Польський театрознавець Р.Павловський написав самовчитель для початківців на основі свого двадцятилітнього досвіду. Самовчитель стане у пригоді і філологам. Короткий зміст десятьох порад:

Перша порада: мати власну думку, навіть якщо вона конфронтує з театральними спеціалістами і виконавцями.

Друга порада: спиратися на аргументи, незалежно від того, сподобалася вистава чи ні.

Третя порада: оскільки вистава пропонує погляд на світ, то під час перегляду треба мислити, а не тільки розважатися; театр відрізняється від цирку.

Четверта порада: не соромитися зворушення від вистави, справжніх емоцій, які допоможуть потім описати свої враження.

П’ята порада: не занудити читача рецензії, який не бачив спектаклю.

Шоста порада: писати  про вибрані вистави згідно власного смаку й значення для всієї культури.

Сьома порада: мати почуття гумору, який дозволить  творцям набути дистанції  до спектаклю, подивитися на нього в іншому ракурсі.

Восьма порада: бути незалежним від творців вистави і глядачів, дати належну оцінку праці митців.

Дев’ята порада: шанувати працю акторів, вразливих до критики.

Десята порада: любити театр.

Як бачимо, Р.Павловський понад усе цінує суб’єктивність рецензента, бо саме з неї виконавці вистави і глядачі можуть черпати натхнення, ідеї для обговорення і наступних мистецьких проектів. І в цьому полягає театральний дискурс.