Листопад 18th, 2010

У Національному університеті «Острозька академія» 17 листопада відбувся круглий стіл, приурочений Всесвітньому дню філософії, що встановлений за регламентом ЮНЕСКО. Проведення цього наукового заходу вже стало традиційним для вишу. Цьогоріч темою для обговорення була філософія відомого німецького мислителя Фрідріха Ніцше та його проект подолання кризи культури. Викладачі кафедри культурології та філософії, а також студенти спеціальності «культурологія» та «українська філологія» представили власні інтерпретації творчості Ніцше, звернувши увагу на колізії життя мислителя, загальні питання, які він піднімав у своїй творчості,  його критику раціоналізму та міської культури, антропологічні проблеми тощо. Читати далі…

ваш коментар буде першим

Квітень 28th, 2010

22-23 квітня 2010 року в Національному університеті «Острозька академія» було втретє проведено міжнародну науково-практичну конференцію під загальною назвою «Проблеми культурної ідентичності в ситуації сучасного діалогу культур», яку щороку організовує кафедра культурології та філософії. Кожного року організатори цієї конференції пропонують учасникам обговорити найбільш актуальні та значимі аспекти проблематики, пов’язаної із культурною ідентичністю. Тема цьогорічної зустрічі – «Проблеми культурної ідентичності: локальний та глобальний контексти». Читати далі…

3 коментаря

Квітень 24th, 2010

В Національному університеті «Острозька академія» проведено інтернет-конференцію «Інформаційне суспільство і нові виміри культури» (http://inf.uosa.uar.net), презентація якої відбулася 15 квітня 2010 року. Конференція організована кафедрою культурології та філософії Національного університету «Острозька академія», ініціатором та координатором її проведення став викладач кафедри культурології та філософії Дмитро Шевчук. Участь в ній взяли, в першу чергу, студенти, аспіранти та молоді вчені різних регіонів України. Однак організатори не обмежували вік учасників конференції, а тому матеріали надіслали також і декілька викладачів українських ВНЗ. У статтях, що надіслані учасниками конференції, розглядаються різні аспекти культури в інформаційну епоху. Читати далі…

ваш коментар буде першим

Листопад 15th, 2009

Останнім часом дискусії про те, де проходить межа Європи звучать досить гостро. На це впливає, зокрема, те, що дане питання не є однозначним, зокрема, з огляду на процес глобалізації. Сьогодні можна бути носієм європейської культури далеко за межами Європи, або ж не бути європейцем, мешкаючи в самому центрі європейського континенту. Разом з тим, питання про межі Європи пробуджують значні контроверсії. Згадаймо, наприклад, відгуки на видану в 2004 році книгу Європейського комісара Фріца Болькенштейна „Межі Європи”, яку в українській пресі назвали блискучою колекцією стереотипів, кліше і фобій, характерних для стомленої від розширення ЄС євробюрократії. Читати далі…

1 коментар

Жовтень 8th, 2009

30 вересня 2009 року Кафедрою культурології та філософії НаУОА було проведено круглий стіл, присвячений філософії Мартіна Гайдеґґера (1889-1976). Гостями наукового заходу були представники кафедри філософії Національного університету водного господарства та природокористування, що в Рівному. Мартін Гайдеґґер – відомий німецький філософ ХХ століття, який по-новому поставив питання про буття. Використовував феноменологічний метод, розроблений Е. Гуссерлем. Його філософія спричинила онтологічний переворот в сучасній філософії, що мало значний вплив на подальший розвиток філософії, психології, політичної теорії. Читати далі…

1 коментар

Серпень 9th, 2009

Antologia Znikająca Europa, stanowi realizację idei książki opowiadającej o zapomnianych, porzuconych miastach współczesnej Europy, takich jak: Werzbolowo, Wardo, Ada-Kale, Kapustin Jar, Pogradec, Safolk i inne1. Chodzi o miasta, która noszą na sobie piętno końca – niektóre rzeczy zmieniły się w nich tak bardzo, że nie można już ich rozpoznać. Miasta te są niszczone albo ręką człowieka, albo przez siły przyrody i najlepiej, według redaktorów, można je określić angielskim terminem Last&Lost. Twierdzą oni, że ów termin świetnie pasuje do krajobrazów poznaczonych wojnami, wysiedleniami, ludobójstwem, ujarzmianiem przyrody. Ogółem te “utracone, porzucone, zdradzone przez historię i naturę tereny” posiadają niezwykły, nierealny urok, którego opisanie i nazwanie jest celem Znikającej Europy. Читати далі…

ваш коментар буде першим

Червень 5th, 2009

Сучасність дає нам безліч прикладів конспіративістських теорій, чи простіше кажучи, так зв. теорій змови. «Наукові» праці і «документальні» фільми пропонують нам альтернативне бачення і пояснення подій у світі, відшуковуючи смисли та задуми, які приховують від простого обивателя «франк-масони», «сіонські мудреці», «євреї-банкіри», «таємні клуби і товариства» і под. Інтелектуали бідкаються, що критичних досліджень теорій змови у рамках філософії, політології та соціології при цьому не так уже й багато, хоча величезна кількість прикладів теорій змов у сучасному культурному просторі зумовлює те, що, без сумніву, вони постають своєрідним соціальним чинником, який впливає на суспільну свідомість і може активно формувати і визначати соціально-політичну та культурну дійсність. Читати далі…

ваш коментар буде першим

Травень 5th, 2009

24-25 квітня 2009 року в Національному університеті «Острозька академія» відбулася міжнародна наукова конференція під загальною назвою «Проблеми культурної ідентичності в ситуації сучасного діалогу культур». Дана конференція періодично проводиться в Острозі, будучи кожного разу присвячена новим аспектам даної проблематики. Цього разу для обговорення учасниками конференції було обрано надзвичайно актуальні проблеми як для сучасної Європи, так і України, об’єднані темою «Проблеми ідентичності та культурний проект Європи». Читати далі…

ваш коментар буде першим

Квітень 26th, 2009

Місце та роль філософії Густава Шпета (1879-1937) як в російській, так і в єропейській культурі характеризується певною унікальністю. У творах мислителя можна спостерігати моменти, не характерні для російської філософії, – Г. Шпет був радше філософом західної школи. “Учень та послідовник одного з найвизначніших європейських філософів Едмунда Гуссерля, який заклав теоретичні основи сучасної західної думки та, відповідно, визначив проблематику майже всіх напрямків західної філософії (екзистенціалізму, культурної антропології, герменевтики, деконструктивізму), – справедливо відзначає Е. Фрейбергер, – Густав Шпет міг поглянути на події в європейській філософії як росіянин, а на події в російській філософії – як європеєць” [11, 10]. Філософія Густава Шпета – це, кажучи словами іншого дослідника, “зустріч російського Логосу та німецького Ейдосу в багатоголоссі російської філософської думки” [13, 243].

Читати далі…

ваш коментар буде першим