Автор статті:

Глущук Марина Анатоліївна

Стаття присвячена розгляду головних особливостей журналу як виду періодичного  та інформаційного документа. Зосереджено увагу на класифікації журнальних видань за різними ознаками (читацькою аудиторією, місцем видання, характером інформації, мовою, тематичною спрямованістю, цільовим призначенням). Для прикладу розглянуто основні типи наукових журналів.

This article tells about the main particularities of magazine such as kind of periodical and information document. Rapt attention on the classification magazine from the different characteristics (reader’s floor, the place of publication, the character of information, language, subject direction, purpose-oriented mission). Study the basic types of  scientific magazine for example.

На сучасному етапі розвитку суспільства спостерігається дуже швидке циркулювання інформації в усіх галузях суспільного життя, бурхливий розвиток засобів масової комунікації. Це пояснюється демократичними змінами в Україні, лібералізацією суспільства та забороною цензури в нашій державі. І саме через це є необхідним глибоке теоретичне осмислення місця, ролі, фахового рівня, тематичної спрямованості та інших чинників газетної та журнальної періодики. Однак газета як вид періодичного видання – тема, над якою працюють теоретики та практики і яка є досить ґрунтовно дослідженою. Журналам ж у цьому відношенні поталанило значно менше. У бібліотечних каталогах відсутні теоретичні чи хоча б аналітичні розвідки в царині журнальної періодики. Отже, тема: «Журнальне видання як періодичний інформаційно-аналітичний документ. Класифікація журналів за різними типологічними ознаками» є недостатньо дослідженою.

Журнальне видання є об’єктом дослідження двох навчальних дисциплін – документознавства та практичної журналістики. Зокрема документаційний аспект розгляду журнального видання можна простежити в наукових доробках Н. Кушнаренко, М.В. Кірсанової, Г.В. Сілкової, Т. Семитяги, М. Тимошика. Питання розвитку журнального видання на сучасному ринку популярної періодики у сфері журналістики досліджують В.М. Бебик, В. Карпенко, В.В. Костюк, І.Л. Михайлин, А.З. Москаленко, В.М. Ясинський.

Метою статті є дослідження головних особливостей журналу як періодичного та інформаційного-аналітичного документа.

Досягнення мети передбачає вирішення таких основних завдань:

розглянути журнальне видання та його властивості;

проаналізувати типологічні ознаки і характеристики журналів;

дослідити основні ознаки журнального видання як інформаційно-аналітичного документа.

Журнальне видання – це блок закріплених в корінці аркушів друкованого матеріалу визначеного формату, у обкладинці або палітурці. Характерними особливостями для журнальних видань є великі формати сторінок та двоколонний набір [1, с. 115 -116].

Основним завданням журналів є забезпечення комунікації в різних видах суспільної діяльності.

Журнал має такі власні особливості:

- нескінченність та регулярність виходу в світ номерів через певні проміжки часу;

- наявність опублікованих матеріалів у формі статей;

- журнал має певний тематичний напрямок змісту, статей, які його складають;

- особливе поліграфічне оформлення [4, с.108].

Журнал має постійно діючу редколегію, яка з погодження директивних органів очолює програму видання, визначає його функціональне та читацьке призначення та тематичний напрямок видання.

Кожний номер журналу виходить впродовж року під постійною назвою, але номери мають, звісно, різний зміст. Більшість журналів є ілюстрованими виданнями, а наявність і характер ілюстрованих матеріалів визначається конкретним типом журналу. Внутрішню структуру журнальних видань визначають рубриковані розділи та різноманітні за жанром та обсягом матеріали.

Читацьке призначення журналів залежить від сфери діяльності читача, його професії, загального культурного розвитку та інтересів. Саме читацьке призначення визначає стиль викладу інформації, тематику видання, характер його матеріалів, розрахованих на читачів певних вікових категорій, залежно від виду їх занять та діяльності. Існують, також, видання, розраховані на специфічні групи населення, наприклад, для людей із фізичними недоліками.

Звідси, всі журнальні видання поділяються на масові і соціальні. Масові журнали розраховані на широке коло читачів. Соціальні – призначені для окремих соціальних груп. Їх завданням є забезпечення комунікації у цих групах [12, с. 136]. Тобто за читацьким призначенням журнали можуть бути розраховані на читачів не-спеціалістів та для спеціалістів в певних галузях знань чи суспільної практики.

Деякі журнали мають додатки, які виходять з певною періодичністю в межах року видання. Додаток до журналу може бути і неперіодичним виданням і виходити одноразово.

Авторські права належать автору статті на naub.org.ua

За приницпом згортання матеріалу журнал належить до документа вторинного плану. Розглянемо основні особливості інформаційних та аналітичних документів.

Інформаційний документ – це документ, який призначений для оперативного ознайомлення з масивом опублікованих та неопублікованих первинних документів і є результатом аналітико-синтетичної обробки первинної інформації, що міститься в них    [8, с. 5].

Інформаційний документ відноситься до вторинно-документального рівня інформації і має властивості вторинного документа:

містить інформацію з первинних документів у згорнутому, узагальненому вигляді.

містить відомості про сам первинний документ, на основі якого його створено.

є результатом аналітико-синтетичної обробки первинного документа.

є не тільки результатом, а й засобом інформаційної діяльності, за допомогою якого здійнюється пошук, зберігання і поширення інформації [7, с. 115].

Етапи підготовки інформаційного документа:

І етап – пошук та виявлення інформації відповідно до запиту споживача.

ІІ етап – відбір документів, їх попередня систематизація.

ІІІ етап – аналіз змісту вихідних документів, відбір інформації, потрібної споживачеві.

ІV етап – узагальнення відібраної інформації.

V етап – написання тексту інформаційного документа.

Журнал є інформаційним виданням, оскільки він призначений для оперативного ознайомлення з масивом опублікованих та неопублікованих первинних документів; є результатом аналітико-синтетичної обробки документів та проходить редакційно-видавничу перевірку.

Важливою характеристикою журналу є те, що він належить також до аналітичних документів.

Журнал – інформаційно-аналітичний документ, метою якого є донесення переробленої інформації до споживачів, тобто людей, для яких ця інформація є необхідною. Окрім цього журнал як періодичне видання має свою специфіку поряд з іншими видами видань, такими як газета, бюлетень та календар. Журнальне видання має свою систему класифікаційних ознак, які потребують детального вивчення.

Практичне вивчення журналів з метою визначення їх місця в системі засобів масової комунікації передбачає виявлення типологічних ознак і характеристик, а також моделювання і прогнозування нових видань. Такий аналіз включає такі складові: класифікацію за тематичною спрямованістю, визначення типологічних ознак журналів, їх типів, видів, складення логічної класифікаційної моделі і типологічного моделювання. Саме класифікація дозволяє поділити велику кількість журналів на класи, підкласи, групи, підгрупи з тим, щоб визначити, до якої з них належить те чи інше видання, його основні відмінності та загальні риси [9, 45].

Існують різні класифікації журналів за такими ознаками: 1) читацькою аудиторією; 2) місцем видання, характером інформації; 3) видавничим органом; 4)мовою; 5)тематичною спрямованістю; 6)цільовим призначенням [11].

Умовно всі журнали можна поділити на три рівня сприйняття, які відповідно розраховані на три рівні читачів: 1) інформація для всіх; 2) широке коло працівників галузі й тих, хто цікавиться певними сферами науки, техніки, культури; 3) наукова і спеціальна інформація [3, с. 210-211].

Необхідно підкреслити, що найважливішими визначальними ознаками виступають тематична спрямованість і цільове призначення. Відповідно до цього вирізняються дві основні класифікації, які доповнюють одна одну в характеристиці журналів і можуть бути використані залежно від конкретних завдань – 1) поділ за цільовим призначенням всередині тематичної класифікації і 2) поділ за тематикою всередині класифікації за цільовим призначенням. Наприклад, поділивши спеціальні журнали за тематичною спрямованістю на технічні, медичні, екологічні тощо, можна поділити тематичний клас за цільовим призначенням, тобто технічні чи сільськогосподарські – на наукові, виробничі тощо. І, навпаки, поділивши всі спеціальні журнали за цільовим призначенням на наукові, практичні тощо, можна їх також відрізняти за тематикою, тобто наукові журнали – на технічні, сільськогосподарські, медичні тощо.

Для прикладу розглянемо першу групу, яка за своєю тематикою охоплює журнали різноманітної політичної, соціальної та економічної проблематики. До цієї групи належать:

1) журнали, присвячені міжнародному життю, зовнішній і внутрішній політиці України (“Україна”, “Трибуна”, “Політика і час”);

2) громадсько-політичні, присвячені проблемам національного відродження (“Основа”, “Віче” та ін.);

3) журнали з суспільних наук, тематика яких охоплює історичні науки (“Філософська і соціологічна думка”, “Наука і суспільство”, “Пам’ять століть” тощо),

4) економічні журнали різного цільового призначення і широкого тематичного діапазону: загальні проблеми, економічні науки, народне господарство, статистика, бізнес, менеджмент (“Діловий вісник”, “Економічна Україна”, “Економіка. Фінанси. Право”, “Фінанси України”);

5) юридичні журнали (“Кодекси України”, “Відомості Верховної Ради України”, “Зібрання постанов Уряду України”) [5, с.120 – 121].

Найчастіше при класифікації журнальної продукції застосовується принцип цільового призначення, який характеризує суть видання, визначає його читацьку аудиторію, завдання та програму, конкретизує характер і тип видання.

Розглянемо поділ журналів за цільовим призначенням на прикладі спеціальної журнальної періодики.

Спеціальні журнали, незалежно від їх галузевої належності, розраховані переважно на наукових працівників, широке коло спеціалістів, передовсім практиків і спеціалістів, які працюють у даній галузі. Відповідно до цього спеціальні журнали поділяються на наукові, фахові та інформаційні. Вони у свою чергу поділяються на такі типи: 1) наукові поділяються на академічні, вузівські, галузеві; 2) фахові поділяються на теоретичні, практичні та масові; 3) інформаційні поділяються на реферативні та фахово-інформаційні [5, с.122].

Розглянемо для прикладу типи наукових журналів, що мають найбільше значення для перспектив розвитку галузі, рівня її науково-технічного поступу.

Згідно з існуючими системами наукових установ – академічною, вузівською і галузевою – вид наукових журналів поділяється на три типи: академічні, вузівські, галузеві. На перший погляд, поділ тут відбувся відповідно до того, який орган видає журнальну продукцію, але насправді – за цільовим призначенням, властивим кожному типу видання відповідно до різних завдань академічної, вузівської і галузевої науки.

Перший тип наукових журналів, що відображають досягнення фундаментальних наук, – академічні журнали. Їх видають Національна академія наук України, наукові товариства, науково-дослідні інститути (“Вісник Національної академії наук України”, “Доповіді Національної академії наук України”, “Відродження” – український міжетнічний науково-педагогічний журнал).

До другого типу наукових журналів належать численні серії вісників вищих навчальних закладів Міністерства освіти України, наукові доповіді вищої школи, матеріали конференцій, наукові праці вчених вищої школи тощо. Так, приміром, “Вісник Київського університету” мав стільки ж серій, скільки факультетів є у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка (серії “Журналістика”, “Філософія”, “Біологія” і т.ін.).

До третього типу належать наукові журнали, які видають галузеві міністерства на базі наукових установ – відомчих науково-дослідних інститутів. Журнали цього типу відображають досягнення не фундаментальної, а прикладної науки (“Земля і люди”, “Вісник аграрної науки” тощо) [12, с. 137].

Висновки

Отже, журнал – це періодичний документ, що містить статті або реферативні відомості, огляди з різних суспільно-політичних, виробничих, наукових питань, літературно-художні твори. Для журналу характерні такі особливості: 1) нескінченність та регулярність виходу в світ номерів через певні проміжки часу; 2) наявність опублікованих матеріалів у формі статей; 3) журнал має певний тематичний напрямок змісту статей, які його складають; 4) особливе поліграфічне оформлення.

Журнал належить до інформаційно-аналітичних документів, оскільки до споживачів доноситься перероблена, тобто вторинна інформація. Він характеризується такими ознаками: містить інформацію з первинних документів у згорнутому, узагальненому вигляді; є результатом аналітико-синтетичної обробки первинного документа; є не тільки результатом, а й засобом інформаційної діяльності, за допомогою якого здійснюється пошук, зберігання і поширення інформації.

Існує велика кількість різних журналів, тому їх прийнято класифікувати за різними ознаками: читацькою аудиторією, місцем видання, характером інформації, видавничим органом, мовою, тематичною спрямованістю, цільовим призначенням.

Список використаних джерел

Карпенко В. Преса і незалежність України: практика медіа-політики 1988-1998рр. [Текст]: навч. посіб. / В. Карпенко. – К.: Ін-т журн-ки КНУ ім.Т.Шевченка, 2003. – 356 с.

Костюк В.В. Теорія і методика журналістської творчості [Текст]: тематика семінар. занять та метод. вказ. до вивчення курсу / В.В. Костюк. – Запоріжжя: ЗДУ, 2005. – 65 с.

Кузнецов Г.В. ТВ-журналистика: критерии профессионализма [Текст] / Г.В Кузнецов. – М.: РИП-холдинг, 2004. – 222 с.

Михайлин І.Л. Основи журналістики [Текст]: підр./ І.Л. Михайлин – 3-те вид., доп. і поліп. – К.: ЦУЛ, 2002. – 284 с.

Михайлюта О. Ложа преси [Текст]: нариси, статті, інтерв’ю (творча майстерня журналіста: постаті, діалоги, роздуми) / О. Михайлюта. – К.: Журналіст України, 2002. – 344 с.

Москаленко А.З. Теорія журналістики [Текст]: навч. посіб. / А.З. Москаленко – К.: ЕксОб, 2002. – 335 с.

Орлов П.І. Інформаційні системи і технології в управлінні, освіті, бібліотечній справі [Текст]: наук.-практ. посіб. / П.І. Орлов, О.М. Луганський. – Х.: Вид-во «Прометей-Прес». – 292 с.

Основи інформаційно-аналітичних досліджень [Текст]: навч. посібн./ за ред. Г.В. Сілкова. – Рівне, 1998. – 35 с.

Преса і влада [Текст] = The Press and the Power. Біла книга про утиски засобів масової інформації та окремих журналістів в Україні: спец. вип. інформ.-прак. бюл. «Прес-інформ» / ред. О Михайлюта. – К: Журналістський фонд України, 2002. – лютий – 175 с.

Принципи побудови аналітичного документу [Текст] / [б.в]. – Рівне, [б.д]. – 11 с.

11. Профессиональная страничка журналиста [Электронный ресурс]. – К., 2008. –          Режим доступа: www.URL:http://www.kinder.mksat.net/pages/

proffi.html. – Название с экрана.

Семистяга Т. Видавничо-поліграфічна галузь України [Текст] / Т. Семистяга //    Друкарство.— К., 2005.—№2. – С. 135-139.

Науковий керівник:

Охріменко Ганна Валеріївна

Викладач

Факультету політико-інформаційного менеджменту

Інші записи:

Глущук Марина Анатоліївна Факультету політико-інформаційного менеджменту