Автор статті:

Кулаковський Петро Михайлович

Митні пункти на Чернігово-Сіверщині та київському Задніпров’ї були створені лише після впровадження у 1643 р. нового податку – індукти, яка накладалася на імпортовані товари[1]. Це сеймове рішення далося непросто, зважаючи на спротив з боку шляхти. Принагідно слід зазначити, що на місцях збір цього податку бойкотувався як приватними особами, так і опосередковано представниками королівської адміністрації. Заснування митних комір та прикомірків мало на меті покінчити з бойкотом і, як наслідок, збільшити надходження до Коронного скарбу. На території Чернігівського воєводства митні пункти відкривалися у Чернігові, Новгороді-Сіверському, Ніжині, Батурині, Конотопі, Ромнах. Скарбовий писар Станіслав Ушинський протягом 7 – 30 квітня 1644 р. відкрив митні пункти у Ромнах, Конотопі, Ніжині й Батурині. Суколектор (помічник збирача податків) Василь Комонецький 25 квітня того ж року відкрив митну комору в Чернігові. 29 квітня та 1 травня він заснував митні комори у Лоєві та Любечі, що адміністративно належали до Київського воєводства[2]. Приблизно в той само час митні пункти були встановлені в населених пунктах київського Задніпров’я – Острі, Красному і Гадячі[3].

Читати далі…

Факультет міжнародних відносин Річ Посполита

Автор статті:

Плевако Ігор Григорович

У парламентаристській практиці Речі Посполитої, рішення, що стосувалися суспільно-політичного життя в цілому, у тому числі й релігійної ситуації, ухвалювалися на сеймах, однак, у першу чергу будь-які пропозиції апробовувались у воєводських органах місцевого управління – шляхетських сеймиках [12].

Читати далі…

Факультет міжнародних відносин Річ Посполита