Автор статті:

Ольга Грушицька

У статті аналізуються інтегровані уроки як один із видів нетрадиційних уроків, важливість їх використання у сучасній методиці; визначається різниця між інтеграцією та міжпредметними зв’язками.
Ключові слова: інтегрований урок, міжпредметні зв’язки, міжпредметна інтеграція, бінарний урок.
Computer-integrated lessons as one of types of untraditional lessons, importance of their using in a modern method are examinated in the article; a difference is selected between integration and between subject copulas.
Key words: computer-integrated lesson, intersubject copulas, intersubject integration, binary lesson.
Одним із напрямів методичного збагачення уроків є проведення їх на основі інтеграції змісту, дібраного з кількох предметів і об’єднаного навколо однієї теми. Це об’єднання має на меті інформаційне й емоційне збагачення сприймання, мислення і почуттів учнів завдяки залученню цікавого матеріалу, що дає змогу з різних боків пізнати явище, поняття, досягти цілісності знань.
Одним із видів нетрадиційних уроків є інтегрований урок. Поняття “інтеграція” означає процес пристосування й об’єднання розрізнених елементів в єдине ціле за умови їх цільової та функціональної однотипності. У перекладі з латинської “інтеграція” означає “відтворення”.
Потрібно розрізняти інтеграцію і міжпредметні зв’язки, які становлять короткі принагідні вкраплення в урок відомостей з матеріалу інших предметів, що сприяють глибшому сприйманню та осмисленню виучуваного. Інтегрований урок ─ новий тип уроку, у якому поєднано відомості з різних навчальних предметів на певну тему.
Мета нашого дослідження полягає у з’ясування важливості використання інтеграції у процесі вивчення української мови з іншими навчальними дисциплінами.
О. М. Біляєв поділяє міжпредметну інтеграцію на повну (становить собою об’єднання в одному курсі різних навчальних предметів) і часткову( полягає в поєднанні матеріалу різних предметів, підпорядкованого одній темі) [1, с. 36]. На основі часткової міжпредметної інтеграції будуються інтегровані уроки. Повна міжпредметна інтеграція застосовується за кордоном.
Розрізняють інтеграцію за змістом (залучення матеріалу з інших, дотичних предметів) та інтеграцію за способом пізнавальної діяльності, якими є спостереження, мислення, мовлення. В інтегрованому уроці застосовують обидва способи [1, с. 36].
Як різновид інтегрованого уроку виокремлюють бінарні уроки (від лат. binaries ─ подвійний), що є органічним поєднанням двох предметів, наприклад української мови та літератури, української мови та математики. В їх підготовці беруть участь вчителі обох предметів.
Застосування міжпредметних зв’язків на уроках української мови сприяє інтеграції навчанню, яке реалізується у формі інтегрованих уроків. Приклади інтегрованого навчання наведено в низці статей, уміщених на сторінках таких журналів, як: “Дивослово”, “Українська мова і література в школі”, “Українська мова та література в середніх школах, гімназіях, ліцеях, та колегіумах” та інших. Сучасні вчителі активно використовують ідеї та досвід В. О. Сухомлинського, який розробив систему уроків мовлення на природі, надаючи їм емоційно-естетичного забарвлення.
У старших класах інтегрування окремих предметів, навіть споріднених, створює труднощі у підготовці вчителя до уроку. Це вимагає від нього не тільки високої кваліфікації, а й відповідної наукової ерудиції з тих предметів, на основі яких інтегрується урок. Тому нерідко на одному уроці, інтегрованому за змістом, доводиться працювати двом, а то й трьом учителям: один, наприклад з літературною частиною матеріалу, другий – з історичною, третій – з образотворчою, четвертий – з музичною тощо. За таких умов інтеграція перетворюється в реалізацію на одному уроці фрагментів різних предметів, що призводить до випадкового зрощення одиниць інформації, штучного поєднання змісту різних шкільних дисциплін.
«Навчити вчитись ─ це означає зробити так, щоб учіння стало для кожного школяра не тільки необхідністю, але й величезною радістю пізнання» [3, с. 29]. В цьому учневі може допомогти тільки вчитель. Василь Сухомлинський говорив: «Майстер педагогічної справи настільки добре знає азбуку своєї науки , що на уроці, в ході вивчення матеріалу, в центрі його уваги не сам зміст того, що вивчається, а учні, їх розумова праця, їх мислення, труднощі їхньої праці» [8, с. 5]. Тому, готуючись до уроку, вчитель повинен старанно продумувати зміст навчальних завдань і використання різних прийомів подачі їх, щоб забезпечити кожному учневі радість першовідкривача, яка є могутнім стимулом до активізації мислення школяра.
Можливості для інтеграції досить широкі. Щодо кількості уроків інтегрованого змісту однозначної відповіді немає. Все залежить від уміння вчителя провести урок так, щоб не було перевантаження дітей враженнями, щоб він був не мозаїкою окремих картин, а слугував одній меті. Для цього треба завчасно проаналізувати календарні планування і взяти ті питання з програми, які близькі за змістом або метою використання.
«Творчість учителя породжує творчість учня. Найефективніший той урок, на якому на всіх і на все вистачає часу й уваги, коли всім цікаво вчитись» [5, с. 17]. Тому кожний учитель повинен пам’ятати, що творча активність дитини на уроці не виникає сама по собі, її треба стимулювати, створювати відповідну атмосферу. Урок у сучасних умовах повинен мати творчий характер. Потрібно запозичувати все краще з досвіду вчителів, самому шукати інші, більш ефективні підходи до пояснення нового і повторення вивченого матеріалу.
Інтегрований урок, як і звичайний традиційний урок, направлений на досягнення триєдиної мети. З урахуванням цього загальні вимоги до нього конкретизуються в дидактичних, виховних і розвивальних вимогах.
З метою покращання якості проведення уроку, підвищення рівня знань учнів виокремлюються такі вимоги до проведення інтегрованих уроків:
1) використання нових досягнень науки, передової педагогічної практики, побудови уроку на основі закономірностей навчально-виховного процесу;
2) забезпечення належних умов для продуктивної пізнавальної діяльності учнів з врахуванням їх інтересів, здібностей і потреб;
3) зв’язок із раніше засвоєними знаннями і вміннями, опора на досягнутий рівень розвитку учнів;
4) мотивація й активізація розвитку всіх сфер особистості;
5) логічність і емоційність всіх етапів навчально-виховної діяльності;
6) ефективність використання педагогічних засобів;
7) зв’язок із життям, особистим досвідом учнів;
формування практично необхідних знань, умінь, навичок, раціональних прийомів мислення і діяльності;
9) формування вміння вчитися, потреби постійно поповнювати обсяг знань;
10) ретельна діяльність, прогнозування, проектування і планування кожного уроку [4, с. 234] .
Мета уроків, побудованих на інтегрованому змісті, ─ створити передумови для різнобічного розгляду певного об’єкта, поняття, явища, формування мислення, збудження уяви, позитивно емоційного ставлення до пізнання. Різні види діяльності (художньо-трудова, малювання, читання, слухання тощо), які притаманні урокам інтегрованого змісту, роблять їх цікавими, запобігають стомлюванню дітей, посилюють інтерес до навчання та школи в цілому. Інтегровані уроки слід проводити як вступні до певної теми (розділу), так і підсумкові. Традиційної методики проведення інтегрованих уроків ще немає.
Ідея інтеграції знань є надзвичайно популярною в освіті. Її освоєння, як свідчить практика зарубіжних країн (Угорщини, Фінляндії, Німеччини) та вітчизняна педагогіка, дає можливість формувати в учнів якісно нові знання, що характеризуються вищим рівнем мислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищенням їх дієвості. Таким чином, інтегрування є якісно відмінним способом структурування, презентації та засвоєння програмового змісту, уможливлює системний виклад знань у нових органічних взаємозв’язках.

Авторські права належать автору статті на naub.org.ua

ЛІТЕРАТУРА
1. Біляєв О. М. Інтегровані уроки рідної мови / О. М. Біляєв // Дивослово. ─ №5. ─ с. 36 ─ 40.
2. Варзацька Л. О. Типи інтегрованих уроків мови та мовлення / Л. О. Варзацька // Початкова школа. ─ 1996. – №6. ─ с.11─ 14
3. Калягін Ю. М. Інтеграція шкільного навчання / Ю. М. Калягін // Початкова школа. ─1990. ─ №9 ─ с. 28 ─ 31.
4. Каменський Я. А. Велика дидактика. ─ К.:Радуга, 1955. ─ 420 с.
5. Комар О. А., Лобановська О. М., Лаптєва Л. Ф. Проводимо інтегровані уроки / О. А. Комар, О. М. Лобановська, Л. Ф. Лаптєва // Початкова школа ─ 1996. ─ №1. ─ с. 16 ─ 18.
6. Лактай Л. К. Нестандартний урок / Л. К. Лактай // Початкова школа. ─1992. ─ №3. ─ с. 31.
7. Присяжнюк Н. І . Інтегровані уроки / І. Н. Присяжнюк // Рідна школа ─ 1997. ─ №8. ─с. 27 ─ 32.
8. Савченко О. Я. Дидактичні особливості інтегрованих уроків / О. Я. Савченко // Початкова школа. ─ 1992. ─ №1 с. 2 ─ 9.
9. Шпак В. Ю., Митник О. А. Народження нестандартного уроку / В. Ю. Шпак, О. А. Митник // Початкова школа. ─ 1997. ─ №2 ─ с. 8 ─ 13.

Науковий керівник ─ Хом’як І. М., доктор педагогічних наук, професор,

завідувач кафедри української мови НаУ “ОА”, академік АН ВШ України

Інші записи:

Ольга Грушицька Гуманітарного факультету, Студентські публікації