Автор статті:

Шостак Інна Віталіївна

Початок ХХІ століття в українській науці характеризується активізацією гендерних досліджень. І соціологія, і політологія, і психологія та ряд інших дисциплін одним із завдань своїх студій визначають гендер.
Гендерні дослідження у психології розвивалися не так інтенсивно, як в інших гуманітарних дисциплінах. Пошук статевих відмінностей, який здійснювався в рамках диференціальної психології, переважно опирався на досвід і дослідження чоловіків, породжуючи подвійний зсув і нормування, виходячи з маскулінного. Ситуація почала змінюватися в останні роки. Читати далі…

Факультет політико-інформаційного менеджменту

Автор статті:

Шостак Інна Віталіївна

У другій половині XIX ст. процес формування української академічної соціології розпочинається з наукової творчості Михайла Драгоманова, Івана Франка, Олександра Потебні, Сергія Подолинського та ін. мислителів і набуває завершених “класичних” соціоло­гічних форм у працях Михайла Грушевського, Микити Шаповала, Богдана Кістяківського, В’ячеслава Липинського, Максима Ковалевського та ін. Розпочинається він за умов існування та інституціалізації соціології на Заході. Це породжує певні способи бачення й моделі пізнання соціальної реальності, нові підходи, способи вирішення й засоби реалізації соціальних цілей, інтересів і потреб, оскільки соціологічні принципи, методи та концепції були вже досить відомими серед українських науковців.
Читати далі…

Факультет політико-інформаційного менеджменту

Автор статті:

Батіщева Ольга Сергіївна

Радикально змінюючи обличчя світу та проникаючи в усі сфери життя людства, глобалізація призвела до комерціалізації культури. У нових умовах книги, газети, журнали, кінофільми та аудіопродукція є специфічними товарами культурного виробництва та носіями ідеологічних дискурсів, якими їх наділяють виробники: чи то масмедіа корпорації, чи то кіностудії, чи інші суб’єкти глобального культурного обміну. На світовому інформаційному ринку склалася ситуація, за якої для країн-імпортерів існує чимало потужних механізмів засобів масової інформації (ЗМІ) для маніпуляції аудиторією, в той час як для інших — існує одна єдина альтернатива: або споживати наявну культурну продукцію, або опинитися в інформаційному вакуумі. В результаті, крім економічної конкуренції, на ринку ЗМІ відбувається боротьба ідеологій, що має важливі наслідки для культурного процвітання та політичної стабільності країн [1, 57].

Читати далі…

Факультет міжнародних відносин, Факультет політико-інформаційного менеджменту ЗМІ