Автор статті:

Кралюк Петро Михайлович

Документальних джерел, які дали б змогу прослідкувати діяльність родини Острозьких, збереглося не так то вже й багато. Та й то переважно вони стосуються пізніших часів – ХУІ та ХУІІ ст. Дискусійним залишається питання щодо походження цього князівського роду. За часів Василя Острозького спостерігалося намагання утвердити думку, що цей рід веде свій початок від Рюриковичів. Зокрема, така думка була представлена в панегіричній поемі придворного поета князя В.Острозького Симона Пекаліда “Про Острозьку війну…” (1600). У цьому творі навіть була вміщена своєрідна міфопоетична генеалогія даного роду /1/. Острозьких як продовжувачів справи Рюриковичів розглядав автор ще однієї латиномовної поеми “Дніпрові камени” (1618) /2/, який, імовірно, був людиною, наближеною до князів Заславських, що знаходилися в той час у близьких родинних стосунках з Острозькими /3/. Захарія Копистенський у апології “Про пресвітлого та преславного Василія, князя Острозького, воєводу Київського”, що ввійшла до його полемічного твору “Палінодія”, проводить думку, що цей рід веде свій початок від Володимира Святославовича і Данила Галицького /4/. Острозькі як потомки князя Данила представлені в “Хроніці” Феодосія Софоновича – одному з найвизначніших джерел та пам’яток української історіографії другої половини ХУІІ ст. /5/.

Читати далі…

Гуманітарний факультет

Автор статті:

Зайцев Микола Олександрович

Двадцяте століття явило світові не знаний раніше динамізм, осяяний вірою у необмежений прогрес цивілізації. Протягом одного покоління суспільні структури, які ще вчора вважались стабільними та непорушними, розпадались, а з хаосу та руйнації виникали нові і, як здавалося, гідніші людини. Беззастережними дороговказами суспільного розвитку стали розум, наука, творча діяльність тощо, в прогресистські налаштованій свідомості вони сприймались як запорука досягнення бажаного результату. Читати далі…

Гуманітарний факультет

Автор статті:

Зайцев Микола Олександрович

Визначальною рисою сучасної соціокультурної ситуації став той факт що відношення людей до соціальних ідеологічних естетичних та моральних цінностей все більше забарвлюється неповторними рисами їх індивідуально-особистісного буття. Водночас і смислова перспектива історичного поступу людства висовує» на перший план суспільного світу особистість та особистісну модальність відношення людини до дійсності [2,9]. Особистісне відношення до світу набуває визначального значення, а проблема індивідуального буття конституюється як одна з провідних проблем антропології та культурології. Читати далі…

Гуманітарний факультет

Автор статті:

Зайцев Микола Олександрович

Задекларований Україною європейський вибір, тою чи іншою мірою визначає як її внутрішні соціокультурні трансформації так і вектори зовнішньої політики. У своїй дійсності здійснення цього вибору, постає як масштабна і багатогранна задача, вирішення якої залежить не лише від політичної волі та послідовності слідування вказівкам євроструктур, але й від усвідомлення її соціокультурного виміру. Справа в тому, що вся євроінтеграційна діяльність України переважно розгортається в політичній, правовій та економічній площинах, культурна ж складова цього процесу залишається, значною мірою, в тіні. Читати далі…

Гуманітарний факультет

Автор статті:

Якубович Михайло Михайлович

النشرة . دورية تصدر عن المعهد الملكي للدراسات الدينية . العدد الثالث و الأربعون ، شتاء ٢٠٠٩ . ٤٠ ص

Королівський інститут релігієзнавства (Му’агад аль-Малікі лі-д-Дарасат ад-Дінійя, Royal Institute ForInter-Faith Studies), розташований у м. Амман (Йорданія) – одна з провідних наукових установ Близького Сходу, у сферу діяльності якої входять безпосередньо релігієзнавчі та культурологічні дослідження. Заснований у 1994 році за сприяння гашимітського принца аль-Хасана бін Таляля, Інститут працює у багатьох сферах наукової та громадської активності. Організовуються постійні конференції, спрямовані на вивчення проблем міжрелігійного та міжкультурного діалогу, публікуються наукові монографії та збірники праць, а також періодичні видання. Серед них – арабомовний (виходить щоквартально) та англомовний (виходить раз на півроку) бюлетень, де вміщено новини, звіти про конференції, чимало статей авторів з усього світу, присвячених широкому колу питань: соціальним та політичним факторам у розвитку релігійного життя Близького Сходу, становищу релігійних меншин у ісламських та європейських країнах, нагальних проблем у відносинах Сходу і Заходу, філософській, культурній та науковій спадщині азійських держав. Читати далі…

Гуманітарний факультет Близький Схід, вивчення релігії, діалог, релігієзнавство

Автор статті:

Шевчук Дмитро Михайлович

24-25 квітня 2009 року в Національному університеті «Острозька академія» відбулася міжнародна наукова конференція під загальною назвою «Проблеми культурної ідентичності в ситуації сучасного діалогу культур». Дана конференція періодично проводиться в Острозі, будучи кожного разу присвячена новим аспектам даної проблематики. Цього разу для обговорення учасниками конференції було обрано надзвичайно актуальні проблеми як для сучасної Європи, так і України, об’єднані темою «Проблеми ідентичності та культурний проект Європи». Читати далі…

Гуманітарний факультет Європа, конференція

Автор статті:

Шевчук Дмитро Михайлович

Місце та роль філософії Густава Шпета (1879-1937) як в російській, так і в єропейській культурі характеризується певною унікальністю. У творах мислителя можна спостерігати моменти, не характерні для російської філософії, – Г. Шпет був радше філософом західної школи. “Учень та послідовник одного з найвизначніших європейських філософів Едмунда Гуссерля, який заклав теоретичні основи сучасної західної думки та, відповідно, визначив проблематику майже всіх напрямків західної філософії (екзистенціалізму, культурної антропології, герменевтики, деконструктивізму), – справедливо відзначає Е. Фрейбергер, – Густав Шпет міг поглянути на події в європейській філософії як росіянин, а на події в російській філософії – як європеєць” [11, 10]. Філософія Густава Шпета – це, кажучи словами іншого дослідника, “зустріч російського Логосу та німецького Ейдосу в багатоголоссі російської філософської думки” [13, 243].

Читати далі…

Гуманітарний факультет Герменевтика, Густав Шпет, методологія гуманітарних наук, філософія

Автор статті:

Кралюк Петро Михайлович

          Україна довгий час знаходилася на пограниччі християнської та ісламської цивілізацій, а українці безпосередньо контактували з представниками мусульманських народів, передусім кримськими татарами. Зрозуміло, ці контакти мали далеко не завжди мирний характер. Кримські татари протягом століть (з кінця ХУ ст. до початку ХУІІІ ст.) здійснювали систематичні набіги на українські землі. Тому в свідомості українців сформувався стійкий негативний стереотип «злого татарина». Але, з іншого боку, контакти українців з мусульманським, переважно тюркським світом мали також мирний характер, навіть характер співробітництва і вели до своєрідного симбіозу слов’янських та тюркських елементів на українських землях. Відомим фактом є те, що Богдан Хмельницький, воюючи проти поляків, взяв союзником кримського хана, а Запорізька Січ виникла як оригінальний феномен, породжений як слов’янським, так і тюркським світами. У самій же українській культурі «незримо» присутні тюркські елементи. Це – численні тюркізми в українській мові, тюркські корені деяких українських прізвищ, окремі деталі побуту, що були запозичені від тюрків, тощо.

Читати далі…

Гуманітарний факультет

Автор статті:

Цолін Дмитро Васильович

Вивчення історії раннього християнства в ХХ столітті зазнало певних методологічних змін: окрім традиційного підходу до християнства як універсальної, вселенської релігії, що з самого початку свого існування протистояла іудаїзму та обрала „еліністичний” культурологічний грунт, утвердився напрямок, що досліджує „східне” коріння цієї світової релігії. Праці численних протестантських та католицьких теологів стали більше уваги приділяти саме іудейскому корінню раннього християнства. З цією метою, окрім давньоєврейського тексту Старого Заповіту, інтенсивному вивченню було піддано арамеомовну літературу доби Пізньої Античності, зокрема таргуми (арамейські парафрази Біблії) та Талмуд. Основним мотивом нового повороту у вивченні раннього християнства стало усвідомлення того факту, що на світогляд, а також понятійний та термінологічний апарат Нового Заповіту, значний вплив виявив саме іудейський етно-релігійний фон.

Читати далі…

Гуманітарний факультет

Автор статті:

Світлана Филипчук

Спостерігаючи за розвитком сучасного суспільства, культури та буттям Церкви, рефлексією теологічної думки, доходиш висновку про певні суперечності розуміння місця Церкви в суспільному розвитку людини та соціуму. В соціальних концепціях Церков наголошується на тому, що Церква як Божественний інститут стоїть вище за державу, що на неї Богом покладені особливі функції духовного оновлення, моральної оцінки діяльності суспільних інститутів, інтеграції людини (громадянина) в духовне та суспільне буття. Але прості віряни, пересічні християни, які в своєму щоденному житті переважно не знайомі з настановами соціальної доктрини Церкви, часто не знають, якій соціальній етиці має слідувати християнин.

Читати далі…

Гуманітарний факультет Християнство

Автор статті:

Світлана Филипчук

 

Актуальність теми статті обумовлена активними суспільними перетвореннями, що динамізувалися з проголошенням незалежності України, які включають суттєві зміни в релігійному житті. Протестантські конфесії, у недавньому минулому відкинуті владою на маргінес суспільного буття, активно включилися в цей процес. З огляду на зазначений факт, виникає необхідність неупередженого аналізу сфер суспільно-політичної діяльності євангельських та харизматичних церков України.

Читати далі…

Гуманітарний факультет Протестанти

Автор статті:

Якубович Михайло Михайлович

Феномен середньовічної арабської філософії постає як складна система логіко-смислових, семіотичних та семантичних аспектів теоретичної думки. Розглядаючи структуру понятійного апарату філософії в якості окремих концептів та їхніх дефініцій, можна стверджувати, що арабська філософська думка базується на своєрідній лексичній основі, сформованій як внаслідок автохтонного розвитку мови, так і внаслідок іншокультурних запозичень. Отож, реконструкція вихідних концептуальних особливостей арабського філософського мислення видається неможливою без ґрунтовного історико-філософського та безпосередньо лінгвістичного аналізу арабської філософської лексики, її контекстуальних варіацій та можливих варіантів перекладу.

Читати далі…

Гуманітарний факультет Арабська філософія

Автор статті:

Криловець Анатолій Олександрович

Драма Лесі Українки “Камінний господар” — визначний твір української літератури початку ХХ століття. Працюючи над ним, письменниця доклала максимум зусиль, щоб зробити його стиль “лаконічним, як написи на базальті, увільнити його від ліричної млявості та розволіклості /…/, уняти сюжет в короткі енергічні риси, дати йому щось камінного” [1, 12, 461].

Читати далі…

Гуманітарний факультет Леся Українка

Автор статті:

Кралюк Петро Михайлович

Маловідомою сторінкою нашої історії є боротьба князя Данила Романовича, якого часто в літературі іменують Галицьким, та його сина Романа за т.з. австрійську спадщину. Ця боротьба була яскравим свідченням того, що волинські та галицькі князі виступали активними гравцями в тогочасній європейській політиці. Зокрема, таким гравцем був батько Данила, Роман Мстиславович [1].

Читати далі…

Гуманітарний факультет

Автор статті:

Якубович Михайло Михайлович

 

Source: Journal of Qur’anic and Islamic Studies, Vol. 2, Issue 4, 2007

The present study is devoted to the analysis of the so far only partial translations of the meanings of the Glorious Qur’an into the Ukrainian language. Special attention is paid to the features of Ukrainian, its historical perspective and its potential for representing the meaning and message of the Glorious Qur’an. The results of this research would hopefully be of help for future translations. Despite the particularly close relation of this article to the problems of Ukrainian, some important principles of translation, based on traditional Islamic exegetic sources which are included in the study, may prove useful for the translators of the meanings of the Glorious Qur’an into other European languages as well.

Download article (pdf)

 

Гуманітарний факультет