Словотворчі моделі англомовної комп’ютерної лексики на позначення понять категорій business computing та electronic commerce (на матеріалі комп’ютерного online-словника webopedia)
Надзвичайно швидкий прогрес інформаційних та комунікаційних технологій призводить до динамічного розвитку і постійного поповнення комп’ютерної лексики. З’являється велика кількість термінологічних одиниць, пов’язаних з електронікою, спеціальних слів та виразів на позначення різноманітних понять та дій, виконуваних користувачем комп’ютера. На сучасному етапі неможливо заперечувати очевидний факт комп’ютеризації різних сфер знань (бізнесу, освіти, медицини і т.д.). Взаємодія різних галузей стирає межі між їхніми термінологічними системами, та на їх перетині з’являються нові термінологічні одиниці, в однаковій мірі притаманні обом галузям (наприклад, e-store, e-business, digital wallet, Cyber Monday, accounting software, Biz Talk Server, online broker відносяться як до сфери бізнесу, так і до сфери інформаційних технологій). Відповідно, в умовах поширення використання ПК спеціалістами різних галузей, певним колом найменувань на позначення апаратного та програмного забезпечення комп’ютера, дій, виконуваних при роботі з ним, та понять, що виникають при взаємодії інформаційних технологій з різними галузями, необхідно оволодіти не лише обмеженому колу спеціалістів-комп’ютерщиків, а і будь-якому користувачу ПК. Допомогти в цьому має саме термінознавство.
Можна сказати, що в світі прийнята спільна комп’ютерна термінологія [7, 65]. При проведенні її аналізу в складі лексики різних мов стає очевидним, що в основному її збагачення відбувається за рахунок запозичень англомовних лексичних одиниць (процесор – укр., процессор – рос., processor – англ., Prozessor – нім., processeur – франц.; антивірусна програма – укр., антивирусная программа – рос., anti-virus program – англ., Antivirusprogramm – нім., le programme antiviral – франц.; хакер – укр., хакер – рос., hacker – англ., Hacker – нім. і т.д.). Це можна пояснити, перш за все, тим, що сьогодні на світовому ринку електроніки провідними є англомовні фірми-виробники обчислювальної техніки та програм. Крім того, англійська мова набирає незнаної досі популярності, що нерідко призводить до того, що слова певної мови заміняються англомовними запозиченнями, які закріпляються в лексичній системі (наприклад, менеджер, маркетолог, спікер, імпічмент та ін.) [7, 65].
Отже, власне актуальним виявляється аналіз англомовної комп’ютерної термінології, що набула широкого вжитку в сфері бізнесу. Відповідно, метою цієї статті є дослідження даної термінології. Досягнення поставленої мети передбачає виконання наступних завдань:
1) виокремити для аналізу комп’ютерні термінологічні одиниці, що вживаються в сфері бізнесу;
2) провести аналіз структури даних лексичних одиниць;
3) згрупувати досліджувані терміни відповідно до їхніх словотвірних моделей.
Термінознавство є відносно молодою галуззю лінгвістики, що активно розвивається, об’єктом дослідження якої, головним чином, є термін. Терміни базуються на мовному субстраті – словах та словосполученнях номінативного плану, що відносяться до певної природної мови. Ці зв’язки багатоаспектні. Так, Л.І. Божко вважає, що «більша швидкість розвитку та зміни науково-технічної лексики дають можливість виявити загальні мовні закономірності, менш помітні в загальнонародній лексиці через меншу швидкість її розвитку» [7, 107].
Проблемами термінології, а саме, сутнісними характеристиками терміна, займалися такі лінгвісти, як Р.Г. Піотровський, І.Р. Гальперін, М.В. Іванова, М.П. Кочерган, А.Е. Левицький. Діахронічне дослідження термінології проводилося О.В. Фельде (Борхвальдт), А.В. Барандеєвим, М.А. Бріциним, А.М. Шиловським, В.В. Веселитським. Проблемам галузевого термінознавства присвячено роботи П.В. Весьолова, В.І. Сироти (технічна термінологія), І.Ф. Протченко (спортивна термінологія), В.І. Карабана (науково-технічна термінологія), С.В. Мочерного, П.Г. Зеленського та О.П. Зеленської (економічна термінологія). Дискурсивні аспекти терміна вивчає В.М. Лейчик. Когнітивний напрямок термінознавства розвивали Е.І. Калмикова, Л.А. Введенська, П.П. Червинський, М.Н. Володіна, Т.А. Подколзіна, С.Л. Мишланова, Н.Д. Бурвікова, В.Г. Костомаров. Термінотворення вивчали Т.Л. Канделакі, Е.П. Стемковська, Г.В. Алікаєва [7, 108].
Внаслідок того, що термінологія вивчається в різних аспектах таким широким колом науковців, існує велика кількість тлумачень поняття «термін». В даному дослідженні ми орієнтуватимемося на визначення М.П. Кочергана: «Термін (від лат. terminus “межа, границя”) – спеціальне слово або словосполучення, яке служить точним позначенням понять якоїсь галузі науки» [3, 220].
Терміни характеризуються такими ознаками:
1) системністю (кожен термін належить до якоїсь терміносистеми і своє значення отримує саме в цій системі);
Авторські права належать автору статті на naub.org.ua
2) наявністю дефініції (термін не тлумачать, а визначають);
3) тенденцією до моносемантичності (в межах свого термінологічного поля, тобто в межах певної науки, термін повинен мати тільки одне значення);
4) відсутністю експресії;
5) стилістичною нейтральністю [3 : 220].
Вивчення мови певної професійної галузі завжди починається на базі обмеженої кількості термінів – термінології ad hoc (лат. «для цього»). Матеріальною базою даного дослідження стали терміни підкатегорій Business Computing та Electronic Commerce комп’ютерного online-словника webopedia. В сумі дані підкатегорії налічують 427 термінологічних одиниць.
Досліджувані англійські терміни характеризуються різною словотвірною структурою, а саме, наявні скорочення, складні слова, деривація.
Серед досліджуваних термінологічних одиниць найчисленнішу групу складають скорочення. В результаті скорочення ціле заміняється частиною, що його репрезентує. Цей процес є необхідним для забезпечення передачі максимальної кількості інформації (смислового змісту) при мінімальному використанні матеріальної оболонки мови (звукової оболонки та графічної форми), тобто в підвищенні ефективності комунікативної функції мови [5, 31].
Існує два основних типи скорочень: власне абревіатури (abbreviations) та «слова-обрізки» (clippings), що називають також складовими абревіатурами [2, 48].
Серед досліджуваних термінів за кількістю перше місце посідають власне абревіатури, а саме ініціалізми (initialisms), або ініціальні абревіатури: CDI (Customer Data Integration), CMC (Computer-mediated Communication), CPC (cost-per-click), CRM (Customer Relationship Management), CTR (click-through-rate), BAM (Brick And Mortar), EAI (Enterprise Application Integration), ECML (Electronic Commerce Modeling Language), EDM (Enterprise Decision Management), EIPP (Electronic Invoice Presentment and Payment), EMEA (Europe, Middle East and Africa), ERP (Enterprise Resource Planning), FSP (full-service provider), iKP (Internet Keyed Payment), IOTP (Internet Open Trading Protocol), MSP (Merchant Service Provider), OFX (Open Financial Exchange), PTAL (Payment Transaction Application Layer), RON (run of network), SSL (Secure Sockets Layer), UDDI (Universal Description, Discovery and Integration), UPC (Universal Product Code), WAMBAM (Web Application Meets Brick And Mortar), AVS (Address Verification Service), BWTP (Business Web Transaction Processing), CNP (card-not-present), COTS (commercial off-the-shelf), CSP (Commerce Services Provider, Cryptographic Service Provider), cXML (commerce XML), ROS (run of site), SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunication), SOHO (small office/home office) і т.д.
Ініціалізми утворюються в результаті скорочення словосполучення до початкових літер слів, що входять в його склад. Такі лексичні одиниці найчастіше мають номінативний характер, тобто є іменами предметів та явищ. В деяких випадках ініціалізми, сполучаючись із нескороченими словами, утворюють новий ініціалізм, вищого ієрархічного рангу [5, 27]: commercial та XML (Extensible Markup Language) утворює новий ініціалізм cXML, e-business та XML (Extensible Markup Language) утворює ebXML. Інколи ініціалізми просто сполучаються із нескороченими словами, утворюючи нову термінологічну одиницю: BBBOnLine (Better Business Bureaus Online), DNS parking (Domain Name System parking), virtual ISP (virtual Internet Service Provider).
Для абревіації останнього часу характерним є послаблення вимоги, щоб ініціалізм цілком складався з початкових букв скорочених слів. Нерідкі ініціалізми, що включають в себе також непочаткові літери – XML (eXtensible Markup Language), XBRL (eXtensible Business Reporting Language) – або цілі складові відрізки – spim або spIM (SPam over Instant Messaging).
Ініціалізми озвучуються двома способами: вони можуть читатися як звичайне слово за діючими орфографічними нормами або по буквах [5, 28]. Ініціалізми першого типу називаються акронімами (acronyms): WAMBAM (Web Application Meets Brick And Mortar), SWIFT (Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunication), ініціалізми другого типу – алфавітизмами (alphabetisms): IVR (Interactive Voice Response), EBPP (Electronic Bill Presentment and Payment). Серед досліджуваних термінів переважну більшість складають алфавітизми.
Окрему групу складають також складені абревіатури, коли частина елементів представлена початковою буквою, а інші елементи складами або цілими словами: eBusiness (electronic business), r-commerce (relationship e-commerce), b-blog (business blog), m-commerce (mobile e-commerce). Особливе місце також займають складені абревіатури з цифровими символами в їхньому складі. Цифри можуть заміняти як числівники – AS2 (Applicability Statement 2), MD5 (Message Digest 5) – так і співзвучні з ними слова – B2B (business-to-business), B2C (business-to-consumer).
У англійській мові, питомі слова якої є переважно одно-двоскладовими, особливо часто підлягають скороченню багатоскладові слова, тому складові абревіатури (clippings) є також надзвичайно продуктивним типом словотворення. Випадати може будь-яка частина слова. Тип скорочення, що передбачає збереження початкового складу слова при опущенні кінцевого/кінцевих, називається апокопою (apocope) [1, 47]: Biz (означає business). Вищезазначена апокопа, щоправда, не може трактуватися як графічне скорочення повного слова, вона похідна від його звучання. В деяких випадках фонетичне скорочення є первинним по відношенню до графічного, що виявляється в графічному оформленні скорочення. Збереження кінцевого елемента при опущенні початкового називається аферезою [1, 47] (apheresis), щоправда серед досліджуваних термінологічних одиниць відсутні аферези в чистому виді, наявні лише комбіновані варіанти, в яких бере участь ціле словосполучення: searchandizing (search and merchandizing), Mbone (Multicast backbone). Крім того, серед досліджуваних термінів наявна комбінація апокопи та аферези, що утворює термінологічну одиницю: infomediary (information intermediary), emmerce (electronic commerce). Такий тип складноскорочених слів, коли до апокопи першого кореня додається афереза другого, називається слова-телескопи [1, 48].
Серед досліджуваних термінологічних одиниць за кількістю друге місце посідають складні слова, тобто ті, що утворені складанням різних коренів чи основ. Всі вони є однією частиною мови – іменниками (software, breadcrumb, clickstream, pay-per-sale і т.п.), хоча варто зазначити, що в англійській мові взагалі складні слова можуть бути представлені різними частинами мови (іменниками, прикметниками, дієсловами і т.д.).
З точки зору семантичних відношень між компонентами складного слова можна виділити складні слова з підрядним зв’язком компонентів, в яких один елемент є головним, а інший стоїть у функції означення, додатку або адвербіального модифікатора: software, breadcrumb, matchmaker, Netcheque, newsletter, pop-under, Websphere, turnkey. А в терміні click-and-mortar морфеми мають однаковий статус (еквіполярні чи сурядного зв’язку) [1, 43].
Складні слова можуть бути екзоцентричними та ендоцентричними, в залежності від того, чи може загальне значення складного слова хоча б у якомусь наближенні ідентифікуватися з одним із його компонентів. Якщо означуване лежить поза межами слова, то таке складне слово називається екзоцентричним [1, 44]: breadcrumb, turnkey, click-and-mortar. Якщо ж значення складного слова ідентифікується з одним із його компонентів, таке слово ендоцентричне [1, 44]: matchmaker, newsletter, pay-per-lead, pop-under, clickstream, pay-per-sale.
Ще одним підвидом складних слів є утворення специфічної конструкції (так звані компресиви чи слова синтаксичного типу) – написані через дефіс цілі словосполучення: click-and-mortar, pay-per-lead, pop-under, pay-per-sale. Вони є суто англійським способом творення слів.
Деякі із досліджуваних термінів також служать прикладом морфологічного словотвору (деривації), при якому нові слова утворюються шляхом додавання морфем до кореня. Службові, або афіксальні, морфеми, залежно від місця їх розташування у слові, поділяються на префікси та суфікси [1, 25]. Відповідно, варто розрізняти префіксальний (enterprise, biometrics, cybermediary, microsite) та суфіксальний (advertiser, advertising, cloaking, configurator, referrer, banner, sticky, wugging) способи словотвору. Крім того, наявні і префіксально-суфіксальні моделі: disintermediation, co-registration.
Як видно, в розглянених термінологічних одиницях наявні як запозичені афікси (borrowed): bio-, cyber-, micro- – гр., так і незапозичені (native): -er, -or, -ing. Також в словотворі беруть участь продуктивні афікси (-er, -or, -ing, -y) та непродуктивні (bio-, cyber-, micro-).
На завершення можна констатувати швидкий прогрес в галузі розвитку обчислювальної техніки та інформатики, що забезпечує появу нових слів в складі комп’ютерної термінології. Це означає, що вона ще довго буде залишатися об’єктом вивчення лінгвістики. На основі аналізу термінологічних одиниць підкатегорій Business Computing та Electronic Commerce комп’ютерного online-словника webopedia, можна зробити висновок, що способи, за допомогою яких лексичний склад комп’ютерної термінології безперервно поповнюється, надзвичайно різноманітні і включають в себе різні моделі словотвору.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Верба Л.Г. Порівняльна лексикологія англійської та української мов. – Вінниця: «Нова книга», 2003. – 160 с.
2. Квеселевич Д.І., Сасіна В.П. Практикум з лексикології сучасної англійської мови. – Вінниця: «Нова книга», 2003. – 128 с.
3. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. – 367 с.
4. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2006. – 463 с.
5. Кочарян Ю.Г. Аббревиация как лингвистический феномен // Вестник ГУ. Сер. 19. Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2007. – № 3. – С. 26-38.
6. Ніколенко А.Г. Лексикологія англійської мови – теорія і практика. – Вінниця: «Нова книга», 2007. – 528 с.
7. Перфильева А.В. Вопросы терминоведения на страницах журнала «Филолгические науки» // Филолгические науки. – 2007. – № 6. – С. 106-110.
8. Уанес Х. Компьютерная лексика: ее место в современной лексической системе русского язика и в учебном процессе // Вестник Московского университета. Сер. 9. Филология. – 2005. – № 6. – С. 61-70.
9. http://www.webopedia.com
Інші записи:
Recent Comments