Автор статті:

Цолін Дмитро Васильович

Вивчаючи проблему тавтологічних зворотів в українській мові, ми зустрічаємо не так багато тавтологій, що були запозичені з інших мов. Головним чином, це біблеїзми – звороти, що увійшли до української мови через Біблію. Проте біблійні тавтології ввійшли не тільки до української мови, а й до мов багатьох народів, що історично сповідують християнство (переважно, це мови індоєвропейської сім’ї). Цікаво зауважити той факт, що процес адаптації біблійних тавтологій в різних мовах відбувається майже однаково: одні звороти просто калькуються, інші – зазнають трансформації. В цій статті ми розглянемо обидва типи тавтологічних зворотів.

Читати далі…

Гуманітарний факультет

Автор статті:

Цолін Дмитро Васильович

Українське релігієзнавство 43 (2007), Київ. С.27-38

Кожен читач Старого Заповіту, – як досвідчений дослідник, так і новачок, – не може не звернути увагу на одну особливість у викладені ідеї Бога: це гармонійне (а подекуди дивовижне) поєднання трансцендентності та іманентності. Історія Створення Світу (Бут. 1:1-2:3), з якої починається перша книга Старого заповіту – Буття – являє собою зразок вишуканого прозового жанру з елементами епічної поезії [Кассуто У. Эпическая поэзия в Древнем Израиле. Пер. с англ.// Библейские исследования. Сборник статей. Вып.1. Москва, 1997.-C.122,125].

Читати далі…

Гуманітарний факультет Теофанія

Автор статті:

Криловець Анатолій Олександрович

Найвизначніший внесок у становлення й еволюцію української філософської драми зробила, безумовно, Леся Українка. Її драматичні твори (як-от: “Одержима”, “Кассандра”, “Руфін і Прісцілла”, “У пущі”, “Бояриня”, “Лісова пісня”, “Оргія” тощо) порушували складні соціально- й морально-філософські проблеми, активно розробляли питання націософського й натурфілософського плану.

Читати далі…

Гуманітарний факультет

Автор статті:

Якубович Михайло Михайлович

Проблема мови та витлумачення текстів (зокрема, сакральних) у середньовічній арабській філософії стає предметом зацікавлення багатьох науковців, які розглядають означену сферу в контексті герменевтики. Вагомий внесок у класичну арабську теорію інтерпретації, пов’язану із філологією та релігійним правом, належить андалузькому філософу ібн Рушду (1126 – 1198 рр.). У статті розкривається зміст герменевтичних поглядів ібн Рушда, подається історичний контекст його вчення про тлумачення.

Читати далі…

Гуманітарний факультет Інтерпретація, ісламська філософія, арабська мова, Арабська філософія, витлумачення, Герменевтика, дискурс, екзегеза, Семіотика