Червень 3rd, 2010

Хто б міг подумати, що часто вживані у нашій та інших європейських мовах слова типу барокко, магазин, кабель і навіть, здається, настільки нейтральне аварія походять із арабської мови? Це та багато усього іншого доводить у своїй науково-популярній праці саудівський науковець Ф. Абдур Рахім, один із найвідоміших сучасних фахівців у галузі вивчення та викладання арабської. Читати далі…

ваш коментар буде першим

Квітень 19th, 2010

Нещодавно у видавництві “Дух і Літера” з’явилася порівняно нова для української філософської науки праця, видана авторами під назвою “Європейський словник філософій” (К.: Дух і Літера, 2009). Судячи з коментарів з приводу виходу такого значимого інтелектуального надбання, головна частина матеріалів апелює до класичних ідеалів європоцентризму, проектованих на сучасну українську гуманітаристику. Просвітницький дух подібних проектів не може не викликати позитивних думок стосовно майбутнього української філософської освіти, яка досі перебуває у нетрях типових для едукаційних галузей проблем. Головно – проблемою культурного вибору, який часто зависає між зовнішньою відкритістю європейського простору (який насправді не так уже й поспішає зглянутись на “периферійні” регіони) та закритістю дискурсу автохтонного (власне “національного”), де навіть без критичних рефлексій неважко помітити чимало різнобарвних комплексів, пригнічених меншовартістю, рештками більшовизму й некритичністю посттоталітарних культур. Читати далі…

ваш коментар буде першим

Грудень 14th, 2009

Джерело: «Всесвіт», Νο. 9-10, 2009

Постать Абу’Алі Міскавайга, видатного арабського мислителя Х—ХІ століть, навряд чи буде незнайомою для багатьох вітчизняних інтелектуалів, зокрема тих, хто цікавиться історією Київської Русі. Справді, величезний історико-географічний компендіум «Досвіди народів» (Таджаріб аль-Умам), створений свого часу Міскавайгом, містить надзвичайно цінні відомості про життя давніх слов’ян — наприклад, детальний опис походу русів на прикаспійські землі, історичний факт, подробиці якого ще й досі є предметом численних дискусій. Проте історична наука була лише одним із аспектів багатоманітної творчості Міскавайга; саме тому не менш важливими є його філософські праці, присвячені, головним чином, проблемі людини.

Читати далі…

ваш коментар буде першим

Жовтень 11th, 2009

Нова книга відомого американського журналіста, автора численних статей у New York Times Magazine та Financial Times, є своєрідним та цікавим поглядом на одну із нагальних проблем європейського суспільства – імміграцію. Кристофер Калдвел намагається відповісти на запитання, до якого, очевидно, багато європейських політиків вдаються ледь не кожного дня – чи залишається Європа такою, якою була у поствоєнний період, добу розквіту цінностей громадянського суспільства, лібералізму, демократизму, секуляризму та інших «брендових» ознак європейськості. Сам автор переконує читача у тому, що його книга – не спроба налякати «ісламською загрозою» або нашестям із країн «третього світу» (c. 24-26). Оскільки Європа у новітній період ще не стикалася із таким масовим переселенням народів, Калдвел наголошує на безпрецедентності та невідворотності культурних змін, а також переосмисленні класичного уявлення про європейськість. Читати далі…

ваш коментар буде першим

Червень 9th, 2009

Будь-які філософські (і не дуже) міркування про реальність як множину навколишніх речей вирізняються з поміж інших думок однією характерною рисою: або говориться, що ця реальність є, або стверджується, що її немає. Можна, поза будь-яким сумнівом, сказати, що реальність така, сяка, або якась там інакша взагалі; можна відкинути поняття реальності, можна говорити, що ми включені у реальність, що ми – надреальність, що є ще й якісь інші реальності…

Читати далі…

ваш коментар буде першим

Травень 21st, 2009

النشرة . دورية تصدر عن المعهد الملكي للدراسات الدينية . العدد الثالث و الأربعون ، شتاء ٢٠٠٩ . ٤٠ ص

Королівський інститут релігієзнавства (Му’агад аль-Малікі лі-д-Дарасат ад-Дінійя, Royal Institute ForInter-Faith Studies), розташований у м. Амман (Йорданія) – одна з провідних наукових установ Близького Сходу, у сферу діяльності якої входять безпосередньо релігієзнавчі та культурологічні дослідження. Заснований у 1994 році за сприяння гашимітського принца аль-Хасана бін Таляля, Інститут працює у багатьох сферах наукової та громадської активності. Організовуються постійні конференції, спрямовані на вивчення проблем міжрелігійного та міжкультурного діалогу, публікуються наукові монографії та збірники праць, а також періодичні видання. Серед них – арабомовний (виходить щоквартально) та англомовний (виходить раз на півроку) бюлетень, де вміщено новини, звіти про конференції, чимало статей авторів з усього світу, присвячених широкому колу питань: соціальним та політичним факторам у розвитку релігійного життя Близького Сходу, становищу релігійних меншин у ісламських та європейських країнах, нагальних проблем у відносинах Сходу і Заходу, філософській, культурній та науковій спадщині азійських держав. Читати далі…

3 коментаря

Квітень 9th, 2009

Феномен середньовічної арабської філософії постає як складна система логіко-смислових, семіотичних та семантичних аспектів теоретичної думки. Розглядаючи структуру понятійного апарату філософії в якості окремих концептів та їхніх дефініцій, можна стверджувати, що арабська філософська думка базується на своєрідній лексичній основі, сформованій як внаслідок автохтонного розвитку мови, так і внаслідок іншокультурних запозичень. Отож, реконструкція вихідних концептуальних особливостей арабського філософського мислення видається неможливою без ґрунтовного історико-філософського та безпосередньо лінгвістичного аналізу арабської філософської лексики, її контекстуальних варіацій та можливих варіантів перекладу.

Читати далі…

ваш коментар буде першим

Квітень 3rd, 2009

Source: Journal of Qur’anic and Islamic Studies, Vol. 2, Issue 4, 2007

The present study is devoted to the analysis of the so far only partial translations of the meanings of the Glorious Qur’an into the Ukrainian language. Special attention is paid to the features of Ukrainian, its historical perspective and its potential for representing the meaning and message of the Glorious Qur’an. The results of this research would hopefully be of help for future translations. Despite the particularly close relation of this article to the problems of Ukrainian, some important principles of translation, based on traditional Islamic exegetic sources which are included in the study, may prove useful for the translators of the meanings of the Glorious Qur’an into other European languages as well.

Download article (pdf)

ваш коментар буде першим

Березень 19th, 2009

Проблема мови та витлумачення текстів (зокрема, сакральних) у середньовічній арабській філософії стає предметом зацікавлення багатьох науковців, які розглядають означену сферу в контексті герменевтики. Вагомий внесок у класичну арабську теорію інтерпретації, пов’язану із філологією та релігійним правом, належить андалузькому філософу ібн Рушду (1126 – 1198 рр.). У статті розкривається зміст герменевтичних поглядів ібн Рушда, подається історичний контекст його вчення про тлумачення.

Читати далі…

1 коментар