Осмислення образів сучасного чоловіка через призму гендерної ідентичності (на матеріалах друкованих ЗМІ)

У статті осмислюються образи сучасного чоловіка, створені на сторінках друкованих ЗМІ,через призму гендерної ідентичності.
Ключові слова: гендер, гендерна ідентичність, образ чоловіка, чоловіча роль, гендерні стереотипи.

Авторські права належать автору статті на www.naub.org.ua

В статье произведён гендерный анализ идентичности образов современного мужчины, созданных на страницах печатных СМИ.
Ключевые слова: гендер, гендерная идентичность, образ женщины, женская роль, гендерные стереотипы.The problem of constructing the models of modern man’s gender identity in Ukraine is examined in the article.
Keywords: gender, gender identity, appearance of man, manish role, gender stereotypes.
Постановка наукової проблеми. Функціонування в мові мас-медіа метафорично-образних словосполучень поглиблює наявні стереотипні уявлення про суспільні позиції обох статей і сприяє оновленню традиційного осмислення, формуванню нових поглядів на гендерні характеристики та засвідчує появу сучасних форм гендерної ідентифікації. На шпальтах преси формується лексико-семантична група номінацій, яка характеризує представників протилежних статей за різними ознаками, тим самим розкриваючи глибинний соціальний зміст основних гендерних понять. Використання у журналістських матеріалах лексем, що належать до концептуального гендерного класу, засвідчують не лише творчу вправність журналістів, а й певні суспільні погляди у ставленні до представників чоловічої та жіночої статі.
В останні десятиліття досить популярною у публіцистичних та наукових статтях є гендерна проблематика. Причому, коли йдеться про гендерну нерівність, зазвичай за об’єкт дослідження береться факт приниження жінки, ущемлення її в правах, у плані реалізації свого потенціалу на керівній посаді, у політичній, економічній, а також і в інших сферах. Стосовно образу чоловіка, то його традиційно наділяють великою кількістю позитивних якостей, у яких відмовлено жінкам, а саме: розум, мужність, фахова компетентність, ініціативність, ризик тощо [3, с. 32]. Навіть кількісний аналіз свідчить, що найчастіше на сторінках періодики з’являються представники саме чоловічої статі (дослідження В. Волобуєвої, С. Кушнір).
Аналізуючи гендерну проблематику та говорячи про гендерну нерівність на сторінках преси, варто зазначити, що сьогодні часто з’являються публікації, зокрема феміністського характеру, що ламають усталені гендерні стереотипи, дещо змінюють образ чоловіка як представника «сильної статі». Проте досі не прийнято говорити про чоловічу красу і поряд з описом косметики та салонів для жінок розповідати про салони краси для чоловіків: «Чоловіча краса – не тема для розмови» (День. – 2002. – 17 квітня). Зрештою, як розцінювати такі газетні заголовки, як «Справжній діловий чоловік – це… той, хто має дорогий годинник, вишукані запонки та елітну авторучку» (ОГО. – 2007. – 23 серпня)? І чи варто говорити про гендерну нерівність лише стосовно жінок?
При цьому досить серйозною і не вирішеною до кінця проблемою стосовно обох статей залишається присутність сексизмів на сторінках преси. У сучасних газетних публікаціях знаходимо приниження не лише жінок, але й чоловіків: «Чоловік – це самець плюс гроші» (Дзеркало тижня. – 2005. – 29 січня, 4 лютого).
Таким чином, проблема гендерної нерівності стосується традицій змалювання як жіночих образів, так і чоловічих. Тому гендерна ідентичність образів сучасного чоловіка залишається актуальною темою і потребує подальшого ґрунтовного вивчення.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналіз журналістських текстів дозволяє встановити, як представляють і характеризують гендерну ситуацію в українському суспільстві працівники ЗМІ. Питанню гендерної специфіки текстів у засобах масової комунікації, специфіці змалювання образів жінок та чоловіків, приписування їм соціальних ролей присвячені роботи українських дослідників А. М. Волобуєвої, І. Киянка, С. Кушнір, Н. Ф. Остапенко, Н. М. Сидоренко, Т. І. Старченко та російських науковців О. А. Вороніної, О. М. Здравомислової, А. В. Кириліної та ін.
За об’єкт дослідження взято образи сучасного чоловіка, сконструйовані на сторінках друкованих ЗМІ під впливом гендерних стереотипів, або ж нестереотипного сприйняття.
Основою дослідження стали журналістські матеріали, що змальовують образ сучасного чоловіка, або ж дають йому певну оцінку чи приписують певну роль. Так, у дослідженні використано матеріали газет «День», «Україна молода», «Дзеркало тижня», «Молодь України», «Хрещатик», місцевої газети «Рівне Експрес» та ін.
Мета статті та постановка завдань. Метою статті є дослідження образів сучасного чоловіка, що конструюються в суспільстві під впливом гендерних стереотипів та позастереотипного сприйняття і відображаються на сторінках друкованих засобів масової інформації.
Серед основних завдань дослідження – на основі журналістських та рекламних матеріалів здійснити гендерний аналіз стереотипних образів та ролей сучасного чоловіка; дослідити присутність у ЗМІ образів чоловіка, сформованих на основі позастереотипного сприйняття.
Виклад основного матеріалу дослідження та обґрунтування одержаних наукових результатів. Проаналізовані журналістські матеріали, що містять фрагменти осмислення сучасного чоловіка в тому чи іншому образі, з тією чи іншою роллю, яку він виконує, відображають систему поглядів на чоловіка в сучасному українському суспільстві, а також свідчать про гендерну ідентичність самих українських чоловіків.
Загалом гендерна ідентифікація – це усвідомлення індивідом своєї статевої належності, переживання ним своєї маскулінності/фемінності та готовність виконувати визначену статеву роль. Як зазначають Ю. Галустян та В. Новицька, «ідентифікувати (усвідомити) себе чоловіком або жінкою – означає прийняти ті психологічні якості й моделі поведінки, які суспільство приписує людям залежно від їх біологічної статі» [2, с. 7]. Гендерна ідентичність передбачає існування певних оціночних компонентів щодо відповідності виконуваної індивідом ролі очікуванням суспільства.
Гендерна ідентичність виникає під впливом гендерних стереотипів, які існують у кожному суспільстві. Тому гендерні стереотипи – це культурно і соціально зумовлені думки про якості, атрибути та норми поведінки представників обох статей і їхню вербалізацію у мові. Стереотип відіграє важливу роль у формуванні осягнення людиною навколишнього світу, хоча використання його може спричинити двоякий наслідок, оскiльки призводить, з одного боку, до звуження пізнавального процесу, а з іншого – до вироблення різних упереджень. Гендерні стереотипи дуже спрощують реальну ситуацію, однак у колективній суспільній свідомості вони закріплені міцно і змінюються
повільно.
В українському суспільстві за чоловіками традиційно закріплені важливі сфери суспільного життя та діяльності, про що свідчать заголовки газетних матеріалів: «Справжній чоловік» (День. – 2008. – 6 червня), «В очікуванні «чоловічої розмови» (День. – 2009. – 21 липня), «Серйозні забавки для справжніх чоловіків» (Поступ. – 2003. – 30 липня) – стаття рекламно-популяристичного характеру про організацію змагань учасників військово-історичних клубів; «Робота для справжніх чоловіків» (Львівська газета. – 2008. – 29 лютого) – про роботу ІТ-спеціалістів, «Слово «влада» – чоловічого роду» (Україна молода. – 2004. – 18 серпня), «День шахтаря – чоловіче свято?» (Дзеркало тижня. – 2009. – 29 серпня, 4 вересня). А, наприклад, цей абзац газетної статті повністю відтворює образ «справжнього чоловіка», сформованого відповідно до гендерного стереотипу: «Регбі має всі позитивні якості, які повинні бути у справжнього чоловіка: сила, розум, думка, вміння спілкуватися з людьми. А такий чоловік зможе у будь-яку хвилину захистити країну, сім’ю, честь команди…» (Нова ера. – 2007. – 11 січня).
Також певний оцінний аспект зазначеного поняття розкривається у журналістських висловах осудливого характеру, які свідчать про наявне в суспільстві неадекватне уявлення про «справжнього чоловіка»: «справжній мужчина» – це зовсім не вміння «дати в морду»; грубуваті манери; схильність до ненормативної лексики; недбала, злегка зарозуміла поведінка з жінками; пріоритет чоловічої дружби; акцент на своїх чоловічих здібностях; неодмінна наявність «чоловічих пороків» у вигляді куріння, випивки, нічних гулянок тощо. Це система цінностей із перехідного віку, коли зовнішня чоловіча атрибутика важлива юнакам для статевої самоідентифікації. У цей період основні зусилля підлітків спрямовані на те, щоб здаватися чоловіками» (Дзеркало тижня. – 2009. – 29 січня, 4 лютого), «коли бачу, як у маршрутці парубок намагається випередити жінку і першим добігти до єдиного вільного місця у салоні, то в мені будить феміністичного звіра не так він, як його мати, котра не навчила сина бути справжнім мужчиною» (Високий замок. – 2009. – 3 грудня).
Найціннішим стимулом та метою «справжнього чоловіка», без яких не мислиться його життєвий шлях вважається жінка: «українському чоловікові коханка потрібна для підвищення самооцінки, це для нього ніби атрибут «справжнього чоловіка» (Дзеркало тижня. – 2009. – 8–15 березня), «справжнього чоловіка видно по жінці» (Дзеркало тижня. – 2009. – 8–14 березня).
У характеристиках інтелектуального потенціалу, за чоловіками залишається виняткове право називатися на шпальтах газет «розумниками»: «Чоловік має бути розумний, але не просто, по-книжному розумний, а розумний по-житейському» (Дзеркало тижня. – 2009. – 20–26 квітня), «доглянуті, урбанізовані, інтелектуальні чоловіки» (Дзеркало тижня. – 2009. – 20–26 квітня).
Сьогодні дослідники гендерної проблематики в журналістських текстах [6, с. 26] все частіше наголошують на зловживанні словосполученням «для справжніх чоловіків» при створенні рекламних текстів, оскільки воно обмежує споживацьку аудиторію. Першою була розкритикована теле- та друкована реклама пива «Арсенал», у тексті якої словосполучення «для справжніх чоловіків», з одного боку, витісняло за межі споживацької аудиторії жінок – любителів пива «Арсенал», а з іншого – могло образити сильну стать тим, що до когорти справжніх чоловіків належать лише любителі пива «Арсенал» [6, с. 26].
Крім того, аналіз журналістських матеріалів україномовних газет засвідчив, що в сучасному українському суспільстві дещо переосмислено незамінну роль чоловіка у більшості суспільних сфер. Чоловіки тепер не настільки сильні та стійкі як фізично, так і морально, у них також є слабкі сторони. Навіть усталене словосполучення «сильна стать», «сильніша половина людства» набуває іншого звучання в новому контексті – інколи дещо співчутливо або навіть іронічного: «Сильна стать» в Україні болючіше реагує на безробіття, більше хворіє, менше живе і… не має права нарікати на життя» (Україна молода. – 2009. – 29 серпня) – цей заголовок свідчить навіть про певну дискримінацію чоловічої статі в суспільстві, зважаючи на усталене сприйняття чоловіків як таких, що не мають права на слабкість і на поразку.
Руйнує усталені гендерні стереотипи і поширення у пресі феміністського бачення образу чоловіка та його ролі в українському суспільстві. Таким чином, у деяких журналістських матеріалах традиційне словосполучення «справжній чоловік» інколи набуває навіть іронічного звучання: «Мужні чоловіки знову в моді» (Рівне вечірнє. – 2005. – 12 квітня), «Як виховати справжнього чоловіка?» (Високий замок. – 2008. – 1 листопада). Такі матеріали можуть також містити слова приниження «сильної статі» і навіть сексизми: «Світлана Поваляєва: «Справжні чоловіки – самці-завойовники» (Сім’я і дім. – 2007. – 23 серпня). Креативність проявляють журналісти, використовуючи для характеристики чоловіків зооніми, одночасно наслідуючи українську фразеологію, таку багату на компоненти-лексеми із семантикою фауни: «депутат Рівнеради Олександр КАТЕРИНЧИК має всі риси справжнього тигра» (ОГО. – 2010. – 8 січня), «владний довгожитель В’ячеслав Біліба, як справжній тигр не терпить фальші» (ОГО.-2010.-9січня), «експресивний секретар Рівнеради Юрій Торгун на роботі — хижак, удома — котик» (ОГО.- 2010.- 30 грудня).
Чоловічий образ знову набуває переваг у матеріалах, що висвітлюють політичну тематику. Тут журналісти зазвичай подають досить серйозний імідж чоловіка-політика – відповідно до його досягнень у політиці, в суспільному житті країни. Інколи журналістами підкреслюються у статтях індивідуальні особливості політика: «Арсеній Яценюк: кандидат і контрреволюціонер» (Львівська газета. – 2009. – 2 вересня).
Проте в добу передвиборчих перегонів до змагання кандидатів часто залучаються не зовсім моральні засоби, що призводить до появи на сторінках газет вияву сексизмів, гендерної нерівності, приниження представниками однієї статі іншою тощо. Так, чоловіки говорять, що «політика – не жіноча справа», а у виступах жінок експлуатується гендерний стереотип чоловічої агресивності; «чоловіча» політика позиціонується як груба й аморальна, не здатна до компромісів.
Щоправда сьогодні все частіше мають місце заголовки у ЗМІ та фрази, що намагаються відтворити прагнення їхнього автора до гендерної рівності, наприклад, «…в політичному чи громадському житті важливим має бути не те, хто ти – чоловік чи жінка, – а які знання маєш, що вмієш і як поводишся» (Львівська газета. – 2006. – 22 листопада), але, на жаль, ці тези не завжди знаходять практичне втілення у житті.
Спростовують гендерні стереотипи і підтверджують реалізацію програми гендерної рівності в українському суспільстві і такі статті: «Гра для справжніх чоловіків та… жінок» (Україна молода. – 2009. – 31 січня) – стаття про регбі руйнує стереотип, що окремі види спортивних ігор існують лише для чоловіків. Стаття «Камуфляж і макіяж. Чоловіча краса — страшна сила» (Контракти. – 2004. – 20 вересня), що рекламує косметику для чоловіків і розповідає про відмінність чоловічих салонів краси від жіночих, руйнує стереотипи про те, що на сторінках періодики можуть бути матеріали лише про красу жінок і косметику та поради для них.
Так, опублікована в газеті «Хрещатик» 19 червня 2008 року стаття «Модні чоловіки повинні мати вигляд «ботаніків» розповідає про сезонні тенденції чоловічої моди: «Успішний чоловік, за сьогоднішніми канонами, – це не тільки багатій зі стабільними бізнесом і родиною. Нині мода диктує й певний зовнішній вигляд: зачіска, вдало підібраний парфум, солярій, манікюр, тренажерний зал і, звичайно, модне вбрання. Тому все більше дизайнерів запускають у виробництво чоловічі лінії одягу. Тож час і сильній половині людства поповнити гардероб актуальними літніми речами».
Подібних статтей ще досить мало в українських друкованих ЗМІ, але вони свідчать про певний поступ на шляху до гендерної рівності в українському суспільстві.
Тут варто зазначити і про статті, що руйнують гендерні стереотипи про місію жінки та чоловіка: жінки повинні народжувати і виховувати дітей, завдання чоловіка – годувати сім’ю. А якщо жінці вдається краще заробляти гроші, і сім’я вирішує, що в декреті краще побути батькові? На жаль, часто оточення, м’яко кажучи, ставиться з нерозумінням до таких батьків. Причому негативне ставлення часто висловлюють і самі жінки – сусідки, родичі.
Цю проблему порушено у статті «Чоловіки… в декреті» (Рівне вечірнє. – 2005. – 8 лютого), назва якої звучить як сенсація, як щось досить незвичне в нашому суспільстві, та у статті «Справа справжніх чоловіків», де обговорюється проблема присутності батька дитини на пологах.
Висновки. У мові фіксується весь інвентар гендерних стереотипів, однак частота вживання їх у мові неоднакова. Аналіз мовного матеріалу робить можливим визначення найбільш частотних стереотипів. Різноманіття гендерних стереотипів дозволяє маніпулювати ними.
Підсумовуючи, зазначимо, що в українських друкованих ЗМІ чималу частку мають статті, що змальовують образ чоловіка, створеного відповідно до гендерних стереотипів. Звідси – «справжній чоловік», «сильна стать», «сильна половина» тощо. Причому на шпальтах української періодики досить часто зустрічаються негативні номінанти на позначення осіб чоловічої статі, пов’язані в основному з алкоголізмом та з подружньою невірністю.
Але сьогодні все частіше з’являються статті, що ламають стереотипи і подають нове бачення образу сучасного чоловіка та його ролі в суспільстві, передають прагнення авторів до гендерної рівності. Це статті про рівноправ’я статей у політиці, спорті, науці, а також рівність у таких сферах, як мода, догляд за тілом, народження та виховання дітей.
Через постійне змагання статей, особливо у політичній та бізнесовій сферах, все ще спостерігаємо в журналістських матеріалах вияв гендерної нерівності, приниження однієї статі іншою, наявність сексизмів. Ніби прагнучи помститися чоловікам за недооцінювання своїх можливостей у сфері політики, на керівних посадах тощо, жінки намагаються принизити значення «сильної статі», висміяти її у чомусь. Звідси слова «самець», «ходячий гаманець», «альфонс», на означення чоловіка та його ролі в суспільстві.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Волобуєва А. М. Гендерна політика у дзеркалі преси (моніторинг газет «День», «Дзеркало тижня», «Столиця», «Хрещатик») / А. М. Волобуєва // Наукові записки Інституту журналістики. – 2002. – Т. 6. – С. 66–69.
2. Ю. М. Галустян Деякі аспекти гендерної ідентифікації та соціалізації особистості / Ю. М. Галустян, В. П. Новицька // Український соціум. – 2004. – № 1 (3). – C. 7–13.
3. Помазан О. Гендерні проблеми і мас-медіа / О. Помазан // Гендерний аналіз українського суспільства / ПРООН, Представництво в Україні. – К. : Златограф, 1999. – С. 91–109.
4. Остапенко Н. Ф. Українські аспекти гендерної рівності / Н. Ф. Остапенко, Н. М. Сидоренко // Вісн. Київ. нац. ун-ту. Серія: «Журналістика». – 2003. – Вип. 12. – С. 26–28.
5. Скорик М. М. Українські мас-медіа: гендерний аспект / М. М. Скорик // Проблеми освіти. – К. : Науково-методичний центр вищої освіти. – 2003. – Вип. 36. – С. 134–153.
6. Слінчук В. В. Соціальна типізація гендерних стереотипів у мові ЗМІ / В. В. Слінчук // Наукові записки Інституту журналістики. – К., 2004. – Т. 17. – С. 67–74.
7. Таран Л. Гендерні проблеми і засоби масової інформації / Л. Таран // Гендер і культура: зб. ст. / [упоряд. В. Агеєва, С. Оксамитна] – К. : Факт, 2001. – С. 157.

Інші записи:

    Не знайдено

Гуманітарний факультет

  • Посилання
  • Рекомендуем здесь понравилось!
    1. Pitt
      Травень 8th, 2010 at 19:31 | #1

      Як на мене, непогано. Головне – спроба справді гендерного аналізу, а не феміністського, як у нас часто буває у подібних дослідженнях…

    2. Тамара
      Травень 12th, 2010 at 10:14 | #2

      Досить цікава тема для дослідження, стаття справила на мене позитивні враження. Чекаю Ваших нових публікацій.

    3. Сашка
      Серпень 30th, 2010 at 19:08 | #3

      Це дійсно актуально на сьогоднішній день. Автор висвітлила актуальні проблеми кожного чоловіка в нинішньому не легкому житті суспільства. Сьогодні чоловікам важко ідентифікувати себе із купою грошей а як же почуття, духовний світ ми також ЛЮДИ!!!!!

    4. Оля-ля
      Березень 3rd, 2011 at 12:42 | #4

      Просто блискучий аналіз суспільних стереотипів!

    5. Березень 16th, 2011 at 18:16 | #5

      Блискуча стаття!

    1. Зворотні посилання відсутні.

    Публікація статті Опублікувати свою статтю