Особливості відтворення інформації залежно від орієнтації людини на процес чи на результат діяльності

Актуальність дослідження полягає у тому, що сьогодні досить часто  у процесі діяльності люди стикаються з проблемами відтворення інформації, які пов’язані з необхідністю опрацьовувати щоденно все більшу й більшу кількість потоків інформації.

Проблема пам’яті та її ефективності у всіх її аспектах, зокрема, відтворення інформації, цікавить науковців вже досить давно. Радянські психологи здійснили великий внесок в установлення загальних закономірностей пам’яті та її процесів. Відомими є фундаментальні психологічні дослідження П. П. Блонського, А. Р. Лурія,  Л. В. Занкова, П. І. Зінченка, А. А. Смирнова, А. П. Леонтьєва, С. Л. Рубінштейна. Цінні відомості про мотиваційну сферу особистості знаходяться в працях М. Ц. Бадмаєвої, Е.П.Ільїна та  Р.С. Немова.

Наукова новизна даного дослідження  проявляється у поєднанні особливостей відтворення інформації з цільовою орієнтацією людини, а також у розробці та використанні авторської методики.

Предметом дослідження є зв’язок між мотиваційною орієнтацією людини на процес чи на результат та відтворенням нею інформації.

Метою статті є детальний опис досліджуваного явища, а також можливість розповсюдити отримані результати на широку аудиторію.

Відтворення – один з основних процесів пам’яті. Він не зводиться до того, що у свідомості спливає в незмінному вигляді інформація, що була “записана” до памяті. При відтворенні інформації можливі відхилення від сприйнятого оригіналу. Адже на процес відтворення впливають різні чинники, зокрема інші мнемічні процеси. Необхідною умовою правильного відтворення засвоєних знань є їх зберігання в памяті. А визначального значення для зберігання матеріалу та його правильного відтворення має якість запамятовування. Ми бачимо, що основні процеси памяті – запамятовування, зберігання та відтворення – при всій своєрідності кожного з них, нерозривно повязані один з одним. В будь-якій діяльності людини можна побачити в тому чи іншому вигляді процеси памяті.

Щодо діяльності, то кожна з її видів є мотивованою. Мотив є важливим компонентом у структурі людської діяльності, без нього неможливо розкрити її психічну природу. Основою мотивів є  різноманітні потреби. Внаслідок усвідомлення і переживання потреб у людини виникають певні спонуки до дії, завдяки яким ці потреби задовольняються. За формою відбиття змісту цих потреб як мотивів можуть виступати почуття, уявлення, думки, поняття, ідеї, моральні ідеали, прагнення, інтереси, мотиваційні установки, переживання тощо.

Авторські права належать автору статті на www.naub.org.ua

Мотиваційна установка – психологічне утворення, яке відноситься до потенційних мотивів, що сформувалися, але не проявляються в даний момент.

Різновидом мотиваційної установки, яка відіграє чи не найважливішу роль при виконанні будь-якої діяльності,  є орієнтація людини на процес чи на результат цієї діяльності. Проте від цільової орієнтації залежить не тільки якісне виконання та позитивний результат самої діяльності, а й всі процеси пам’яті, які безпосередньо беруть участь у ній. Зокрема це стосується процесу відтворення.

Нагальним питанням сьогодення є підвищення ефективності праці за рахунок вдосконалення особистісних якостей людини. Загально відомим фактом є те, що продуктивність будь-якої діяльності залежить від кількості та якості відтворення інформації. На цей процес впливає багато різноманітних факторів. Ми припускаємо, що одним із основних може бути саме орієнтація людини на процес чи на результат діяльності, яку вона виконує. З метою дослідження залежності відтворення інформації від цільової орієнтації людини в процесі діяльності нами було проведене спеціальне емпіричне дослідження.

Дослідницька робота проводилась на базі Національного університету «Острозька академія». Вибірку складали студенти-психологи ІІІ-го курсу у обсязі 20-ти осіб: 17-ти дівчат і 3-ох хлопців.

В якості основних методів дослідження були використані тестування, порівняння та аналіз даних.

Для встановлення зв’язку між цільовою орієнтацією людини та відтворенням нею інформації ми використали авторський опитувальник «Цільова орієнтація» та методику на визначення точності образної пам’яті методом розміщення.

Авторський опитувальник складається з десяти запитань, кожне з яких має по два варіанти відповідей (а, б). Варіанти відповідей сформульовані таким чином, що всі відповіді «а» – це твердження, які містять характеристики, притаманні людям з орієнтацією на процес діяльності, а відповіді «б» – твердження з характеристиками, властивими людям з орієнтацією на результат діяльності. Основою його є питання, що безпосередньо стосується цільової орієнтації особистості, тобто кожен з досліджуваних мав можливість самостійно оцінити свою мотиваційну орієнтацію. Також серед запропонованих нами питань, є кілька, що стосуються  саме відтворення інформації. Таким чином визначаючи орієнтацію людини на процес чи на результат діяльності ми могли прослідкувати результативність процесу відтворення, що відповідає кожному з даних видів мотиваційної орієнтації.

Щоб підтвердити дані про результативність відтворення інформації нашого опитувальника ми додатково провели методику на визначення точності образної пам’яті  шляхом розміщення. Вона полягає у тому, що досліджуваний повинен за 1 хвилину запам’ятати 25 карточок з різними малюнками, які викладені у формі квадрата (5*5), а потім протягом 2-ох хвилин максимально точно відтворити початкову картинку (розкласти картки в тій самій послідовності, в якій вони були спочатку).

Загалом нами було виявлено:

  • 6 осіб з орієнтацією на процес діяльності;
  • 14 осіб з орієнтацією на результат діяльності.

Осіб, які набрали однакову кількість відповідей «а» та «б» не виявлено (рис.1).

30% –  орієнтація на процес

70% –  орієнтація на результат

Рис.1. Частотна представленість у вибірці осіб з різною цільовою орієнтацією

У результаті підрахунку методики на визначення точності образної пам’яті, було встановлено:

  • 8 осіб, з високою точністю і максимальною швидкістю відтворення інформації;
  • 12 осіб, які показали середній і низький результати.

Для здійснення основних дослідницьких задач ми встановлювали зв’язок між цільовою орієнтацією та якістю відтворення інформації (дані про якість відтворення також брали враховуючи відповіді на запитання нашої методики). Кінцевим результатом встановлення цих зв’язків було те, що у всіх шести осіб, орієнтованих на процес діяльності, відтворення інформації відбувалося досить швидко та максимально точно. Щодо решти (осіб орієнтованих на результат), то більшість з них не змогли точно відтворити  потрібну їм інформацію або відтворення відбувалося з неймовірним прикладанням зусиль.

Таким чином, нам вдалося встановити зв’язок між цільовою орієнтацією людини та відтворенням нею інформації. Враховуючи отримані дані, ми зробили висновок, що відтворення інформації проходить набагато якісніше та результативніше в тому випадку, коли людина орієнтована на процес, а не на результат діяльності.

Результати нашого дослідження можуть бути корисні всім, хто має справу із запам’ятовуванням інформації, особливо тим, у кого часто виникають проблеми з її відтворенням.

Список використаних джерел і літератури

  1. Бадмаева М. Ц. Влияние мотивационного фактора на развитие умственных способностей: Монография. – Улан-Уде: ВСГТУ, 2004. –

280 с.

  1. Божович Л. И. Избранные психологические труды / Под ред. Д. И. Фельдштейна. – М., 1995. – 53 с.
  2. Винославська О. В. Психологія. [ навч. посібник]. – К.: ІНКОС, 2005.
  3. Загальна психологія /За заг. ред. акад. С. Д. Максименка. Підручник. – 2-е вид., переробл. і доп. – Вінниця: Нова Книга, 2004. – 704 с.
  4. Занков Л. В. Память. – М.: Учпедгиз, 1949. – 167 с.
  5. Ильин Е. П. Мотивация и мотивы. – СПб.: Питер, 2004. – 509 с.: ил. – (Серия «Мастера психологии»).
  6. Климов Е.А. Индивидуальный стиль деятельности в зависимости от типологии свойств нервной системы. – Казань: Изд-во Казанского университета, 1969. – 216 с.
  7. Ломов Б. Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. – М.: Наука, 1984. – 445 с.
  8. Немов Р.С. Психологические механизмы мотивации человека / Р. С. Немов, О. В. Овчинникова. –  М.: Изд-во МГУ, 1990. – 288 с.
  9. Психологія: Підручник /Під. ред. Ю. Л. Трофімова. – 3-тє вид. – К.: – Либідь, 2001. – 560 с.
  10. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии. – СПб., 2000. – 712 с.

Ключові слова: пам’ять, відтворення інформації, цільова орієнтація, мотивація, діяльність.

Інші записи:

    Не знайдено

Факультету політико-інформаційного менеджменту

  • Посилання
    1. Коментарі відсутні.
    1. Зворотні посилання відсутні.

    Публікація статті Опублікувати свою статтю