Співпраця України із СОТ: виклики та можливості

Визначено сутність Світової організації торгівлі та її основні цілі, виявлено умови вступу до СОТ та проаналізовано вимоги щодо України. Досліджено співпрацю України із СОТ, виявлено позитивні та негативні її наслідки. Сформульовано перспективи розвитку України в  умовах інтеграції до світового господарства.

Постановка проблеми. Розвиток багатьох країн значною мірою залежить від їх участі у світових організаціях. Вони, в свою чергу, підтримують економіку країн на належному рівні та сприяють процесу інтеграції та глобалізації. Україна належить до тих країн, які мають досить добре розвинуті зв’язки з іншими державами. Вона також активно співпрацює з міжнародними  організаціями. Однією із таких організацій є СОТ, яка охоплює 152 члени на, які припадає 95% світового торговельного обороту. Кожна країна, яка прагне інтегруватись у світове господарство, повинна стати учасником Світової організації торгівлі.

У травні 2008 року Україна стала повноправним членом Світової організації торгівлі, що покращує економічні перспективи країни. Хоча вступ до СОТ дещо ускладнить життя українських виробників, для економічного розвитку країни у цілому він буде позитивним. Колишній президент України  Віктор Ющенко заявив, що вступ до СОТ, можливо, дозволить пришвидшити ріст внутрішнього валового продукту, хоча основні переваги членства у СОТ навряд чи одразу та відчутно позначаться на економічному розвитку України. Запрошення до вступу у СОТ означало, що Україна готова дотримуватись правил і вимог, що прийняті у 152-х країнах-членах СОТ, що позитивно відобразиться на ставленні до неї з боку іноземних інвесторів. Проте криза, яка існує зараз, вносить свої корективи у розвиток країн світу. Україні слід переглянути деякі аспекти, що стосуються розвитку її економіки, виділивши галузі спеціалізації та створивши передумови для розвитку менш розвинених галузей.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Вагомий внесок у дослідженні місця України у СОТ, її вплив на розвиток вітчизняної економіки зробили такі вчені: Т. Циганкова, В. Мазуренко, О. Білорус, О. Жолудь, І. Бураковський, О. Рябченко, В. Лановий, В.Черевко У їхніх працях представлені усі переваги та недоліки від співпраці України із СОТ. Ними також було досліджено основні цілі діяльності даної організації, принципи діяльності, умови входження. Вітчизняні вчені глибоко дослідили не лише сучасний стан співпраці України із СОТ, але й зробили припущення щодо подальшого розвитку відносин.

Мета. Метою статті є аналіз необхідності, можливостей, загроз та перспектив співпраці України із СОТ. Дослідження даної теми передбачає виконання таких завдань:

1. Визначення сутності СОТ;

2. Виокремлення цілей та умов вступу до СОТ;

3. Дослідження позитивних та негативних наслідків співпраці України із СОТ.

Виклад основного матеріалу. Світова організація торгівлі (СОТ) встановлює правила торгівлі між державами на міжнародному рівні. За останні роки значно розширилася сфера діяльності СОТ, яка на сьогодні далеко виходить за рамки власне торговельних стосунків. СОТ є потужною і впливовою міжнародною структурою, здатною виконувати функції міжнародного економічного регулювання. Членство у СОТ стало на сьогодні практично обов`язковою умовою для будь-якої країни, що прагне інтегруватися у світове господарство. Практично всі розвинені держави зараз є членами СОТ. Окрім суто економічних переваг, які досягаються шляхом зниження бар’єрів у торгівлі, система СОТ позитивно впливає на політичну і соціальну ситуацію в країнах, а також на індивідуальний добробут громадян.

Основними цілями СОТ є:  підвищення життєвого рівня, забезпечення повної зайнятості, постійне зростання доходів і ефективного попиту, розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними, оптимальне використання світових ресурсів у відповідності з цілями сталого розвитку, захист і збереження навколишнього середовища, забезпечення для країн, що розвиваються, і найменш розвинених країн такої участі в міжнародній торгівлі, яка б відповідала потребам їхнього економічного розвитку [7].

Існують переваги від вступу України до СОТ як для виробників, так і для споживачів. Охарактеризуємо їх. Перш за все, зазначимо основні переваги СОТ. Серед них такі: зменшення тарифних і нетарифних обмежень у доступі українських товарів майже на всі світові ринки, що дасть змогу збільшити експорт вітчизняної продукції та підвищити ефективність структури експорту за рахунок високо-технологічної наукомісткої продукції, членство в СОТ є потужним інструментом захисту національних виробників від недобросовісного імпорту, основою стабільності розвитку торговельних відносин та справедливого розв’язання торговельних спорів з партнерами, підвищення рівня іноземного інвестування в українську економіку для виробництва товарів і послуг та наступної торгівлі ними з країнами-партнерами із СОТ. Наслідком є модернізація структури українського виробництва та створення нових робочих місць, системна трансформація українського економічного законодавства відповідно до принципів, норм і стандартів СОТ, що довели свою ефективність у найрозвиненіших країнах світу, приєднання України до СОТ дасть змогу лібералізувати умови торгівлі та співпраці з країнами-членами  Європейського Союзу. Споживачі отримають розширення асортименту та якості пропонованих товарів і послуг, зниження їхньої ціни. В результаті скасування торговельних бар’єрів можуть подешевшати не не лише готові імпортовані товари та послуги, а й вітчизняні, у виробництві яких використовуються імпортні комплектуючі. Водночас відбуваються відповідні зміни в обсягах і структурі споживання [4].

Авторські права належать автору статті на www.naub.org.ua

Високу ймовірність переважання позитивних наслідків вступу України до СОТ мають харчова та легка промисловість, телекомунікації, туристичні послуги, фондовий ринок, трубопровідний транспорт, страхування, поштовий зв’язок, банківські послуги. Можливий баланс між позитивними і негативними наслідками вступу України до СОТ матимуть енергетика та авіаційний транспорт.

Головною відмінністю участі у СОТ від участі в інших організаціях є те, що очікування від членства СОТ не могли і не можуть бути пов’язані з отриманням певних грошей, як, наприклад, від МВФ. Мова йде про розвиток економіки країни. Аналізуючи діяльність України впродовж останнього року, можна зробити висновки, що за обсягами торгівлі Україна посіла 33 місце серед решти 152 країн-членів. Налагодити тісніші торговельні зв’язки з іншими учасниками СОТ допомогло припинення квотування експорту української металопродукції. Так, обсяги постачання металопродукції до Болгарії зросли більш як у три рази, до Румунії — у 1,7 разу. Втішні торговельні результати простежувались і з африканськими країнами та США, з якими український зовнішньоторговельний оборот зріс відповідно на 61% та на 85%.

Із вступом до СОТ держава отримала необхідні передумови, які складають стратегію інтенсивного економічного зростання. Ключовим питанням в умовах членства України у СОТ залишається необхідність впровадження структурних реформ вітчизняної економіки у такий засіб, який би гарантував покращення ефективності промислового та сільськогосподарського секторів економіки. В рамках вступу до СОТ, з метою забезпечення належного рівня підтримки сільськогосподарських товаровиробників, Україна зберегла право застосування спеціальних режимів оподаткування ПДВ у вигляді доходів, від яких відмовилася держава, як альтернативи прямій бюджетній підтримці у зв’язку із обмеженістю фінансових ресурсів держави. Завдяки дії цих режимів у розпорядженні сільгосптоваровиробників залишилося у 2007 році 5,7 млрд. грн, у 2008 році – близько 6 млрд. гривень [1].

Найбільш суттєвим наслідком для громадян та вітчизняних виробників вступу держави до СОТ є врегулювання питань доступу українських товарів і послуг до ринків країн-членів СОТ та іноземних товарів і послуг – до вітчизняного ринку. Дійсно, членство у СОТ суттєво вплинуло на розвиток експорту, а українські експортери отримали додаткові права у торговельних суперечках та вже використовують механізм СОТ для вирішення питань захисту власних торговельних інтересів. Із вступом до СОТ, відповідно до Угоди між Урядом України та Європейським Співтовариством про торгівлю деякими сталеливарними виробами, було скасовано кількісні обмеження щодо експорту металопродукції до країн-членів ЄС. Загалом експортно-орієнтовані сектори економіки, навіть за попереднім аналізом (офіційні дані статистики характеризують далеко не повну річницю членства України у СОТ), особливо виграють від вступу до СОТ скориставшись відкриттям міжнародних ринків для українських товарів. У першій половині 2008 року українська економіка демонструвала значне зростання обсягів зовнішньої торгівлі. Так, за перше півріччя 2008 р. обсяги експорту товарів, порівняно з першим півріччям 2007 р., збільшилися на 40,6%, імпорту – на 45,4% і становили, відповідно, 32,5 та 40,2 млрд. дол. США. У червні 2008 р., першому місяці членства України в СОТ, вперше номінальні темпи приросту експорту й імпорту товарів перевищили 60-відсотковий рівень і становили, відповідно, 62,4% і 65,6%.

Водночас, фінансова криза, що розвивалася у світі протягом 2008 року справила визначальний вплив на розвиток національної економіки та зовнішньоторговельні відносини зокрема. Після стійкої тенденції економічного зростання на рівні 6,5% у І півріччі, приріст реального ВВП в цілому за 2008 рік становив 2,1%. Через загострення у другій половині 2008 року світової економічної кризи та, відповідне, суттєве звуження зовнішнього попиту, спостерігалося зменшення обсягів виробництва починаючи з ІІІ кварталу саме в експортоорієнтованих секторах економіки (насамперед, хімічному та металургійному) [3].

СОТ встановлює жорсткі умови для країн-членів. Україні слід користуватись досвідом зарубіжних країн при побудові власної стратегії розвитку. Для прикладу візьмемо Польщу. Одним з важливих напрямів адаптації до вимог СОТ є цілеспрямована державна підтримка експорту. Тут було запроваджено систему підтримки експорту, яка включає в себе спрощені митні процедури для експортерів, що отримали статус “солідних”; часткову компенсацію затрат, пов’язаних з участю малих та середніх підприємств в зарубіжних виставках та ярмарках; кредити (урядові, комерційних банків і банківських консорціумів); банківські гарантії за експортними кредитами; урядові гарантії за кредитами які надаються на розвиток експортного виробництва; страхування кредитів і експортного ризику; доплати до процентних ставок експортних кредитів; податкові пільги для підприємств з великою часткою експортного виробництва; субсидії експортерам сільськогосподарської продукції тощо [7].

Побічні висновки щодо впливу членства у СОТ на активізацію зовнішньоторговельної діяльності вітчизняних підприємств можна зробити на основі порівняльного аналізу географічної структури ЗЕД за 2007 – 2008р.р. Так, експорт до країн-членів ЄС за 2008р. становив 3,4 млрд. дол. США, що більше, ніж за 2007 рік на 72% або 1,4 млрд. дол. США. Одним із основних позитивних факторів, що вплинув на експорт промислової продукції після вступу України до СОТ є припинення квотування експорту української металопродукції на ринок ЄС. Зовнішньоторговельний обіг між Україною та США в порівнянні з 2007 роком збільшився на 217,3 млн. дол. США або на 85% Зовнішньоторговельний обіг між Україною та Африканськими країнами порівняно з 2007 роком збільшився на 61% (на 393,8 млн. дол. США), причому експорт збільшився на 67,5% (на 344,2 млн. дол. США) і становить 854,4 млн. дол. США. Основний позитивний вплив на динаміку експорту до країн Центральної та Східної Європи пов’язаний із скасуванням кількісних обмежень на імпорт в країни ЄС шести груп металопродукції, що дозволило суттєво збільшити експорт металопродукції до окремих країн регіону, зокрема до Болгарії – більш як у 3 рази, Румунії – у 1,7 рази тощо.
Найбільше зростання відбулося у ІІ та ІІІ кварталах 2008 року. Основний позитивний вплив на динаміку українського експорту до країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону також пов’язаний із скасуванням кількісних обмежень на імпорт в країни регіону, що дозволило збільшити експорт металопродукції та продукції хімічної галузі.

Найсуттєвішою перевагою членства України в СОТ є створення умов для збільшення іноземних інвестицій у вітчизняну економіку. Чистий приріст прямих іноземних інвестицій за І півріччя 2008 року становив 6,9 млрд. дол. США, що у 2,7 рази перевищував показник січня-червня 2007 року. Однак, з огляду на зменшення у ІІ півріччі 2008 року притоку інвестицій (на 0,737 млн. дол. США), чистий приріст за 2008 рік становив 6,2 млрд. дол. США, що на 22,1% менше приросту 2007 року [6].

Членство у СОТ значною мірою впливає на ринкові реформи в Україні шляхом створення цивілізованих умов конкуренції, зростання прозорості державної політики і приведення законодавства у відповідність до норм і правил СОТ. Ці чинники сприяють не тільки зростанню обсягів іноземних інвестицій  в економіку України, але і покращенню умов для підприємництва, у тому числі і у сільській місцевості, що позитивно позначається на вирішенні ряду соціальних проблем села. Членство у СОТ є каталізатором більш швидкого створення ринкових інституцій і в аграрному секторі, що сприяє  виходу сільського господарства із стану депресії і створить умови для пріоритетного розвитку сільської місцевості. Поступово, як і в інших постсоціалістичних країнах Європи, продовжуватиме відбуватися зміщення акцентів бюджетної підтримки сільського господарства у бік підтримки розвитку сільської місцевості.  Йдеться про перевагу заходів “зеленої скриньки” СОТ над заходами “жовтої скриньки”[5].

До найбільших ризиків можна віднести поступове (протягом 6 років) зменшення рівня захисту внутрішнього агропродовольчого ринку. Україна, як і всі країни з перехідною економікою, пройшла шлях від лібералізації торгівлі, цін і обмеженого втручання у функціонування ринків до політики підтримки цін і ринків, в першу чергу, шляхом імпортних і експортних обмежень. Результатом високого рівня захисту внутрішнього ринку стало те, що близько 95% продовольчої продукції на ньому становить продукція українського виробника. Національні виробники понесуть певні втрати, пов’язані з адаптацією до нового конкурентного та регулятивного середовища. Час, відведений для підготовки вітчизняних товаровиробників, досить обмежений.  На думку спеціалістів Міністерства економіки і з питань європейської інтеграції України, присутність національного виробника на агропродовольчому ринку може зменшитися до 60-70% [6]. Отже, частину внутрішнього продовольчого  ринку наші виробники могли б втратити внаслідок вступу у СОТ. Правда, фактором, що протидіє зменшенню  частки вітчизняних продовольчих товарів на внутрішньому ринку, може стати усталеність споживчих уподобань населення. Але не треба забувати про те, що зниження імпортних мит відкриє шлях до внутрішнього ринку, в першу чергу, відносно дешевій імпортній продукції. Це, з одного боку, позитивно впливатиме на задоволення попиту населення, але, з іншого, негативно позначиться на становищі власного виробника, що в підсумку може звести нанівець переваги для населення, особливо для сільського.

З метою нейтралізації можливих негативних наслідків уряд розробив спеціальний план заходів, що встановлює порядок реалізації відповідних заходів із зазначенням термінів та відповідальними міністерствами для виконання відомствами. Серед захисних та обмежувальних заходів, можливість застосування яких передбачено в рамках угод СОТ, варто виділити такі: можливість введення тимчасових обмежень імпорту з метою вирівнювання платіжного балансу. Процедура запровадження тимчасового режиму обмежень передбачає: наявність відповідних обґрунтувань, недопущення погіршення стану із зовнішніми розрахунками, застосування до товару не більше одного обмежувального заходу (відповідно до домовленості про платіжний баланс, можливість підвищення імпортного мита та застосування кількісних обмежень імпорту, можливість вводити обмеження імпорту сільськогосподарської продукції, угода про субсидії та компенсаційні заходи [2].

На сучасному етапі невпинно зростає відкритість національної економіки, що знаходить відбиток у збільшенні частки експорту та імпорту у ВВП, при цьому становище на традиційних ринках збуту для українського експорту (металургійна та хімічна продукція) є невизначеним, значна частина експертів прогнозує погіршення їхньої кон’юнктури, через украй повільні процеси модернізації структури економіки та оновлення основних фондів на вельми низькому рівні залишається конкурентоспроможність більшості галузей економіки. Нагальним завданням є переорієнтація на чинники економічного зростання, які базуються на внутрішньому споживчому та інвестиційному попиті. Перед урядом стоїть завдання всебічного стимулювання інвестиційних процесів та надання їм інноваційної спрямованості.

Висновки. СОТ є потужною міжнародною організацією, яка регулює торгівельні відносини між країнами світу. Велика кількість країн має на меті вступ до СОТ. Україна є учасником СОТ з 2008 р. Співпраця з даною організацією несе в собі не тільки нові шанси, але й містить певні ризики та загрози. Перш за все, це загострення конкуренції між українськими товаровиробниками продукції та новими країнами-членами СОТ. Україна є досить погано захищеною перед СОТ. Проте уряд має змогу використовувати досвід іноземних держав з метою проведення ефективної політики, яка призведе до покращення ситуації в українській економіці.

Загалом вступ до СОТ є важливим кроком уперед, оскільки несе в собі перспективи вступу до інших міжнародних організацій, що матиме позитивні наслідки.

Список використаних джерел та літератури

  1. Бурлай Т.В. Інтеграція України до Світової організації торгівлі: оцінка перспектив через призму досвіду країн з перехідною економікою //http://redhat9.niss.gov.ua/Table/Jalilo18/006.htm
  2. Мельник Л. Можливості для Українських підприємств після вcтупу в СОТ //http://www.universum.org.ua
  3. www.me.gov.ua
  4. www.nbuv.gov.ua
  5. www. rada.gov.ua
  6. www. ukrstat.gov.ua
  7. www.wikipedia.com.ua

Інші записи:

    Не знайдено

Правничого факультету

  • Посилання
    1. Коментарі відсутні.
    1. Зворотні посилання відсутні.

    Публікація статті Опублікувати свою статтю