Грудень 3rd, 2009

Серед вищих навчальних закладів України Національний університет «Острозька академія» посідає особливе місце. Унікальність цього вузу в тому, що він одночасно є наймолодшим і найстарішим – відродженим в 1994 р. спадкоємцем першої школи вищого типу східнослов’янських народів – Острозької слов’яно-греко-латинської академії (1576–1636), яка відігравала значну роль в українській освіті і культурі XVI–XVII ст. Після закриття в 1636р. академія припинила існування на 360 років. Лише із здобуттям Україною незалежності стало можливим відродження цього закладу в Острозі згідно з указом президента Л.М.Кравчука від 12 квітня 1994 року. Читати далі…

ваш коментар буде першим

Жовтень 10th, 2009

Неординарна особистість Костянтина-Василя Острозького приваблювала багатьох письменників та істориків як минулих століть, так і сучасності. Князь, якого називали “некоронованим королем Руси”, ставав героєм багатьох панегіричних і публіцистичних творів та історичних хронік останньої чв. XVI–XVII ст. Письменники того часу: Іван Вишенський [7;34.], Герасим та Мелетій Смотрицькі [42;462], Даміан Наливайко, Захарія Копистенський [26;11-35] створили героїко-монументальний образ князя Острозького – мудрого державного діяча, ревносного поборника православної церкви, засновника академії та друкарні. У їх творах він поставав скоріше як “сума чеснот – “свіча ясносвітлая всього кролевства польського”, ніж як реальна особистість своєї складної доби. Протягом XIX – поч. XX ст. з’явилися численні дослідження що до історії Волині та Острога, у яких найбільше розкривалась просвітницька роль К.-В. Острозького. Читати далі…

3 коментаря

Жовтень 10th, 2009

Під словом «храм» у Православний церкві розуміють особливе приміщення присвячене Богу і призначене для спільного служіння Йому. Перший храм пророку Мойсею наказав збудувати Господь. Іісус Христос заповідав поклонятися Богові на всякому місці, але для звершення дій, які повинні були стати основою новозавітного богослужіння, вибирав особливі місця. Таїнство євхаристії Він звершив у великій Сіонській горниці (Лк.22:12). Таким чином отримав свій початок християнський храм. По прикладу Іісуса Христа для перших християн головним місцем богослужбових зібрань служили приватні будинки. Проте дім, призначений для богослужіння, переставав бути звичайним житлом, перетворювався на храм. Читати далі…

ваш коментар буде першим

Жовтень 10th, 2009

Костянтин-Василь Острозький був сином Великого гетьмана Литовського Костянтина Івановича (1460-1530) та його другої жінки – Олександри Слуцької. Він народився 12 лютого 1526 року у м. Турові, де й пройшли його дитячі роки. Княжич підростав у атмосфері слави свого батька, якого за мужність, знання військової справи та численні перемоги над татарами називали Руським Сципіоном і Литовським Ганнібалом. Як було зазначено на його надгробку, він одержав 63 перемоги над татарами. За перемогу над 80-тисячним московським військом в битві під Оршею 8 вересня 1514 року король Зигмунт І двічі удостоїв його тріумфального в’їзду до Кракова та Вільно і надав йому право ставити свою печатку на червоному воску [3]. Крім короля  це могли робити лише найвизначніші магнати, які кров’ю боронили землі батьківщини. Костянтин Іванович був одним з найбагатших і найвпливовіших політичних діячів свого часу і великим поборником Православної віри. Читати далі…

ваш коментар буде першим

Жовтень 10th, 2009

До середини XVI ст. на теренах Острожчини, як і на всій Західній Україні, тривимірна станкова скульптура не набула великого поширення, що було пов’язано із православною традицією не робити об’ємних зображень;  переважало декоративне різьблення, яке служило для оздоблення архітектурних деталей замків, оборонних башт та церков. У замку князів Острозьких – Вежі Мурованій XIV-XVI ст. – збереглось два кам’яних готичних портали, які за стилем різьбленого декору можна датувати XIV ст. Читати далі…

ваш коментар буде першим

Жовтень 10th, 2009

„Тим більше буде майбуття,

чим більше поле Твого доброчестя”

С. Слєшковський

Вагома роль роду князів Острозьких у збереженні праволавної віри та підтримці Східної церкви не викликає ні найменших сумнівів і неодноразово підкреслювалась у історичній літературі. Відокремлено стоїть лише постать останнього представника цієї славної династії – князя Януша (1554-1620), стосунки якого з православною церквою є найбільш заплутаною та суперечливою сторінкою його біографії. У роботах  істориків та краєзнавців XIX-поч.XX століття, зокрема М.Н.Теодоровича та І.Н. Батюшкова, Януш представлений як доведений єзуїтами до крайнього фанатизму ненависник Східної церкви, який “був проти всього православного, що зробив його батько” [11;78] і “…завдав величезної шкоди православній церкві” [1;122]. Проте відомо чимало фактів, що свідчать про діяльність Януша на користь Східної церкви. Історики здебільшого пояснюють їх політичними розрахунками князя. Читати далі…

ваш коментар буде першим

Жовтень 10th, 2009

Протягом XVІ – першої половини XVII ст. вагому роль в історії України відігравав рід князів Острозьких. Їх ім’я було символом “окремішності” нашої нації, гарантом її політичної та культурної автономії. Серед представників цієї славної династії найбільшою увагою істориків традиційно користувалися Федір Данилович (пом. 1445(?), Костянтин Іванович (1460-1530) та Костянтин-Василь (1524/25-1608) Острозькі, яким були присвячені окремі монографії [11,12,16]. Серед менш знаменитих і досліджених імен цього роду особливу увагу привертає постать останнього Острозького князя – Януша (1554-1620), який був найбагатшим магнатом свого часу та займав найвищу світську посаду в Речі Посполитій – каштеляна краківського. Читати далі…

ваш коментар буде першим

Жовтень 10th, 2009

Стаття присвячена видатному освітньому діячу князю Костянтину-Василю Острозькому. Зібрані в ній матеріали щодо ролі князя в поширенні на теренах України здобутків західноєвропейської ренесансної культури розкривають ще одну цікаву малодосліджену грань його особистості.

Відомий український історик І.І.Огієнко відзначав, що усі українські магнати, усі разом, не зробили для української культури стільки, скільки зробив один Василь-Костянтин Острозький. Культурно-освітня діяльність князя привертала увагу багатьох дослідників як минулого, так і сучасності. Читати далі…

1 коментар