виборів 2006 року можна зробити висновок, що підтримка цього блоку збільшилась приблизно на 8%. На нашу думку до цього призвели такі події: відставка Юлії Тимошенко із поста Прем’єр-міністра України та події які відбувались у Верховній Раді, створення неконституційної більшості. Ці події зіграли на користь БЮТу – збільшилась підтримка виборців. Найбільшу кількість голосів виборців (51-57%) цей блок здобув у Волинській, Київській, Тернопільській областях. Найменшу підтримку населення, яке взяло участь у голосуванні, отримали у Донецькій – 3,92%, Луганській – 5,1% областях та АР Крим – 6,93%[8].

Блок “Наша Україна – Народна самооборона” на позачергових виборах підтримали 14,15% виборців. У парламенті представлені 72 депутати від цієї політичної сили. Приєднання до блоку Наша Україна «Народної самооборони» не набагато покращило підтримку виборцями цього блоку. Найбільша підтримка була на заході України, в середньому 35,5%. У Донецькій (1,63%) та Луганській (1,73%) областях була найнижча підтримка виборців[8].

Комуністична партія покращила свій результат із 3,66% до 5,39%, це дало їй 27 депутатських мандатів, на 6 більше ніж у 2006 році. Як завжди найбільша підтримка спостерігалась на сході та півдні України. Найменше за КПУ голосували у Тернопільській (0,69%), Івано-Франківській (0,78%) та Львівській (1,03%) областях[8].

Блок Литвина вперше потрапив до ВРУ. На позачергових виборах до парламенту України він отримав 3,96% голосів виборців, це забезпечило 20 депутатських місць. Найбільшу підтримку ця політична сила здобула у Житомирській (8,29%), Хмельницькій (6,62%) областях та по місту Києву (6,59%) [8]. Мала підтримка спостерігалась як у східних (Луганська (2,4%), Донецька (0,86%), так і в західних (Івано-Франківська – 0,97%, Львівська – 1,1%) областях.

Під час позачергових виборів 2007 року показник поляризації знову збільшився і складав 9,8%, що на 0,3% більше ніж у 2006 році. На нашу думку таке незначне підвищення цього показника пояснюється тим, що пройшов не такий великий період часу між виборами і політичні сили отримали приблизно такі ж результати як і в 2006 році.

Регіон	Сума відхилень	Показник поляризації
Луганська	81,84	16,368
Івано-Франківська	81,61	16,322
Донецька	80,75	16,15
Тернопільська	80,34	16,068
Львівська	78,94	15,788
м.Севастополь	74,13	14,826
Волинська	63,67	12,734
Авт.Респ. Крим	58,59	11,718
Рівненська	55,97	11,194
Запорізька	50,96	10,192
Київська	48,58	9,716
Вінницька	46,78	9,356
Хмельницька	46,13	9,226
Миколаївська	44,82	8,964
Одеська	44,43	8,886
Чернівецька	43,73	8,746
Сумська	40,07	8,014
м.Київ	39,91	7,982
Харківська	39,12	7,824
Закарпатська	39,09	7,818
Черкаська	37,8	7,56
Дніпропетровська	34,75	6,95
Чернігівська	27,05	5,41
Херсонська	25,59	5,118
Житомирська	23,96	4,792
Кіровоградська	19,34	3,868
Полтавська	19,14	3,828

Як і на виборах 2006 так і на позачергових 2007 року найбільш поляризованими виявляються області західної та східної частини України. Найбільший показник поляризації був в Луганській, Івано-Франківській, Донецькій і Тернопільській областях і становив близько 16%. Показник поляризації збільшився у Луганській, Івано-Франківській, Донецькій, Тернопільській, Львівській областях та в місті Севастополь. Практично не змінився у Запорізькій, Київській, Вінницькій, Хмельницькій, Миколаївській областях. Зменшення поляризації спостерігалось у Житомирській, Кіровоградській та Полтавській областях, водночас ці регіони і є найменш поляризованими в Україні.

Отже, політичні партії в Україні, починаючи із 1998 року, починають відігравати все більшу роль у політичному житті, а з 2006 року, коли вперше була використана пропорційна виборча система, стали основним гравцем у політиці. З 1998 року багато політичних партій зійшли із політичної арени, інші – залишилися, деякі новостворені почали відігравати провідну роль у країні. Уподобання виборців теж змінилися. Наприклад, велика частина електорату КПУ почала голосувати за інші політичні сили. Також збільшився електорат центриських партій, які пропагують демократичні перетворення. Внаслідок певних політичних рішень партії втрачають свій електорат (СПУ у 2007 році), інші – завойовують (Блок Литвина). Історичні умови розвитку України призвели до того, що у виборчий період територія України розділяється на кілька регіонів, які голосують за різні політичні сили внаслідок чого є високим рівень поляризації, який від виборів до виборів зростає шаленими темпами.

На даний час існують потужні політичні сили які користуються високою популярністю серед населення України. Однією із таких сил є Партія регіонів, яка має постійно високий рейтинг на Сході та Півдні. Інша – БЮТ, який підтримують переважно західні та центральні області. Ще однією силою яка користується підтримкою переважно на Заході є Блок Наша Україна (в який у 2007 році влилась ще одна політична сила Народна самооборона). На політичній арені України також є менш крупні політичні сили – КПУ та Блок Литвина, які хоч і не мають високого представництва у парламенті, але відіграють дуже важливу роль у політиці, тому що без них неможливо буде створити коаліцію, що є запорукою роботи парламенту.

Список використаних джерел та літератури

1. Виборче право України / Ред. В.Ф.Погорілко, М.І.Ставнійчук. – К.: Парламентське вид-во, 2003.

1. І.О.Кресіна, Є.В.Перегуда. Парламентські вибори в Україні: правові і політичні проблеми. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького, 2003.
2. Конституційне законодавство України / Упор. С.В.Лінецький, М.І.Мельник, A.M.Ришелюк. – К.: Атіка, 2000.
3. Н.Богашева, Ю.Ключковський. Еволюція виборчої системи в Україні // Вісник Центральної виборчої комісії. – 2005, № 1. – С.42-49.
4. Результати виборів 2006 року (по областях) //www.cvk.gov.ua/pls/vnd2006/W6P001
5. Результати виборів у багатомандатному окрузі на 1998 рік (по областях) //www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/webproc0v?kodvib=1&rejim=0
6. Результати виборів у багатомандатному окрузі на 2002 рік (по областях) //www.cvk.gov.ua/pls/vd2002/webproc0v
7. Результати позачергових виборів 2007 року //www.cvk.gov.ua/pls/vnd2007/w6p001

Інші записи:

Петро Шмигельський Студентські публікації, Факультету політико-інформаційного менеджменту