Автор статті:

Бондарчук Ярослава Віталіївна

Авторські права належать автору статті на naub.org.ua

Серед вищих навчальних закладів України Національний університет «Острозька академія» посідає особливе місце. Унікальність цього вузу в тому, що він одночасно є наймолодшим і найстарішим – відродженим в 1994 р. спадкоємцем першої школи вищого типу східнослов’янських народів – Острозької слов’яно-греко-латинської академії (1576–1636), яка відігравала значну роль в українській освіті і культурі XVI–XVII ст. Після закриття в 1636р. академія припинила існування на 360 років. Лише із здобуттям Україною незалежності стало можливим відродження цього закладу в Острозі згідно з указом президента Л.М.Кравчука від 12 квітня 1994 року. Визначну роль у відновленні академії відіграло краєзнавче товариство «Спадщина» на чолі з П.З.Андруховим, а також підтримка цього починання ректором Києво-Могилянської академії В.Брюховецьким, державними посадовцями Р.Василишиним, В.Бабаком, В.Руденком. Історичне коріння академії гарантувало їй постійну увагу і підтримку з боку уряду. Завдяки указам президентів 1996, 2000 та 2004 рр., Острозька академія підняла свій статус від середнього навчального закладу – колегіуму до національного університету, що нині широко відомий за межами нашої держави і відзначений міжнародними нагородами. Феномен Острозької академії, яка за короткий період досягла значних успіхів, гідних здивувати світ, можна пояснити не тільки підтримкою держави і закордонних меценатів, але й, насамперед, титанічною працею керівництва, викладачів та працівників цього закладу, що сумісними зусиллями в роки складного становлення держави всупереч всім труднощам, зуміли створити диво – підняти академію на рівень провідних вузів України.
Історія відродженої академії ще не дочекалась грунтовної монографії, отож наше дослідження написане на основі вивчення документального матеріалу, а також статей П.З. Андрухова, М.П.Ковальського, І.Д. Пасічника, С.В.Грищука та багатьох інших авторів, які висвітлювали процес заснування і розвитку академії у періодичних виданнях.
Відродження академії. Ідея відродження академії вперше була висловлена в 1930-ті рр. діячами українського національного руху, зокрема Іваном Огієнком. Об’єктивно її подальшому розвитку сприяли наукові пошуки Миколи Павловича Ковальського (1929–2006), Ярослава Дмитровича Ісаєвича, Ігоря Зинов’ївича Мицька та інших дослідників, що вивчали історію та інтелектуальну спадщину Острозької академії, однак втілити цю ідею в життя в часи, коли Україна не була незалежною державою, було неможливо. У 1989 р. на хвилі національного піднесення в Україні, місцевою інтелігенцією Острога було створено краєзнавче товариство «Спадщина», яке очолив Петро Зотович Андрухов (1924–1996). Метою товариства було відродження культурної спадщини міста. За підтримки голови міськради Миколи Володимировича Грищука та доктора історичних наук Миколи Павловича Ковальського, який працював тоді на посаді зав. Кафедрою джерелознавства Дніпропетровського університету, у 1990 р. товариство започаткувало проведення наукових конференцій «Острог на порозі 900-річчя», виступило з ініціативою відродження Острозької академії. Після здобуття Україною незалежності ця ідея не видавалась фантастичною. Значним поштовхом для активізації роботи з питань відродження академії було видання розпорядження Голови Верховної Ради України Л.М. Кравчука від 19 вересня 1991 р. «Про відродження Києво-Могилянської академії». У вересні 1993 р. з ініціативи М.В.Грищука та П.З.Андрухова відбувся І з’їзд острожна, на якому було прийнято рішення про відродження ОА і створений організаційний комітет для здійснення цієї мети. 13 жовтня 1993 р. відбулися збори інтелігенції міста Острога, на яких знову розглядалося питання про відродження Острозької академії. Постанова зборів стала основою для звернення до Президента України. 18 січня 1994р. Острозька міська рада прийняла рішення подати клопотання до Президента України щодо вирішення питання про відновлення в Острозі державного університету «Острозька академія», після чого був надісланий відповідний лист. З подібним листом Міська рада звернулася до Обласної ради народних депутатів, а остання, у свою чергу надіслала лист до Президента України. У цей же час організаційним комітетом у справі відродження ОА був надісланий лист до ректора Києво-Могилянської академії В. Брюховецького з проханням сприяти справі відродження академії в Острозі. В.Брюховецький щиро підтримав починання острожна, про що повідомив у листі до Президента України від 24 березня 1994 року. Особиста підтримка ідеї відродження академії В. Брюховецьким, прем’єр-міністром М.Г.Жулинським, представником Президента в Рівненській області, головою Обласної ради народних депутатів Р.Василишиним, заступником міністра освіти В.Бабаком, радником президента з питань територій В.Руденком прискорила процес підписання Президентом указу. 12 квітня 1994 р. Л.М.Кравчук затвердив указ № 156 «Про утворення Острозького колегіуму».
Ректором був призначений доктор психології декан педагогічного факультету Рівненського педагогічного інституту Ігор Демидович Пасічник, який очолює академію і донині, користуючись серед викладачів і студентів заслуженим авторитетом вченого та доброї, чесної і порядної у вищій ступені людини. На його долю випала історична і складна місія – очолити навчальний заклад, який потрібно було ще створити у невеликому районному центрі, в час, коли держава ледве спиналася на ноги. Це було дуже нелегкою справою, і Ігор Демидович з честю виконав її. За короткий період було вирішено питання функціонування Острозького вищого колегіуму спочатку в комплексі з Національним університетом «Києво-Могилянська академія», створена належна матеріальна база для навчання – відреставровано комплекс приміщень колишнього капуцинського монастиря XVIII ст. та жіночого училища графині Антоніни Дмитрівни Блудової др. пол. ХІХ – поч. ХХ ст, у яких розмістилась академія, започатковано формування книжкового фонду наукової бібліотеки, для чого чимало зусиль приложили її перші директори Михайло Володимирович Поток та Леонід Андронікович Гошовський; встановлено контакти з вузами, науковими установами України, закордону, з українською діаспорою, і головне, сформовано основу науково-педагогічного складу академії. За ініціативою І.Д.Пасічника діяльність Острозької Академії була побудована на традиціях Острозької слов’яно-греко-латинської академії XVI-XVII ст., на принципах чесності, справедливості, демократизму, глибокої поваги та вимогливості до кожного працівника. Із самого початку в Острозькій академії була введена 100-бальна рейтингова система навчання. Найголовнішим принципом виховання студентів, як це було і за часів князя К.-В.Острозького, став принцип духовності. Девіз ОА, автором якого є І.Д.Пасічник – «Глибокі знання та висока духовність».
Зачну роль у відродженні та становленні академії поряд з І.Д.Пасічником відіграли проректори з адміністративно-господарської частини Ігор Володимирович Грицюк, який обіймав цю посаду в 1994 – 1998 рр., та Микола Володимирович Грищук, що очолює АГЧ з 1998 р. і донині, – кандидат політології, доцент кафедри політології, магістр права, заслужений працівник освіти України/
Проректором з навчально-виховної роботи був призначений Василь Миколайович Жуковський – лінгвіст, доктор педагогічних наук, який фактично створив новий напрямок у сучасній українській педагогіці – виховання молоді на засадах християнської моралі, став ініціатором проведення щорічних міжнародних конференцій під гаслом «Виховання молоді на засадах християнської моралі в процесі духовного відродження України», творцем факультету релігієзнавства, настоятелем академічного храму св. Федора Острозького.
Посаду проректора з наукової роботи обійняв Микола Павлович Ковальський – видатний український джерелознавець, фундатор і лідер Дніпропетровської джерелознавчої школи, створювач нової острозької школи істориків. Неможливо перебільшити вагомість внеску цього вченого у розвиток джерелознавства з історії України. Він розробив структуру джерельної бази з історії України XVI–XVII ст., відпрацював методи дослідження джерел різних видів, апробував методику архівної евристики, визначив її стадії, найбільш інформативні комплекси джерел, їх теоретичну модальність, розшукав та систематизував такий джерельний масив, який вражає своїм обсягом: обстежив архіви, музеї та бібліотеки Москви, Санкт-Петербургу, Львова, Києва, Харкова, Чернівців, Ужгорода, Варшави, Кракова, Познані, Вроцлава, Любліна, Пшемисла та ін. Величезна заслуга вченого у підготовці істориків-джерелознавців дає підстави аргументовано стверджувати, що він створив власну школу джерелознавства – школу Ковальського. З його ініціативи студенти історичних факультетів Дніпропетровського університету, а згодом Острозької академії щорічно відбували практику в ЦДІАК України. Для багатьох з них архів ставав справжньою науковою лабораторією, а тематика курсових робіт переростала в кандидатські, а згодом докторські дисертації, джерелом яких були архівні документи.
Під керівництвом М.П.Ковальського було захищено 25 дисертацій, зокрема: Мицика Ю.А. (Джерела з історії визвольної війни 1648–1654 рр.), Атаманенко В.Б. (Джерела Луцького гродського суду як джерело історії селянства Волині), Кулаковського П.М. (Волинська метрика як джерело до історії Київського та Брацлавського воєводства), Журби О.І. (Діяльність Київської археографічної комісії), Репана О.А. (Українське козацтво в російсько-турецькій війні 1735–1739 рр.) та багато інших . У Острозькій академії почалася нова сторінка біографії вченого, він очолив кафедру історії, яка завдячуючи йому була сформована в академії найпершою із його учнів Петра Михайловича Кулаковського, Віктора Борисовича та Алли Євгеніївни Атаманенків; наукова творчість вченого досягла свого апогею в роботі як головного редактора над енциклопедичним виданням «Острозька академія XVI–XVII ст.», над книгами «Етюди з історії Острога», «Острозькі просвітники XCVI–XX ст.», численними науковими статтями. З 2005 р. – часу хвороби М.П.Ковальського, посаду ректора з наукової роботи обійняв доктор філософії, визначний спеціаліст в галузі історії філософії України та релігієзнавства Петро Михайлович Кралюк. Завдяки самовідданій праці керівництва академії, її викладачів та працівників, поступово долаючи невіру скептиків, Острозька академія з року в рік невпинно набирала нових обертів у навчальній і науковій діяльності, розширювала свою матеріальну базу, набуваючи все більшого авторитету серед вітчизняних та закордонних вузів та наукових установ.
Етапи становлення академії. Між юридичним оформленням закладу освіти та початком його фактичного існування пройшло півроку.
7 грудня 1994 р. в Острозькому вищому колегіумі почали навчання 100 перших студентів підготовчого відділення. 1 вересня 1995 р. розпочались заняття на економічному та гуманітарному факультетах.
Однією з самих нагальних проблем, що постала перед керівництвом академії в перші роки її діяльності було повернення академії її історичної назви та виведення її на третій рівень акредитації вищого закладу освіти. На підставі документальних джерел, у яких згадується про Острозьку академію як про вищий навчальний заклад, який існував з 1576 до 1636 pp. (зокрема заповіту Ельжбети-Гальшки княжни Острозької), 5 червня 1996 р. був оприлюднений указ президента Л.Д. Кучми № 403 «Про перейменування Острозького колегіуму в академію». 22 січня 2000 р. вийшов указ Президента «Про перейменування Острозької академії в університет «Острозька академія».
30 жовтня 2000 р. – указ «Про надання університету «Острозька академія» статусу національного і надалі іменувати його Національний університет «Острозька академія».
У 2001 році до 425-річчя академії було збудовано професорське містечко – 14 комфортабельних котеджів для професури, створений великий спортивний комплекс, що включає реконструйований за сучасними вимогами стадіон, спортивний зал площею 200 м кв., тренажерний зал, спортивні площадки, тенісні корти, на базі яких проводяться міжнародні тенісні змагання серед юніорів «Кубок Острога». 23 серпня 2003 р. був прийнятий указ Президента України про те, що НаУОА перебуває під патронатом Президента України та Кабінету Міністрів України; було передбачене фінансування академії через державне управління справами, дозволена підготовка фахівців на основі експериментальних навчальних програм. 28 квітня 2007 р. вийшов урядовий указ №366 у зв’язку з відзначенням 430-річчя визначного культурного діяча М. Смотрицького.
НаУОА – один з провідних вищих навчальних закладів України. Станом на 1 вересня 2008 р. в університеті навчається 2046 студентів на стаціонарі, 977 – на заочному відділенні. У штаті академії 153 викладача, (за сумісництвом – 223), докторів наук – 36, з них зав. кафедрами – 5, доцентів кандидатів наук – 61, з них зав. кафедрами – 14. Структура НаУОА включає 6 факультетів. Економічний факультет створений 22 серпня 1995 р., об’єднує кафедри: 1.фінансів (1995), 2.економічної теорії (2002), 3.математичного моделювання та інформаційних технологій в економіці (2007). Гуманітарний факультет створений в 1995 р., включає кафедри: 1.культурології та філософії (1996), 2.української філології (1996), 3.релігієзнавства (2001). 4.богослов’я (2006). Правничий факультет створений 1 січня 1999 р. (спеціальність» Правознавство» з 1996 р. при гуманітарному факультеті), включає кафедри: 1.державно-правових дисциплін (1999), 2.правосуддя та кримінально-правових дисциплін (2005), 3.цивільно-правових дисциплін (2005). Факультет романо-германської філології, створений 2 січня 2000 р., включає кафедри: 1.англійської мови та літератури, 2.лінгвістики, 3.індоєвропейських мов, 4.практики англійської мови. Факультет політико-інформаційного менеджменту, створений 8 квітня 2005 р., включає кафедри: 1.документознавства та інформаційної діяльності (1998), 2.психолого-педегогічних дисциплін (1998), 3.політології (2001). Факультет міжнародних відносин створений 2 вересня 2008 р., включає кафедри: 1.історії (1996), 2.міжнародних відносин та країнознавства, 3.міжнародної мовної комунікації. Всі факультети акредитовані за найвищим четвертим рівнем акредитації. Університет надає освіту за трьома освітньо-кваліфікаційними рівнями: бакалавр, спеціаліст, магістр, діють магістерські програми з історії, культури. фінансів та права, з 2000 р. – стаціонарна аспірантура зі спеціальності 07.00.01 – Історія України, разові – зі спеціальностей 09.00.01 – Релігієзнавство, 19.00.07 – Педагогічна та вікова психологія.
Створена потужна матеріально-технічни база навчання, працюють найсучасніші ком’ютерні класи, під’єднані до міжнародної системи «Інтернет», лінгафонні кабінети, оснащені сучасною цифровою мультимедійною апаратурою. Матеріально-технічна база університету та рівень навчальних послуг були відзначені в Парижі XXVII міжнародним призом «За якість» (1999 р.). Світова маркетингова Організація нагородила Національний університет «Острозька академія» міжнародною премією «Золота зірка за заслуги в управлінні» (1999).
У 2006 р. було завершено будівництво нової віртуальної наукової бібліотеки, книжкові фонди якої нараховують понад 375 000 книг, читальна зала розрахована на 400 місць, ком’ютерна – на 100 місць. Крім книжкового фонду бібліотека забезпечує безкоштовний доступ до ресурсів провідних європейських бібліотек, університетів та видавництв (більше 65 тисяч електронних видань).
Ресурсний центр вивчення іноземних мов має бібліотеку 15 000 книг, отримує більше 25 періодичних видань з країн, мови яких вивчаються в академії (журнали «Economist», «National Geographik», «Foreing Affairs» та ін.). Студенти і викладачі мають можливість переглядати канали супутникового телебачення, користуватись фонотекою, що налічує 400 аудіо-касет до мовних комплексів; в їх розпорядженні 150 навчальних відеофільмів та відео-додатків до навчальних комплексів, наукова, художня та методична література. В академії працює Інститут довузівського, заочного та дистанційного навчання.
Наукова діяльність. НаУОА стає помітним науковим осередком. Тут працюють Центр вивчення спадщини Острозької академії, Інститут соціальних досліджень, Острозький осередок Інституту досліджень української діаспори, Острозький осередок Українського Історичного Товариства, Острозький осередок Інституту української археографії та джерелознавства імені Михайла Грушевського, Інститут права та правосуддя імені Оникія Малиновського.
В університеті відбуваються численні міжнародні, всеукраїнські та регіональні наукові конференції, проблематика яких досить широка. Традиційним стало проведення щорічних міжнародних конференцій: «Проблема державотворення та захист прав людини», «Виховання молодого покоління на принципах християнської моралі в процесі духовного відродження України».
Редакційно-видавничий відділ університету включено до Міжнародного каталогу кращих видавництв України. Енциклопедія «Острозька академія XVI–XVII ст.» була визнана переможницею у номінації «Краща книга на рубежі нового тисячоліття на міжнародній виставці-ярмарку «Книжковий сад – 2001»; планується доповнене видання енциклопедії у 2009 р. Книга доктора історичних наук, зав кафедрою міжнародних відносин П.М. Кулаковського «Канцелярія руська Волинської метрики 1569–1673 рр.» була удостоєна диплома ІІ ступеня конкурсу «Кращі видавництва нової доби» у номінації «Обрії рідного краю» на 2-й Міжнародній спеціалізованій виставці-ярмарку «Книжковий сад – 2002». Результатом спільної праці науковців академії стала збірка «Острозькі просвітники XVI – XX ст.» (2000). Серед монографій, виданих університетом праці І.Д. Пасічника «Психологія поетапного формування операційних структур систематизації», В.В. Глускіна «У глибинах мудрості», В.О. Попелюшка «Предмет доказування у кримінальному процесі», П.М. Кралюка «Білі плями в історії української філософії», «Мелетій Смотрицький і українське духовно-культурне відродження XVI–пол. XVII ст.», «Імена твої Україно», «Таємниця святого Арсенія» та ін. Під грифом Міністерства освіти і науки вийшов підручник Я.Д.Пасічник «Математика» (лекції для студентів економістів), монографія Н.В. Ломінської «Мовна політика в галузі освіти в Україні та національна свідомість: історичний аналіз», методичні посібники М.П. Ковальського «Основи науково-дослідної та самостійної роботи студентів», В.В. Вербця «Методологія та методика соціальних досліджень», М.В. Грищука «Нариси місцевого самоврядування України», В.М. Жуковського «Морально-етичне виховання в історії американської школи». Щорічно виходять збірники наукових праць викладачів та студентів університету «Наукові записки», серед яких серії «Педагогіка та психологія», «Економіка», «Філологія», затверджені ВАК України. Плідною є видавнича діяльність Острозького осередку Українського історичного товариства. Зокрема здійснено видання збірника наукових статей П.М.Ковальського «Осягнення історії» (Острог – Нью-Йорк, 1999, 1999), книг «Олександр Оглоблин: дослідження та матеріали (до 100-ліття від дня народження історика)» (Нью-Йорк–Острог–Київ–Торонто, 2000), монографії О. Мезько-Оглоблин «Люди старої України та інші праці» (Острог, 2000), О.Оглоблина «Гетьман Іван Мазепа та його доба» (Острог–Київ–Париж–Торонто, 2001).
Студентські організації. У академії працює Братство спудеїв (орган студентського самоврядування), студентське наукове товариство «Академік». На факультетах університету діють також Наукове товариство студентів та аспірантів гуманітарного факультету ім. Олександра Оглоблина, клуб «Економіст», «English spiking club», майстер-клас із маркетингових комунікацій, круглі столи із інформаційно-комунікативних проблем сучасності, благодійний фонд «Правничі ініціативи», юридична клініка «Pro Bono», школа політичної аналітики «Поліс», майстерня практичного психолога. тощо. Новини студентського життя висвітлює газета «Острозька академія», публікуються збірники студентських розвідок «Студентські наукові записки», значна кількість статей у наукових та науково-популярних виданнях, періодиці. Студенти беруть участь у регіональних, всеукраїнських та міжнародних наукових програмах, конференціях, семінарах, конкурсах наукових робіт.
Музейні експозиції. Особливістю НаУОА є наявність музейних експозицій, створених Центром вивчення спадщини Острозької академії.
Це насамперед музей Острозької академії, присвячений діяльності слов’яно-греко-латинської академії XVI–XVII ст. та її сучасному спадкоємцю – Національному університету «Острозька академія». Кімната пам’яті про колишніх господарів архітектурного комплексу академії розповідає про діяльність капуцинського монастиря (1750–1832), першого на Волині жіночого училища графині А.Д. Блудової (1865–1823), наступних учбових закладів, що розміщувалися в будівлях, які нині належать академії. «Підземелля капуцинського монастиря» з похованнями монахів зберегли свій первісний вигляд XVIII ст. Художня галерея, у якій представлені твори сучасних українських живописців, служить одночасно і музеєм, і аудиторією для лекцій з образотворчого мистецтва.
Виставка стародруків нараховує понад 50 книг XVII –XVIII ст., найціннішими з них є Євангеліє, видане у Вільно в 1599 р., рукописний Апостол, переписаний на поч. XVII ст. в одному з волинських монастирів з друкованого Апостола Івана Федорова 1574 року, Апостол відомого львівського друкаря Михайла Сльозки 1639 р., а також латинський фоліант «Anales Ecclestiastiki», виданий в Кьольні 1624 року. На кошти, передані Дарією Ярушевич, в 1998 р. був придбаний унікальний документ – грамота 1594 р., підписана власною рукою засновника Острозької академії князя К.-В. Острозького.
Академічну церкву св. Федора Острозького, що розміщується в колишньому костелі капуцинів XVIII ст., прикрашають волинські ікони XVII–XIX ст., подаровані меценатами, гостями та випускниками академії. Є традиція дарувати ікону від кожного випуску студентів. Найціннішими творами цієї збірки є ікони Острозької майстерні XVIII ст.: «Пророки Ієзикиїл та Сафонія», «Св. Миколай» та ікона, що має унікальну історію «Христос Пантократор та Святий Стефан».
Велика увага приділяється в університеті естетичному вихованню молоді. Культурно-мистецький центр академії об’єднує аматорський театр, академічний хор, ансамбль скрипалів, хореографічну студію та дитячу школу мистецтв.
Міжнародна співпраця. Академія налагодила тісні міжнародні зв’язки з представниками української діаспори та більш як 30-ма закордонними науковими та освітніми закладами – у США, Канаді, Польщі, Великобританії, Німеччині, Шотландії, Бельгії, Швеції. Це, зокрема, Українське історичне товариство (США), Товариство української мови ім. Т. Шевченка (США), Канадська фундація українських студій, Світова федерація українських жіночих організацій (США–Канада), Наукове товариство ім. Т. Шевченка (Канада), Українська вільна академія наук (США), Союз українок Америки (США), Американська рада міжнародних досліджень (IRES), Німецька програма академічних обмінів (DAAD), Австрійська служба академічних обмінів (OEAD), Фундація розвитку села (Польща), Фундація соціально-економічних ініціатив (Польща)
НаУОА представляє Україну в міжнародних обмінних програмах, які координує організація «Канада – Світ – Молодь», що існує вже понад 27 років і має налагоджені зв’язки більше ніж з 50 країнами. Реалізація двостороннього молодіжного проекту «Канада – Україна» (CORE) та трьохстороннього 7- місячного проекту «Канада – Польща – Україна» дає можливість студентам, перебуваючи протягом кількох місяців у Польщі та Канаді, опановувати досвід цих країн в економічній, соціальній, управлінській, освітній та інших сферах, ознайомитись з особливостями їх культури, удосконалювати знання іноземних мов. Міжнародна програма «НетКор» (NetCorps) дає можливість покращити свої професійні навички в галузі інформаційних технологій. Реалізація Канадсько-української парламентської програми (CUPP) має на меті ознайомити студентів університету з досвітом канадського законодавчого органу, надаючи можливість працювати референтами депутатів парламенту. Налагоджена програма культурологічного обміну з Білостокським університетом (Польща). Вже протягом 5 років студенти академії мають можливість брати участь в курсах вивчення польської мови в Польщі (м.Варшава, Краків, Жешув) – так званих Studi Tours to Poiand. Острозька академія залучена до проектів Європейського Союзу TEMPUS, спрямованих на входження навчальних закладів в світову інформаційну мережу і пристосування до норм Болонського процесу.
Більше десятка грантів закордонних стипендійних фондів призначається щорічно кращим студентам університету за досягнення в навчанні, активну громадську діяльність. Це фонд учнів колишньої Рівненської гімназії та фонди імені: Олександри Копач, Данила Закидальського, Володимира Кузя, Левка Собчука, Леоніда та Оксани Мостовичів, Бориса Мрищука, Петра Яцика, родин Винарів-Кузьмичів, Даниленків та ін.
Післямова. Відроджена в 1994 році, Острозька академія пройшла переможний шлях розвитку від Вищого колегіуму до Національного університету, що став одним з провідних вузів України. У рекордно короткі терміни була створена матеріально-технічна база навчання, яка була відзначена міжнародними нагородами, укомплектовано педагогічно-викладацький склад Вузу, особливістю якого є переважна кількість молодих викладачів, що отримали наукові ступені в роки незалежної України. До викладання запрошуються відомі професори з інших українських та закордонних університетів. Однією з головних причин стрімкого злету відродженої академії є суттєва її підтримка з боку держави й меценатів України та зарубіжжя, представників української діаспори. Значним кроком в розвитку матеріально-технічної бази академії є розпочате в 2007 р. будівництво архітектурного комплексу гуманітарного факультету.
Острозька академія – стає одним з провідних наукових осередків України, Дослідження викладачів в галузі історії, філософії, релігієзнавства, психології, педагогіки, права та економіки стали вагомим внеском в розвиток цих галузей науки, кращі з них були відзначені державою. У досягнутих успіхах важко переоцінити роль незмінного ректора Острозької академії І.Д.Пасічника, проректорів М.В.Грищука, П.М.Кралюка, С.І.Жилюка, провідних професорів та викладачів академії В.Б.Атаманенко, А.ЄАтаманенко, П.М.Кулаковського, М.О.Зайцева, В.І.Маключенко, Л.В.Квасюк, С.В.Новосилецької, В.М.Жуковського, Л.В.Козак та багатьох інших, які працюють над удосконаленням структур і змісту системи вищої освіти на принципах доступності, підвищення якості, інтеграції в європейський освітній простір. У 2006 р. академію відзначено Дипломами Міністерства освіти і науки України за інноваційний розвиток освіти і педагогічні технології, та за досягнення в організації студентської науково-дослідної роботи. У 2008 р. в рейтингу МОН Національний університет «Острозька академія» посів 6 місце серед 24 найкращих державних класичних університетів України. За результатом Інтернет-голосування в рамках Всеукраїнської акції «7 чудес України» НаУОА та Острозький замковий комплекс увійшли в десятку об’єктів-номінантів. 21 серпня 2008 р. у «Софії Київській» академія була нагороджений призом за номінацією «Визначна пам’ятка духовної України».
Як і 400 років тому, так і нині, Острозька академія є символом української культури, нашої держави, справжнім осереддям просвіти нашого народу. Тут формується національна еліта України, озброєна не тільки відмінними знаннями, а й високою духовністю і шляхетністю.
Список використаних джерел:
Пасічник І.Д., Ковальський М.П. Острозька академія: минуле і сучасне // Острозька академія XVI–XVII ст. Енциклопедичне видання. – Острог, 1997. – С. 9–17. Андрухов П.З. Український Кембридж. До 420-річчя Острозької академії // Волинь (Рівне).–1996.–9 серпня. Апанович О. Острозька академія // Урядовий кур’єр.–1994.–15 вересня, передрук під тією ж назвою // Життя і слово (Острог).–1994.–20 вересня. Банацька Н.Л.Перша сходинка до висот науки. Закінчився навчальний рік на підготовчому відділенні Острозького Вищого Колегіуму // Життя і слово (Острог).–1995.–1 липня. Бондарчук Я.В. Відродження Острозької академії // Острозька академія (Орган «Братства спудеїв»і студентського наукового товариства «Академік»).– 1998.–квітень.–число ЗО. – С. 1,7. Василенко А. Як паросток старого древа відродилася Острозька академія // Місто (Острог).–1996.–1 лист. Віват Академія! // Голос України.–1996.–3 верес. В гостях американці //Місто (Острог).–1997.–6 черв. В сторону духовного відродження. Міжнародна конференція «Формування основ християнської моралі в процесі духовного відродження України», Остріг, 19–21 травня 1995 р. // Волання з Волині. Релігійно-суспільне видання Римо-католицької луцької дієцезії (Острог).–1995.–лип.-серп.–С.10–12, 19–22. Грищук М.В., Шекера І. Відродити Острозьку академію // Життя і слово.–1993.–6 жовт. Грищук М.В. Бути Острозькій академії // Життя і слово.–1994.–5 лют. Грищук М.В. Повертається славне минуле // Життя і слово.–1994.–20 квіт. Грищук М.В. Ще раз про Острозький колегіум // Життя і слово.–1994.–28 трав. Грищук М.В. «Волинським Афінам відроджуватись» // Життя і слово.–1995.–22 квіт. Дякова Т. Віват відродженій Академії! // Місто (Острог).–1996.–6 верес. Єхануров Ю. Враження про відвідини ОА та зустріч із спудеями // Бесіду записав В.Княжанський // День.–1997.–22 лют. Жуковський В.М. Острозька академія: міст через океан // Життя і слово (Острог).–1996.–2 жовт. Квасюк Л.В. Створено студентське наукове товариство // Життя і слово (Острог).–1996.–24 січ. Кидрук І. Древній Острог: історію продовжує колегіум // Вісті Рівненщини.–1995.–28 серп. Ковальський М.П. Волинські Афіни або Острог знову стає академічним центром // Вільне слово (Рівне).–1995.–12 січ. Ковальський М.П. В Острозі створений осередок Національної Академії наук України. Для нашого краю це визначна подія // Життя і слово (Острог).–1994.–24 груд. Ковальський М.П. Наукове життя академії // Місто (Острог).– 1996.–25 жовт. Ковальський М.П. Острог знову стає науковим центром // Волинь.–1995.–10 лют. Ковальський М.П. Острозький колегіум: традиція продовжується // Вісті Дубенщини (Рівненська обл..).–1994. –24 верес. Луцкова С. Дорога, що веде до світла // Життя і слово (Острог).– 1996.–30 жовт. Олійник Г. Студентське товариство «Академік» // Місто (Острог).–1996.–25 жовт. Омелянчук В. Академія великої Волині: від науки – до релігії // Віче.–1997.–1 трав. Пасічник І.Д. Академія в Острозі. 17 листопада Міжнародний день студентів // Вільне слово (Рівне).–1996.–16 лист. Пасічник І.Д. Віват Академіє! // Нова педагогічна думка.–Рівне.–1996.–№4.–С. 5–8. Пасічник І.Д. Острозький колегіум: традиція продовжується (бесіду вів В.Ковальчук) // Життя і слово (Острог).–1994.–27 лип. Пасічник І.Д. Острозький колегіум: традиція продовжується (Бесіду вів В.Ковальчук) // Вільне слово (Рівне).–1994.–19 серпня. Пасічник І.Д. Світоч науки і просвітництва // Місто (Острог).–1996.–25 жовт. Позіховська С.В. З пам’яттю про минулу славу Волинських Афін // Сім днів (Рівне).–1995.–22-29 серп. Симчин М. Під зорею Острозької Академії // Українське слово (Париж, Київ).–1996.–27 черв. Сокіл В. академія в Острозі? А чому б ні… // Життя і слово (Острог).–1992.–7 жовт. Степ Т. Відродити славу Острога. Із зборів інтелігенції міста // Життя і слово (Острог).–1993.–23 жовт. Степаненко Т. Перша студентська конференція // Життя і слово (Острог).–1996.– 20 квіт. Супрун А. Біблійні читання // Життя і слово (Острог).–1996.–20 січ. Ткач І. Від колегії до Академії // Життя і слово (Острог).–1996.–21 серп. Ткачук С. Відроджувати духовні цінності // Життя і слово (Острог).–1996.–22 берез. Трофімчук Г. Відкривається спецфакультет // Життя і слово (Острог).–1996.–12 черв. Ханенко В.В. В дар колегіуму // Життя і слово (Острог).–1996.–10 лют. Чергейко В. «Воскресла академія» // Сім днів (Рівне).– 1997.–28 черв. Якимчук О. І знову засвічується зоря славетної Острозької Академії // Волинь (Рівне).–1995.–1 верес.

Інші записи:

Бондарчук Ярослава Віталіївна Факультет політико-інформаційного менеджменту