Лексико-семантичні аспекти молодіжного сленгу англійської мови

Вступ

Сучасні індустріально-розвинуті спільноти належать до динамічних, до тих, що швидко змінюються, а тому мова, точніше її словесна оболонка, в подібних спільнотах дуже рухлива, у результаті чого за період життя одного покоління її словниковий склад зазнає серйозних змін не лише в сенсі збільшення або зменшення обсягу, але й у сенсі зміни цілих блоків слів і словосполучень на інші, можливо, навіть близькі за значенням, але різні за звучанням. Крім того, суспільство сучасної культурно-історичної епохи являє собою рухливу систему, що включає в себе безліч субкультурних утворень, кожне з яких має власну специфічну лексику, власний сленг. При цьому слід зазначити, що субкультури не є абсолютно замкнутими, ізольованими утвореннями, і будь-яка сучасна людина належить одночасно до декількох субкультур. Це призводить до того, що субкультурна сленгова лексика стає не “закритою” й зрозумілою лише вузькому колу людей, що входять у конкретну культуру, а проникає і взаємодіє з так званою літературною мовою.

Характерною рисою сучасної культурно-історичної епохи є наявність у ній такої соціально-демографічної групи як молодь, при цьому молодіжний сленг, який використовують як представники молодіжних субкультур, так й інші, несубкультурні молоді за віком люди, повністю відбиває й вербалізує буття його носіїв.

Актуальність теми спричинена тим, що лексичний склад англійської мови, як і будь-якої іншої мови, містить велику кількість сленгових утворень, що відповідають певним соціальним та професійним групам людей. Мовний субстандарт як невичерпне джерело поповнення мови потребує ретельної уваги лінгвістів. Уже сама властивість субстандартної системи лексики постійно поновлюватись є цікавою для вивчення цього явища як у теоретичному, так і в практичному планах. Дослідження цих питань дає змогу зрозуміти тенденції розвитку мови взагалі, заглянути в її майбутнє, висвітлити проблему “мова та її середовище”, яка має важливість не тільки для соціальної, але й для “внутрішньої” лінгвістики.

Наукова новизна. Не дивлячись на значну кількість досліджень, присвячених молодіжному сленгу, які з’явилася останнім часом, багато проблем, що відносяться до даної тематики, потребують подальшої розробки; це, зокрема, відноситься до явищ лексико-семантичного та спонтанного словотворення в умовах ненормованого слововживання, що виключно яскраво проявляється в молодіжному сленгу. Цим явищам головним чином і присвячена наукова робота.

Предметом дослідження є сленг в лексико-семантичному аспекті.

Парадигми сучасного мовознавства зосереджені на вивченні того, як людина використовує мову як знаряддя спілкування та як у мовних одиницях відображується сама людина – творець мовної та мовленнєвої діяльності. Як зазначає О.О.Селіванова, однією з найважливіших проблем сучасної лінгвістики є дослідження комунікативної взаємодії індивідів, орієнтоване на їхнє діалогічне взаєморозуміння у співвідношенні з параметрами мови, середовища та культури [6, 7].

Незважаючи на те, що сьогодні активізувалася пошуково-дослідницька робота в напрямку вивчення мовного субстандарту, науковці так і не дійшли єдиного висновку щодо визначення сленгізмів. У різних словниках і посібниках можна зустріти безліч визначень для сленгу, таких як: “особливий соціостилістичний субваріант ненормативної англійської мови” (У. Потятинник), “вульгарна злодійська мова” (Е.Патридж (етимологічний аспект)), “поезія повсякденного життя” (С.І. Хаякава), “ненормативна, неформальна, стилістично знижена мова” (В. Балабін) [1; 5; 8]. Сленг нерідко розглядається в психологічному аспекті, як продукт “духовної” творчості (у тому числі й індивідуальної) представників окремих соціальних і професійних угрупувань та слугує вираженням певного “духу” або “свідомості” людей, що належать до того або іншого суспільного середовища (В. Гумбольдт). В нашому дослідженні ми візьмемо за основу класифікацію В.Г. Вілюмана та Г.О. Судзіловського, які виділили загальний і спеціальний сленг, і вважатимемо адгерентними до сленгу жаргонізми, кент, арго, римований сленг, бек сленг тощо [1; 2].

Авторські права належать автору статті на www.naub.org.ua

Проведене дослідження показує, що сленгова лексика є бар’єром двомовної комунікації через поєднання мовних та позамовних чинників. Труднощі у розумінні й трансляції лексичного значення сленгових одиниць пов’язані зі ступенем поширеності й частотності молодіжного сленгу, недостатньо ясною або прихованою вмотивованістю багатьох сленгізмів, сферою використання сленгу, специфічністю лексико-морфологічного складу та словотворчими процесами, які відбуваються в молодіжному мовленні. Крім того, при дослідженні виявилося, що значна частина слів літературного стандарту, крім свого основного значення, може мати також переносне сленгове значення (bird – пташка, а в сленгу – дівчина; dish – cтрава, а в сленгу – надзвичайно приваблива жінка).

При аналізі мовного матеріалу можна стверджувати, що в сленгу працюють всі характерні для мови моделі словотворення. Проте питома вага окремих моделей в молодіжному мовленні значно перерозподілена. Це пояснюється високою роллю процесів неологізації в сленгу, стійкою тенденцією до збереження експресивного потенціалу.

Одним з основних прийомів поповнення словникового складу мови нестандартною лексикою являється семантична деривація (лексико-семантичний спосіб словотвору (далі ЛССС)), в результаті якої відбувається розширення смислового об’єму слова літературного стандарту за рахунок появи в ньому сленгових лексико-семантичних варіантів. Висока динамічність, рухливість лексико-семантичного складу в сленгу пояснюється його орієнтацією на специфічні концептуальні моделі (зазвичай зниженого, оціночного, сатиричного, пейоративного типу) на основі яких в ході процесів лексичної сленгової неологізації утворюються експресивні форми мови. З цієї точки зору в сленгу виявляються можливі тенденції експресивного розвитку мови [7].

Динаміка існування і розвитку молодіжного сленгу в першу чергу проявляється в процесах створення неологізмів. Тут , зокрема, мова йдеться не про створення справді нових слів, а про набуття нового сленгового значення словами літературного варіанту, тобто так звані “лексико-семантичні неологізми”. Найбільш характерними для молодіжного сленгу є наступні типи нових слів: “наївні” або “примітивні” неологізми, які народжуються, в основному, через незнання існуючих літературних слів і є найчастіше продуктом стихійного словотворення (eats – їжа взагалі; dead hopper – поганий танцюрист; screamer – спектакль, що має великий успіх; pen-pusher – журналіст, писака; tear-bucket – актриса похилого віку, що виконує сентиментальні ролі; gooser – спектакль, освистаний публікою; six-shooter – револьвер; idear – commonly referred to as an idea of lesser extent; intelligentize – to become smart and intelligent; irony – when something is made of iron or has iron characteristics; purrfect – super perfect); “експресивні” неологізми, призначення яких полягає в новому позначенні вже відомих явищ і понять (voice box – гортань; metal mouth – підліток, що носить металевий протез для виправлення зубів; brainiac – інтелігентний студент; iron pimp – шкільний автобус; long hair – інтелектуал, людина творча, навіть якщо її волосся зовсім і недовге). При утворенні названих неологізмів рідко виникає потреба в словесному оформленні справді нової смислової одиниці; у переважній більшості випадків сленгове словотворення шукає нові форми репрезентації відомих понять, часто використовуючи при цьому поєднання слів літературного варіанту [3, 16].

При творенні нових слів за допомогою семантичного перенесення (метафори, метонімії, синекдохи) вихідним матеріалом виступають, як правило, лексичні одиниці англійської літературної мови [3, 22]. (Нап. ankle – an attractive female or females; biscuit – an attractive person; lard – поліцейський, legless – drunk, lotion – an alcoholic drink, cat – a person, dead soldier – an empty bottle (of alcohol), doll – a woman, pigeon – a worthless female; ammunition – toilet paper; lemon – something substandart, useess or worthless; horn – cellphone; hit – to eat something).

Як би парадоксально це не звучало, але при творенні сленгізмів за лексико-семантичною моделлю можна спостерігати явище конверсії, тобто коли вихідне слово літературного варіанту у сленгу переходить до іншої частини мови з абсолютно іншим значенням (N-Adj: book – cool, admirable, fashionable; love – excellent; animal – excellent, exciting; choice – awesome; V-Adj: fly – cool; N-V: аnkle – to walk, stroll, saunter; V-N: melt – а person whose clothing style mixes and matches).

При творенні лексики молодіжного сленгу за ЛССС можна спостерігати явище антономазії, яка є риторичною фігурою, видом метонімії або метафори, коли власна назва заміняється загальною чи навпаки [10] (Kevin – a common, vulgar or boorish young man; Ken – a male dullard, a (clean-cut) bland conformist youth or man; Brian – a boring, vacuous person; Melvin – a boring person, nonentity; Mozart – drunk; Nora – a drab or unattractive woman; Darren – an uncouth, unfashionable and/or unfortunate male). Прототипами для таких новоутворень, як правило, стають відомі публічні особистості (Barney – а police officer or police cruiser, from Barney Fife of The Andy Griffith Show; J-Lo- buttocks; Britney (Spears) – beers).

Слід також відзначити значне число сленгових утворень, до складу яких входять числівники і десяткові дроби (2,5 – університетський поліцейський або охоронець; 5,0 – поліцейський; 42 = cool, hip – хіповий, крутий; 86 – позбавлятися, викидати).

У сленговому словотворенні спостерігається тенденція, коли слова літературної мови з негативною конотацією у сленгу набувають позитивної конотації, тобто коли мова йде про енантіосемію (bad – good; brutal – excellent; crash – excellent, attractive, exciting; evil – impressive, admirable; madness – totally rad and really cool or baffling; demon – person who is an absolute legend; horrorshow – great, wonderful).

Молодіжний сленг тісно пов’язаний з мовною грою, що передбачає спеціальне маніпулювання власне мовними засобами в цілях створення певного ефекту (комічного, концептуального, викривального та ін.). У сленговій лексиці дуже часто проявляється така словотворча можливість як “творча словогра” [4]. Більшою мірою сюди відносяться слова, утворені не по якій-небудь словотворчій моделі (з порушенням семантичної сполучуваності або ж при транспозиції), а спонтанні фонологічні уподібнення (а інколи і помилки-обмовки), зважаючи на свою несподівану оригінальність, що закріпилися в мові (aaboos – abuse; aaiight – all right; aazing – like amazing, but not quite; abyssinia – I’ll be seeing you; aardvark – onerous tasks, hard work).

Сленгові одиниці, які за смислом відповідають потребам молодіжної аудиторії, є невичерпним джерелом для нових фразеологізмів, причому дуже часто ними стають словосполучення, які і при буквальному перекладі мають сенс (hit me on the hip – to dial a persons pager number, usually found clipped to a belt or pocket; букв. вдар мене по бедру; a mouse in his pocket – рhrase used to describe someone large, probably very strong, but intensely stupid; букв. миша в його кишені; bad egg – black sheep in the family; букв. погане яйце; bend the elbow – to drink alcohol; букв. згинати руку в лікті). Тому в таких ситуаціях потрібно проявити максимальну мовну компетентність при перекладі та розумінні подібних виразів, так як в сленгу вони являються стійкими сполученнями слів, а в літературному стандарті – вільними словосполученнями.

Лексика, запозичена з інших професійних груп, також може проникати в молодіжний сленг. Наприклад, в утворенні God sguad –студенти, що спеціалізуються на вивченні релігії, відбулося метафоричне перенесення військового терміну squad – взвод і біблейського God – бог; метафоричний вираз jump on the grenade – досл. кидатися на гранату, означає розважати негарну дівчину, щоб дати можливість своєму другу розважатися з її красивою подругою; walk of shame, утворене по аналогії з walk of fame (алея слави), – повернення додому на очах у всіх сусідів після нічного рандеву; commodore – від морського звання командувач з’єднанням кораблів, але після метафоричного перенесення –“комп’ютер, який повільно працює”; communist – дурний, поганий; da nazzis – владна людина, яка перериває свято [9].

Висновки

Таким чином, сучасний молодіжний сленг, виникаючи з потреб вербальної самоідентифікації, посилення мовної виразності, значно розширює експресивну систему англійської мови. У молодіжному середовищі сленг посідає помітне місце як засіб виділення індивіда, як своєрідний спосіб вербального спілкування.

Лексико-семантичний словотвір є одним з найпродуктивніших способів поповнення англійської сленгової лексики. Сленг, крім випадків запозичення з інших мов, при створенні нових слів спирається, перш за все, на лексичну систему загальнонаціональної мови, тому тут в цілому виявляються ті ж прийоми морфологічного і семантичного словотворення, що і в мові-донорі. Однак, багато сленгізмів не можна мотивувати, спираючись на традиційні правила. Цим самим проявляється експресивна функція молодіжного сленгу, адже адептам молодіжної субкультури важливо приголомшувати своїх співбесідників не лише своєю загальною поведінкою, але й поведінкою вербальною.

Список використаних джерел та літератури

  1. Балабін В.В. Сучасний американський військовий сленг як проблема перекладу / В.В.Балабін. – К.: Логос, 2002. – 313 с.
  2. Вилюман В.Г. О способах образования слов сленга в современном английском языке // Учен. зап. Ленингр. гос. пед. ин-та им. А.И. Герцена, 1980. – Т.ІП. – С.47-50.
  3. Джеус Н.А. Лексико-семантическое словообразование в молодежном сленге: афтореф. дис. на соискание уч. степени канд. филолог. наук: спец. 10.02.19. “Теория языка” / Н.А. Джеус. – Краснодар, 2008. – 26 с.
  4. Маковский М.М. Англ. соц. диалекты. Онтология, структура, этимология: Учеб. пособие для студ. пед. ин-тов по спец. “Иностран. яз.” / М.М. Маковский. – М.: Высш. шк., 1982. – 135 с.
  5. Потятинник У.О. Соціолінгвістичні та прагмастилістичні аспекти функціонування сленгової лексики (на матеріалах періодики США): дис.…канд. філол. наук: 10.02.04 ./ У.О. Потятинник. – Львів, 2003. – 245 c.
  6. Селиванова Е.А. Основы лингвистической теории текста и коммуникации: Монографическое учебное пособие. – К.: Фитосоциоцентр, 2002. – 336 с.
  7. Хомяков В.А. Структурно-семантические и соц.-стилистические особенности английского экспрессивного просторечия / В.А. Хомяков. – Вологда, 1980. – 156 с.
  8. Partridge E. Slang Today and Yesterday / E. Partridge. – London: Routledge and Kegan Paul, 1976. – 476 p.
  9. Коловская Н.А. Особенности функционирования американского студ. сленга [Електронний ресурс] / Н.А.Коловская // Ярославский педагогический вестник – 2004. – №4. – С. 10-18. – Режим доступу до журналу: http://www.yspu.yar.ru/vestnik/novye_Issledovaniy/23_2/
  10. Мусорин А.Ю. Основы науки о языке [Електронный ресурс]: учебное пособие Издание второе, исправленное и дополненное / А.Ю. Мусорин. – Новосибирск: Новосибирское книжное издательство, 2004. – 196 с. – Режим доступу до книги: http://www.binetti.ru/studia/musorin_1_1.shtml
  11. Thorne T. Dictionary of Contemporary English Slang. Third edition / T. Thorne – London: A&C Black, 2007. – 494 p.
  12. Abby Lingvo 12 Computer-based Dictionary (www.Lingvo.ru)
  13. On-line slang dictionary. – Режим доступу до словника: http://www.slangsite.com/

Інші записи:

    Не знайдено

Студентські публікації, Факультету романо-германських мов

  • Посилання
    1. Коментарі відсутні.
    1. Зворотні посилання відсутні.

    Публікація статті Опублікувати свою статтю