Червень 7th, 2010

У Київській Русі грамотними людьми, книжниками були не лише духовні особи, а й представники світської еліти. Книжна мудрість цінувалася в князівському середовищі. Це простежується в діяльності Ярослава Мудрого. Очевидно, і він сам, і його діти володіли грамотою. Відомо, що донька цього князя Анна Ярославівна, яка стала королевою Франції, вміла писати, на відміну від свого чоловіка.

Читати далі…

ваш коментар буде першим

Жовтень 19th, 2009

Є така собі країна Норвегія. І живе в ній Юстейн Ґордер  – письменник, якого знають далеко за межами його батьківщини. Цьогоріч Ґордер був почесним гостем на Форумі видавців у Львові, читав лекцію в Львівському університеті, презентував одну з останніх своїх книг «Замок в Піренеях», що вийшла у львівському видавництві «Літопис» у перекладі Н.Іваничук. Звісно, особа письменника викликала на Форумі чималий інтерес. Щоправда, деякі молоді люди, що прийшли послухати Ґордера, плутали Норвегію та Нідерланди. Але це нічого. Представникам такої великої європейської держави, як Україна, не обов’язково розрізняти дві маленькі європейські країни, назви яких починаються з букви «н».

Читати далі…

1 коментар

Жовтень 15th, 2009

Перш, ніж вести мову про практичні аспекти обгрунтування необхідності існування незалежної Української Православної церкви А.Річинським, варто звернути увагу, як він трактував основний напрямок розвитку українського релігійного життя. У передмові до книги “Проблеми української релігійної свідомості” мислитель визначив цей напрямок як “синтез великих релігійних культур Сходу і Заходу”.

Читати далі…

1 коментар

Вересень 9th, 2009

Доля Івана Огієнка частково була пов’язана з Острогом. Саме тут він екстерном закінчив гімназію в 1903 р., одержавши атестат про середню освіту.
Перебування в Острозі не могло не вплинути на майбутнього вченого. Тут він мав можливість познайомитися з багатьма пам’ятками давнини, зокрема, із залишками колишнього замку князів Острозьких. Це було не останнім чинником, який визначив його інтерес до дослідження історії Острозького князівства, передусім діяльності князя Василя-Костянтина Острозького.

Читати далі…

ваш коментар буде першим

Червень 5th, 2009

Документальних джерел, які дали б змогу прослідкувати діяльність родини Острозьких, збереглося не так то вже й багато. Та й то переважно вони стосуються пізніших часів – ХУІ та ХУІІ ст. Дискусійним залишається питання щодо походження цього князівського роду. За часів Василя Острозького спостерігалося намагання утвердити думку, що цей рід веде свій початок від Рюриковичів. Зокрема, така думка була представлена в панегіричній поемі придворного поета князя В.Острозького Симона Пекаліда “Про Острозьку війну…” (1600). У цьому творі навіть була вміщена своєрідна міфопоетична генеалогія даного роду /1/. Острозьких як продовжувачів справи Рюриковичів розглядав автор ще однієї латиномовної поеми “Дніпрові камени” (1618) /2/, який, імовірно, був людиною, наближеною до князів Заславських, що знаходилися в той час у близьких родинних стосунках з Острозькими /3/. Захарія Копистенський у апології “Про пресвітлого та преславного Василія, князя Острозького, воєводу Київського”, що ввійшла до його полемічного твору “Палінодія”, проводить думку, що цей рід веде свій початок від Володимира Святославовича і Данила Галицького /4/. Острозькі як потомки князя Данила представлені в “Хроніці” Феодосія Софоновича – одному з найвизначніших джерел та пам’яток української історіографії другої половини ХУІІ ст. /5/.

Читати далі…

ваш коментар буде першим

Квітень 21st, 2009

          Україна довгий час знаходилася на пограниччі християнської та ісламської цивілізацій, а українці безпосередньо контактували з представниками мусульманських народів, передусім кримськими татарами. Зрозуміло, ці контакти мали далеко не завжди мирний характер. Кримські татари протягом століть (з кінця ХУ ст. до початку ХУІІІ ст.) здійснювали систематичні набіги на українські землі. Тому в свідомості українців сформувався стійкий негативний стереотип «злого татарина». Але, з іншого боку, контакти українців з мусульманським, переважно тюркським світом мали також мирний характер, навіть характер співробітництва і вели до своєрідного симбіозу слов’янських та тюркських елементів на українських землях. Відомим фактом є те, що Богдан Хмельницький, воюючи проти поляків, взяв союзником кримського хана, а Запорізька Січ виникла як оригінальний феномен, породжений як слов’янським, так і тюркським світами. У самій же українській культурі «незримо» присутні тюркські елементи. Це – численні тюркізми в українській мові, тюркські корені деяких українських прізвищ, окремі деталі побуту, що були запозичені від тюрків, тощо.

Читати далі…

ваш коментар буде першим

Квітень 8th, 2009

Маловідомою сторінкою нашої історії є боротьба князя Данила Романовича, якого часто в літературі іменують Галицьким, та його сина Романа за т.з. австрійську спадщину. Ця боротьба була яскравим свідченням того, що волинські та галицькі князі виступали активними гравцями в тогочасній європейській політиці. Зокрема, таким гравцем був батько Данила, Роман Мстиславович [1].

Читати далі…

ваш коментар буде першим