Автор статті:

Якубович Михайло Михайлович

Нещодавно у видавництві “Дух і Літера” з’явилася порівняно нова для української філософської науки праця, видана авторами під назвою “Європейський словник філософій” (К.: Дух і Літера, 2009). Судячи з коментарів з приводу виходу такого значимого інтелектуального надбання, головна частина матеріалів апелює до класичних ідеалів європоцентризму, проектованих на сучасну українську гуманітаристику. Просвітницький дух подібних проектів не може не викликати позитивних думок стосовно майбутнього української філософської освіти, яка досі перебуває у нетрях типових для едукаційних галузей проблем. Головно – проблемою культурного вибору, який часто зависає між зовнішньою відкритістю європейського простору (який насправді не так уже й поспішає зглянутись на “периферійні” регіони) та закритістю дискурсу автохтонного (власне “національного”), де навіть без критичних рефлексій неважко помітити чимало різнобарвних комплексів, пригнічених меншовартістю, рештками більшовизму й некритичністю посттоталітарних культур. Читати далі…

Гуманітарний факультет іслам, ісламська філософія, Арабська філософія, салафізм

Автор статті:

Якубович Михайло Михайлович

Джерело: «Всесвіт», Νο. 9-10, 2009

Постать Абу’Алі Міскавайга, видатного арабського мислителя Х—ХІ століть, навряд чи буде незнайомою для багатьох вітчизняних інтелектуалів, зокрема тих, хто цікавиться історією Київської Русі. Справді, величезний історико-географічний компендіум «Досвіди народів» (Таджаріб аль-Умам), створений свого часу Міскавайгом, містить надзвичайно цінні відомості про життя давніх слов’ян — наприклад, детальний опис походу русів на прикаспійські землі, історичний факт, подробиці якого ще й досі є предметом численних дискусій. Проте історична наука була лише одним із аспектів багатоманітної творчості Міскавайга; саме тому не менш важливими є його філософські праці, присвячені, головним чином, проблемі людини.

Читати далі…

Гуманітарний факультет Арабська філософія

Автор статті:

Якубович Михайло Михайлович

Будь-які філософські (і не дуже) міркування про реальність як множину навколишніх речей вирізняються з поміж інших думок однією характерною рисою: або говориться, що ця реальність є, або стверджується, що її немає. Можна, поза будь-яким сумнівом, сказати, що реальність така, сяка, або якась там інакша взагалі; можна відкинути поняття реальності, можна говорити, що ми включені у реальність, що ми – надреальність, що є ще й якісь інші реальності…

Читати далі…

Гуманітарний факультет ібн Хальдун, Арабська філософія, політична філософія, філософія історії

Автор статті:

Якубович Михайло Михайлович

Феномен середньовічної арабської філософії постає як складна система логіко-смислових, семіотичних та семантичних аспектів теоретичної думки. Розглядаючи структуру понятійного апарату філософії в якості окремих концептів та їхніх дефініцій, можна стверджувати, що арабська філософська думка базується на своєрідній лексичній основі, сформованій як внаслідок автохтонного розвитку мови, так і внаслідок іншокультурних запозичень. Отож, реконструкція вихідних концептуальних особливостей арабського філософського мислення видається неможливою без ґрунтовного історико-філософського та безпосередньо лінгвістичного аналізу арабської філософської лексики, її контекстуальних варіацій та можливих варіантів перекладу.

Читати далі…

Гуманітарний факультет Арабська філософія

Автор статті:

Якубович Михайло Михайлович

Проблема мови та витлумачення текстів (зокрема, сакральних) у середньовічній арабській філософії стає предметом зацікавлення багатьох науковців, які розглядають означену сферу в контексті герменевтики. Вагомий внесок у класичну арабську теорію інтерпретації, пов’язану із філологією та релігійним правом, належить андалузькому філософу ібн Рушду (1126 – 1198 рр.). У статті розкривається зміст герменевтичних поглядів ібн Рушда, подається історичний контекст його вчення про тлумачення.

Читати далі…

Гуманітарний факультет Інтерпретація, ісламська філософія, арабська мова, Арабська філософія, витлумачення, Герменевтика, дискурс, екзегеза, Семіотика