Вересень 29th, 2010

Змодельований за змістом Конституції України в редакції від 28 червня 1996 р. поділ влади був дизбалансованим: у системі стримувань і противаг на фоні порівняно сильних позицій Верховної Ради України, а особливо Президента України, слабкими були позиції Кабінету Міністрів України. Значні повноваження Президента України у виконавчій сфері зумовлювали феномен подвійного підпорядкування Уряду – Президентові України і Прем’єр-міністрові України. Внутрішня суперечливість форми правління та невизначеність статусу Президента України в державному механізмі вкрай негативно позначалися на функціонуванні всієї системи державної влади України.

Читати далі…

ваш коментар буде першим

Червень 10th, 2010

У науковій статті досліджуються теоретичні основи інституту парламентської відповідальності уряду, його особливості за змістом конституційних текстів розвинених зарубіжних країн та Основного Закону України в компаративному ключі. Аналізуються вади національної моделі парламентської відповідальності уряду.

Читати далі…

ваш коментар буде першим

Червень 4th, 2010

У спеціальній літературі поняття “парламентаризм” використовується для опису такої форми організації державної влади, якій притаманне провідне положення парламенту в системі вищих органів держави, наявність парламентського способу формування уряду а також функціонування механізмів відповідальності виконавчої влади в особі її найвищого органу перед парламентом.

Читати далі…

ваш коментар буде першим

Квітень 18th, 2010

Питання правової природи та юридичних характеристик актів Конституційного Суду України досліджується в роботах Є. Євграфової (“Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства”), В. Тація та Ю. Тодики (“Межі тлумачення Конституційним Судом України Конституції та законів України”), А. Кордуна (“Правовая природа актов Конституционного Суда Украины”), А. Толочко (“Прецедентность судебных актов Коституционного Суда Украины”),

Читати далі…

3 коментаря

Жовтень 3rd, 2009

Проблематика переходу до двопалатної структури Верховної Ради України озвучена в роботах ряду вітчизняних авторів: В. Шаповала, В. Борденюка та Г. Журавльової (“Парламентаризм і законодавчий процес в Україні”), В. Журавського (“Становлення і розвиток українського парламентаризму (теоретичні та організаційно-правові проблеми)”, “Двопалатний парламент в Україні: проблеми формування”), В. Кравчука та М. Кравчука (“Проблеми вдосконалення діяльності парламенту”), А. Гальчинського, О. Литвиненка, В. Паламарчука (“Проблеми реалізації політичної реформи в Україні”) та ін. Однак потреба наукового аналізу відповідної проблематики зберігає свою значимість. Завданням автора цієї статті стало проаналізувати низку актуальних проблем, пов’язаних із переспективою переходу до бікамералізму в Україні, які не знайшли або знайшли недостатнє висвітлення у вітчизняній спеціальній літературі. Читати далі…

ваш коментар буде першим

Вересень 23rd, 2009

Дуалізм виконавчої влади, закріплений на конституційному рівні, вважається ключовою характеристикою змішаної республіки (раціоналізованого парламентаризму), яка принципово відрізняє її від класичної парламентарної республіканської форми правління [1]. Згаданий дуалізм відображає наявність двох керівних центрів у сфері виконавчої влади – власне кабінету міністрів і глави держави, функціонально поєднаних між собою. Відношення цих суб’єктів до виконавчої влади не однакове: якщо уряд входить до неї як вища ланка в системі органів виконавчої влади, то президент є складовою виконавчої влади функціонально – через певний обсяг конституційних повноважень в урядовій сфері [2].

Читати далі…

ваш коментар буде першим

Червень 12th, 2009

Питання про напрям подальшого розвитку конституційного процесу в Україні є одним із найактуальніших у фаховому середовищі та українському політикумі й у значній мірі зумовлене альтернативним баченням як самого змісту подальших конституційних змін, так і способу їх внесення головними учасниками конституційного процесу.

Читати далі…

1 коментар

Травень 14th, 2009

31 березня 2009 р. Президент України Віктор Ющенко вніс на розгляд Верховної Ради України проект Закону “Про внесення змін до Конституції України” [1], визначивши цей законопроект як невідкладний для позачергового розгляду Парламентом. Законодавча ініціатива Глави держави (після створення Указом Президента Національної конституційної ради) в конституційному процесі лише ще раз засвідчила факт критичної нелегітимності чинного Основного Закону серед широкого суспільного загалу та в середовищі політичної еліти. За інших обставин згадана ініціатива Президента України навряд чи мала б місце. Уже з урахуванням лише цього визначального факту можна вважати даремними спроби відшукати якісь особливі політичні мотиви в діях Глави держави, який апріорі не є вірогідним претендентом на перемогу у президентських виборах у жовтні 2009 року.

Читати далі…

1 коментар

Березень 19th, 2009

На поточний момент більшість владарюючих політичних сил України усвідомлює неминучість коректив конституційного тексту: чинний Основний Закон демонструє безпрецедентно низький рівень легітимності і в цьому відношенні є ще більш невдалим, ніж його первинна редакція.

Читати далі…

2 коментаря