Автор статті:

Полковський Валерій

Цей альманах присвячений 40-річчю утворення Тернопільського державного (тепер – національного) економічного університету. Представлені твори студентів, викладачів, співробітників, випускників університету. “Економічна ліра” відкривається зверненням Віктора Ющенка, найвідомішого випускника. Інтерв’ю з ректором університету Сергієм Юрієм провів Володимир Барна. Читати далі…

Полковський Валерій Факультет романо-германських мов

Автор статті:

Полковський Валерій

Здається, рецензії на колективні збірники, альманахи пишуть рідше, ніж на збірки окремих авторів. Обминути увагою цей, присвячений 20-літтю утворення Тернопільської обласної організації НСПУ, просто неможливо. Читати далі…

Полковський Валерій Факультет романо-германських мов

Автор статті:

Кралюк Петро Михайлович

Є така собі країна Норвегія. І живе в ній Юстейн Ґордер  – письменник, якого знають далеко за межами його батьківщини. Цьогоріч Ґордер був почесним гостем на Форумі видавців у Львові, читав лекцію в Львівському університеті, презентував одну з останніх своїх книг «Замок в Піренеях», що вийшла у львівському видавництві «Літопис» у перекладі Н.Іваничук. Звісно, особа письменника викликала на Форумі чималий інтерес. Щоправда, деякі молоді люди, що прийшли послухати Ґордера, плутали Норвегію та Нідерланди. Але це нічого. Представникам такої великої європейської держави, як Україна, не обов’язково розрізняти дві маленькі європейські країни, назви яких починаються з букви «н».

Читати далі…

Кралюк Петро Михайлович Гуманітарний факультет

Автор статті:

Кралюк Петро Михайлович

Перш, ніж вести мову про практичні аспекти обгрунтування необхідності існування незалежної Української Православної церкви А.Річинським, варто звернути увагу, як він трактував основний напрямок розвитку українського релігійного життя. У передмові до книги “Проблеми української релігійної свідомості” мислитель визначив цей напрямок як “синтез великих релігійних культур Сходу і Заходу”.

Читати далі…

Кралюк Петро Михайлович Гуманітарний факультет

Автор статті:

Полковський Валерій

Ця книга Миколи Петренка могла появитися тільки у вільній Україні. Не дозволила б тогочасна імперія показати іншу, неофіційну сторону літературного процесу (і тому більш цікаву саме своєю неофіційністю). Адже якихось 18-20 літ тому письменники поголовно мали творити за вказівками, постановами, рекомендаціями партії. Читати далі…

Полковський Валерій Факультет романо-германських мов

Автор статті:

Полковський Валерій

“Для нас ХХ століття – це епоха великих криз, великих поразок і великих уроків” – зазначає Микола Жулинський .
Ці великі кризи, поразки та уроки, звичайно, також намагалася відобразити українська діаспорна література. В тому числі в Канаді. Видана видавничим комітетом “Слова” в Едмонтоні 2000 року, “Хрестоматія з української літератури в Канаді: 1897–2000” намагалася показати це “відбиття”/зріз. Яким же він получився? Читати далі…

Полковський Валерій Факультет романо-германських мов

Автор статті:

Якубович Михайло Михайлович

Нова книга відомого американського журналіста, автора численних статей у New York Times Magazine та Financial Times, є своєрідним та цікавим поглядом на одну із нагальних проблем європейського суспільства – імміграцію. Кристофер Калдвел намагається відповісти на запитання, до якого, очевидно, багато європейських політиків вдаються ледь не кожного дня – чи залишається Європа такою, якою була у поствоєнний період, добу розквіту цінностей громадянського суспільства, лібералізму, демократизму, секуляризму та інших «брендових» ознак європейськості. Сам автор переконує читача у тому, що його книга – не спроба налякати «ісламською загрозою» або нашестям із країн «третього світу» (c. 24-26). Оскільки Європа у новітній період ще не стикалася із таким масовим переселенням народів, Калдвел наголошує на безпрецедентності та невідворотності культурних змін, а також переосмисленні класичного уявлення про європейськість. Читати далі…

Якубович Михайло Михайлович Гуманітарний факультет Європейський Союз, імміграція, іслам

Автор статті:

Бондарчук Ярослава Віталіївна

Неординарна особистість Костянтина-Василя Острозького приваблювала багатьох письменників та істориків як минулих століть, так і сучасності. Князь, якого називали “некоронованим королем Руси”, ставав героєм багатьох панегіричних і публіцистичних творів та історичних хронік останньої чв. XVI–XVII ст. Письменники того часу: Іван Вишенський [7;34.], Герасим та Мелетій Смотрицькі [42;462], Даміан Наливайко, Захарія Копистенський [26;11-35] створили героїко-монументальний образ князя Острозького – мудрого державного діяча, ревносного поборника православної церкви, засновника академії та друкарні. У їх творах він поставав скоріше як “сума чеснот – “свіча ясносвітлая всього кролевства польського”, ніж як реальна особистість своєї складної доби. Протягом XIX – поч. XX ст. з’явилися численні дослідження що до історії Волині та Острога, у яких найбільше розкривалась просвітницька роль К.-В. Острозького. Читати далі…

Бондарчук Ярослава Віталіївна Факультет політико-інформаційного менеджменту

Автор статті:

Бондарчук Ярослава Віталіївна

Під словом «храм» у Православний церкві розуміють особливе приміщення присвячене Богу і призначене для спільного служіння Йому. Перший храм пророку Мойсею наказав збудувати Господь. Іісус Христос заповідав поклонятися Богові на всякому місці, але для звершення дій, які повинні були стати основою новозавітного богослужіння, вибирав особливі місця. Таїнство євхаристії Він звершив у великій Сіонській горниці (Лк.22:12). Таким чином отримав свій початок християнський храм. По прикладу Іісуса Христа для перших християн головним місцем богослужбових зібрань служили приватні будинки. Проте дім, призначений для богослужіння, переставав бути звичайним житлом, перетворювався на храм. Читати далі…

Бондарчук Ярослава Віталіївна Факультет політико-інформаційного менеджменту

Автор статті:

Бондарчук Ярослава Віталіївна

Костянтин-Василь Острозький був сином Великого гетьмана Литовського Костянтина Івановича (1460-1530) та його другої жінки – Олександри Слуцької. Він народився 12 лютого 1526 року у м. Турові, де й пройшли його дитячі роки. Княжич підростав у атмосфері слави свого батька, якого за мужність, знання військової справи та численні перемоги над татарами називали Руським Сципіоном і Литовським Ганнібалом. Як було зазначено на його надгробку, він одержав 63 перемоги над татарами. За перемогу над 80-тисячним московським військом в битві під Оршею 8 вересня 1514 року король Зигмунт І двічі удостоїв його тріумфального в’їзду до Кракова та Вільно і надав йому право ставити свою печатку на червоному воску [3]. Крім короля  це могли робити лише найвизначніші магнати, які кров’ю боронили землі батьківщини. Костянтин Іванович був одним з найбагатших і найвпливовіших політичних діячів свого часу і великим поборником Православної віри. Читати далі…

Бондарчук Ярослава Віталіївна Факультет політико-інформаційного менеджменту

Автор статті:

Бондарчук Ярослава Віталіївна

До середини XVI ст. на теренах Острожчини, як і на всій Західній Україні, тривимірна станкова скульптура не набула великого поширення, що було пов’язано із православною традицією не робити об’ємних зображень;  переважало декоративне різьблення, яке служило для оздоблення архітектурних деталей замків, оборонних башт та церков. У замку князів Острозьких – Вежі Мурованій XIV-XVI ст. – збереглось два кам’яних готичних портали, які за стилем різьбленого декору можна датувати XIV ст. Читати далі…

Бондарчук Ярослава Віталіївна Факультет політико-інформаційного менеджменту

Автор статті:

Бондарчук Ярослава Віталіївна

„Тим більше буде майбуття,

чим більше поле Твого доброчестя”

С. Слєшковський

Вагома роль роду князів Острозьких у збереженні праволавної віри та підтримці Східної церкви не викликає ні найменших сумнівів і неодноразово підкреслювалась у історичній літературі. Відокремлено стоїть лише постать останнього представника цієї славної династії – князя Януша (1554-1620), стосунки якого з православною церквою є найбільш заплутаною та суперечливою сторінкою його біографії. У роботах  істориків та краєзнавців XIX-поч.XX століття, зокрема М.Н.Теодоровича та І.Н. Батюшкова, Януш представлений як доведений єзуїтами до крайнього фанатизму ненависник Східної церкви, який “був проти всього православного, що зробив його батько” [11;78] і “…завдав величезної шкоди православній церкві” [1;122]. Проте відомо чимало фактів, що свідчать про діяльність Януша на користь Східної церкви. Історики здебільшого пояснюють їх політичними розрахунками князя. Читати далі…

Бондарчук Ярослава Віталіївна Факультет політико-інформаційного менеджменту

Автор статті:

Бондарчук Ярослава Віталіївна

Протягом XVІ – першої половини XVII ст. вагому роль в історії України відігравав рід князів Острозьких. Їх ім’я було символом “окремішності” нашої нації, гарантом її політичної та культурної автономії. Серед представників цієї славної династії найбільшою увагою істориків традиційно користувалися Федір Данилович (пом. 1445(?), Костянтин Іванович (1460-1530) та Костянтин-Василь (1524/25-1608) Острозькі, яким були присвячені окремі монографії [11,12,16]. Серед менш знаменитих і досліджених імен цього роду особливу увагу привертає постать останнього Острозького князя – Януша (1554-1620), який був найбагатшим магнатом свого часу та займав найвищу світську посаду в Речі Посполитій – каштеляна краківського. Читати далі…

Бондарчук Ярослава Віталіївна Факультет політико-інформаційного менеджменту

Автор статті:

Бондарчук Ярослава Віталіївна

Стаття присвячена видатному освітньому діячу князю Костянтину-Василю Острозькому. Зібрані в ній матеріали щодо ролі князя в поширенні на теренах України здобутків західноєвропейської ренесансної культури розкривають ще одну цікаву малодосліджену грань його особистості.

Відомий український історик І.І.Огієнко відзначав, що усі українські магнати, усі разом, не зробили для української культури стільки, скільки зробив один Василь-Костянтин Острозький. Культурно-освітня діяльність князя привертала увагу багатьох дослідників як минулого, так і сучасності. Читати далі…

Бондарчук Ярослава Віталіївна Факультет політико-інформаційного менеджменту

Автор статті:

Шевчук Дмитро Михайлович

30 вересня 2009 року Кафедрою культурології та філософії НаУОА було проведено круглий стіл, присвячений філософії Мартіна Гайдеґґера (1889-1976). Гостями наукового заходу були представники кафедри філософії Національного університету водного господарства та природокористування, що в Рівному. Мартін Гайдеґґер – відомий німецький філософ ХХ століття, який по-новому поставив питання про буття. Використовував феноменологічний метод, розроблений Е. Гуссерлем. Його філософія спричинила онтологічний переворот в сучасній філософії, що мало значний вплив на подальший розвиток філософії, психології, політичної теорії. Читати далі…

Шевчук Дмитро Михайлович Гуманітарний факультет Dasein, М. Гайдеґґер, онтологія, феноменологія, філософія